Кафедра міжнародних відносин

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17500

Browse

Now showing 1 - 20 of 43

Substituting for the State: The Role of Volunteers in Defense Reform in Post-Euromaidan Ukraine
(2017) Zarembo, Kateryna
While the role of volunteers in sustaining the Ukrainian armed forces against the backdrop of Russian aggression since 2014 has been widely acknowledged in literature, the effect of volunteer initiatives on the state defense capacity in longer term has not been studied thus far. This article aims to address this gap and explore whether volunteer participation led to institutional strengthening of the Ukrainian defense state capacity or to its weakening. The analysis will conclude that the volunteers in fact contributed to both - strengthening the state and weakening it at the same time; the outcome dependent on the context in which the volunteers took action at different times. While volunteer participation failed to bring about systemic reform, it did provide powerful democratic oversight over the state’s key defense institution.
Introduction to the Special Issue: Civil Society in Ukraine: Building on Euromaidan Legacy
(2017) Burlyuk, Olga; Shapovalova, Natalia; Zarembo, Kateryna
Introduction article to the Special Issue of the Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal.
Індоєвропейська етимологія смислових вимірів концепту "політика" (політологічно-лінгвістичний аналіз)
(2020) Яковлєв, Максим
У статті доводиться, що класичні для політичної науки розмежування смислових значень метахтонного для політології концепту "політика" простежується на рівні індоєвропейської етимології: "політика" в розумінні можливості насадження волі найсильнішого передається за допомогою слів, що походять від праіндоєвропейьского *wal- в значенні "сильний" (приміром, німецьке Gewalt, шведське våld, але також, відповідно, "ґвалт"), натомість політика як спроможність і потенціал дії (що відображає процесуальний вимір феномена політичного) походить від *magh- "бути спроможним", що, зокрема, простежується у прагерманському *makhti- та сучасному німецькому Macht чи англійському might. У статті також показано, що попри те, що деякі термінологічні аспекти політологічного наукового дискурсу в процесі перекладу з одних індоєвропейських мов іншими важко передати прямим відповідниками (як, приміром, англійське authority в розумінні "влада", приміром, "місцева влада"), семантичні поля значень таких понять на рівні індоєвропейської етимології мають спільні витоки: латинське auctoritas походить від *aug- "збільшувати", що відповідає значенню поняття "авторитет" в українській мові як вагомого чи поважного експерта в певній галузі, але також відсилає до політичних теорій, які вважають, що політика може реалізовуватися не лише шляхом насадження волі найсильнішого, а й через "владу експертів", тих, хто найкраще знається на питаннях, регулюванням і керуванням яких займається, чим, своєю чергою, конотують до санскритського "ґуру", що дослівно означає "важкий" і походить від праіндоєропейського кореня *gwerə- "важкий", відповідно вагомий, а отже, авторитетний. Нарешті, стаття піднімає питання міждисциплінарних лінгвістично-політологічних досліджень, які дали б змогу підійти до дослідження української політологічної концептосфери з позицій галузевих мовознавчих дисциплін у поєднанні з політологією та теорією міжнародних відносин. Такі дослідження насамперед потребують розробки відповідної міждисциплінарної методології з формуванням адекватної аналітико-дослідницької програми.
Прикладне конструювання концептів у політичній науці за межами семантичного підходу
(2020) Яковлєв, Максим
Методологічні дискусії щодо конструювання концептів політичної науки для прикладного кількісного та якісного емпіричного аналізу, що виходять за межі традиційного семантичного підходу до концептів як до термінів чи теоретичних конструктів. розглядаються в порівняльній перспективі на основі де конструкції причинно-наслідкового, онтологічного та реалістського бачення концептів. запропонованого американським дослідником Ґ Ґертцем.
Досвід децентралізації у країнах ЄС
(2020) Тараненко, Ганна
Досвід країн ЄС свідчить, що зважені рішення щодо впровадження децентралізації є запорукою вдалої реалізації реформ. Успішна реалізація цієї реформи є важливою передумовою вступу України до Європейського Союзу. При цьому Україні необхідно звертати увагу на принципи ефективного розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади і адаптувати моделі децентралізації, найбільш актуальні для географічної, політико-економічної та культурної специфіки нашої держави.
