Том 7, випуск 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/24579

Browse

Now showing 1 - 14 of 14

Tendencies and consequences of migration from Ukraine
(2022) Slaviuk, Nataliia; Tashlyk, Anastasiia
The article devotes to the topic of migration from Ukraine. Currently the massive flow of emigrants from Ukraine can be observed, which was caused by the Russian aggression. Definitely, it will influence the Ukrainian economy. In the article the tendencies of emigration from Ukraine since the year 2000 and the current flow and problems are analyzed. The main consequences of emigration in the current conditions are evaluated. It is mentioned that the influence of migration can have a long-lasting effect on the economy of the country. It is obvious that it is important to return people to Ukraine and to take special measures on the governmental and municipal levels. The methodology of econometric analysis is used to analyze the influence of factors on the migration in the country in the pre-war period. It is obvious that the main reason for emigration nowadays is the war in the country, and the decision of people to return will be influenced by the safety in the country, social conditions and the state of economy. It is crucial to define the economic factors, which will influence the decision of people for migration or returning to Ukraine. It is noted that employment and income, economic growth and perspectives of reconstruction and development of the country are important.
Методологія історико-економічного дослідження досвіду повоєнної відбудови
(2022) Небрат, Вікторія
У статті представлено сучасний методологічний інструментарій історико-економічного дослідження як засіб наукового пізнання міжнародного досвіду повоєнної відбудови економіки з метою подальшої імплементації цього досвіду в процесі реконструкції національного господарства та відновлення соціогуманітарного простору України. Використано сукупність методів і підходів, які дали змогу розкрити методологічний арсенал історико-економічних досліджень у єдності з їхніми функціями. Поєднання аналізу різних інструментів і синтезу методологічних підходів спрямоване на досягнення системності та забезпечення результативності актуальних дослідницьких програм історичного досвіду повоєнної відбудови економіки. Результатом дослідження є методологічне забезпечення наукового пізнання міжнародного досвіду повоєнної відбудови економіки. Обґрунтовано доцільність застосування принципу інтегративності як синтезу емпіричних історико-економічних і теоретичних знань. Розкрито зміст світоглядної функції економічної історії, яка реалізується через деміфологізацію та об’єктивізацію знань про зміст і детермінанти повоєнної відбудови. Показано, як акумулятивна функція економічної історії пов’язана з формуванням реалізму економічного мислення. Обґрунтовано прогностичну функцію економічної історії – передбачення майбутнього розвитку і можливих напрямів розгортання подій на основі попереднього досвіду. Компаративний аналіз дає змогу розглянути динаміку відновлення економіки в різних країнах, розвиток відмінних економічних систем та їхніх національних моделей. Наголошено, що історичний досвід реалізації планів і програм відбудови потрібно вивчати в єдності онтологічної, телеологічної та аксіологічної складових. Значення методів і засад дослідження розкрито за допомогою історичних прикладів. Зроблено висновок, що вивчення історичного досвіду, формування міцного теоретичного підґрунтя та програми економічних перетворень сприятимуть забезпеченню успішності повоєнної відбудови України. Уточнено співвідношення понять "парадигма" і "доктрина" стосовно економічної політики відновлення. Результати дослідження будуть корисними для вивчення та врахування історичного досвіду в процесі повоєнного відновлення економіки України.
Sovereign debt in a post-war period: endogenous opportunities and exogenous challenges for Ukraine
(2022) Hryhoriev, Hennadii
The purpose of this study is to present possible scenarios for assessing the levels of Ukraine’s sovereign debt burden in the context of the cumulative effect of Ukraine’s pre-war and post-war debt accumulation to avoid sovereign debt overload or even sovereign default and achieve debt relief. The methodology of the article is based on the theory of international finance using the scientific method of system dynamics as an applied method of analysis. The main purpose of the article was to find the way out of the concession debt trap, but the Russian military aggression against Ukraine in February 2022 significantly changed the purpose of the analysis. As a result, as far as possible, an element of military economics was added to the article. The dynamic interpretation of the research problem is formulated as: "What are the possible dynamics of falling into a sovereign debt trap and, ultimately, into political dependence through external infrastructure financing before and after the war, and how can such a trap be avoided?" It is necessary to recognize such a trap in advance, because, fortunately, Ukraine has not yet fully got there. The results of the study are important in the application of the national debt policy model.
