Browse
Recent Submissions
Item Вступне слово головної редакторки(2024) Нагорняк, Тетяна"Empirio" – це майданчик, що об’єднує однодумців, науковців і дослідників, експертів-практиків. Ці люди щоденно роблять свій внесок у розвиток вітчизняної науки, сприяють її інтеграції в європейський простір і наближають до світових стандартів, зміцнюють наукові школи, тримають руку на пульсі проривних рішень та підтримують ефективний діалог з мережею освітян і науковців по всьому світу – задля підтримки України, просування її як незламної та успішної країни, що стоїть на варті свободи у світі! Впевнена, що кожен автор (чи авторка) знайде в "Empirio" можливість апробувати свої якісні дослідження і поділитися висновками з однодумцями й опонентами, а читачі й читачки – корисний для себе досвід і поштовх для нових науково-практичних пошуків. З Україною в серці творимо вітчизняну науку, вдосконалюємо вищу освіту, наближаємо нашу спільну Перемогу, змінюємо світ на краще!Item Економічні й соціокультурні зміни на межі епох: виклики постіндустріального суспільства(2024) Гриценко, ОленаУ статті проаналізовано найвідоміші наукові праці XX ст. (К. Кларка, Д. Белла, Т. Роззака, Г.-М. Маклюена, Т. Стоунієра, Р. Катца, Ф. Вебстера, З. Бжезінського, О. Тоффлера, А. Тойнбі, Ж. Бодріяра, Ж.-Ф. Ліотара), пов’язані з дослідженням ключових понять інформаційної епохи, її об’єктивних основ розвитку, які сформували основні наукові, суспільно-політичні течії минулого століття, відкрили перспективи для розвою політичної думки сучасності та можливі шляхи формування суспільства у XXI ст . Що ж відбулося наприкінці (а точніше – в другій половині) XX ст., змусивши навіть консервативних скептиків визнати закінчення тривалої епохи індустріального розвитку Причини цих процесів, як показують соціальні й суспільно-політичні процеси, потрібно шукати в економіці. Крім первинного та вторинного секторів економіки завжди існував і третинний сектор, пов’язаний зі сферою послуг. У другій половині XX ст. завдяки розвитку технології (це стосується насамперед автоматизованого виробництва й скорочення об’єктивної потреби в робочих місцях) значення третинного, сервісного сектору економіки почало невпинно зростати, що ознаменувало кінець епохи індустріального суспільства й початок нової, постіндустріальної історії. Наслідком цього стала поява нових форм культури й трансформація суспільних відносин. У публіцистичних текстах мас-медіа й наукових публікаціях трапляються поняття "постіндустріальне суспільство", "інформаційне суспільство", "інформаційна епоха". Проте, якщо поставити собі мету розібратися, що ж таке постіндустріальне суспільство чи інформаційна революція, це виявиться не так просто. Різні автори часто вкладають у ці поняття власний зміст, перетворюючи в такий спосіб свої тексти на те, що в психоаналізі називають потоком вільних асоціацій. Прагнення внести певні корективи в поняття "постіндустріальне суспільство" та окреслити основні тенденції й особливості епохи постмодерну, а також з’ясувати можливі наслідки її впливу на різні сфери життя сучасної цивілізації стало причиною появи цієї статті.Item Тенденції розвитку сучасних національних спільнот Європи в контексті IV промислової революції та процесів глобалізації(2024) Єрємєєв, ОлександрСтаттю присвячено проблемі розвитку національних спільнот у Європі в контексті впливу явищ IV промислової революції (Industry 4.0) та глобалізації, які взаємно обумовлюють одне одного. Вплив цих явищ на національні спільноти об’єднаної Європи має неоднорідні наслідки. У контексті глобалізації, тісно пов’язаної з Industry 4.0, а також феноменів антиглобалізму та євроскептицизму як реакції на неї виокремлено тенденції розвитку національних спільнот у державах сучасної Європи. У країнах Західної Європи переважно спостерігається процес фрагментації національних спільнот. У країнах Центрально-Східної Європи, що перебували у сфері впливу СРСР і стали членами ЄС і НАТО на межі ХХ та ХХІ ст., реакцією на глобалізацію та євроінтеграційні процеси стало зростання впливу євроскептичного та антиглобалістичного націоналізму. В Україні, яка зазнає агресії з боку РФ, розглядає країни ЄС і НАТО як союзників, недостатньо інтегрована в процеси глобалізації та IV промислової революції, тенденції до національного відродження мають переважно єврооптимістичний характер, не породжують скептичного ставлення до глобалізації. Доведено, що IV промислова революція та глобалізація, що взаємно обумовлюють одна одну, формують передумови до послаблення ролі національних держав як на міжнародній арені, так і у сфері внутрішньополітичного розвитку. Суспільні зміни, спричинені цими процесами, викликали явище антиглобалізму та євроскептицизму в країнах ЄС і є чинником коригування глобалізаційних процесів. Поруч із регіональним