Browse
Recent Submissions
Item Князь і отець: постать святого Володимира в рукописній проповіді Антонія Радивиловського(2019) Максимчук, ОльгаУ статті розглянуто зображення образу князя Володимира у "Словѣ на святаго… Владимера" у рукописному збірнику"Огородок Пресвятой Богородици" (1671) Антонія Радивиловського. Автор казання, визначний український проповідник XVII ст., глорифікує давньоруського князя, представляючи його небесним покровителем, або "патроном", усього українського православного люду. Володимир постає водночас і як славний, величний правитель, і як духовний "отець", до якого можна звернутися по заступництво і допомогу. Одним із центральних мотивів у проповіді є богообраність Володимира, що надає постаті святого майже месіанського виміру.Item Полемічний трактат Івана Вишенського "Порада" як текст синтетичного характеру(2019) Мудрак, МаринаУ статті зосереджено увагу на структуральному та семіотичному прочитаннях третьої глави "Книжки". Виокремлено головні коди, символи, художні образи-антитези та особливості побудови "Поради како да ся очистит церковь…".Item Анімалістичний код у "Повісті про Макарія Римлянина"(2019) Пелешенко, ОленаУ статті висвітлено етичні й естетичні функції анімалістичного коду в апокрифічному ходінні до раю "Повість про Макарія Римлянина". На основі проаналізованого візантійського протографу твору (VI ст.) та українських і російських списків повісті XIV і XVII ст. виокремлено чотири типи тваринних образів – художня деталь, алегорія, символ, стерта алегорія – і визначено джерела образності для кожного з них. Окреслено основні відмінності грецьких і східнослов’янських списків. Простежено шляхи адаптації біблійного зоологічного коду. Акцентовано на взаємозв’язках культурної репрезентації Іншого й образів екзотичних звірів у середньовічній белетристиці та фольклорі. Особливу увагу зосереджено на специфіці функціонування тваринного символу, алегорії та стертої алегорії у межах середньовічної епістеми. Доведено, що середньовічна культура здебільшого викорис- товувала образи тварин, укорінені у спільну текстуальну традицію (античні автори, Біблія, "Фізіолог") як складні риторичні фігури, проте не виключала можливості їхнього функціонування у творі як оказіональних художніх образів.Item Небесний град і земне місто у творчості Григорія Сковороди(2019) Петренко-Цеунова, ОльгаУ статті розглянуто втілення образів Небесного града й земного міста в поезії та філософсько-богословських трактатах Григорія Сковороди. Окреслено античні та святоотецькі витоки дуалістичної моделі міста. Особливу увагу приділено рецепції міських образів біблійного походження, проаналізовано просторові характеристики реального та ідеального міст у доробку філософа. Земне місто постає узагальненим образом, позбавленим конкретики, а низку географічних об’єктів Сковорода тлумачить алегорично, як ілюстрацію до етичних і теологічних ідей. Поширене в бароковій літературі накладання образів града та саду як моделей зображення раю набуває своєрідних рис у доробку письменника.Item Іншування москаля, національна тожсамість і подвійна лояльність(2019) Агеєва, ВіраУ статті проаналізовано стратегії антиімперського культурного спротиву в українській літературі першої половини ХІХ ст. Зокрема йдеться про специфіку представлення солдата-москаля як Чужого, Іншого, до того ж культурно й цивілізаційно нижчого. Особливо яскраво такі репрезентації виявляються у прозі Григорія Квітки-Основ’яненка, зокрема у програмному "Салдацькому патреті". Як зразок прямої полеміки з російськими авторами, котрі переписують вітчизняну історію у згоді з імперськими матрицями, розглянуто "Наталку Полтавку" Івана Котляревського. Після Шевченкового безбоязного розрахунку з минулим епоха подвійної лояльності, готовність будувати свою державу разом із переможцями і у згоді з їхніми проектами (а десь такий варіант пропонується в "Енеїді" Котляревського) безповоротно відійшла в минуле. Романтизм зосередився на пошуках нових моделей культурної пам’яті та національної тожсамості.Item Концепт вимушеного мовчання в поезії Григорія Чубая(2019) Лигіна, АннаУ статті розглянуто концепт вимушеного мовчання в ліриці Григорія Чубая. Проблема безмовності є принципово важливою для українського поетичного андеграунду, хоча й осмислюється в різних аксіологічних і значеннєвих площинах. Наш аналіз зосереджено довкола текстів, об’єднаних спільним