I Молодіжна наукова конференція "Суспільство, довкілля та зміна клімату" (2017)

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17152

I Молодіжна наукова конференція "Суспільство, довкілля та зміна клімату"

Browse

Now showing 1 - 20 of 41

Аналіз впливу кліматичних факторів на степову екосистему України
(Логос, 2017) Старенька, А.; Беляков, Сергій; Карамушка, Віктор
Зміни клімату є незаперечним фактом, а такі зміни спричинюють суттєвий вплив на характеристики екосистем та їх розвиток. З огляду на необхідність прогнозування розвитку степової екосистеми України як найбільш вразливої до кліматичних змін і була визначена мета даного дослідження - охарактеризувати вплив кліматичних показників на характеристики степової екосистеми України та визначити найбільш значні з них.
Аналіз нормативних вимог до якості зливових дощових вод в Україні та ЄС
(Логос, 2017) Дьякова, С.; Шевцова, Людмила; Глуховський, П.
Через незадовільний стан водозбору і водовідведення забрудненість дощового стоку в містах України є більш значною, ніж в європейських містах. До теперішнього часу контроль за відведенням забруднених дощових вод майже не проводився і практичний досвід очищення дощового стоку відносно невеликий. Причиною такого становища є не лише брак фінансування, але й відсутність чіткої концепції вирішення цієї проблеми та відсутність нормативної бази, яка регламентує відведення цього виду стічних вод у водні об'єкти. В цьому відношенні досвід країн ЄС має суттєве значення.
Аналіз системи попередньої водоочистки Хмельницької АЕС
(Логос, 2017) Онисимчук, Т.; Тверда, О.
У роботі висвітлено проведений аналіз існуючої системи попередньої водоочистки вхідної води Хмельницької АЕС, який дозволив визначити ряд конструктивних недоліків освітлювачів ВТИ-400-И, запропонувати сучасні методи реконструкції установок освітлення теплоносія та обґрунтувати доцільність модернізації технології попередньої водопідготовки ХАЕС.
Біоклімат гірських долин (на прикладі м. Яремча) на початку XXI ст.
(Логос, 2017) Питюк, О.; Холявчук, Д.
Дослідження кліматичної мінливості гірських ландшафтів залишається найменш вивченим у контексті кліматичних змін. Екстремальні метеорологічні події на початку XXI ст. свідчать про актуальність подібних досліджень з огляду на необхідність адаптації до нетипових чи відмінних від кліматичних норм умов. Тому мета даного дослідження полягала у з'ясуванні міри впливу рельєфу та циркуляційного чинника кліматотворення на розподіл метеорологічних елементів та мінливість характеристик комфортності клімату гірських долин.
Включення флори у зразках бурштину Українського Полісся
(Логос, 2017) Серебряна, М.; Годованець, Р.; Рак, Олександр; Деревська, Катерина
Завдяки своєму походженню бурштин має властивість зберігати десятки мільйонів років у майже не зміненому вигляді включення елементів флори, фауни та повітря з часу утворення живиці. Як відомо, включення (інклюзи) у бурштин зустрічаються доволі рідко. Підраховано, що не більше 10% прозорого каменю містять включення і тільки 0,5% з них мають рослинне походження. Це переважно частинки кори, гілок, листя, хвоя, спори, пилок, лишайники, мохи, рідко - плоди, квіти. Цінними є зразки бурштину, в яких поряд з елементами флори зустрічаються комахи чи представники інших видів. Авторами роботи були опрацьовані залишки рослин з нової колекції зразків бурштину, зібраного на території Українського Полісся.
Віковий, статевий склад і розмірно-масова характеристика бичка- пісочника Neogobius Fluviatilis (Palas) в Хаджибейському лимані
(Логос, 2017) Болдирєва, Є.; Заморов, В.; Кондрачук, Ю.; Цуркан, Т.
Матеріал для цього дослідження зібрано мальковою волокушею в Хаджибейському лимані впродовж 2009-2011 та 2013 років. Повний біологічний аналіз бичків здійснювали за загальноприйнятими іхтіологічними методиками. У ході аналізу вимірювали стандартну довжину (см), масу тіла (г), встановлювали стать риби, її вік. Вік риб вивчали по отолітам. Цей метод визначення віку бичків добре відпрацьований та є загально прийнятим в іхтіологічних дослідженнях. Всього проаналізовано 758 особин бичка-пісочника.
Деякі аспекти біології бичка-кругляка Neogobius melanostomus (Pallas) в Одеській затоці у 2015 р.
(Логос, 2017) Цуркан, Т.; Заморов, В.; Кондрачук, Ю.; Болдирєва, Є.
Кругляк є найбільш чисельним видом демерсальних риб в Одеській затоці. Окрім того цей вид має велике промислове значення. В деяких випадках він складає 60-90 % від загального улову всіх бичкових риб. Тому метою наших досліджень було вивчення вікового, статевого складу і розмірно-масової характеристики бичка-кругляка в Одеській затоці. Матеріал для досліджень зібрано сітками в Одеській затоці навесні і восени 2015 року.