International Elections Missions as Democratization Tool
(2020) Taranenko, Hanna
Materials of XXV International Scientific and Practical Conference "Modern development strategies of the university development in the context of European integration", May 21-22, 2020, Kyiv.
Україна як обставина: дискурсивний аналіз називання та обрамлення російсько-українського конфлікту в німецьких науково-аналітичних колах
(2020) Зарембо, Катерина; Фахурдінова, Маріанна
На відміну від низки інших західноєвропейських країн, у Німеччині політичні кола виявляють значний інтерес до російсько- українського конфлікту. Він обумовлений у першу чергу тим, що Німеччина безпосередньо залучена до вреґулювання конфлікту, ще 2014 року увійшовши до Нормандського формату. При цьому, безперечно, в науково-експертних колах експер- тиза з української проблематики є глибшою, а розуміння подій в Україні та навколо неї – нюансованішим. Визначення нюансів ставлення, проблематизації та обрамлення російсько-українського конфлікту в німецькій науковій та аналітичний спільноті і є завданням цього розділу.
Підприємницьке середовище в ЄС та КНР: конвергенція чи роз'єднання?
(2020) Єфремов, Дмитро
Стаття присвячена економічним відносинам та співпраці Європейського союзу та КНР.
Література і політика
(2020) Дем'янчук, Олександр
Методичні матеріали до курсу "Культура та політика".
Conflict Resolution Within European Union: Experience of Spain
(2020) Taranenko, Hanna
The article is dedicated to the experience of Spain within conflict resolution framework in the European Union. The goal of this article is to analyze in depth the Catalan case in order to identify the important lessons learned of the conflict resolution and search for viable options of the confrontation mitigation. The objectives of the article are as follows: to analyze the background of the Catalan conflict, to study the current status of the Autonomous Community of Catalonia, to identify vital lessons learned from the peace process and make projections for further conflict settlement.
Practices and Challenges of Government Scholarship for Foreign Students Programs in European Union, Russia, and China: Comparative Analysis and Lessons for Ukraine
(2020) Solovey, Galyna
Existing Ukrainian governmental scholarship program for foreign students needs to be redesigned. Now Ukrainian scholarship program is not fulfill its main public diplomacy purpose, has problems with efficiency of budget allocation, and uses outdated selection pro-cess and ineffective administration. Potential candidates for Ukrainian scholarship program can also participate in the scholarship programs proposed by European Union, Russian Fed-eration and Republic of China among others. Purposes, designs and administration of men-tioned above three different scholarship programs for foreign students are analyzed using comparative method and official data from Ministries of education and international orga-nizations. The main findings of this research could be recommendations for Ukrainian pol-icy makers. 1) To separate scholarship programs for ethnic Ukrainians and foreign students; 2) to include but not to be limited by bilateral agreements in providing scholarships for foreign students; 3) to allocate budget for the scholarship program, not based by bilateral agreements; 4) to introduce non-degree scholarship programs, and 5) to incorporate international students into Ukrainian students’ body.
Європейський Донбас: як комунікувати європейську інтеграцію на Донеччині та Луганщині
(2020) Зарембо, Катерина
Донеччина та Луганщина є непростими регіонами у контексті європейської інтеграції. Йдеться про низьку підтримку європейської інтеграції серед населення, послідовну заангажованість переважно антиєвропейських політичних сил упродовж, мабуть, всього періоду незалежності України, а з 2014 року, — про російську агресію, яка фактично розділила Донбас на дві частини — західну (підконтрольну українській владі) та окуповану східну. Як говорити про європейську інтеграцію на Сході України так, щоб ця тема не роз’єднувала, а об’єднувала? Що для мешканців цих територій означає "бути європейцем"? Як змінилося ставлення до Європейського Союзу (далі — ЄС) після 2014 року? На ці питання дане дослідження покликане дати відповіді. Дані дослідження стосуються виключно підконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Дослідження побудоване у такий спосіб, аби якісні дані фокус-груп та інтерв’ю були доповнені (а інколи протиставлені) кількісним даним соціологічного опитування для виявляння як магістральних тенденцій, так і мікротрендів.
