Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра міжнародних відносин by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 76
Results Per Page
Sort Options
Item Substituting for the State: The Role of Volunteers in Defense Reform in Post-Euromaidan Ukraine(2017) Zarembo, KaterynaWhile the role of volunteers in sustaining the Ukrainian armed forces against the backdrop of Russian aggression since 2014 has been widely acknowledged in literature, the effect of volunteer initiatives on the state defense capacity in longer term has not been studied thus far. This article aims to address this gap and explore whether volunteer participation led to institutional strengthening of the Ukrainian defense state capacity or to its weakening. The analysis will conclude that the volunteers in fact contributed to both - strengthening the state and weakening it at the same time; the outcome dependent on the context in which the volunteers took action at different times. While volunteer participation failed to bring about systemic reform, it did provide powerful democratic oversight over the state’s key defense institution.Item Introduction to the Special Issue: Civil Society in Ukraine: Building on Euromaidan Legacy(2017) Burlyuk, Olga; Shapovalova, Natalia; Zarembo, KaterynaIntroduction article to the Special Issue of the Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal.Item Ментальні репрезентації та абстрактні поняття в концептосфері політичної науки(Юридична думка, 2019) Яковлєв, МаксимРозкрито суть питання про природу ключових концептів, що становлять концептосферу політичної науки як складну систему, що складається як з концептів, що втілюють абстрактні поняття, так і з концептів, що виступають в ролі ментальних репрезентацій відповідних феноменів чи процесів. Дискусія про концепти як ментальні репрезентації чи абстрактні поняття проілюстрована в загальних рисах на прикладі філософських дискусій між матеріалізмом та ідеалізмом, і з більшими деталями на прикладі середньовічного диспуту між реалістами та номіналістами щодо проблеми універсалій. Також наведено приклад ономасіологічного та семасіологічного підходу в мовознавстві до дослідження понять, що може бути релевантним і для політичної науки. На прикладі когнітивних досліджень показано, що складні моральні концепції закладені в дитині ще до опанування нею мови, що може відкривати можливості до дослідження процесів формування також і складних політичних концептів як ментальних репрезентацій. Перспективними для подальших досліджень виділяються міждисциплінарні розвідки природи складних мета- та автохтонних концептів політичної науки.Item Сутнісно оспорювані концепти як інструмент політологічних розвідок: визначення і характеристики(2020) Яковлєв, МаксимСтаття присвячена впровадженому в науковий обіг ще в середині 1950-их рр. британським філософом В. Б. Ґоллі поняття "сутнісно оспорювані концепти", яке все ще залишається маловідомим і недостатньо дослідженим в український політичній науці. У статті дається першопочаткове визначення сутнісно оспорюваних концептів, запропоноване самим Ґоллі, а також виокремлюють та пояснюються запропоновані ним ознаки таких концептів. У статті показано, що в назві криється мовний нюанс, який вказує на те, що концепт є не просто спірним, у тому значенні, що він є неоднозначним чи не є чітко визначеним, а те, що за самою своєю природою (тобто "суттю", що відображено у першому слові назви) конкретний концепт стає об’єктом нескінченних дискусій про його значення та смисл і відтак він є не "спірним", а саме "оспорюваним". У статті наводяться і мовно-термінологічні нюанси, що криються в критеріях визначення концептів: критерій "appraisiveness" та "diverse describability", яким підібрані українські мовні еквіваленти. У статті також виокремлені основні характеристики та ознаки сутнісно оспорюваних концептів, зокрема їхня ціннісна складова, внутрішня складність, різноманітна описуваність, відкритість, взаємне визначення оспорюваності концептів з позицій тих сторін, що беруться ці концепти оспорювати, зразок чи взірець, в якому коріниться «концептуальне значення» та прогресуюче протистояння щодо правильного визначення концепту та його коректного застосування. Разом з цими критеріями у статті виокремлені й уточнення до дискурсивних практик довкола таких концептів. Позаяк у своїй доповіді Ґоллі не розглядає семантичних нюансів запропонованого терміну, у статті доводиться, що пошуки першопочаткового значення якогось концепту як лексеми може заводити дослідника в глухий кут. За допомогою двох ілюстративних прикладів сутнісно оспорюваних концептів – популізму в інтерпретації двох німецьких науковців, Я.