Споживчі витрати та проблеми заощаджень економічних суб'єктів в умовах економічних шоків: поведінкові аспекти
(2022) Синиця, Максим
Метою статті є з’ясування основних причин низького рівня заощаджень, інвестицій і надмірного споживчого кредитування та можливостей для поліпшення фінансового благополуччя на мікрорівні і формування джерел для майбутнього розвитку. У статті розкрито основні проблеми заощаджень і споживання громадян, які були до кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, і лише посилилися під час неї. Проаналізовано деякі макроекономічні показники, що відображають стан заощаджень громадян, та залежність від доходів. Незважаючи на стабільне зростання доходів населення, норма заощаджень залишається на низькому рівні. Натомість попит на кредитні кошти випереджає таке зростання. Таким чином було доведено тезу про від’ємний зв’язок між зростанням заробітної плати та нормою заощаджень, висунуту деякими вченими раніше. Окрім економічних факторів, що впливають на рівень споживання та заощаджень, також проаналізовано психологічні причини низької схильності громадян до заощаджень. Серед таких причин – ефект дефіцитного мислення, дефолт-фект, підтверджувальне упередження та упередженість щодо неприйняття втрат. Також на основі фактів проаналізовано, наскільки сильно вплинули психологічні упередження українців на фінансову поведінку. Зокрема, розглянуто хибність упереджень щодо недоцільності інвестування в депозити українських банків, а також уявлення про те, що українська банківська система зазнала катастрофічних перетворень у перші роки після банківської реформи. За результатами розгляду економічних і психологічних аспектів ситуації із заощадженнями надано висновки та пропозиції. Головним завданням щодо поліпшення ефективності управління власними витратами на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії "підштовхування" для формування позитивних соціально-економічних змін.
Does culture influence online customer engagement of university stakeholders: pandemic perspective
(2022) Voropai, Olga; Pichyk, Kateryna; Chala, Nina
The COVID-19 pandemic has significantly increased the role of social media in the communication policy of educational institutions. Ensuring the effective use of social networks to communicate with target audiences requires universities to understand, among other things, the importance of cultural context for the audience’s engagement. We analyzed the engagement rates (ER) in Facebook and Instagram for the most influential universities in the Eastern Partnership (EaP) countries to determine the influence of the country’s cultural characteristics. The study examines two hypotheses. H1: Stakeholders in collectivist cultures with a high level of power distance are more likely to increase online engagement when limited in offline communication. H2: High uncertainty avoidance countries with long-term orientation will demonstrate broader social media engagement. The results showed that the dynamics of stakeholder activity in the social networks Facebook and Instagram for the most influential universities in the Eastern Partnership countries do not depend on the country’s cultural profile. Thus, we can conclude that universities can expand their presence in the digital communication space while addressing representatives of their target audiences from different countries without differentiating their communication messages. The study results also indicate the prospects for expanding remote students’ mobility programs as they will not require different approaches to effective digital communication.
Kількісні показники монополії та проблеми їх застосування в антимонопольному регулюванні
(2022) Ткачова, Валерія; Бандура, Олександр
Розглянуто основні кількісні показники контролю різних форм монополії та визначено основні їх недоліки, що заважають використанню цих показників у практиці антимонопольного регулювання. Методи контролю монополій можна розділити на дві групи: прямі та непрямі. Прямі методи базуються на аналізі ринкових і конкурентних цін, граничних прибутків (MR) та граничних витрат (MC) і теоретично дають змогу безпосередньо оцінити негативний вплив монополії на економіку. Непрямі методи базуються на нецінових показниках (наприклад, частка фірми на ринку) та визначають лише потенційну загрозу від монополії, але не дають змоги визначити ступінь такої загрози. У результаті аналізу недоліків показників контролю монополій визначено деякі риси, які повинен був би мати новий, більш досконалий показник монопольної влади, який буде предметом наших подальших досліджень: 1) бути динамічним (а не статичним) показником, що оцінює як сам факт використання влади монополією, так і ступінь її прояву на різних ієрархічних рівнях (економіка, галузь, фірма) та в режимі реального часу; 2) мати здатність відокремити в новому показнику монопольної влади інноваційну складову у витратах монополіста на різних ієрархічних рівнях; 3) відображати зв’язок показника монопольної влади з фазами бізнес-циклу; 4) здійснювати прямий контроль за монополіями через контроль за різницею між ринковою та конкурентною цінами, що можливо робити безперервно, практично в режимі "on-line", а не дискретно, як у наявних методах. Також контроль за цінами не потребує конфіденційної інформації про діяльність підприємства.