поглядом на мовчання як на вимушений і неприродний стан ліричного суб’єкта, ситуацію атрофії творчого слова. Цей стан пов’язаний із вторгненням у простір сакральної всеєдності абсолютного Чужого: хаосу, смерті та забуття. На образно-символічному рівні Чуже корелює в поезії Г. Чубая з радянським, а осередком життя та спротиву є простір національного. Руйнівному мовчанню протистоять мова, культура та пам’ять, що уможливлюють віднайдення власного голосу та дають слову творчу силу.Item Сучасна форма культурного космополітизму(2019) Лисий, ІванУ статті йдеться про взаємодію транскультуралізму як ідеології непевності з культурницькою версією космополітизму. Під космополітичним в онтичній його площині сьогодні мислять не просто вселюдське, глобальне, а радше неідентифіковане, зокрема позбавлене національних прикмет або й протиставлене національному. І космополітизм репрезентує себе як альтернативу ідентифікації, тобто як невизначеність, непевність за умов культурної гомогенізації світу. Із цим акцентом пов’язана ідея можливості існування індивіда одразу в кількох культурах або співіснування в умовах культурної суміші, виражена в концепті транскультурності. Поширення засад космополітизму на царину культури від початку натикається на суперечність, через яку радикальні космополіти відкидають саму ідею культури. Адже ця ідея стверджує плюралізм людини: культура як атрибут людського за визначенням є чимось множинним – різноманіттям способів бути людиною; тому вона не може бути абстрактно-людською. А принципом космополітизму є єдність людського роду і тому неозначеність усередині нього. Подолання суперечності шукають в обґрунтуванні суто приватних стосунків одинокої людини-номада зі світовою культурою, відданості їй. Така відданість у візії транскультуралів осягається ціною відмови індивіда від матірної (локальної, національної тощо) культури і безконечних мандрівок культурами, тобто космополітичної деідентифікації як індивіда, так і культури. У втечі з "неволі" питомої культури, тобто в утвердженні засади невизначеності транскультуралісти вбачають чи не єдиний шлях до культурної свободи. У статті показано, як транскультурницька ідеологія формується і розгортається в руслі модернізованих космополітичних віянь. Автор переконує, що транскультура нині не становить якогось фрагменту світу здійсненого, вона залишається своєрідним утопічним проектом, проективним конструктом космополітично орієнтованої культурологічної думки.Item Цикл у циклі: "Різдво" й "Коляда" в контексті збірки "Три перстені" Б.-І. Антонича(2019) Мудрак, МаринаУ статті проаналізовано головні символи, хронотоп та імпліцитні підтексти диптиху "Різдво" і "Коляда" в контексті збірки як ліричного циклу; простежено, як місце розташування міні-циклу впливає на загальну семантику циклу і долучається до творення нових смислів; доведено, що провідні мотиви "Трьох перстенів" і диптиха тісно переплетені між собою і становлять семантико-структурну єдність, яка характерна для особливого типу цілісності, тобто циклу.Item "На шляхах до утворення науки про літературу": нереалізований видавничий проект 1920-х років(2019) Пашко, ОксанаУ статті реконструйовано історію публікації збірника "На шляхах до утворення науки про літературу" (1924–1925), який складався з трьох статей: Олексія Ветухова "Література в стадії її визнань та позначення путів до виходу на свій шлях", Агапія Шамрая "Формальний" метод в літературознавстві" та Андрія Ковалівського "Економічно-соціальний аналіз в історичній поетиці"; також уперше опубліковано частину роботи Олексія Ветухова; окремо порівняно видавничий і друкований варіанти статті Агапія Шамрая та виявлено цензурні правки редакторів. На основі харківської періодики наведено хронологію "відвідин" міста російськими формалістами Б. Ейхенбаумом, В. Шкловським, В. Жирмунським у квітні–липні 1926 р. та передруковано маловідому статтю-репортаж (автор – П. Л.) про лекцію Б. Ейхенбаума в Харкові в квітні 1926 р.Item Митець без батьківщини у повоєнних творах Юрія Косача(2019) Полюхович, ОльгаУ статті розглядаються твори Юрія Косача, присвячені історичним постатям українських митців, – маляра Антіна Лосенка (оповідання "Запрошення на Цитеру"), композитора Дмитра Бортнянського (п’єса "Скорбна симфонія") та письменника Миколи Гоголя (незакінчений роман "Сеньйор Ніколо"). У цих творах Косач конструює образ українського митця поза межами