I Молодіжна наукова конференція "Суспільство, довкілля та зміна клімату" (2017)

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17152

I Молодіжна наукова конференція "Суспільство, довкілля та зміна клімату"

Browse

Now showing 1 - 20 of 41

Кореляційний аналіз залежності показника чистої первинної продуктивності екосистем степової зони України від біокліматичних параметрів
(Логос, 2017) Бєляков, Сергій; Старенька, А.; Вишенська, Ірина
Мета роботи полягала в проведенні аналізу та виявленні кліматичних параметрів, що впливають на розвиток степової екосистеми України, та оцінюванні ступеню їхнього впливу на біопродукційні процеси. Вихідними даними для аналізу служили знімки дистанційного зондування земної поверхні (в даному випадку - степової зони України), трансформовані в шари ГІС, які містять геопросторову інформацію стосовно продукційних процесів в екосистемах, біокліматичні показники, параметри ґрунтового покриву, інтенсивність сонячної інсоляції та ін.
Оцінка якості води Канівського водосховища за фітопланктоном
(Логос, 2017) Луценко, Д.; Щербак, Володимир
Фітопланктон є досить зручним об’єктом для вивчення динаміки показників у водному середовищі. Як відомо, видовий, кількісний та якісний склад фітопланктону безпосередньо залежить від умов середовища, його хімічного складу, фізичних показників, тощо. Тому його дослідження є особливо важливим та актуальним для моніторингу стану екосистем. У ході виконання роботи були відібрані, законсервовані та згущені проби води з окремих ділянок Канівського водосховища. їх опрацювання виконувалось камеральним методом з огляду на видову ідентифікацію фітопланктону та відповідні розрахунки (зокрема, біомаси, сапробності, частки домінуючого комплексу тощо). За результатами таких досліджень була проведена загальна оцінка якості води. Для цього використовувались певні шкали, зокрема, такі як шкала С.М.Вислоуха (для оцінки поширення видів), шкала класів якості води відповідно до показників сапробності та ін.
Оцінка зміни лісової структури з використанням технології дистанційного зондування землі
(Логос, 2017) Трофімова, Марта
Мета цієї роботи полягала в аналізі даних дистанційного зондування поверхні обраної території України з огляду на визначення зміни її лісового покриву. Просторовий аналіз супутникових знімків Landsat 7 ЕТМ+ та Landsat 8 за 2000 та 2015 роки був здійснений для обраної ділянки лісу в Рівненськй області. В роботі використано геоінформаційну систему АгсМар 10.3.1. На основі аналізу супутникових знімків були розраховані значення нормалізованого диференційного індексу (NDVI) на дослідній ділянці відповідно , та створено карту, що відображає зміну площі лісів за період 2000-2015 рр.
Оцінка ризиків лісових біотопів Міжрічинського РЛП
(Логос, 2017) Макарчук, Сергій
Важливим моментом для ефективного управління об’єктами ПЗФ на рівні оселищ (біотопів) є оцінка ризиків для їх існування, що при правильному визначенні пріоритетів може значно підвищити ефективність збереження та відтворення навколишнього природного середовища. Для детально опису загроз існуванню біотопів нами запропонована авторська методика оцінки ризиків за критичними характеристиками. Запропонована методика може бути використана при розробці управлінських заходів, зокрема при розробці менеджмент-плану для РЛП "Міжрічинський" та інших об’єктів ПЗФ.
Механізм біотичної регуляції водних систем р. Кальміус - запорука досягнення екозбалансованого розвитку
(Логос, 2017) Жукова, Олена; Дорош, І.
З метою визначення особливостей біотичної саморегуляції ГЕ було здійснено систематизацію та обробку даних екологічного моніторингу усіх гідростворів водної системи р. Кальміус. Це дозволило встановити причино- наслідкові зміни біотичної саморегуляції ГЕ в умовах постійної дії модифікуючих антропогенних факторів (МФ). Показано, що на початкових етапах впливу (зокрема, при скидах організованих зворотних вод) відбувається інтенсивне забруднення ГЕ, при цьому кратність перевищення ГДК стосовно ХСК, азоту амонійного, нафтопродуктів, іонів важких металів коливається в межах 3-10 разів.
Характеристика фунтів території землекористування сільської громади с. Росава Миронівського району Київської області
(Логос, 2017) Бичкова, Ю.
Земельні ресурси відіграють провідну роль в економічному потенціалі Київської області і займають значну частку в складі продуктивних сил і виробничих фондів. Тому збереження та відновлення родючості ґрунтів та їх раціональне використання об'єктивно має стати одним з пріоритетних напрямків у роботі всіх землекористувачів. Разом з тим, вихідним моментом будь-яких заходів є оцінка стану об’єкту управління. З огляду на сказане, мета дослідження полягала в тому, щоб охарактеризувати ґрунти в с. Росава Миронівського району Київської області та обґрунтувати основні заходи з поліпшення їх родючості. Об’єктом дослідження була земельна ділянка, яка перебуває в оренді ТОВ "Нова паливна компанія" та знаходиться в межах села Росава, Миронівського району, Київської області. На ділянці в обраному місці на схилі в 2° було сформовано розріз та визначено структуру грунтових шарів у вертикальному напрямку.