Київська школа політичної економії як об'єкт наукових досліджень
(2022) Курбет, Олександра
Метою статті є історико-економічний аналіз представлення Київської школи політичної економії та виокремлення підходів до визначення цієї спільноти київських економістів у сучасній науковій літературі. Аналіз показав, що в радянські часи науковий спадок цієї спільноти вчених мав критичний характер, а саму школу визначали як буржуазну. Наприкінці ХХ ст. дослідники почали проявляти креативне сприйняття наукового доробку економістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст., зокрема й доробку київських учених, зросла кількість досліджень історико-економічного спрямування та урізноманітнилася їхня проблематика. На основі комплексного аналізу сучасної наукової літератури здійснено систематизацію підходів до вивчення Київської школи, виокремлено правовий, фінансовий, управлінський та політекономічний підходи. Відповідно до цих підходів учені досліджують: Київську університетську школу поліцейського права, Київську школу фінансового права, Київську фінансову школу, школу української управлінської наукової думки, Київську психологічну школу політичної економії, Київську економічну школу, Київську школу в політичній економії тощо. Найпоширенішим є політекономічний підхід, у межах якого вчені досліджують методологію та наукові здобутки Київської школи та окремих її представників на ниві економічних досліджень. Акцентовано на тому, що така різноманітність підходів породжена багатоаспектністю наукового доробку представників Київської школи, яка надає поживу для досліджень сучасним фахівцям різних галузей економічного та юридичного спрямування. Авторка зробила висновок про те, що намагання звести спільноту київських учених в одну наукову школу, акцентуючи лише на одному напрямі досліджень, буде штучним, адже відсікатиме інші напрями, які не задовольнятимуть обрану ознаку.
Корпоративна культурна відповідальність як складова брендингу компанії в Україні
(2022) Гуменна, Олександра; Бедій, Назар
Метою дослідження є розкриття сутності й особливостей корпоративної культурної відповідальності (ККВ) та її ролі в управлінні брендом компанії. У статті розкрито необхідність введення та використання ККВ як напряму корпоративної соціальної відповідальності. Актуальність дослідження зумовлена важливістю використання ККВ у формуванні бізнес- і маркетинг-стратегій компаній та брендів, що може давати економічні зиски та впливати навіть на рівень національної безпеки. У дослідженні наголошено, що в сьогоденні під час повномасштабної російської війни проти України та геноциду українців з боку РФ питання охорони, збереження, популяризації та розвитку української культури бізнесом, що оперує в Україні, є актуальним, ніж будь-коли раніше. Тому в статті обґрунтовується роль ККВ в Україні як явища, що спонукатиме бізнес відповідально ставитися до вибору інфлюенсерів, із якими бізнес співпрацює з рекламною метою; зображення елементів української культури у своїх продуктах, послугах та/або комунікаціях; пріоритетного надання спонсорської (фінансової або медійної) підтримки з рекламною метою саме українським культурним діячам та/або проєктам; перевірки інформації щодо культури та історії України за умови використання їх у продуктах, послугах і комунікаціях. За результатами дослідження як рекомендації запропоновано послідовність кроків імплементації ККВ в українському бізнесі для успішного брендингу, а саме впровадження ККВ на рівні стратегії компанії; корпоративної культури компанії; продукту/послуги; у зовнішніх комунікаціях компанії. Запропоновані рекомендації мають вирішити такі завдання: культурне та соціальне (розвиток і популяризація української культури в Україні та світі); бізнесове та комунікаційне (зменшення репутаційних ризиків бізнесу та посилення репутації компанії або її бренда серед українських споживачів, що за інших обставин матиме довгостроковий позитивний економічний ефект на бізнес).