Долина річки Деркул як перспективний об'єкт Смарагдової мережі Луганської області
(Логос, 2017) Марущак, О.; Оскирко, О.; Василюк, Олексій; Коломицев, Г.
У роботі репрезентовано важливість територій Смарагдової мережі, що мають природоохоронне значення та представляють особливий інтерес для збереження осєлищ, вказаних у Резолюції № 4, та видів флори і фауни, вказаних у Резолюції № 6 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція, 1979).
Дослідження динаміки лісового покриву Карпатського національного природного парку за допомогою ДЗЗ та ГІС
(Логос, 2017) Побережний, Дмитро
Робота спрямована на дослідженням стану лісового покриву Карпатського національного природного парку, базуючись на моніторингових даних (архівних супутникових знімках), що є у вільному доступі і охоплюють період з початку 1990 року і до сьогоднішніх днів. Мета роботи - виявити зміни стану лісового покриву території Карпатського національного природною парку за допомогою ДЗЗ. Для пілотного дослідження було обрано ділянку площею 15,6 кв. км, яка на сході межує з містом Яремча.
Екологічні аспекти утилізації військово-промислових відходів ракетного палива (на прикладі міста Шостка Сумської області)
(Логос, 2017) Куліковська, В.
Запобігання екологічним ризикам, що виникають у військово-промисловому комплексі (ВПК) внаслідок аварійних ситуацій при зберіганні азотнокислих окисників, та ймовірним при цьому загрозам довкіллю, здоров’ю та життю людей є невідкладним на сьогодні завданням. Робота спрямована на дослідження надзвичайної ситуації, яка сталася м. Шостка Сумської області через недотримання норм екологічної безпеки. Надзвичайна ситуація виникла внаслідок розливу промислових стоків і спричинила значне перевищення норм забруднення водних об’єктів компонентами та продуктами розпаду ракетного палива.
Екологічні особливості деревних рослин регіонального ландшафтного парку "Ялівщина" та значення території для урбосередовища м. Чернігова
(Логос, 2017) Свердлова, Н.
Зелені зони як невід’ємні компоненти урбосистем виконують важливу соціально-екологічну роль у підтриманні балансу середовища. Однією із зелених зон міста Чернігова є територія регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Ялівщина". В результаті проведеного дослідження нами була проаналізована сучасна структура дендрофлори території РЛП "Ялівщина". Згідно з флористичним поділом світу А.Л. Тахтаджяна найбільша кількість - 69 видів походять з Циркумбореальної флористичної області, що може свідчити про порівняно високі інтродукційні можливості території досліджень.
Застосування нейронних мереж для прогнозування локацій з ґрунтами, зараженими важкими металами
(Логос, 2017) Яремич, Андрій
Забруднення ґрунтів сполуками важких металів як ендогенного, так і екзогенного походження є для України доволі актуальною проблемою, оскільки у докризовий період 27% ВВП держави формувалося за рахунок саме металургійного комплексу, найбільшого емітента металовмісних сполук у навколишнє середовище. Метою роботи є розроблення методу та програмно-технічного комплексу експрес-оцінки стану земельних ресурсів використовуючи, як вхідні дані, часовий стек безкоштовних спектрозональних супутникових знімків LANDSAT чи SENTINEL. Завдання роботи полягало у виявленні можливості класифікації аномалій розподілу видового різноманіття рослинного покриву на основі статистичного аналізу оброблених супутникових знімків, виявлення кореляцій між локаціями з теоретично-прогнозованим забрудненням важкими металами та місцями з виявленими аномаліями видового складу рослинного покриву, а також тренування, на основі отриманих даних, нейронної мережі, для швидкого пошуку та класифікації локацій з потенційним зараженням.
Зміна лісового покриву України за останні 10 років
(Логос, 2017) Задорожній, Ю.; Путренко, В.
Ліси України є найпотужнішим з компонентів довкілля, що стабілізують на певному рівні функціональну організацію природних екосистем, посилюють їхню стійкість до антропогенного впливу та змін клімату, що з кожним роком стають все більшою загрози людству та всьому живому. Ліси - це динамічна структура, котра потребує постійного моніторингу через вплив природних і антропогенних факторів (пожежі, вирубки, техногенне забруднення тощо). Ліси абсорбують карбон з повітря і є цінним ресурсом і середовищем існування для живих істот. Лісистість України станом на 2017 рік становить близько 16%, що не досягає визнаного оптимальним рівня залісненості у 20%. Для оцінки та аналізу даних про стан лісів отаннім часом застосовують нові підходи, такі, зокрема, як дистанційне зондування землі (ДЗЗ) та геоінформаційні (ГІС) технології, що відкривають значні можливості для моніторингу та контролю лісів.
