eKMAIR

Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository

 

Recent Submissions

Item
Диво Еміра Кустуріци
(2006)
Фестиваль документальних фільмів "Диво Еміра Кустуріци" відбувався в Києві з 30-го листопада по 13-те грудня в кінотеатрі "Жовтень".
Item
"На перехресті"
(2006)
29 жовтня в Києві відбулася прем’єра короткометражного ігрового фільму "На перехресті" (режисер-дебютант Олекса Ом) про українських заробітчан за кордоном. Виробник — незалежна студія "Пробудження". Події фільму відбуваються у Празі, де фільм і знімався. Використано музику гурту "Океан Ельзи". В ролях — Юрій Сак, Тетяна Іванюк. 17-го листопада прем’єра відбулася в Українському кіно клубі Колумбійського університету в Нью-Йорку.
Item
"Люди з майдану. Nevseremos!"
(2006)
Так називається документальний фільм Сергія Маслобойщикова, присвячений подіям Помаранчевої революції, знятий на замовлення Швейцарського агентства з розвитку і співробітництва (БОС). В листопаді, напередодні річниці "революції", в Швейцарії пройшли перші покази фільму, а також публічні дискусії за участі Сергія Маслобойщикова та Юрія Андруховича. Фільм планують показати у містах України: Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Львові. Акція проходить за підтримки посольства Швейцарії в Україні.
Item
Міжнародна співпраця під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з обігом віртуальних активів
(2023) Яцик, Тетяна; Шкелебей, Вікторія
У статті досліджено інститут міжнародної співпраці під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів, розглянуто міжнародні стандарти та рекомендації щодо боротьби з проблемами в цій сфері, окреслено коло органів та міжнародних організацій, які сприяють розробці таких стандартів та рекомендацій, виділено ознаки кримінальних правопорушень у сфері використання віртуальних активів, визначено види міжнародної співпраці в сфері розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із обігом віртуальних активів.
Item
Будьмо реалістами – вимагаймо неможливого!
(2015)
Нині наша країна мобілізує всі зусилля на подолання агресії підступного ворога військовими зусиллями. Ні в кого немає сумніву, що Україна повинна зупинити потік російської продукції на наших телеекранах і в кінопрокаті, продукуючи власне кіно, зосібна й у формі телесеріалів. Це буде не тільки наступ на ворожу пропаганду, а й моральна підтримка, так потрібна сьогодні людям. Зрозуміло, що коштів на повноцінне фінансування кінематографа в держави немає. Але існує світовий досвід фінансового забезпечення кіновиробництва. Кошти можуть надходити на спеціальний накопичувальний фонд від комерційних структур, які використовують екранний і телевізійний простір країни. Для цього Верховна Рада має ухвалити Закон "Про збір на підтримку українського кіно", який передбачатиме створення Фонду кіномистецтва (або Інституту кіномистецтва), куди й надходитимуть кошти з ринку, а саме: відсоток з прибутків від телереклами, відсоток з проданих квитків на іноземні фільми. Зібрані кошти розподілятимуться шляхом конкурсного відбору проектів. Очолити Фонд (Інститут) повинні фахівці з незаплямованою репутацією, які самі не претендують на ці кошти. Такий механізм діє в європейських країнах, зокрема в Польщі, яка 10 років тому ухвалила подібний закон, і сьогодні бачимо успіхи польського кіно як у прокаті в самій Польщі, так і на престижних кінофестивалях.
Item
Презентація кінопроекту "Солодка Даруся"
(2015)
У спокійну течію кінематографічного життя (чи його відсутності?) увірвалась незвична подія: презентація кінопроекту "Солодка Даруся" за мотивами однойменного твору Марії Матіос і показ тізера майбутнього фільму (16 березня в кінотеатрі "Київ"). Групу, яка має працювати над фільмом, очолює випускник філософського факультету Львівського університету та Кіношколи Анджея Вайди Олександр Денисенко. Фільм буде його дебютом. Говорити про успіх ще не знятого фільму не випадає, але слово це напрошується до 7-хвилинного тізера - динамічного і насиченого, сповненого творчої енергії. Літературна основа у поєднанні з талантом, вразливістю і унікальним поглядом Олександра Денисенка, дає шанс на створення незвичайного фільму, витриманого в кліматі народної байки-алегорії. Фільм - спільне виробництво України і Польщі - гідно представлятиме Україну у світі. Це приклад творчої співпраці: від України, окрім постановника, оператор Олександр Рощин і актор Олег Стефан зі Львова. Продюсер - Клавдія Шмеєр. Головні жіночі ролі зіграють польські акторки Магдалена Маліна і Магдаленка Ружанська.