сепаратизмом політичні спільноти в Західній Європі, які прагнуть відокремлення, все ж залишаються в глобальних і наднаціональних структурах. Україна також виявляє прагнення до національного відродження, спрямованого на дистанціювання від минулого та долучення до передових країн IV промислової революції, зберігаючи відкритий, інклюзивний характер і підтримуючи європейську та євроатлантичну інтеграцію.Item Типологія та політико-правові засади франкізму: сучасні інтерпретації(2024) Іваницька, ОльгаУ статті здійснено концептуальний аналіз політичної практики франкістського авторитарного режиму, його ідеологічних засад та суспільно-політичних доктрин, розглянуто їхні історичні витоки, фактори та причини формування, складники, сутність, еволюцію та трансформацію ідеологічних принципів і доктрин відповідно до історичних етапів, які пройшов у своєму розвитку іспанський франкістський режим упродовж 1939–1975 років. Доведено відсутність у франкістській Іспанії уніфікованої ідеології, на кшталт націонал-соціалістичного чи фашистського режимів, використання франкізмом розмаїтого консервативного політико-ідеологічного спектра, репрезентованого націоналістичними, традиціоналістськими, конфесійними рухами, коріння яких часто сягає давнього історичного минулого Іспанії. Вивчено їхні історичні, політико-філософські, соціальні витоки та складники, простежено особливості їхнього становлення, розвитку, модифікації та еволюції відповідно до трансформації політичної, соціально-економічної та зовнішньополітичної практики франкізму. Досліджено правові основи режиму, сутність теорії та практики "органічної демократії", шляхи та механізми організації державної влади, становлення та еволюцію універсального статусу глави держави, який забезпечив ефективність і спадковість королівської влади і мирний перехід до демократичних реформ. Авторка статті акцентує увагу на прямій взаємозалежності розвитку й еволюції стабілізаційно-реформаторської франкістської авторитарної політичної системи та унікальної моделі переходу Іспанії до повноцінної демократії, набуття нею в короткі терміни суб’єктності в міжнародних відносинах і членства в євроатлантичних структурах.Item Перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності(2024) Кисельов, Сергій; Сингаєвська, ДаріяУ статті продемонстровано, як влада, що є ім’ям, яким називають, впливає на пластичність ґендеру. Ставлячи за мету дослідити перфомативність як чинник пластичності ґендерної ідентичності, автори здійснили спробу визначити спосіб творення носія ґендерної ідентичності. Значну увагу зосереджено на протиборстві наділення та усвідомлення влади, що типізує ієрархічність відносин статей, а не ґендерів. Останні є наслідком "капілярного" характеру влади й інституціоналізують дискурсивні практики. Відтак здійснено спробу виявлення граматології ґендеру. Для цього використано класичні праці Дж. Батлер, П. Бергера та інших авторів, які були прихильниками пошуку коренів соціальних феноменів у реальності повсякденного життя. Виявлено, що наразі Україна перебуває на перехідному етапі на шляху до постмодернізму. Запропоновано концептуальну оптику бачення ґендеру як щоденно твореної ролі. Зроблено припущення, що суб’єктність виникає як механізм заперечення, за якого заперечуване зовнішнє стає критичною іманентною характеристикою. Досліджено, що пластичність ґендеру здобувається через проходження декількох етапів, зокрема в результаті міжсуб’єктної взаємодії через габітуалізацію, типізацію, інституалізацію та легітимацію. Доведено, що вирішенням кризи традиційної конотації ґендеру може бути громадянська просвіта, здатна подолати імплозію масової свідомості, яка вбирає наперед вироблені смисли без будь-якої рефлексії, не володіючи, за Ж. Бодріяром, ні атрибутом, ні предикатом, ні якістю, ні референцією. Однак якщо замість "ментального вірусу" запустити системну протиотруту, то можливо домогтися зміни парохіально-ґендерного сприйняття. Прийнявши дискурсивний характер ґендеру та матеріалізм його диспозитиву, "Її історія" (HERstory) може віднайти свій голос, не перебуваючи по той бік "трансцендентної" "Його історії" (HISstory).Item Забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України(2024) Марценюк, ТамараУ статті здійснено огляд українського законодавства і міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України (ЗСУ). Наголошено на аспектах ґендерної політики в інститутах освіти і медіа, які важливі також і для військової політики. Охарактеризовано основні результати серії соціологічних досліджень із циклу «Невидимий батальйон», виокремлено успіхи і проблеми на шляху до інтеграції жінок у ЗСУ протягом останніх десяти років війни, починаючи з антитерористичної операції (АТО). Поступове подолання явища вертикальної і горизонтальної ґендерної сегрегації у