Investment risk management specifics in ESG investing: CEE stock markets examining
(2022) Kaminskyi, Andrii
One of the most dynamic trends in the development of the modern market of financial investments is ESG investing. Investing which is based on the inclusion of Environmental, Social and Governance criteria into consideration. In this case, there is an actual problem of analysis mapping ESG criteria with investment risk management. This article considers specific features of inclusion ESG assessments into investment risk management. For this purpose, the S&P Global system of ESG scores was used. The assessments of market risk for both direct and portfolio investments were considered. The dichotomy between the approaches of diversification and prioritization based on ESG criteria had been identified. The article offers expansion of portfolio risk management within the framework of a three-criteria optimization model (risk, return, and ESG score based criteria). The article justifies the investment decision on the basis of construction of an effective set of pair "risk – ESG score" which provides an analogue of the classical frontier line in modern portfolio theory. The implementation of this approach was carried out to the companies included into stock index baskets of three Central and Eastern European (CEE) stock markets: Poland, Czech Republic and Hungary.
Основні характеристики іміджу викладача вищої школи та чинники впливу на нього
(2022) Галицька, Елеонора; Донкоглова, Наталія
У статті розкрито сутність понять "імідж" та "імідж викладача закладу вищої освіти", проаналізовано наукові праці, присвячені цій проблематиці, висвітлено результати проведеного анкетного обстеження й інтерв’ювання, що дало змогу визначитись щодо бачення респондентами тих якостей та рис, які повинні бути притаманні викладачам закладів вищої освіти. Проаналізовано, наскільки важливо для студентів, щоб викладач мав науковий ступінь і вчене звання; власні наукові статті, посібники та підручники; був практиком. З’ясовано, чи звертають студенти увагу на те, як викладач спілкується з іншими викладачами та студентами, як відповідає на запитання студентів; чи важливо для них, що є контакт з викладачем у соціальних мережах, а в освітньому процесі використовуються новітні технології; чи звертають увагу студенти на те, як викладач реагує на протилежну думку, які його манери в процесі взаємодії в середовищі колег і студентів; який зовнішній вигляд викладача більше імпонує студентам тощо. Визначено важливість (на основі рангової шкали) характеристик іміджу, зазначених особисто (відповіді на відкриті питання) як респондентами-юнаками, так і респондентками-дівчатами. Було зазначено такі основні характеристики іміджу викладача закладу вищої освіти: впевнений у собі професіонал; має любов і хист до викладацької роботи; здатний донести інформацію, зацікавити, захопити увагу студентів; вміє чітко роз’яснювати завдання та критерії їх оцінювання; об’єктивний та неупереджений; пунктуальний, відповідальний у виконанні взятих зобов’язань і дотриманні даного слова; доброзичливий та відкритий у спілкуванні; комунікабельний, з почуттям гумору; здатний оцінити психологічні особливості студентів; має відповідний зовнішній вигляд. Для оцінювання тісноти зв’язку між зазначеними ознаками розраховано коефіцієнт кореляції рангів Спірмена та перевірено його значення на істотність зв’язку.
Забезпечення стійкості зовнішнього сектору України в умовах підвищених ризиків
(2022) Лук'яненко, Ірина; Покидько, Анастасія; Токарчук, Тарас
Метою статті є поглиблений емпіричний аналіз і розроблення економіко-математичного інструментарію для оцінювання поточного стану зовнішнього сектору економіки України та визначення впливу монетарної та фіскальної політик на нього задля забезпечення його стійкості в середньо- та довгостроковій перспективі із врахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків. У статті проаналізовано, як нинішня коронакриза вплинула на зовнішній сектор економіки, та визначено потенційні ризики вразливості економіки нашої країни до зовнішніх шоків. На основі системи індикаторів оцінено поточну зовнішню стійкість економіки, а також досліджено основні канали впливу макроекономічної політики на стан зовнішнього сектору економіки. За допомогою розробленої VAR-моделі проаналізовано чутливість зовнішнього сектору економіки України до заходів та інструментів фіскальної та монетарної політик. Зокрема, завдяки проведеному аналізу виявлено, що надмірна експансивна фіскальна політика може спричинити накопичення зовнішніх дисбалансів, а монетарна – ефективна в їх коригуванні. На основі результатів дослідження розроблено рекомендації щодо застосування заходів макроекономічної політики для забезпечення зовнішньої стійкості економіки України в середньо- та довгостроковій перспективі.