Концепти як конфігурації та кластери контекстів: дискурс-аналіз і політична концептологія
(2020) Яковлєв, Максим
Стаття присвячена розгляду політологічних концептів як конфігурацій контекстів у значенні вузлових категорій, в яких втілюється комбінація властивостей і спосіб інтерпретації подій та явищ, в конкретний історичний період. У статті до- водиться, що концепти можуть бути не лише відображенням, але й інструментом впорядкування-кластеризації, тобто на- сиченого в смисловому плані поєднання суспільно-політичних контекстів, завдяки чому концепти можуть відігравати роль кластерів контекстів. Таке розуміння концептів дозволяє кри- тично розглянути виділені Ф. Беренскеттером напрями дослі- дження концептів, серед яких політико-критичний, що засно- ваний на підходах і працях М. Фуко, практично не відрізняється від основних методологічних засад напрямів дискурс-аналізу (за тим же М. Фуко зокрема), а два інших – історичний напрям аналізу концептів та науковий, також місять у собі виразні компоненти підходів та технік дискурс-аналізу.
Мова, переклад і механіка культурних трансферів: приклади політології та міжнародних відносин
(2020) Яковлєв, Максим
У статті доводиться, що для розуміння механіки культурних трансферів в науковій царині політології та теорій міжнародних відносин мова відіграє важливу роль, особливо при відтворенні особливостей понятійно-категоріального апарату, які мають свою функціональну складову, але при цьому не завжди позбавлені емоційної (експресивної) компоненти. Завдяки цьому неможливо просто перекласти окремо взяте поняття з однієї мову на іншу, навіть у тому разі, коли йдеться про на перший погляд топоніми, що проілюстровано в статті на прикладі "Європи" як слово, яке неможливо механістично передати з одного мовно-культурного середовища до іншого, бо в контексті геополітики це вже не просто топонім, а поняття, значення якого може варіюватися залежно від контексту, як географічного, історичного чи цивілізаційно-культурного. У статті також показується, що для розуміння механіки культурних трансферів та їхніх результатів слід враховувати історичну трансформацію смислу поняття, зокрема зважаючи на те, що розмежування функціональної та експресивної компонентів задля осягнення об’єктивного значення часто є дуже ускладненим, або й практично неможливим, що ілюструє, зокрема, поняття "націоналізм", або, в історичній ретроспективі, "тоталітаризм" для італійських фашистів. Разом з тим, якщо допустити, що для ключових понять політології чи теорій міжнародних відносин можна виділити якесь об’єктивне значення, значуще для досліджуваних теорії, то слід, у першу чергу, аналізувати реальний слововжиток цього поняття – як у вихідному мовно-культурному середовищі, так і в тому, щодо якого здійснюється його трансфер. Якщо такий аналіз ще й дозволяє зрозуміти експресивну компоненту значення, при перенесенні його до іншого мовно-культурного середовища це значення можна нейтралізувати методом актуалізації: у статті наводиться приклад вживання "націоналізму" в теоріях міжнародних відносин у публікації науковця К.-Л. Седермана, для якого націоналізм має вочевидь негативні конотації та сприймається як причина етнічних конфліктів, воєн, "давньої ненависті" тощо. Відповідно, якщо таку позицію дослідника актуалізувати та чітко прописати приміткою до українського перекладу, емоційний градус тексту можна понизити і спростити сприйняття сутнісного викладу дослідженого матеріалу.
Багатоманітність зв'язків між політикою та культурою
(2020) Яковлєв, Максим
Вступна лекція з методичних матеріалів до курсу "Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв'язків", 2020.