Кореляційний аналіз залежності показника чистої первинної продуктивності екосистем степової зони України від біокліматичних параметрів
(Логос, 2017) Бєляков, Сергій; Старенька, А.; Вишенська, Ірина
Мета роботи полягала в проведенні аналізу та виявленні кліматичних параметрів, що впливають на розвиток степової екосистеми України, та оцінюванні ступеню їхнього впливу на біопродукційні процеси. Вихідними даними для аналізу служили знімки дистанційного зондування земної поверхні (в даному випадку - степової зони України), трансформовані в шари ГІС, які містять геопросторову інформацію стосовно продукційних процесів в екосистемах, біокліматичні показники, параметри ґрунтового покриву, інтенсивність сонячної інсоляції та ін.
Ліхеноіндикація стану атмосферного повітря в малих містах Київської області
(Логос, 2017) Шершова, Н.
У роботі наведено результати ліхеноіндікаційних досліджень стану атмосферного повітря в малих містах Київської області (на прикладі м. Ірпінь, м. Буча та м. Боярка). Складені карти поширення індикаторних видів лишайників та визначено закономірності їх поширення. Проаналізовано дані про стан атмосферного повітря в цих містах.
Механізм біотичної регуляції водних систем р. Кальміус - запорука досягнення екозбалансованого розвитку
(Логос, 2017) Жукова, Олена; Дорош, І.
З метою визначення особливостей біотичної саморегуляції ГЕ було здійснено систематизацію та обробку даних екологічного моніторингу усіх гідростворів водної системи р. Кальміус. Це дозволило встановити причино- наслідкові зміни біотичної саморегуляції ГЕ в умовах постійної дії модифікуючих антропогенних факторів (МФ). Показано, що на початкових етапах впливу (зокрема, при скидах організованих зворотних вод) відбувається інтенсивне забруднення ГЕ, при цьому кратність перевищення ГДК стосовно ХСК, азоту амонійного, нафтопродуктів, іонів важких металів коливається в межах 3-10 разів.
Наукове значення Іллінецького метеоритного кратеру
(Логос, 2017) Черватюк, Юлія; Деревська, Катерина; Дупленко, Юрій
В рамках збереження біорізноманіття та екосистем пропонується організувати природний парк "Іллінецька астроблема". Основою для наукового обґрунтування слугують геологічні, геохронологічні, мінералого- петрографічні та геоморфологічні дослідження метеоритного кратеру проведені А. Вальтером, Е. П. Туровим, В. А. Рябенком та іншими ученими. У 1973 р. було зроблено остаточний висновок про космічне походження Іллінецької структури за підвищеним вмістом іридію, нікелю і кобальту, що є характерним для космічних тіл. Іллінецька астроблема розташована в долині р. Собик біля с. Лугова на Вінниччині.
Основні показники синтезу функціональних полімерів методами контрольної іонної полімеризаці
(Логос, 2017) Рабош, І.
Утилізація полімерних відходів є однією з найважливіших екологічних проблем сьогодення. В цьому контексті велике значення має синтез полімерів для отримання ефективних композицій у виробництві екологічно безпечної плівки. В роботі здійснено аналіз основних способів синтезу полімерів методами катіонної полімеризації для отримання високоефективних полімерних композицій.
Особливості акліматизації лаванди вузьколистої (Lavandula angustifoiia Mill.) за умови росту в ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка
(Логос, 2017) Процишин, А.; Цвілинюк, О.
Як і багато інших країн, Україна стикається з проблемами, які виникають у результаті зміни клімату. У різних країнах напрацьовані заходи, спрямовані на зниження ризику та ступеня чутливості до наслідків зміни клімату. Рослини-екзоти можуть бути індикаторами кліматичних змін. У рамках цієї роботи досліджено лаванду вузьколисту (Lavandula angustifolia Mill.), яка ще на початку 90-х років 20 ст. без укриття вимерзала з колекції Ботанічного саду Львівського національного університету ім. І.Франка.
Особливості стану поверхневих вод та гідробіонтів зони ЧАЕС
(Логос, 2017) Кузьменко, М. В.
В роботі представлено результати дослідження рівнів забруднення поверхневих вод в зоні ЧАЕС та причин їх виникнення, проаналізовано проблеми та причини витоку радіонуклідів за межі зони ЧАЕС, а також встановлено особливості накопичення 90Sr і 137Cs гідробіонтами поверхневих вод зони відчуження ЧАЕС. Також проаналізовані в історичному контексті та оцінені основні водоохоронні заходи.

Browse

Browsing I Молодіжна наукова конференція "Суспільство, довкілля та зміна клімату" (2017) by Title

Results Per Page

Sort Options