-В. Мюллера та Б. Штеґемана, та авторського концепту нідерландського соціального психолога Ф. Схапера – вірус популізму – у статті виокремлюється важливість ідеологічного виміру в підходах до політичних концептів, оспорюваність яких може бути обумовлена радикальною ідеологічною позицією. У статті показано, що у випадку авторських концептів оспорюваними можуть бути конотація, запропонована підібраним автором терміном, а також його методологічний підхід. Серед перспективних для подальших досліджень виокремлені дослідження типологій дискурсу, в яких неоднозначні концепти оспорюються.Item European Neighborhood Policy as Conflict Prevention Instrument(2020) Taranenko, HannaThe article is dedicated to analyzing the European Neighborhood Policy as conflict prevention instrument. As a conclusion one can note that one of the important vectors of European Neighborhood Policy is building mutually beneficial relationships among participating countries and conflict prevention. ENP as a political instrument and conflict prevention tool is characterized by downturn at the time being. Yet it remains an important channel of communication and ideas exchange between the involved parties and therefore presents potential for further development and security enhancement in the region.Item Семантичний підхід до визначення концептів політичної науки: обмеження і можливості етимологічного рівня(2020) Яковлєв, МаксимПоєднання елементів політичної методології, семасіології та етимології забезпечує міждисциплінарний лінгвістично-політологічний підхід до дослідження концептополів політичної науки. На основі цього підходу у статті виокремлюються обмеження та окреслюються можливості етимологічного рівня в дослідженні значень концептів політичної науки та теорій міжнародних відносин. Етимологічний рівень аналізу розглядається як частина традиційного підходу до визначення концептів, що його американський політолог, методолог і дослідник міжнародних відносин Ґ. Ґертц назвав семантичним для того, щоб показати, наскільки він відрізняється від запропонованого ним причинно-наслідкового та реалістського бачення концептів. У статті введений Ґ. Ґертцем термін на позначення традиційних методів роботи з політологічними концептами – семантичний підхід – порівнюється із засадами класичних семантичних досліджень понять і термінів, що, зокрема, передбачає розкриття утилітарно-прагматичного алгоритму роботи з концепціями політології та теорій міжнародних відносин самого Ґ. Ґертца, а також потребує викладу його критичних зауважень до традиційного підходу до роботи з концепціями. У статті показується, що позиції його критики, особливо теза про неможливість операціоналізації поняття до рівня математичної формалізації (або надмірне ускладнення цього процесу через філософські диспути навколо смислів і понять), відповідають основним обмеженням етимологічного аналізу понять і термінів. Аналіз обмежень і можливостей цього рівня роботи з концептами, доповнений виразними ілюстративними прикладами, доводить, що, по-перше, розкриття етимології слова не завжди сприяє кращому розумінню значенню та вживанню поняття, і, по-друге, вказує на те, що класичне для мовознавства діахронічне дослідження значень поняття та відстеження еволюції його семантичного поля суголосне теоретико-методологічному опрацюванню процесів трансформації смислів політичного концепту в часі, без якого неможливі ґрунтовні як теоретико-методологічні, так і практичні наукові розвідки в політології чи теорії міжнародних відносин. У статті також наголошується, що і сам утилітарно-прагматичний підхід Ґ. Ґертца до роботи з концептами також потребує подальшого критичного аналізу.Item Вступні зауваження і пояснення(2020) Яковлєв, МаксимВступна стаття до методичних матеріалів "Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв'язків", 2020.Item Література і політика(2020) Дем'янчук, ОлександрМетодичні матеріали до курсу "Культура та політика".Item Абетка популізму(Пульсари, 2020) Терещенко, Денис; Яковлєв, МаксимПро популізм можна почути з усіх усюд, бо хіба що лінивий журналіст чи недолугий політолог не сказав чи не написав чогось про нього в наші буремні часи. Політики полюбляють називати один-одного популістами, а деякі з них навіть успішно приходять до влади завдяки своїм відверто популістським відозвам. З часів перших наукових публікацій на тему популізму наприкінці 1950-х рр., станом на сьогодні у міжнародних рецензованих журналах йому присвячено понад півтори тисячі статей. Популізм – популярний, 2017 року саме "populism" Кембриджським словником (звісно ж, англійської мови) було визнано словом року. Як і будь-яке популярне явище, популізм розуміють, тлумачать та досліджують дуже по-різному, в тому числі – залежно й від соціального й політичного контексту країни. В англомовному тексті будь-якого українського читача вочевидь здивує словосполучення "populist Drahomanov", але саме так академічно правильно перекладати наш рідний термін "народник" Ми не схильні вбачати за популізмом народництво, але інтуїтивно відчуваємо, що в обох випадках йдеться про народ і його потреби. Ми – теж народ і ми відчуваємо особливу потребу в просвітництві. Ми хочемо розповісти вам про