Том 5, випуск 1

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 20
  • Item
    Mortgage Lending as a Component of Economic Growth
    (2020) Bazilinska, Olena; Panchenko, Olena
    The purpose of the article is to reveal the role and importance of the mortgage lending development to overcome the financial and economic crisis and ensure the positive dynamics of macroeconomic indicators. The article reveals the essence of mortgage lending, substantiates the necessity of its development and improvement to create an effective mortgage lending system in Ukraine, which helps to solve the problems related to providing housing for the population and accelerating the development of not only the construction industry but also related areas of the activity. It is proven within the study that the volume and dynamics of the investment in housing has a significant impact on the macroeconomics, and therefore, by improving the mortgage lending system, it is possible to transmit positive impulses to the real sector of the economy and bring the country out of crisis. The article outlines the features of a mortgage lending which distinguish it into a separate sphere in the credit market. Based on these features, the functions of mortgage lending in modern conditions are defined, namely: investment, social, stimulating, and formation of the fictitious capital in the securities market. The research proves the importance of developing and improving mortgage lending by identifying the benefits and disadvantages of all credit entities. On the basis of statistics, the main parameters of the domestic mortgage market, which indicate a conservative approach to the formation of lending conditions and the reluctance of banking institutions to provide long-term mortgages, are determined. The main reason for this situation is the imperfect legal base of real estate lending. It has been concluded by the study results that mortgage lending is an important tool for ensuring the social and economic growth of a country, and its role and importance have increased significantly since the financial and economic crisis.
  • Item
    Cоціальна відповідальність держави та бізнесу як умова розвитку соціальної економіки
    (2020) Біла, Ірина; Шевченко, Олена
    Трансформація сучасної економічної системи висуває вимоги до гармонізації механізмів налагодження взаємодії держави та бізнесу як запоруки досягнення суспільних цілей та умови економічного зростання. Мета цієї статті – проаналізувати необхідність та особливості соціальної відповідальності держави та бізнесу як механізму поєднання їхніх інтересів та умови розвитку соціальної економіки на основі соціального партнерства. Автори доходять висновку, що взаємодія держави та бізнесу на основі соціальної відповідальності має низку вигод, серед яких називають такі: формування ефективних механізмів соціального діалогу; підвищення конкурентоспроможності бізнесу та країни; реалізація стратегій соціально-економічного розвитку шляхом консолідації спільних зусиль; отримання бізнесом гарантій щодо захисту своїх інтересів і від корупції та ін. Одним із напрямів формування системної соціальної відповідальності є соціальне партнерство, яке реалізується через такі взаємодії: держава бере на себе відповідальність за соціальні гарантії стосовно громадян, отримуючи натомість підтвердження легітимності своєї влади; підприємцям держава повинна забезпечити гарантії прав власності, сприятливий діловий клімат, а з боку бізнесу відчувати підтримку; узгодження інтересів між суспільством і бізнесом відбувається в процесі підтримки принципів соціальної відповідальності підприємцями, які, своєю чергою, відчувають підтримку своїх інтересів з боку суспільства; громадські організації в цій взаємодії виконують роль "сполучного елементу", оскільки, з одного боку, здатні бути захисником інтересів бізнесу, а з іншого – лобіювати інтереси бізнесу перед державою.