батьківщини, котрий змушений віднаходити себе в інших історико-культурних просторах. Такими територіями для творця стають Петербург і Західна Європа. У статті проаналізовано, як той чи той аспект ідентичності митця співвідноситься з цими територіями, а також як осмислюється батьківщина та зв’язок із нею.Item Функціональні особливості множинного простору в циклі оповідань "Марсіанські хроніки" Рея Бредбері(2019) Калитенко, ТетянаУ статті йдеться про важливість художнього простору як функціональної складової літературного тексту, що впливає на сюжет, образну систему й жанр твору. Зосереджено увагу на множинних світах у межах одного сконструйованого автором всесвіту. Така ускладнена світобудова у сучасній науці означується термінами: мультиверс, можливі світи, малі світи, множинні світи, дзеркальні світи, альтернативні світи тощо. Явище можливих світів, зокрема у літературному художньому тексті, передбачає існування в одному всесвіті двох або більше світів, що співіснують одночасно. Доведено, що головна умова, за якої можливі світи існують як явище, – протиставлення, розподіл світів на "об’єктивний" і "суб’єктивний". На прикладі "Марсіанських хронік" Рея Бредбері проілюстровано теоретичні положення статті.Item Функції казкових мотивів у циклі романів Анджея Сапковського "Відьмацька сага"(2019) Крапивницька, МартаУ статті розглянуто роль казкових мотивів в окталогії Анджея Сапковського "Відьмацька сага". Увагу авторки статті зосереджено на питаннях деконструкції казкових сюжетів, реміфологізації, ключових відмінностях між казкою і міфом.Item Тема любові у творчості Ж. Гріна(2019) Польщак, АнеліяСтаття аналізує особливості відображення любові у творах Ж. Гріна, одного із найяскравіших представників французького "католицького відродження". Брак близькості в особистих взаєминах характерний для грінівських героїв у різних стосунках – як у родині, так і в романтичному їх різновиді. Аналіз причин такого підходу до зображення любові приводить до розуміння бачення автором боротьби за щастя героїв у контексті прагнення людини до абсолюту, досконалості божественної любові. Однак у Гріна все ж можна зустріти приклади гармонійної людської любові, яка не є ідеальною, проте самим своїм існуванням дає надію на перемогу доброго начала у людині.Item Марсель Пруст, В. Домонтович та Ярослав Івашкевич: музика, що породжує кохання(2019) Сніжинська, МаринаУ статті висвітлено взаємодію французької, української й польської літератур на матеріалі першої й другої частин епопеї Марселя Пруста "У пошуках втраченого часу", роману В. Домонтовича "Без ґрунту" та новели Ярослава Івашкевича "Сни". Основну увагу приділено музичним мотивам, які наявні у цих творах. За допомогою компаративного аналізу показано шляхи запозичення та способи адаптації музичних мотивів у текстах зазначених авторів.Item Неомарксистська методологія у дослідженнях образу фланера(2019) Тищенко, АнастасіяУ статті простежено методологічну тенденцію в аналізі образу фланера в період другої половини ХІХ–ХХ ст. Аналіз масиву критичних текстів указав на виокремлення панівної теорії, у цьому контексті неомарксистської, до якої звертаються дослідники у своїх студіях. Активне і тривале застосування основних концептів неомарксизму в дослідженнях формує "класичний" дискурс розуміння фланера. З цієї позиції зроблено спробу описати характеристики, особливості та перспективи застосування підходу, його взаємодію із історико-культурним контекстом.Item Чому перлина? Про фундаментальну особливість барокової тілесності(2019) Шалагінов, БорисНа основі аналізу праці Г. Вьольфліна "Ренесанс і Бароко" розкрито в історичному порівнянні з середніми віками та Відродженням генезу і зміст деяких термінів і понять бароко, пов’язаних із символічним переосмисленням поняття тілесності. Проаналізовано функцію художнього образу смерті, а також трагізм і містеріальність, бароковий стоїцизм, бароковий комізм. Розкрито бароковий дихотомізм мистецьких образів та його рефлекси в наступні літературні епохи.Item Чи існує українська short story?(2019) Шувалова, МаріяУ статті порушено питання про розрізнення форм малої прози, що активно розвивається у XXI ст. Тексти українських прозаїків, сучасні соціо-культурні тенденції та міжнародний теоретичний дискурс розглянуто як підстави для виокремлення оповідки, що є лаконічним, телічним і глибоко вкоріненим в усну традицию самостійним жанром.