військовій сфері, відхід від патерналістської ґендерної політики, надання формального доступу жінок до всіх бойових спеціальностей і до військової освіти зазначено серед успішних результатів політики забезпечення рівних прав і можливостей у ЗСУ. Задля професійної інтеграції жінок у ЗСУ потрібно вирішити такі нагальні проблеми, як брак чіткого механізму реагувань на явища сексуальних домагань, розуміння потреб жінок як бійчинь (впровадження ґендерно чутливого підходу), більша видимість жінок серед військової еліти та експертного військового середовища. На основі репрезентативного для українського населення опитування з’ясовано громадську думку про забезпечення ґендерної рівності у військовій сфері станом на 2018 і 2023 рр. Ідеться про підтримку ідеї працевлаштування жінок нарівні з чоловіками у Збройних силах України, армію як професійну сферу з рівним доступом жінок і чоловіків. Згідно з результатами опитування, більшість як чоловіків, так і жінок готові чинити збройний опір, щоб зупинити російську окупацію України.Item Characteristics of Russian Propaganda in Latin America with Regard to Russian Aggression Against Ukraine: Case of Brazil(2024) Taranenko, AnnaRussian aggression against Ukraine has become one of the most serious challenges for the international security system. One of the regions where Russian propaganda has been spread widely is Latin America. And one of the countries especially influenced by the Russian disinformation in the region is Brazil. The goal of this article is to define characteristics of the Russian propaganda in Latin America regarding Russian aggression against Ukraine, particularly, look at the case of Brazil, trace features of the Kremlin propaganda in this country at the current stage and outline possible ways of countering this propaganda. It can be concluded that Russian propaganda in Latin American and in Brazil, particularly, has several specific characteristicsit is widespread, longstanding and generally supported. Key current narratives concerning the ongoing Russian aggression against Ukraine include the nuclear threat, calls for peace negotiations between Ukraine and Russia and accusing the West of russofobia. Other false narratives include accusing Ukraine of war crimes and provocations, as well as dangers of further “escalation” of the war. Among reasons for common misconceptions about the RussiaUkraine war in Brazil one can name a simple lack of information and familiarity with the local politics. This gap is partially the result of Ukraine’s insufficient communication with the Latin American and Brazilian audiences and the countries’ lack of interest in each other for many years.In order to counter Russian propaganda in Latin American and Brazil, in particular, Ukraine should enhance its communication and diplomatic efforts, cooperate with the Ukrainian diaspora in the region and consistently deconstruct Russian disinformation narratives. In the longterm perspective, it is worthwhile increasing opportunities to study the Spanish and Portuguese languages and have respective Regional Studies courses at Ukrainian educational institutions.Item The Demographic Factor in Shaping State Policy for Higher Education of Ukraine(2024) Zaichenko, IrynaThe article examines key indicators of the demographic crisis in Ukraine, highlighting manifestations of the nation’s aging and natural population decline. It’s determined that understanding and analyzing the demographic situation allows for predicting changes in the size and structure of the student population, which is crucial for the effective development of higher education in Ukraine. Considering the trends of declining birth rates and an aging population, it is important to adapt admission strategies for students and educational programs accordingly. The examination of the demographic crisis helps identify key challenges, such as a decrease in the number of high school graduates, which can impact competition within the higher education environment.The trends examined in the article, including the decline in the birth rate of the Ukrainian population, the aging of the nation, the level of migration, and the loss of the civilian population due to the war, enable us to characterize the situation in Ukraine as depopulation. Notable changes in the demographic landscape and shifts in the population structure occurred after February 24, 2022, including irreversible human losses, population emigration (over 10 million people), and a decline in the average birth rate. A correlation was identified between the number of births each year and the dynamics of educational services’ capacity. It was observed that higher education in Ukraine will confront significant demographic challenges in the next 17 years. In