Зміна лісового покриву України за останні 10 років
(Логос, 2017) Задорожній, Ю.; Путренко, В.
Ліси України є найпотужнішим з компонентів довкілля, що стабілізують на певному рівні функціональну організацію природних екосистем, посилюють їхню стійкість до антропогенного впливу та змін клімату, що з кожним роком стають все більшою загрози людству та всьому живому. Ліси - це динамічна структура, котра потребує постійного моніторингу через вплив природних і антропогенних факторів (пожежі, вирубки, техногенне забруднення тощо). Ліси абсорбують карбон з повітря і є цінним ресурсом і середовищем існування для живих істот. Лісистість України станом на 2017 рік становить близько 16%, що не досягає визнаного оптимальним рівня залісненості у 20%. Для оцінки та аналізу даних про стан лісів отаннім часом застосовують нові підходи, такі, зокрема, як дистанційне зондування землі (ДЗЗ) та геоінформаційні (ГІС) технології, що відкривають значні можливості для моніторингу та контролю лісів.
Включення флори у зразках бурштину Українського Полісся
(Логос, 2017) Серебряна, М.; Годованець, Р.; Рак, Олександр; Деревська, Катерина
Завдяки своєму походженню бурштин має властивість зберігати десятки мільйонів років у майже не зміненому вигляді включення елементів флори, фауни та повітря з часу утворення живиці. Як відомо, включення (інклюзи) у бурштин зустрічаються доволі рідко. Підраховано, що не більше 10% прозорого каменю містять включення і тільки 0,5% з них мають рослинне походження. Це переважно частинки кори, гілок, листя, хвоя, спори, пилок, лишайники, мохи, рідко - плоди, квіти. Цінними є зразки бурштину, в яких поряд з елементами флори зустрічаються комахи чи представники інших видів. Авторами роботи були опрацьовані залишки рослин з нової колекції зразків бурштину, зібраного на території Українського Полісся.
Підвищення адаптаційного потенціалу осушуваних земель у змінних умовах та при наявних ризиках
(Логос, 2017) Гапонюк, М.
Реформування та зміна форм власності землекористувачів спричинили зміну ставлення до землі і, як наслідок, призвели до значного погіршення стану сільськогосподарських земель, особливо осушених. Широке впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур дасть змогу забезпечити ефективне використання осушуваних земель за рахунок підвищення їх адаптаційного потенціалу та запобігання або зниження виникаючих ризиків в умовах сучасних змін як клімату, так і супутніх йому чинників соціально-економічного та демографічного змісту.
Потенційна репродуктивність очерету звичайного з водойм з різним рівнем радіонуклідного забруднення
(Логос, 2017) Мітюкова, О.; Шевцова, Людмила; Шевцова, Наталія; Глуховський, П.
Очерет звичайний Phragmitesaustralis Trin Ex. Steud широко розповсюджений у прісноводних водоймах. Дослідження його потенційної репродуктивності використовується як один із показників оцінки екологічного стану радіонуклідно забруднених водойм. Для оцінки потенційної репродуктивності очерету звичайного підраховували кількість квіток у суцвіттях волотей очерету. Статистичний аналіз отриманих даних дозволив провести співставлення кількості квіток у суцвіттях волоті очерету звичайного для водойм з різним радіонуклідним забрудненням.
Поліморфізм сизого голуба (Columba livia І.) в умовах м. Києва
(Логос, 2017) Потапенко, Р.
В цій роботі здійснено спробу виявити територіальні відмінності у забарвленні оперення сизих голубів та їх чисельному розподілі в результаті адаптації до життя в умовах міста. Наша гіпотеза полягала в припущенні, що в умовах міста найбільш представлені морфотипи забарвлення сизих голубів "темний" (гірський, або епілітний) і "дикий". Для перевірки цієї гапотези були поставлені наступні завдання; 1) провести польові дослідження чисельності сизого голуба у зграях на стаціонарних ділянках; 2) проаналізувати характер забарвлення оперення облікованих особин; 3) виявити територіальні та групові відмінності у забарвленні сизого голуба в умовах міста Київ, як один із проявів синантропізації виду і можливий шлях проникнення та заселення міста.
Наукове значення Іллінецького метеоритного кратеру
(Логос, 2017) Черватюк, Юлія; Деревська, Катерина; Дупленко, Юрій
В рамках збереження біорізноманіття та екосистем пропонується організувати природний парк "Іллінецька астроблема". Основою для наукового обґрунтування слугують геологічні, геохронологічні, мінералого- петрографічні та геоморфологічні дослідження метеоритного кратеру проведені А. Вальтером, Е. П. Туровим, В. А. Рябенком та іншими ученими. У 1973 р. було зроблено остаточний висновок про космічне походження Іллінецької структури за підвищеним вмістом іридію, нікелю і кобальту, що є характерним для космічних тіл. Іллінецька астроблема розташована в долині р. Собик біля с. Лугова на Вінниччині.