Item
Чого чекати від українського кіно: лінія розлому
(2015) Швець, Юлій
Маємо констатувати: вибірково безцеремонне використання з боку деяких кінорежисерів тематичних ідей очевидно важливої для них культури, звісно, викликає в нас критичне "занепокоєння". Адже чимало згаданих проектів видаються достатньо умовними порівняно зі своїми автентичними аналогами, не маючи стосунку до часу й простору, в якому живемо ми. Ось життя, а ось кіно, - споглядаючи процес, подейкують знайомі журналісти... Ніби два середовища, які не перетинаються, а насправді мають бути одним. Вихідний стан їхній, мабуть, може бути досягнутий лише енергійним струшуванням. Підсвідоме сприйняття або ж неприйняття з боку глядача в цих фільмах традиції різних культур указує на справжню лінію розлому в українському суспільстві, а також і на її проекцію в українському кіно, й зовсім не ту, де її штучно малюють. Адепти російської ліберальної культури в Україні впевнені, що це конфлікт між мистецтвом і антимистецтвом, зараховуючи себе до поборників першого. "Патріотизм знову кладе на лопатки художній смак, а добро нокаутом перемагає розум", - до цього зводяться типові байки про фільм "Поводир". Але на чиєму боці смак? На чиєму розум? Чи не на тому ж, де добро та патріотизм? "Народні страждання і кобзарів" ліберали протиставляють "яскравим сучасним проектам". Але ж "Поводир" каменя на камені не залишає від таких "висновків", стверджуючи, що модерна національна культура може поєднати й народні страждання, і яскравість, і кобзарів, і сучасність.
Item
З приводу оскароманії
(2015) Брюховецька, Лариса
Нещодавно довелося слухати виступ перед учнями і вчителями одного з діячів Чернігівського земляцтва, який бідкався, що Олександрові Довженку досі не присвоїли звання Героя України. Ось він — наш рідний абсурд! Замість того, аби розказати школярам про Довженкове розуміння краси, замість думати, як гідно увічнити пам’ять кінорежисера і письменника (зокрема посприяти вже запланованій реконструкції музею в Сосниці), як пропагувати його фільми, землякові генія йшлося насамперед про нагороди. Наче від того фільми Довженка зростуть у ціні, щось додадуть до його величі. Та хоч би й чотири зірки Героя — нічого це не змінить, бо він уже давно класик світового кіно. І в наступних поколіннях, як і в нинішньому, хтось захоплюватиметься його фільмами, шукатиме в них нові смисли, а хтось закидатиме митцеві сервілізм і співпрацю з владою.
Item
Культурні вимірі Великої Французької Революції у 1789– 1794 роках: культура повсякдення, життєвий світ та образ життя французів
(2021) Богуцький, Артем; Чумаченко, Борис
Мета моєї роботи є поглиблення знань з культури Французької Революції.
Item
Проблеми та перспективи розвитку сучасного українського художнього ринку (у порівнянні із досвідом Заходу)
(2021) Андреєва, Поліна; Павліченко, Надія
Мета дослідження – наукове осмислення та теоретичне узагальнення розвитку художнього ринку незалежної України у порівнянні з країнами Заходу.
Item
"Сильніше, ніж зброя"
(2015) Іванишина, Лариса
Повнометражний документальний фільм "Сильніше, ніж зброя", випущений об’єднанням "Вавилон'13", наприкінці зими вийшов у прокат. Кінематографісти в цьому об’єднанні працюють анонімно, що нагадує один із постулатів "Догми", який передбачав анонімність творців фільму. Самі "догматики" його не дотримувались, але українські документалісти, що почали свою діяльність на Майдані восени 2013 року, фіксуючи події і виставляючи зняте в Інтернеті, своїх прізвищ не зазначали. Звідки небажання афішувати себе - не зрозуміло, тож залишається робити припущення: можливо, для них самі події важливіші за тих, хто їх фіксує. Як би там не було, анонімність є однією з особливостей фільму "Сильніше, ніж зброя". Інша особливість - у фільмі зібрано напрацьоване раніше.