Підходи до дослідження рентабельності підприємств в умовах воєнної економіки
(2022) Івахненков, Сергій
Метою дослідження є формування повного та чіткого уявлення про підходи до визначення рентабельності українських підприємств в умовах воєнної економіки, що є особливо актуальним під час повномасштабної війни між Російською Федерацією та Україною. Також уточнено поняття воєнної економіки та досліджено галузі воєнної економіки й наголошено на тому факті, що всі вони пов’язані з галузями звичайної ринкової економіки за мирного часу. Після розгляду наявних класифікацій узагальнено, що виокремлюють такі галузі воєнної економіки: 1) суто військове виробництво засобів збройної боротьби, 2) цивільне виробництво засобів збройної боротьби, 3) цивільне виробництво звичайної цивільної продукції, 4) військове господарство. У традиційній формі поняття рентабельності в умовах воєнної економіки немає. Натомість з метою аналізу ефективності процесу виробництва пропонується обмежитися використанням показників продуктивності діяльності підприємства і оцінювати продуктивність праці в розрахунку на одного працюючого або ж на одиницю використаного робочого часу.
Financial stability and independence of municipalities in Ukraine
(2022) Bui, Tetiana; Zenchenko, Anastasiia
The article assesses the local budgets independence using statistiсal methods and includes system dynamics research with a simplified explanatory model of aggregated municipal deposits. Using the method of analytical equalization, the share of local budgets’ own funds was calculated, as they are a source of financial stability and independence. A system dynamics hypothesis and model revealed important feedback mechanisms that play a role in financial autonomy and general financial well-being of municipalities – a higher deficit drives a higher debt that drives a higher deficit back; lower local tax revenues will bring higher transfers in the upcoming year; negative population growth decreases consumption, labor force, and other indicators, etc. The general reason for low financial autonomy lies in high dependency on transfers and income-based taxes, while taxes that are classified as local lay on businesses, which need more support. Some aspects revealed the need for deeper research and addition to the model – municipal borrowing and property markets. The model has been validated and built confidence through various tests, but yet it has serious assumptions, limitations, and aspects outside of the model boundary. Nevertheless the model has a potential for expansion and solving mode issues regarding this system or to be recalibrated for specific reasons and areas. The research can be used by the municipalities in Ukraine and needs to be updated with new data and expanded.
Інноваційна екосистема як чинник забезпечення прогресивних структурних змін в економіці
(2022) Бажал, Юрій
Розкрито проблему формування інституцій інноваційної екосистеми в контексті зростаючої ролі дослідницьких університетів для забезпечення інноваційних структурних змін в економіці України. Міжнародні порівняння фактичного стану ефективності та потенціалу розвитку інноваційної екосистеми України засвідчили її відчутне відставання майже за всіма індикаторами Європейського інноваційного табло (ЄІТ). Обґрунтовується необхідність формування державної інноваційної політики за критеріями ЄІТ з метою поліпшення в Україні всіх його індикаторів, що комплексно віддзеркалюють стан національної інноваційної екосистеми. Досліджено проблему формування центральної інституції інноваційної екосистеми – підприємницького інноваційного університету як генератора прогресивних структурних змін в економіці. Обґрунтовано актуальність збільшення державної підтримки пріоритетного розвитку науково-дослідних, проєктно-конструкторських та освітніх інституцій, які входять до складу національної та регіональних інноваційних екосистем. Потрібно кардинально збільшити обсяги та змінити структуру державного фінансування інституцій сфери досліджень і розробок та інноваційної ді- яльності, зменшивши частку державного фінансування окремих проєктів та індивідуальних гран- тів, які мають фінансуватись переважно бізнесовими структурами. Показано, що головною практичною проблемою у визначенні місця й ролі дослідницьких університетів та інших наукових та освітніх організацій у структурній інноваційній трансформації економіки України є недостатня увага до формування та забезпечення реалізації практичної функції базових інновацій як головного чинника економічного зростання. Запропоновано в процесі формування державної інноваційної політики України виділяти окремий пріоритетний напрям, пов’язаний зі створенням закладів вищої освіти (університетів) нової генерації як інноваційних підприємницьких університетів, і розвивати університети та наукові центри, які засвідчують наявність кумулятивного людського капіталу, незважаючи на їхній тимчасовий кризовий стан.

Browse

Browsing Том 7, випуск 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options