популізм. Школа політичної аналітики НаУКМА визначила дослідження та протидію популізму одним з ключових напрямків своєї діяльності. У цій абетці ми намагалися в жартівливій формі висвітлити ключові характеристики цього складного, неоднозначного й подекуди загрозливого явища. Звісно, української абетки не вистачило на всі нюанси популістських проявів – мабуть, кілька тисяч китайських ієрогліфів впоралися би з цим завданням краще, однак, як казав, класик: "маємо те, що маємо". Сподіваємося, вам буде цікаво читати цю абетку і з неї ви дізнаєтеся для себе щось нове. Щиро віримо, що вивчивши всі літери, ви по-новому будете сприймати явище популізму в ЗМІ, промовах політиків, кулуарах Верховної Ради чи будь-деінде.Item Підприємницьке середовище в ЄС та КНР: конвергенція чи роз'єднання?(2020) Єфремов, ДмитроСтаття присвячена економічним відносинам та співпраці Європейського союзу та КНР.Item International Elections Missions as Democratization Tool(2020) Taranenko, HannaMaterials of XXV International Scientific and Practical Conference "Modern development strategies of the university development in the context of European integration", May 21-22, 2020, Kyiv.Item Україна як обставина: дискурсивний аналіз називання та обрамлення російсько-українського конфлікту в німецьких науково-аналітичних колах(2020) Зарембо, Катерина; Фахурдінова, МаріаннаНа відміну від низки інших західноєвропейських країн, у Німеччині політичні кола виявляють значний інтерес до російсько- українського конфлікту. Він обумовлений у першу чергу тим, що Німеччина безпосередньо залучена до вреґулювання конфлікту, ще 2014 року увійшовши до Нормандського формату. При цьому, безперечно, в науково-експертних колах експер- тиза з української проблематики є глибшою, а розуміння подій в Україні та навколо неї – нюансованішим. Визначення нюансів ставлення, проблематизації та обрамлення російсько-українського конфлікту в німецькій науковій та аналітичний спільноті і є завданням цього розділу.Item Прикладне конструювання концептів у політичній науці за межами семантичного підходу(2020) Яковлєв, МаксимМетодологічні дискусії щодо конструювання концептів політичної науки для прикладного кількісного та якісного емпіричного аналізу, що виходять за межі традиційного семантичного підходу до концептів як до термінів чи теоретичних конструктів. розглядаються в порівняльній перспективі на основі де конструкції причинно-наслідкового, онтологічного та реалістського бачення концептів. запропонованого американським дослідником Ґ Ґертцем.Item Досвід децентралізації у країнах ЄС(2020) Тараненко, ГаннаДосвід країн ЄС свідчить, що зважені рішення щодо впровадження децентралізації є запорукою вдалої реалізації реформ. Успішна реалізація цієї реформи є важливою передумовою вступу України до Європейського Союзу. При цьому Україні необхідно звертати увагу на принципи ефективного розподілу повноважень між центральними та місцевими органами влади і адаптувати моделі децентралізації, найбільш актуальні для географічної, політико-економічної та культурної специфіки нашої держави.Item Політика "подвійного треку": італійська амбівалентність у концептуалізації російсько-українського конфлікту(2020) Зарембо, КатеринаРозділ монографії "Інтерпретації російсько-українського конфлікту в західних наукових і експертно-аналітичних працях", 2020.Item Мова, переклад і механіка культурних трансферів: приклади політології та міжнародних відносин(2020) Яковлєв, МаксимУ статті доводиться, що для розуміння механіки культурних трансферів в науковій царині політології та теорій міжнародних відносин мова відіграє важливу роль, особливо при відтворенні особливостей понятійно-категоріального апарату, які мають свою функціональну складову, але при цьому не завжди позбавлені емоційної (експресивної) компоненти. Завдяки цьому неможливо просто перекласти окремо взяте поняття з однієї мову на іншу, навіть у тому разі, коли йдеться про на перший погляд топоніми, що проілюстровано в статті на прикладі "Європи" як слово, яке неможливо механістично передати з одного мовно-культурного середовища до іншого, бо в контексті геополітики це вже не просто топонім, а поняття, значення якого може варіюватися залежно від контексту, як географічного, історичного чи цивілізаційно-культурного. У статті також показується, що для розуміння механіки культурних трансферів та їхніх результатів слід враховувати історичну трансформацію смислу поняття, зокрема зважаючи на те, що розмежування функціональної та експресивної компонентів задля осягнення об’єктивного значення часто є дуже ускладненим, або й практично неможливим, що ілюструє, зокрема, поняття "націоналізм", або, в історичній ретроспективі, "тоталітаризм" для італійських фашистів. Разом з тим, якщо допустити, що для ключових понять політології чи теорій міжнародних відносин можна виділити якесь об’єктивне значення, значуще для досліджуваних теорії, то слід, у першу чергу, аналізувати реальний слововжиток цього поняття – як у вихідному мовно-культурному середовищі, так і в тому, щодо якого здійснюється його трансфер. Якщо такий аналіз ще й дозволяє зрозуміти експресивну компоненту значення, при перенесенні його до іншого мовно-культурного середовища це значення можна нейтралізувати методом актуалізації: у статті наводиться приклад вживання "націоналізму" в теоріях міжнародних відносин у публікації науковця К.