Item
Полум'я спротиву
(2015) Тетерюк, Марія
Увагу режисерів прикуто до мирних людей, які раптово опиняються на передовій і стають учасниками протистояння. Творців фільму цікавить не попередня ідейна мотивація чи громадянська позиція (у фільмі немає монологів на камеру), а лише спостереження зблизька за спонтанними людськими реакціями у вирі протистояння. Протестувальники переборюють страх, підбадьорюючи себе войовничими вигуками, долають незграбність власних тіл. Та лише незначна частка їхніх зусиль переходить у пряме насильство, решта вибухає галасом, пожежею, шматками бруківки, що летять у різні боки, феєрверками. Лише поодинокі молодики в масках виявляють здатність чинити насильство ефективно та цілеспрямовано; чоловіки з відкритими обличчями більше кричать і демонструють готовність до агресії, ніж реально когось б’ють. Давати вихід агресії легше на неживих предметах (машина регіонала, пам’ятник). Документальний фільм "Все палає" Олександра Течинського, Олексія Солодунова та Дмитра Стойкова, який отримав приз як кращий східноєвропейський фільм на фестивалі документального кіно в Лейпцигу, ще більше суперечить популярним репрезентаціям Революції Гідності.
Item
Комедія чи інтермедії-анекдоти?
(2015) Іванишина, Лариса
"Політ золотої мушки" - така назва комедії Івана Кравчишина. Слова "золота мушка" належать дівчинці, від якої ведеться оповідь: "А дєдьо казали, що людське життя, як політ золотої мушки...", тобто дуже коротке. Йдеться про контраст між людською суєтою і смертю. Він цілком спроможний набрати художньої ваги, наприклад, у комедії абсурду. В стрічці комізм видобувають з повсякдення провінційного містечка в Карпатах - персонажі розмовляють гуцульським діалектом. Фільм багатолюдний, галасливий, можна сказати, що всі мешканці тут демонструють себе якнайвідвертіше.
Item
Уламки минулого
(2015) Тетерюк, Марія
Головною метою документального фільму про сучасних карпатських вівчарів "Жива ватра" режисер Остап Костюк називає фіксацію того, що ось-ось відійде в минуле, стане частиною історії. За ті п’ятдесят років, що минули з часу зйомок "Тіней забутих предків", Верховинський край виразно змінився. Вівчарство, яке віддавна було основою місцевої економіки, занепадає. Людей не приваблює важка неприбуткова праця, вони тікають із сіл у міста. Полонини переходять у приватну власність, їх відмовляються надавати в оренду для випасу громадської худоби. Традицію вівчарства сьогодні продовжують лише окремі диваки, такі як ватаг Василь, старий Іван та маленький Іванко.
Item
Лариса Зубенко: "Показати український фільм у кінотеатрах України - велика проблема"
(2015) Зубенко, Лариса
27 лютого в Києві відкрився репертуарний кінотеатр українського фільму "Ліра". "Ліра" - такою була найперша назва кінотеатру ім. Чапаєва, яку він мав від дня заснування в 1913-му й до 1937 року. її незабаром повернуть кінотеатру офіційно. За словами директорки Надії Трубайчук, українські фільми й раніше становили значну частку репертуару, це переважно тематичні стрічки про Чорнобильську катастрофу та військові фільми радянського часу ("В бій ідуть тільки " старики" ", "Ати-бати йшли солдати..."). Тепер кінотеатр перепрофілювався на українське кіно (за винятком показів світової кінокласики в кіноклубі "Ракурс"). Марія Тетерюк поспілкувалася з начальницею відділу кінопрокату "Київкінофільму" Ларисою Зубенко з приводу кінотеатру "Ліра" та його перспектив.
Item
Дві половинки одного пінгвіна
(2015) Свято, Роксолана
Марина Врода (н. 1982), в чиєму доробку на сьогодні вже шість короткометражок і одне каннське "золото", представила на цьогорічному фестивалі документального кіно про права людини "Docudavs-UA" зняту за підтримки фонду "Відродження" нову стрічку, в конкурсній програм "DOСU-ПРАВО". Хоч, здається, Не менш органічно вписалася б вона і в програму "DOСU-ЖИТТЯ", адже діапазон порушених у фільмі проблем - як безпосередньо, так і натяками - виходить за межі розмови тільки про права людей із особливими потребами, зокрема в українських умовах.
Item
Страждання чужорідного тіла
(2015) Брюховецька, Лариса
Кшиштоф Зануссі багато подорожує, він став постійним гостем у Києві. Цього разу режисер приїхав сюди після "Берліном" і в доброму настрої: фільм "Під електричними хмарами" Олексія Германа-молодшого, де польський режисер був продюсером, здобув "Срібного ведмедя" за операторську роботу. В час приїзду в Києві відбулася ретроспектива його кіноробіт, а в кінотеатрі ім. Чапаева показали його фільм "Чужорідне тіло". 15 лютого в Будинку кіно Зануссі зустрівся з українськими кінематографістами та студентами. І хоча вхід був платним, зал ледь умістив усіх зацікавлених. Зустріч тривала майже три години, більшість запитань стосувалася секретів режисерської творчості. На початку гість зробив короткий вступ, а на завершення одержав письмову пропозицію від молодого режисера зіграти роль гуру-політолога в новому фільмі.