  • Item
    Комбінаторика в управлінні інвестиційними будівельними проєктами
    (2020) Бугрова, Олена
    Предметом дослідження цієї статті є перспективи, які розкриває застосування комбінаторики в умовах будівельного інформаційного моделювання (БІМ: Building Information Modeling – BIM). Сьогоднішній світ характеризується високим ступенем непередбачуваності, що підвищує актуальність впровадження нових методів управління проєктними ризиками і можливостями. Іншою особливою рисою сучасності є дигіталізація. Ці два виклики, взяті разом у своїй взаємодії, зумовлюють необхідність наукового дослідження зазначеної теми. Проведений аналіз показав, що інструментарій комбінаторики застосовується в таких сферах, як біологія, фізика, інформаційні технології, лінгвістика. Проте в економіці і менеджменті цей корисний інструментарій ще не набув достатнього поширення. Мета статті – визначити низку чинників, завдяки яким практичне застосування прийомів комбінаторики може якісно вплинути на управління проєктами капітального будівництва. Розкрито сутність БІМ як цифрового середовища для запровадження проєктними командами (і менеджерами проєктів) прогнозування на основі карт сценаріїв розвитку подій. Iлюстрацію можливостей застосування прийомів комбінаторики наведено в таких сферах менеджменту та економіки, як інтегроване виконання проєктів (Integrated Project Delivery), побудова ланцюжків постачання (Supply Chains), заощадливе будівництво (Lean Construction) і аналіз "вигоди-витрати" (Benefit-Cost Analysis). Особливу увагу приділено питанням оцінки економічної і фінансової ефективності в контексті визначення очікуваного процесу розвитку проєкту за допомогою прикладних підходів комбінаторики. Важливою властивістю прийомів комбінаторики є те, що їх застосування є одним із засобів проактивного управління в умовах невизначеності. Комбінаторика має стати однією з необхідних компетентностей для менеджерів проєктів та фахівців з інжинірингу цінності. Наведений у статті наочний бізнес-кейс свідчить про доцільність і корисність широкого впровадження пропонованих підходів у практику здійснення проєктів капітального будівництва.
  • Item
    Financial Decentralization and Fiscal Imbalance of Local Budgets in Ukraine
    (2020) Bui, Tetiana; Kovalchuk, Oleksandra
    The purpose of the article is to identify the correspondence between the revenue and expenditure parts of local budgets, which are responsible for the significant part of state expenditure financing due to financial decentralization reform. The article provides a comparative analysis of decentralization levels of local budgets in Ukraine and European countries by revenues and expenditures, as well as analyzes the structure of revenues and expenditures of the consolidated budget which include state and local budgets. The article notes that over the past ten years, the gap between revenue and expenditure has narrowed due to decentralization reform, but fiscal balance has not been achieved. The results of the analysis demonstrate the existence of a significant vertical imbalance in the budget system of Ukraine, which consists in the insufficiency of own and fixed financial resources of local authorities to ensure their powers. In terms of income decentralization, Ukraine ranks middle among Eastern European countries, while the level of expenditure decentralization corresponds to the level of Scandinavian countries, where the state plays an active role in income redistribution and has high institutional efficiency and high social standards. The article substantiates that the vertical imbalance exist due to the inefficient structure of local budgets’ revenues, in particular the high share of transfer payments from the state budget to local budgets, as well as the low share of own revenues, namely local taxes, in tax revenues. In order to strengthen the revenue side of local budgets and reduce vertical imbalances it is proposed to increase the tax base of local taxes through development of business and welfare in the regions, to increase the share of deductions from corporate tax and personal income tax to local budgets, to improve the control over local budget revenues and to optimize local expenditures, including social protection and social security expenditures. As the practice of foreign countries with decentralized budget systems shows, the elimination of vertical imbalances leads to a significant increase in the fiscal capacity of the regions.
  • Item
    Тренди та фактори розвитку небанківського фінансового сектору в Україні
    (2020) Глущенко, Світлана; Піддубний, Ігор
    Статтю присвячено висвітленню трендів і факторів розвитку небанківського фінансового сектору в українській економіці. Автори здійснили аналіз поточного стану та динаміки розвитку ринку небанківських фінансових послуг на основі даних про кількість фінансових установ на ринку, обсяги їхніх активів та обсяги наданих ними послуг протягом 2013–2019 рр. З’ясовано, що тренд до зменшення або збільшення учасників ринку загалом не простежується, але за окремими типами установ його можна визначити. Зокрема, такі фінансові установи, як страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та недержавні пенсійні фонди, мали спадну динаміку щодо їхньої кількості, а кількість фінансових компаній, навпаки, зросла. Визначено, що більшість активів небанківського фінансового сектору припадає на фінансові компанії, другою найбільшою частиною сектору є страховий ринок, а такі установи, як недержавні пенсійні фонди, ломбарди та кредитні спілки, мали в цей період малі частки активів серед ринку. У частині надаваних послуг небанківськими фінансовими посередниками визначено, що основна активність припадає на фінансові компанії та на їхні послуги "надання коштів у позику", що займає 51 % від усього ринку послуг. Також описано вплив макроекономічних показників в Україні (рівень ВВП, доходи населення, витрати населення, інфляція та безробіття) на тренди розвитку та зміну структури небанківських фінансових посередників у період 2013–2019 рр.