Методологія Кембриджської школи інтелектуальної історії та дискурс про роль України на міжнародній арені
(2020) Яковлєв, Максим
Методологія Кембриджської школи інтелектуальної історії, ключовий підхід якої отримав назву "контекстуалізм" і в якій особлива увага приділяється аналізу політичних ідіом (мов) в конкретному суспільно-політичному контексті для пошуку відповіді на ключове питання "що намагався зробити автор, коли робив свої висловлювання?" використовується для окреслення можливостей дослідження внутрішньоукраїнського дискурсу про роль України на міжнародній арені на прикладі тези про уявне "зовнішнє управління". Саме поняття "інтелектуальна історія" застосовується до широкого спектру об’єктів досліджень, що відкриває можливості для дослідження дискусій про зовнішньополітичній вектор України та її відносин з іншими державами та міжнародними акторами саме як інтелектуальної історії, яку можна реконструювати шляхом аналізу мовних форм політичних спільнот, що встановлюють рамки можливих висловлювань про політику та дозволяють краще зрозуміти використання концептів в різних політичних контекстах. Риторичний і практичний узус формує погляди політичних акторів та розширює або обмежує спроможності дискурсивної дії. З позицій представників Кембриджської школи, дослідження політичних ідіом дозволяє з’ясувати, яким чином змінюються парадигми опису та розставляються політичні акценти. На прикладі дискурсу про роль України на міжнародній арені показано, що політичні актори через висування тези про "зовнішнє управління" по відношенню до нашої держави ставлять під питання її суверенітет та міжнародну суб’єктність, але за допомогою цього риторичного прийому також відмежовують Україну від Заходу (який, зокрема, активно наполягає на боротьбі з корупцією) і відкривають можливості для її зближення з Росією через переформатування позиції цієї країни всередині внутрішньополітичного українського дискурсу – з країни-агресора на можливого партнера чи навіть кредитора або фінансового донора. За допомогою такого прийому також відбувається зміщення уваги від тих сил, які всередині країни мають негативний плив на її внутрішню та зовнішню політику (олігархи) на тиск ззовні. Подальші дослідження процесів виробництва і розуміння висловлювань в українській політиці, зокрема й щодо її місця та ролі на міжнародній арені, з використанням методології Кембриджської школи інтелектуальної історії, можуть також посилити міждисциплінарні зв’язки між гуманітарними та суспільствознавчими науками.
Вступні зауваження і пояснення
(2020) Яковлєв, Максим
Вступна стаття до методичних матеріалів "Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв'язків", 2020.
Семантичний підхід до визначення концептів політичної науки: обмеження і можливості етимологічного рівня
(2020) Яковлєв, Максим
Поєднання елементів політичної методології, семасіології та етимології забезпечує міждисциплінарний лінгвістично-політологічний підхід до дослідження концептополів політичної науки. На основі цього підходу у статті виокремлюються обмеження та окреслюються можливості етимологічного рівня в дослідженні значень концептів політичної науки та теорій міжнародних відносин. Етимологічний рівень аналізу розглядається як частина традиційного підходу до визначення концептів, що його американський політолог, методолог і дослідник міжнародних відносин Ґ. Ґертц назвав семантичним для того, щоб показати, наскільки він відрізняється від запропонованого ним причинно-наслідкового та реалістського бачення концептів. У статті введений Ґ. Ґертцем термін на позначення традиційних методів роботи з політологічними концептами – семантичний підхід – порівнюється із засадами класичних семантичних досліджень понять і термінів, що, зокрема, передбачає розкриття утилітарно-прагматичного алгоритму роботи з концепціями політології та теорій міжнародних відносин самого Ґ. Ґертца, а також потребує викладу його критичних зауважень до традиційного підходу до роботи з концепціями. У статті показується, що позиції його критики, особливо теза про неможливість операціоналізації поняття до рівня математичної формалізації (або надмірне ускладнення цього процесу через філософські диспути навколо смислів і понять), відповідають основним обмеженням етимологічного аналізу понять і термінів. Аналіз обмежень і можливостей цього рівня роботи з концептами, доповнений виразними ілюстративними прикладами, доводить, що, по-перше, розкриття етимології слова не завжди сприяє кращому розумінню значенню та вживанню поняття, і, по-друге, вказує на те, що класичне для мовознавства діахронічне дослідження значень поняття та відстеження еволюції його семантичного поля суголосне теоретико-методологічному опрацюванню процесів трансформації смислів політичного концепту в часі, без якого неможливі ґрунтовні як теоретико-методологічні, так і практичні наукові розвідки в політології чи теорії міжнародних відносин. У статті також наголошується, що і сам утилітарно-прагматичний підхід Ґ. Ґертца до роботи з концептами також потребує подальшого критичного аналізу.