Палеоландшафти, рослинність і клімат межиріччя Вісли і Рудави у пізньому плейстоцені (на прикладі стоянки Звежинець, Польща)
(Логос, 2017) Комар, Марина; Ланчонт, Марія; Мадейська, Тереза; Мрочек, Пшемисяав; Голуб, Беата; Федоровіч, Станіслав
Презентовано результати дослідження лесової стоянки Звежинець (233 м н. р. м., близько ЗО м над долиною р. Рудави, дно якої знаходиться на рівні 225 м н.р.м.), що розташована у східній частині пагорбів С-овінець на горі Св. Броніслави в лівому сухому відгалуженні, що спускається в долину Рудави.
Долина річки Деркул як перспективний об'єкт Смарагдової мережі Луганської області
(Логос, 2017) Марущак, О.; Оскирко, О.; Василюк, Олексій; Коломицев, Г.
У роботі репрезентовано важливість територій Смарагдової мережі, що мають природоохоронне значення та представляють особливий інтерес для збереження осєлищ, вказаних у Резолюції № 4, та видів флори і фауни, вказаних у Резолюції № 6 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, 1979).
Біоклімат гірських долин (на прикладі м. Яремча) на початку XXI ст.
(Логос, 2017) Питюк, О.; Холявчук, Д.
Дослідження кліматичної мінливості гірських ландшафтів залишається найменш вивченим у контексті кліматичних змін. Екстремальні метеорологічні події на початку XXI ст. свідчать про актуальність подібних досліджень з огляду на необхідність адаптації до нетипових чи відмінних від кліматичних норм умов. Тому мета даного дослідження полягала у з'ясуванні міри впливу рельєфу та циркуляційного чинника кліматотворення на розподіл метеорологічних елементів та мінливість характеристик комфортності клімату гірських долин.
Екологічні особливості деревних рослин регіонального ландшафтного парку "Ялівщина" та значення території для урбосередовища м. Чернігова
(Логос, 2017) Свердлова, Н.
Зелені зони як невід’ємні компоненти урбосистем виконують важливу соціально-екологічну роль у підтриманні балансу середовища. Однією із зелених зон міста Чернігова є територія регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Ялівщина". В результаті проведеного дослідження нами була проаналізована сучасна структура дендрофлори території РЛП "Ялівщина". Згідно з флористичним поділом світу А.Л. Тахтаджяна найбільша кількість - 69 видів походять з Циркумбореальної флористичної області, що може свідчити про порівняно високі інтродукційні можливості території досліджень.
Дослідження динаміки лісового покриву Карпатського національного природного парку за допомогою ДЗЗ та ГІС
(Логос, 2017) Побережний, Дмитро
Робота спрямована на дослідженням стану лісового покриву Карпатського національного природного парку, базуючись на моніторингових даних (архівних супутникових знімках), що є у вільному доступі і охоплюють період з початку 1990 року і до сьогоднішніх днів. Мета роботи - виявити зміни стану лісового покриву території Карпатського національного природною парку за допомогою ДЗЗ. Для пілотного дослідження було обрано ділянку площею 15,6 кв. км, яка на сході межує з містом Яремча.
Судинні спорові рослини соснових лісів Семенівського району Чернігівської області та їх екологічні особливості
(Логос, 2017) Асмаковський, Є.
Метою дослідження була систематизація відомостей про поширення судинних рослин соснових лісів Семенівського району Чернігівської області, наведення їх екологічних особливостей і статусу. В період 2016-2017 рр. нами було розпочато виконання даної роботи на основі вивчення наявних гербарних зразків та проведення експедиційно-дослідних заходів.
Особливості стану поверхневих вод та гідробіонтів зони ЧАЕС
(Логос, 2017) Кузьменко, М. В.
В роботі представлено результати дослідження рівнів забруднення поверхневих вод в зоні ЧАЕС та причин їх виникнення, проаналізовано проблеми та причини витоку радіонуклідів за межі зони ЧАЕС, а також встановлено особливості накопичення 90Sr і 137Cs гідробіонтами поверхневих вод зони відчуження ЧАЕС. Також проаналізовані в історичному контексті та оцінені основні водоохоронні заходи.
Часова динаміка біорізноманіття в межах структурного елементу екологічного ряду "Під" на ділянці "Стара" Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Є. Фальц-Фейна
(Логос, 2017) Пастушенко, Анастасія; Беляков, Сергій
Біосферний заповідник "Асканія-Нова"є одним із небагатьох наявних на сьогоднішній день об’єктів ПЗФ, які мають ділянки умовно "недоторканого" степу. Збереження таких місцин в часи підвищеного антропогенного навантаження (у тому числі опосередкованого), що супроводжується змінами клімату, є особливо важливим для розуміння особливостей функціонування степової екосистеми під впливом факторів чи сукупностей факторів, від яких вона найбільше залежить. Для проведення дослідження використовували архівну базу даних геоботанічних описів пирійно-ранньоосокового-вузьколистотонконогового угруповання ділянки "Стара” екологічного ряду "Під" за 2004, 2007, 2013- 2015 роки ("Літописи природи БЗ "Асканія-Нова"" за 2004-2014 рр. Звіт спільної робочої групи Центру дослідження змін клімату).

Browse

Recent Submissions