the context of the strategic goal to restore Ukraine’s human capital, the article suggests viewing higher education as an effective instrument of state policy in a cyclical process: attaining higher education, integrating graduates into the national economy, ensuring financial stability, fostering active citizenship, and promoting loyalty to the state—all contributing to an improvement in the demographic situation.Item Управління стратегічним потенціалом у контексті забезпечення енергетичними ресурсами(2024) Ігнатьєва, Ірина; Сербенівський, ЮрійЧерез нестабільне зовнішнє середовище Україна опинилась у глибокій енергетичній кризі, наслідком якої є зростання вартості енергетичних ресурсів і кінцевої продукції промислових підприємств. Це спричинило зміну загальної стратегії управління, а також розширення структури стратегічного потенціалу. Зростаючі витрати на енергію впливають на ефективність бізнесу. Виникає необхідність впровадження ощадливого виробництва через виявлення необґрунтованих втрат енергії на промислових об’єктах. Водночас потрібно враховувати особливості технологічних процесів і виробництв. Втілити це допоможе енергетичний аудит і впровадження системи енергетичного менеджменту. Управління енергетичними ресурсами відповідно до стратегічних цілей підприємства сприятиме зменшенню витрат на енергію з одночасним досягненням екологічних, соціальних і корпоративних цілей управління. Метою цього дослідження є визначення особливостей промислових об’єктів, енергетичних потоків та специфіки проведення енергетичного аудиту на підприємствах легкої промисловості. З’ясовано, що особливістю цих підприємств є те, що капітальні споруди було збудовано переважно у 1940–1980-х роках. Підприємства є різноплановими за конструктивними рішеннями та енергетичними параметрами. Найбільш енерговитратним є виробництво шкіри. Згідно з результатами дослідження, частина підприємств легкої промисловості, які належать до різних підгалузей, мають незадовільний стан будівель і виробництва з високим споживанням та втратами енергії. Надано такі рекомендації для зниження витрат на енергоносії та підвищення енергетичного потенціалу підприємства: своєчасно проводити енергетичний аудит, використовувати альтернативні джерела енергії та впроваджувати концепцію Smart Grid. Це дасть змогу оптимізувати загальні витрати, знизити собівартість кінцевої продукції та посилити стратегічні позиції на ринку через зниження залежності від енергетичних ресурсів.Item Фінтех в управлінні містом(2024) Луцишин, ОлегУ статті розглянуто, як фінтех (FinTech) впливає на сучасне управління містами та як ці технології допомагають вирішувати глобальні міські виклики. Виявлено, що в сучасному місті фінтех використовують для оптимізації надання комунальних послуг, а через мобільні застосунки й онлайн-платформи мешканці міста легко сплачують рахунки за ці послуги та моніторять витрати. Фінтех також є важливим каталізатором реформ у сфері міських транспортних систем, через мобільні застосунки сьогодні можна замовити таксі, стежити за переміщенням міського транспорту, оплачувати проїзд, управляти транспортними потоками, що робить громадський транспорт доступнішим і зручнішим для мешканців міст. Усе це дає змогу уникати заторів і поліпшити громадську безпеку. Встановлено функціональну детермінованість між сучасними фінансовими технологіями та управлінням містами, розкрито можливості, які надає фінтех для оптимізації процесів управління міською інфраструктурою. Проаналізовано кейси, як міста можуть використовувати фінансові технології для розв’язання своїх проблем і підвищення якості комунальних послуг. Розкрито проблематику впровадження фінтех-рішень для ефективного ухвалення управлінських рішень з аналізом врахування думки громадськості. Підкреслено важливість врахування фінансової стійкості міст під час використання інноваційних фінансових рішень для розвитку сучасних міст. Акцентовано увагу на розвитку інновацій та нових фінансових можливостей для міст і їхніх мешканців під час використання технологій для підвищення якості життя громадян та розвитку місцевої економіки.Item Ризики в освітньому менеджменті України у часі війни та повоєнного розвитку(2024) Ляшенко, Олександра; Наконечна, ОльгаУправління ризиками є основним елементом системи управління в закладах освіти. У часі війни та повоєнного розвитку питання ідентифікації ризиків в освітньому менеджменті, оцінювання їхнього впливу на ухвалення управлінських рішень постає під новим кутом зору. У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій щодо ризиків в освітньому менеджменті; описано і вивчено як загальні, так і специфічні ризики в управлінні закладами освіти в тактичному, стратегічному та повоєнному горизонтах. Також визначено оцінки величини ризиків, розглянуто можливі