Сучасні виклики приватного права в умовах війни: збірник наукових праць учасників круглого столу 1 лютого 2024 року Київ, Україна

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/29249

У збірнику подано тези наукових доповідей учасників круглого столу, присвяченого висвітленню питань про сучасні виклики приватного права в умовах війни.

Browse

Now showing 1 - 20 of 24

Вибір способу судового захисту в справах про розірвання договору про надання послуг
(2024) Захарко, Христина
У судовій практиці рідко можна знайти застосування припинення правовідносин як єдиного способу захисту. Частіше за все цей спосіб захисту комбінують із іншими: відшкодування збитків, моральної шкоди тощо. Найчастіше позивачі просять повернення сплачених за договором коштів, що можна віднести до способу захисту, закріпленого в пункті 5 частині 2 статті 16 ЦК України, примусове виконання обов’язку в натурі. До прикладу, в справі № 161/8202/22 Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2022 р. 5 використовується цей спосіб захисту. Окрім того, додатково можуть застосовуватись такі способи захисту, як примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та відшкодування моральної шкоди. Введення воєнного стану, з огляду на аналізовані справи, не впливає на вибір способу захисту цивільних прав, однак впливає на обставини виконання зобов’язання, що є чинником неможливості, неналежності їх виконання та (або) зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору.
Використання віртуальних активів як засобу обміну: підходи вітчизняних законотворців
(2024) Савченко, Єгор
Із моменту ухвалення парламентарями Закону України "Про віртуальні активи" від 17.02.2022 р. № 2074-IX (далі- Закон № 2074-IX) 1 та його подальшої публікації в офіційних виданнях у березні 2022 р., між науковцями, юристами-практиками та власниками віртуальних активів не вщухають дискусії стосовно того, в який спосіб можуть та в який спосіб мають використовувати віртуальні активи в цивільно-правовому обороті. У зв’язку з підготовкою нового законопроєкту щодо регулювання ринку віртуальних активів, його розробникам слід звернути увагу на проблематику використання віртуальних активів як предмета договору міни та забезпечити належне врегулювання вказаного питання на законодавчому рівні.
Врегулювання відносин щодо виїзду за межі України дитини в умовах воєнного стану: окремі питання
(2024) Федосєєва, Тетяна
Належне врегулювання відносин щодо виїзду за межі України дітей має значення, насамперед, для виконання обов’язку держави не допустити їх незаконного переміщення, вивезення та неповернення з-за кордону, викрадення, торгівлі дітьми, ризик чого суттєво зріс з 2014 р. у зв’язку із тимчасовою окупацією окремих територій України росією. Цей обов’язок випливає, зокрема, із статті 11 Конвенції про права дитини, статті 32 Закону України "Про охорону дитинства" . Особливо гостро стоїть питання про повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон із зон воєнних дій і збройних конфліктів, а також питання про переміщення дітей, зокрема за кордон, з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні .
Відеоконференція поза межами приміщення суду як інструмент забезпечення ефективності цивільного процесу в умовах воєнного стану
(2024) Брич, Ярослав
Інструмент відеоконференції з приміщення іншого суду запроваджено у цивільному процесі України ще з 2012 р. Водночас у 2020 р. з метою запобігти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) вже передбачено можливість участі учасників справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів . По суті, саме екстраординарна ситуація пандемії підштовхнула законодавця до впровадження інструменту, вимога щодо якого вже давно була актуальною з огляду на досягнутий технологічний прогрес і який значно підвищив ефективність цивільного процесу. Найбільшого поширення отримав сервіс відеоконференцзв’язку EasyCon.
До проблеми правового регулювання зелених облігацій в Україні
(2024) Оленюк, Андрій
Із наближенням другої річниці повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України особливої актуальності набуває питання необхідності забезпечення фінансування відновлення об’єктів енергетичної, транспортної, житлової та соціальної інфраструктури України. Зокрема, тільки за результатами першого року агресії оцінка вартості потреб на відновлення України становить 411 мільярдів доларів США. Можна тільки припустити, що оновлена вартість потреб на відновлення станом на дату другої річниці агресії буде істотно вищою. Разом з цим, очевидно, що залучення такого обсягу фінансування в економіку України вимагатиме розширення можливостей доступу до джерел фінансування для юридичних осіб публічного та приватного права (емітентів), зокрема через застосування новітніх фінансових інструментів, наприклад зелених облігацій.