Item
Невичерпний ентузіазм Джафара Панагі
(2015) Шатіло, Ірина
Численні тексти, присвячені Джафару Панагі, подають його творчий доробок як кінематографічний подвиг, оду любові до кіно, любові активної, оскільки інакшої він не знає. Панагі перебуває під домашнім арештом з 2011 року — так стався акт стиснення політичних рамок видимими стінами кімнати, який розсік лінію тематичного становлення режисера на дві частини: до 2011-го і після нього, коли іранський суд заборонив йому працювати за камерою протягом двох наступних десятиліть (заборона, яку буде не раз обійдено). Фільм "Таксі", третій, знятий у таких скрутних умовах, отримав у лютому 2015 року головний приз Берлінського фестивалю -"Золотого ведмедя".
Item
Берлінале 2015: кіно як акт опору
(2015) Брюховецька, Ольга
Директор Берлінале Дітер Косслік охрестив 65-й випуск, що проходив з 5 по 15 лютого 2015 року, фестивалем "сильних жінок в екстремальних обставинах". І дійсно сильна жінка була найбільш повторюваним персонажем конкурсної програми, починаючи від фільму-відкриття фестивалю іспанської режисерки Ісабель Койшет "Ніхто не хоче ночі": конвенційної костюмованої драми початку XX століття з Жульєтт Бінош у головній ролі, яка подає жіночу версію арктичної подорожі, закінчуючи диснеєвською "Попелюшкою" британського режисера Кеннета Брана, кітчева барвистість якої поставила ґламурну крапку фестивалю: головна героїня цього архетипу мелодрами, народженої з духу капіталізму, перемагає крижану мачуху у виконанні Кейт Бланшетт. Сила цих людей, навіть у їхній слабкості та вразливості, полягає в тому, щоб не піддаватись страхові і продовжувати свою роботу. Що ж до "сильних жінок", то цей, як його охрестили у пресі, четвертий фемінізм, повністю інтегрований в культуріндустрію, з її пріоритетом економічного прибутку. Молоде покоління кінематографістів (народжені в 1970-ті) продемонструвало нове сильне кіно, в якому все закінчується погано, а проблиск надії дається лише через важку душевну працю. Саме це молоде покоління зібрало решту фестивальних нагород. Ґран-прі журі "Срібний ведмідь" присуджено чилійському фільму "Клуб" режисера Пабло Ларраїна, в якому розкривається темний бік католицької церкви. "Срібний Ведмідь", приз засновника Берлінале Альфреда Бауера за відкриття нових перспектив у кіно, дістався фільму "Вулкан Іксканул" молодого Гватемальського режисера Хайро Бустаманте про життя селян із племені майя, знятого какчікельською мовою з участю непрофесійних акторів із одного з майянських селищ, що притулилось до підніжжя вулкану недалеко від місця, де виріс сам режисер.
Item
Український слід у Берліні
(2015) Новікова, Олена
В основних програмах Берлінського фестивалю цього року окремої української стрічки представлено не було. Але Україна разом із Польщею виступила в копродуції російського фільму "Під електричними хмарами". Те, що відомий російський режисер Олексій Герман молодший запросив до співпраці їх, а не західні країни, свідчить про повагу до творчого потенціалу та дружнє ставлення до цих незалежних держав. Від України у творчий колектив увійшов талановитий український оператор Сергій Михальчук, відомий за стрічками "Мамай" і "Поводир" Олеся Саніна, "Мій брат Франкенштейн" і "Коханець" Валерія Тодоровського. Проект режисера О. Германа- мол. виник ще у 2008 році. Його підтримало Державне агентство України з питань кіно (за свідченням деяких працівників, у 2010 році було виділено 1 млн доларів). Продюсерами від України виступили Єгор Олесов, Сергій Антонов, від Польщі- режисер Кшиштоф Зануссі. Зйомки почалися 2012 року і відбувалися в Одесі, Харкові, Дніпропетровську. У фільмі знялися відомі російські актори і творча молодь з трьох країн. Кінооператори Сергій Михальчук і Євген Прівін отримали "Срібного ведмедя" за високі художні досягнення.