181: Юридичні науки
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 35
- ItemСпіввідношення національних і міжнародних правових систем(2016) Козюбра, МиколаУ статті здійснено аналіз напрямів взаємодії міжнародних і національних правових систем в умовах глобалізації, а також місця міжнародних договорів у національній правовій системі, конституційних підстав, засобів і способів подолання колізій між національним законодавством України і міжнародними договорами України.
- ItemМіжнародне право в національній правовій системі за Основним Законом України(2016) Савенко, МиколаThe article analyzes the constitutional regulation of the correspondence between international and domestic public law in Europe, while concentrating on the domination of European law and the principles of its priority. In constitutions of particular states there are provisions that establish the direct power of the generally recognized principles and norms of international law (or one of these components); specify certain spheres where they act; require mandatory ratification as a condition for enactment of international agreements or provide a list of agreements for the ratification; decide whether there is a priority of international law over national; delegate the sovereignty in the legislative activities to international or interstate bodies. In most countries, the supremacy of the Constitution over international agreements is recognized by establishing the requirement for the ratification of international agreement only in cases of its compliance with the Constitution, or signing the agreement only when the relevant amendment to the Basic Law is made. The exception is the Netherlands, where the Constitution allows the Parliament to approve any provision of an international treaty, even if it contradicts the Basic Law, by the qualified majority of two-thirds (Article 91). There is a controversy regarding the correlation between international agreement and national legislation in Ukraine. The article provides arguments in favor of the position for the priority of international agreements over domestic regulations. If in the statutes of international or intergovernmental organizations or in the international agreement certain principles are acknowledged, and if these principles are recognized by the Constitution as the basic principles of the state, then it may be concluded that the decisions of such international or intergovernmental organizations or the international agreement have a priority over state laws and bylaws.
- ItemАналіз національного законодавства в контексті міжнародних договорів України(2016) Лихолат, ІринаУ Конституції України міжнародні договори визнано частиною національного законодавства. Але їхнє місце в законодавстві України чітко не визначено. Також не встановлено принципи та пріоритети у співвідношенні норм міжнародних договорів та норм законів України, що призводить до виникнення колізій у процесі їхнього застосування. У статті встановлено, що лише у 70 % чинних кодексів України та у 20 % чинних законів України визначено пріоритет норм міжнародних договорів над нормами національного законодавства та зазначено можливі причини такого співвідношення. Пріоритет норм міжнародних договорів досліджено методами контекстного пошуку та контент-аналізу.
- ItemЄвропейські та міжнародні стандарти правничої професії в контексті функціонування правової системи України(2016) Сущенко, ВолодимирУ статті проаналізовано чинну нормативно-правову базу документів, що регулюють правничу діяльність, а також підкреслено роль європейських і міжнародних стандартів правничої професії в контексті функціонування правової системи України. Запропоновано конкретні заходи щодо підвищення рівня професійної відповідальності правників.
- ItemІнституційні новації державної служби через призму новітнього законодавства: науково-теоретичний аспект(2016) Костюк, ВікторУ статті досліджено проблеми інституційних новацій державної служби через призму новітнього законодавства. Акцентовано увагу на теоретико-правовому аналізі положень нової редакції Закону України «Про державну службу». Охарактеризовано систему інституційних засад з питань організації та управління державною службою, вступу на державну службу, правового статусу державного службовця, умов праці, припинення державної служби. Підкреслено розширення механізмів дисциплінарної та матеріальної відповідальності державних службовців. Наголошено на тенденції щодо звуження сфери державної служби, недостатності прозорості, відкритості, публічності. Визначено тенденції удосконалення інституту державної служби.