Доцільність дії мораторію на відчуження земельних ділянок на тимчасово окупованих територіях України в умовах тривалої війни
(2024) Пасічник, Дмитро
У Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", що відкрив для України такий довгоочікуваний ринок землі, водночас усе ще передбачено низку обмежень (якщо не сказати мораторіїв) щодо відчуження тих чи тих земель. І одне із них прямо стосується сумної сторінки модерного етапу української історії — війни і тимчасової втрати територій. Фактично ж стовідсоткове "превентивне" невизнання жодних правочинів щодо землі (крім спадкування), які тим не менш, зрозуміло, відбуваються між людьми, штучно створює невиправдані розбіжності у праві, що регулює права українців, які опинилися під окупацією, та усіх інших, може затьмарити в уяві частини таких українців очікування ними перемоги України та реінкорпорації територій.
Забезпечення прав щодо виховання дитини в умовах воєнного стану: деякі проблеми правозастосування
(2024) Бичкова, Світлана
На законодавчому рівні задекларовано, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладено однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства"). У науковій літературі також підкреслюють, що формування особистості нероздільно пов’язане саме з вихованням та взаєминами особи в її першому соціальному інституті — сім’ї.
Колоніальна правова спадщина та конституційний вимір захисту людських прав у постколоніальній України
(2024) Жданкіна, Лариса
Національні інтереси та пріоритети України визначають вектор формування її стратегічних завдань і цілей зовнішньополітичного курсу, яким безперечно можна вважати розвиток України як незалежної суверенної держави, збереження народних цінностей, культурної ідентичності, забезпечення економічної безпеки і територіальної цілісності. Вочевидь, що безпека, добробут, соціально-культурний прогрес України та українців залежать від того, як саме буде зреалізовано означені прагнення українського народу.
Механізми захисту прав міноритарних акціонерів в умовах війни
(2024) Стеценко, Микола
Ситуація війни та воєнного стану в аспекті захисту прав міноритаріїв ще раз доводить, що наявність корпоративного договору дає додаткові можливості захисту прав міноритарних акціонерів. Отже, використання корпоративного договору варто поширювати у майбутньому.
Новели законодавства щодо правових наслідків укладення шлюбу на тимчасово окупованих територіях
(2024) Галай, Катерина
Від 2014 р. частина територій України перебуває під тимчасовою окупацією внаслідок збройної агресії росії. З метою "визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України" було прийнято Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Огляд окремих проблем права власності на об’єкти, розташовані на території Криму
(2024) Журавель, Дарина
Окупація та анексія Криму російською федерацією, що розпочались у лютому–березні 2014 р., властиво зумовили появу цілої низки правових проблем. Останні найперше асоціюються із правом публічним, як-от питання притягнення держави-агресора та її військово-політичного керівництва до міжнародно-правової відповідальності, що нині стоїть гостро як ніколи.
Особливості визнання активів необґрунтованими в умовах правового режиму воєнного стану
(2024) Левчук, Владислав
У 2022 році міжнародна організація Transparency International опублікувала щорічний звіт, де Україна отримала 33 бали зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), посівши 116 місце зі 180 країн у СРІ . Корупція в Україні є доволі тривалою та болючою темою для українців, про що свідчать також і нещодавні соціологічні опитування, де респонденти називають її найбільшою проблемою для нашої країни після війни (63 % опитаних).
Особливості здійснення спадкових прав в умовах воєнного стану
(2024) Дзера, Ірина
Введення воєнного стану в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф до України зумовило прийняття низки нормативних актів, пов’язаних, зокрема, із забезпеченням здійснення спадкових прав. Так, прийнятою 28 лютого 2022 р. Кабінетом Міністрів України постановою № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" було визначено низку норм, спрямованих на продовження строків для прийняття спадщини, обмеження переліку нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна, можливість вчинення деяких видів нотаріальних дій без використання спеціальних бланків тощо. Враховуючи зміни в суспільному, економічному, політичному житті України, зазначену постанову було змінено вісім разів.