-Л. Седермана, для якого націоналізм має вочевидь негативні конотації та сприймається як причина етнічних конфліктів, воєн, "давньої ненависті" тощо. Відповідно, якщо таку позицію дослідника актуалізувати та чітко прописати приміткою до українського перекладу, емоційний градус тексту можна понизити і спростити сприйняття сутнісного викладу дослідженого матеріалу.Item Conflict Resolution Within European Union: Experience of Spain(2020) Taranenko, HannaThe article is dedicated to the experience of Spain within conflict resolution framework in the European Union. The goal of this article is to analyze in depth the Catalan case in order to identify the important lessons learned of the conflict resolution and search for viable options of the confrontation mitigation. The objectives of the article are as follows: to analyze the background of the Catalan conflict, to study the current status of the Autonomous Community of Catalonia, to identify vital lessons learned from the peace process and make projections for further conflict settlement.Item Багатоманітність зв'язків між політикою та культурою(2020) Яковлєв, МаксимВступна лекція з методичних матеріалів до курсу "Культура та політика: багатозначність (взаємо)зв'язків", 2020.Item Концепти як конфігурації та кластери контекстів: дискурс-аналіз і політична концептологія(2020) Яковлєв, МаксимСтаття присвячена розгляду політологічних концептів як конфігурацій контекстів у значенні вузлових категорій, в яких втілюється комбінація властивостей і спосіб інтерпретації подій та явищ, в конкретний історичний період. У статті до- водиться, що концепти можуть бути не лише відображенням, але й інструментом впорядкування-кластеризації, тобто на- сиченого в смисловому плані поєднання суспільно-політичних контекстів, завдяки чому концепти можуть відігравати роль кластерів контекстів. Таке розуміння концептів дозволяє кри- тично розглянути виділені Ф. Беренскеттером напрями дослі- дження концептів, серед яких політико-критичний, що засно- ваний на підходах і працях М. Фуко, практично не відрізняється від основних методологічних засад напрямів дискурс-аналізу (за тим же М. Фуко зокрема), а два інших – історичний напрям аналізу концептів та науковий, також місять у собі виразні компоненти підходів та технік дискурс-аналізу.Item Індоєвропейська етимологія смислових вимірів концепту "політика" (політологічно-лінгвістичний аналіз)(2020) Яковлєв, МаксимУ статті доводиться, що класичні для політичної науки розмежування смислових значень метахтонного для політології концепту "політика" простежується на рівні індоєвропейської етимології: "політика" в розумінні можливості насадження волі найсильнішого передається за допомогою слів, що походять від праіндоєвропейьского *wal- в значенні "сильний" (приміром, німецьке Gewalt, шведське våld, але також, відповідно, "ґвалт"), натомість політика як спроможність і потенціал дії (що відображає процесуальний вимір феномена політичного) походить від *magh- "бути спроможним", що, зокрема, простежується у прагерманському *makhti- та сучасному німецькому Macht чи англійському might. У статті також показано, що попри те, що деякі термінологічні аспекти політологічного наукового дискурсу в процесі перекладу з одних індоєвропейських мов іншими важко передати прямим відповідниками (як, приміром, англійське authority в розумінні "влада", приміром, "місцева влада"), семантичні поля значень таких понять на рівні індоєвропейської етимології мають спільні витоки: латинське auctoritas походить від *aug- "збільшувати", що відповідає значенню поняття "авторитет" в українській мові як вагомого чи поважного експерта в певній галузі, але також відсилає до політичних теорій, які вважають, що політика може реалізовуватися не лише шляхом насадження волі найсильнішого, а й через "владу експертів", тих, хто найкраще знається на питаннях, регулюванням і керуванням яких займається, чим, своєю чергою, конотують до санскритського "ґуру", що дослівно означає "важкий" і походить від праіндоєропейського кореня *gwerə- "важкий", відповідно вагомий, а отже, авторитетний. Нарешті, стаття піднімає питання міждисциплінарних лінгвістично-політологічних досліджень, які дали б змогу підійти до дослідження української політологічної концептосфери з позицій галузевих мовознавчих дисциплін у поєднанні з політологією та теорією міжнародних відносин. Такі дослідження насамперед потребують розробки відповідної міждисциплінарної методології з формуванням адекватної аналітико-дослідницької програми.