стратегії та заходи реагування на ризикові події. Проаналізовано результати дослідження, проведеного із застосуванням методу опитування експертів. Респондентами були управлінці середньої та вищої ланок, а також власники закладів освіти з 8 міст і 9 областей України. У межах цього дослідження ризики класифіковано за сферою та джерелом виникнення, розділено на зовнішні (політичні, економічні та соціальні) та внутрішні (фінансові, технічні та управлінські). Загальний аналіз експертних оцінок показав найбільшу та найменшу ймовірність і вплив ризиків на систему управління закладами світи в Україні в трьох часових вимірах: нині (у часі війни), в період повоєнної розбудови та в стратегічному вимірі. Докладно розглянуто кожен часовий вимір і проаналізовано зміни структури, пріоритетності та оцінювання впливу класифікованих ризиків на систему менеджменту закладів освіти. Стосовно кожного ризикового чинника надано рекомендації щодо стратегії реагування та заходів, які мають забезпечити нівелювання впливу ризику в управлінні закладом освіти. Окрему увагу приділено стратегіям і заходам реагування на ризикову подію в процесі післявоєнного відновлення. Вони допоможуть досягти поставлених цілей у побудові нових напрямів розвитку українських освітніх закладів у межах Концепції стратегії повоєнного відновлення та розвитку України.Item Відтворення основних засобів у частині їх формування як об'єкт менеджменту підприємств багатоукладної аграрної економіки України(2024) Могилова, Марина; Єфімцева, ЛюдмилаРозроблено пропозиції для обґрунтування управлінських рішень щодо формування основних засобів сільськогосподарських підприємств як складової частини менеджменту відтворення основного капіталу з урахуванням багатоукладності аграрної економіки України. Окреслено коло негативних наслідків на мікро- і макрорівнях від порушення пропорцій відтворення основного капіталу в сільському господарстві. Аргументовано актуальність удосконалення підходів та інструментів менеджменту для управління відтворювальним процесом на всіх його стадіях. Охарактеризовано відтворення основних засобів, що визначає його специфіку як об’єкта менеджменту. Окреслено основні об’єкти управління відтворенням у розрізі фінансового, інвестиційного, операційного та маркетингового менеджменту. Визначено завдання операційного менеджменту відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, серед яких на першому етапі формування дієвої системи фондозабезпечення аграрного виробництва. Розглянуто управління матеріально-технічним забезпеченням у контексті його адаптації до інституційних, макроекономічних, галузевих і ринкових чинників. У дослідженні враховано фактори багатоукладності аграрної економіки, особливостей сільськогосподарського виробництва, ринку технічних засобів та агротехнологічного сервісу. Доведено потребу в застосуванні альтернативних варіантів матеріально-технічного забезпечення виробництва в сільськогосподарських підприємствах: придбання власних машин та обладнання чи користування агротехнологічними послугами сторонніх організацій. Завданням менеджменту визначено обґрунтування доцільності одного з альтернативних варіантів або їх комбінування залежно від розмірів земельних угідь підприємства. Запропоновано алгоритм визначення доцільного формату техніко-технологічного забезпечення виробництва в аграрних підприємствах. Із застосуванням цього алгоритму проведено розрахунки для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Розроблено пропозиції для сільськогосподарських виробників щодо оптимального варіанта формування матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва залежно від площі їхніх угідь.Item Генеративні моделі штучного інтелекту як ефективний інструмент для оптимізації бізнес-процесів(2024) Іваненко, Аліна; Пічик, КатеринаНині багато галузей прагнуть автоматизувати певні види робіт за допомогою інтелектуальних машин, тому штучний інтелект широко використовують у різних сферах, включно з управлінням бізнесом. Чат-боти, зокрема створені на базі моделі GPT (Generative Pre-trained Transformer), набувають популярності як ефективний інструмент для спілкування з клієнтами та управління завданнями. У статті розглянуто сутність штучного інтелекту, зокрема поняття генеративної моделі штучного інтелекту. Окреслено роль штучного інтелекту як сучасного інструменту для розв’язання багатьох питань. Оскільки в процесі формування запитів – промптингу – виникають деякі проблеми, їх потрібно вирішити для досягнення максимальної продуктивності менеджерів. Дослідження й формування ефективного промптингу в чат-ботах (зокрема GPT) для управління бізнес-процесами стає одним із ключових завдань. Досягнення в галузі штучного інтелекту та машинного навчання дають змогу розширити можливості цього інструменту для підвищення