Питання зберігання та використання анатомічного матеріалу людини для постмортальної репродукції в контексті російсько-української війни
(2024) Сєда, Софія
Російсько-українська війна призводить до жахливих наслідків для України та актуалізує розгляд питання постмортальної репродукції. Особливо значущим воно є для військовослужбовців, які через великі ризики для життя та здоров’я потребують гарантій реалізації права на батьківство.
Право власності на тварин під час війни
(2024) Меньшеніна, Марія
Повномасштабна війна не лише змінила життя людей, а й вплинула на тварин, що перебувають на території України. Окрім спричинених екологічних катастроф війна породила проблеми і в інших сферах, що торкаються тварин. Тому не дивно, що право власності на тварин зазнало певних змін.
Право на свободу пересування: окремі теоретичні та практичні аспекти врегулювання в Україні
(2024) Сідлецька, Олександра
Указом Президента України № 64/2022 на території держави було введено воєнний стан. Частина 3 цього Указу регламентувала можливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, серед яких — право на свободу пересування. Проте на деяких територіях України з 2014 р. нічого не змінилося, адже окуповані території Донецької та Луганської областей уже майже 10 років живуть під тиском окупантів.
Правове регулювання волонтерської діяльності в умовах воєнного стану в Україні
(2024) Бондар, Єлизавета
Волонтерська діяльність, яка є формою громадянської участі, є невід’ємною частиною соціально-гуманітарного реагування на кризові ситуації під час збройних конфліктів. В умовах сьогодення в Україні волонтери відіграють вирішальну роль у наданні необхідної допомоги як військовим, так і цивільному населенню. Отже, перспективи розвитку волонтерської діяльності в Україні зумовлено необхідністю узгоджених зусиль влади, волонтерів і благодійників для забезпечення ефективної та справедливої гуманітарної допомоги в умовах воєнного конфлікту. Водночас, зазначені законодавчі зміни визначають новий рівень волонтерської діяльності в Україні в умовах воєнного стану. Їхня мета — забезпечити ефективність і справедливість гуманітарної допомоги, а також уникнути недобросовісних схем і забезпечити контроль за цільовим використанням отриманих ресурсів.
Правовий статус приватних військових компаній в Україні: проблеми та перспективи їх вирішення
(2024) Рєка, Назар
Відсіч Україною збройної агресії росії потребує великої кількості людського ресурсу, зокрема підготовлених фахових спеціалістів у військовій сфері. Наразі Україна відчуває нестачу кваліфікованих спеціалістів, які були б спроможні здійснювати навчання необхідних військових кадрів, таких як сапери, оператори FPV-дронів та інші. Надання послуг військового консалтингу приватними військовими компаніями у сфері навчання фахових спеціалістів допомогло б забезпечити Збройні Сили України необхідними кадрами. Однак в Україні немає нормативно-правового регулювання правового статусу ПВК. Такі умови створюють труднощі для організації та діяльності компаній, які надають послуги військового консалтингу, що вкрай необхідні для України.
Проблема націоналізації в умовах військової агресії росії щодо України
(2024) Савченко, Сергій
Нелегкі часи вимагають складних рішень. Одним із таких для нашої держави може бути примусове вилучення приватної власності для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності. Питання націоналізації для України є нині особливо актуальним з огляду на необхідність принаймні часткової компенсації шкоди, якої кожного дня упродовж майже 10 років завдає Українському народові окупант і для забезпечення стабільності на стратегічних (наприклад – нафтовидобувних чи переробних) об’єктах.
Пропорційність обмеження трудових прав людини в умовах воєнного стану
(2024) Яцкевич, Іван
Обмеження трудових прав людини в умовах воєнного стану є неминучими та можуть бути виправданими, однак баланс прав та інтересів працівників, роботодавців, держави має бути забезпечено з урахуванням воєнного стану. Це можливо зробити засобами соціального діалогу, державного та громадського контролю за дотриманням трудових прав працівників роботодавцями. Але поки що виглядає так, що інтереси роботодавців, бізнесу ставляться вище за інтереси працівників, приймаються зміни до законодавства, спрямовані на посилення ліберальних трендів у регулюванні трудових відносин, індивідуального договірного регулювання і послаблення державного та громадського контролю за дотримання трудових прав працівників.