Browse
Recent Submissions
- ItemКнязь і отець: постать святого Володимира в рукописній проповіді Антонія Радивиловського(2019) Максимчук, ОльгаУ статті розглянуто зображення образу князя Володимира у "Словѣ на святаго… Владимера" у рукописному збірнику"Огородок Пресвятой Богородици" (1671) Антонія Радивиловського. Автор казання, визначний український проповідник XVII ст., глорифікує давньоруського князя, представляючи його небесним покровителем, або "патроном", усього українського православного люду. Володимир постає водночас і як славний, величний правитель, і як духовний "отець", до якого можна звернутися по заступництво і допомогу. Одним із центральних мотивів у проповіді є богообраність Володимира, що надає постаті святого майже месіанського виміру.
- ItemПолемічний трактат Івана Вишенського "Порада" як текст синтетичного характеру(2019) Мудрак, МаринаУ статті зосереджено увагу на структуральному та семіотичному прочитаннях третьої глави "Книжки". Виокремлено головні коди, символи, художні образи-антитези та особливості побудови "Поради како да ся очистит церковь…".
- ItemАнімалістичний код у "Повісті про Макарія Римлянина"(2019) Пелешенко, ОленаУ статті висвітлено етичні й естетичні функції анімалістичного коду в апокрифічному ходінні до раю "Повість про Макарія Римлянина". На основі проаналізованого візантійського протографу твору (VI ст.) та українських і російських списків повісті XIV і XVII ст. виокремлено чотири типи тваринних образів – художня деталь, алегорія, символ, стерта алегорія – і визначено джерела образності для кожного з них. Окреслено основні відмінності грецьких і східнослов’янських списків. Простежено шляхи адаптації біблійного зоологічного коду. Акцентовано на взаємозв’язках культурної репрезентації Іншого й образів екзотичних звірів у середньовічній белетристиці та фольклорі. Особливу увагу зосереджено на специфіці функціонування тваринного символу, алегорії та стертої алегорії у межах середньовічної епістеми. Доведено, що середньовічна культура здебільшого викорис- товувала образи тварин, укорінені у спільну текстуальну традицію (античні автори, Біблія, "Фізіолог") як складні риторичні фігури, проте не виключала можливості їхнього функціонування у творі як оказіональних художніх образів.
- ItemНебесний град і земне місто у творчості Григорія Сковороди(2019) Петренко-Цеунова, ОльгаУ статті розглянуто втілення образів Небесного града й земного міста в поезії та філософсько-богословських трактатах Григорія Сковороди. Окреслено античні та святоотецькі витоки дуалістичної моделі міста. Особливу увагу приділено рецепції міських образів біблійного походження, проаналізовано просторові характеристики реального та ідеального міст у доробку філософа. Земне місто постає узагальненим образом, позбавленим конкретики, а низку географічних об’єктів Сковорода тлумачить алегорично, як ілюстрацію до етичних і теологічних ідей. Поширене в бароковій літературі накладання образів града та саду як моделей зображення раю набуває своєрідних рис у доробку письменника.
- ItemІншування москаля, національна тожсамість і подвійна лояльність(2019) Агеєва, ВіраУ статті проаналізовано стратегії антиімперського культурного спротиву в українській літературі першої половини ХІХ ст. Зокрема йдеться про специфіку представлення солдата-москаля як Чужого, Іншого, до того ж культурно й цивілізаційно нижчого. Особливо яскраво такі репрезентації виявляються у прозі Григорія Квітки-Основ’яненка, зокрема у програмному "Салдацькому патреті". Як зразок прямої полеміки з російськими авторами, котрі переписують вітчизняну історію у згоді з імперськими матрицями, розглянуто "Наталку Полтавку" Івана Котляревського. Після Шевченкового безбоязного розрахунку з минулим епоха подвійної лояльності, готовність будувати свою державу разом із переможцями і у згоді з їхніми проектами (а десь такий варіант пропонується в "Енеїді" Котляревського) безповоротно відійшла в минуле. Романтизм зосередився на пошуках нових моделей культурної пам’яті та національної тожсамості.