продуктивності менеджерів усіх ланок управління. У статті проаналізовано основні принципи промптингу та проблеми, які можуть виникати. Авторки провели низку експериментів із різними методами промптингу й оцінили їхню ефективність у реальних умовах для вирішення різних управлінських завдань. Визначено основні елементи й типи промптингу для максимально ефективної взаємодії та оптимізації вирішення сучасних управлінських завдань. Ключовими чинниками для отримання найкращих результатів є гнучкість і адаптація промпту до конкретного завдання. Сформовано рекомендації щодо ефективного промпт-інжинірингу в генеративних моделях штучного інтелекту для оптимізації бізнес-процесів. На підставі проведеного дослідження запропоновано підходи до підвищення ефективності використання штучного інтелекту в управлінні бізнес-процесами компаній та організацій.Item Актуальні проблеми мотивації персоналу на підприємствах з урахуванням особливостей воєнного стану(2024) Сербенівська, Аліна; Лебідь, ДенисПід час воєнного стану в Україні доволі важливими для українського бізнес-середовища є проблеми мотивації персоналу на підприємствах з огляду на особливості ситуації. У багатьох країнах світу, де наявні такі кризові ситуації, як збройні конфлікти, воєнний стан так чи інакше впливає на функціонування підприємств, установ та організацій, зокрема на мотивацію їхнього персоналу. Метою цієї статті є дослідження впливу воєнного стану, що є результатом збройного конфлікту, на мотивацію співробітників компаній, а також пошук шляхів вирішення проблемних питань, пов’язаних із мотивацією, що постають у бізнесі сьогодні. У статті розкрито поняття внутрішнього і зовнішнього регресу мотивації, спричиненого наслідками війни в Україні. Розглянуто чинники, які його формують. Досліджено психологічні розлади, спричинені наслідками воєнних дій на території України, а також їхній вплив на співробітників компаній; зовнішні чинники, зумовлені наслідками збройного конфлікту, що призводять до зовнішнього регресу мотивації персоналу. У результаті аналізу та зіставлення зовнішніх і внутрішніх чинників регресу мотивації, а також їх розгляду відповідно до піраміди потреб А. Маслоу визначено оптимальні шляхи зменшення регресу мотивації, щоб підтримувати високий рівень продуктивності та вмотивованості співробітників компаній. Це допоможе вирішити важливі актуальні проблемні питання мотивації персоналу під час воєнного стану. Результати дослідження можуть стати важливим допоміжним інструментом для українського бізнесу у складних умовах збройного конфлікту, сприятимуть розумінню та розв’язанню проблем із мотивацією персоналу.Item Russophilism and Misunderstanding Ukraine : Review(2024) Kuzio, TarasThis critical review focuses on two new books published by Western scholars that continue to misrepresent Ukraine. Olga Onukh and Henry Gale adhere to the common misconception of Ukrainian politics as divided into "civic" and "ethnic" or "nationalist" and "pro-Russian" presidents. The negative label "ethnic" and "nationalist" is applied only to the center-right Ukrainian politics, which is merged with the nationalists into one group. East Slavic nationalism promoted by the Soviet regime, Russia and pro-Russian forces in Ukraine such as the Party of Regions is not taken into account. Steven Shulman provides a better structure of Ukrainian politics with competition between supporters of "ethnic Ukrainian" and "East Slavic" identities. Using Shulman's structure, we see that there is little difference between Presidents Volodymyr Zelensky and Petro Poroshenko. Onukh and Gale's basic concept that "civic" Zelensky is better than "ethnic" Poroshenko is undermined by theory, a comparative understanding of nation-states and their politics. Dominique Arel and Jesse Driscoll describe the 2014-2021 conflict in Ukraine as a "civil war", strikingly echoing Russian disinformation and the writings of Russophiles in the West. Arel and Driscoll's arguments are weakened by their selective use of Ukrainian, Russian, and Western sources (for example, very few Ukrainian opinion polls are used), the lack of field research in southeastern Ukraine, and the exaggeration of the importance of language in the identity of most Ukrainians. They do not adequately explain why the "Russian Spring" failed in six out of eight southeastern regions of Ukraine and only partially succeeded in Donbas. . Due to their poor understanding of the concept of Russian hybrid warfare, they ignore many examples of Russian intervention other than military aggression (such as disinformation, cyberwarfare, Russian political tourists posing as Ukrainians, Russian intelligence subversion, Russian artillery shelling Ukraine, and Kadyrov's forces ), which existed before the Russian invasion in August 2014.