Абетка популізму
(Пульсари, 2020) Терещенко, Денис; Яковлєв, Максим
Про популізм можна почути з усіх усюд, бо хіба що лінивий журналіст чи недолугий політолог не сказав чи не написав чогось про нього в наші буремні часи. Політики полюбляють називати один-одного популістами, а деякі з них навіть успішно приходять до влади завдяки своїм відверто популістським відозвам. З часів перших наукових публікацій на тему популізму наприкінці 1950-х рр., станом на сьогодні у міжнародних рецензованих журналах йому присвячено понад півтори тисячі статей. Популізм – популярний, 2017 року саме "populism" Кембриджським словником (звісно ж, англійської мови) було визнано словом року. Як і будь-яке популярне явище, популізм розуміють, тлумачать та досліджують дуже по-різному, в тому числі – залежно й від соціального й політичного контексту країни. В англомовному тексті будь-якого українського читача вочевидь здивує словосполучення "populist Drahomanov", але саме так академічно правильно перекладати наш рідний термін "народник" Ми не схильні вбачати за популізмом народництво, але інтуїтивно відчуваємо, що в обох випадках йдеться про народ і його потреби. Ми – теж народ і ми відчуваємо особливу потребу в просвітництві. Ми хочемо розповісти вам про популізм. Школа політичної аналітики НаУКМА визначила дослідження та протидію популізму одним з ключових напрямків своєї діяльності. У цій абетці ми намагалися в жартівливій формі висвітлити ключові характеристики цього складного, неоднозначного й подекуди загрозливого явища. Звісно, української абетки не вистачило на всі нюанси популістських проявів – мабуть, кілька тисяч китайських ієрогліфів впоралися би з цим завданням краще, однак, як казав, класик: "маємо те, що маємо". Сподіваємося, вам буде цікаво читати цю абетку і з неї ви дізнаєтеся для себе щось нове. Щиро віримо, що вивчивши всі літери, ви по-новому будете сприймати явище популізму в ЗМІ, промовах політиків, кулуарах Верховної Ради чи будь-деінде.
Entertainment media in the context of hybrid war in the post-Soviet countries: the case of Ukraine
(2020) Melykh, Olga; Korbut, Anna
The article provides a complex analysis of how entertainment media can serve to undermine a country’s resilience and security amidst hybrid war using the case of Ukraine as an example. The paper documents that before the launch of Russia’s aggression against Ukraine in 2014, Russian media products had been heavily present in Ukrainian media space, including the entertainment segment. In 2017, Ukraine restricted access to some Russian media products and social media in its territory in an effort to counter disinformation and the use of user data by Russian security services via their access to the social media based in the Russian jurisdiction. Despite the measures taken by the state to address security challenges, build resilience and fight disinformation in the media, the influence of Russian entertainment media in shaping public opinion remains significant. In this paper, the authors analyze segments of the media space where Russian entertainment products are present in Ukraine, the tools used by Russia to enforce its narratives through media content, and the ways Ukraine has responded to these. This paper aims at demonstrating the role of entertainment mass media in the resilience of countries and how it is used in the context of hybrid war. Also, it looks at the efforts to counter this influence. The research shows that Russian entertainment media and content act as a soft power or cultural affinity element alongside misinformation or manipulations via news or information content. By using historical references, demonstrating civilizational and moral superiority, showing Slavic brotherhood, Russia and russocentric forces use entertainment media to shape and manipulate public opinion. As content consumption switches from linear media, such as television, to non-linear clusters of conventional and digital outlets, the room for the distribution of manipulative messages and narratives expands. Among other things, this undermines the resilience of countries and endangers their national security, especially in the hybrid war context. Much is being done to counter this impact. Ukraine’s restrictive measures against some Russian media, social networks and content have been effective in that they have decreased the consumption and the trust for Russian media amongst Ukrainian audiences. Offering alternative content, produced domestically and internationally, has contributed to diversification of the content, moving the audiences from the Russocentric cultural product to a more diverse one.

Browse

Browsing Кафедра міжнародних відносин by Issue Date

Results Per Page

Sort Options