Кафедра міжнародних відносин

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 52
  • Item
    Russian myths of "one people" and "NATO's attack on Russia" in the legitimization of the Russo-Ukrainian war
    (Dykinson, 2023) Solovei, Galyna
    On December 17, 2021, the Russian Federation issued an ultimatum to the United States of America, the OSCE and NATO sending draft security agreements between the United States and Russia and between NATO and Russia, respectively. Among other things, second document emphasizes: "The Russian Federation and all the Parties that were member States of the North Atlantic Treaty Organization as of 27 May 1997, respectively, shall not deploy military forces and weaponry on the territory of any of the other States in Europe in addition to the forces stationed on that territory as of 27 May 1997" (Agreement, 2021). In this paragraph, Russian diplomats refer to the treaty concluded between Russia and NATO in 1997, which contains clauses on joint responsibility for security on the European continent (Founding Act, 1997), but does not contain clauses on non-expansion of NATO to the East and nondeployment of weapons at the territories of new NATO member states. According to this Russian requirement, such states as Czechia, Hungary, and Poland (joined NATO in 1999), Bulgaria, Estonia, Latvia, Lithuania, Romania, Slovakia and Slovenia (2004), as well as Albania and Croatia (2009), Montenegro (2017), and North Macedonia (2020) would have to completely lose the protection they received by becoming members of the Alliance. In the draft treaties, Russia emphasized on forbidding Ukraine to join NATO: "All member States of the North Atlantic Treaty Organization commit themselves to refrain from any further enlargement of NATO, including the accession of Ukraine as well as other States" and outlined a wider range of territories of sovereign states with which NATO countries were prohibited from having military relations: "The Parties that are member States of the North Atlantic Treaty Organization shall not conduct any military activity on the territory of Ukraine as well as other States in the Eastern Europe, in the South Caucasus and in Central Asia." (Agreement, 2021). At the time of the announcement of the ultimatum, about 100,000 Russian troops were gathered on the border with Ukraine.
  • Item
    Germany case for Russia-Ukraine conflict resolution
    (BoScience Publisher, 2022) Taranenko, Anna
    Following steps can be recommended for the conflict resolution: regular negotiations, paying attention to public opinion, especially of the communities involved, employment of peacebuilding mechanisms among different society groups, in line with democratic principles. The efforts need to be complemented by countering propaganda and disinformation campaigns. Besides, one needs to pay attention to involvement of a wide range of stakeholders, active search for a "win-win" situation and thorough communication planning.
  • Item
    Regional Security Development in Latin America: Democratization Trends
    (2021) Taranenko, Anna
    The article is dedicated to regional security development in Latin America and, in particular, the democratization trends. The topic of regional security development in Latin America appears to be an urgent problem to research in order to trace the security development tendencies in the region, identify current challenges of security development and, in particular, analyze democratization trends. Regional security of Latin America is closely related to security agenda of the Western hemisphere and, thus, the global security. Therefore, it should be paid particular attention. It is necessary to analyze the economic, political, cultural and ecological dimensions of regional security in Latin American countries and its relation to democratization tendencies in the region. The current state of regional security development is characterized by global development trends and challenges, such as climate change, economic turmoil, food security, health protection issues and nuclear weapons proliferation. Thus, the goal of this article is to study regional security development in Latin America in terms of further democratization trends. The objectives of the article are to analyze the current state of regional security development in Latin America, trace democratization trends and define prospects for further strategic alliances development, as well as regional leadership shaping up. One can conclude that regional security is a highly important aspect on foreign policy agenda of Latin American countries. The countries of the region need to face a number of regional security challenges, first of all, stemming from social and economic development aspects. The prospects are to enhance international cooperation in the region and promote effective social, economic and educational development projects. Prospects of further research are related to more detailed examination of various security types in the Latin American region. In particular, it is worthwhile researching the aspects of ecological security, food security and human security in the region. These aspects have gained more resonance in the world security studies of the end of the 20th – beginning of the 21st century and their relevance for the Latin American region needs to be further explored.
  • Item
    Китайський аграрний сектор: стабільність за умов норми, резистентність в умовах війни Росії проти України
    (2022) Єфремов, Дмитро; Нероба, Олена
    Глобальні ринки аграрної продукції у класичній економічній літературі часто ставляться за приклад досконало конкурентних. На них взаємодіють численні покупці та продавці з різних країн, а ціни формуються під впливом попиту і пропозиції. Насправді конкуренція на аграрних ринках часто обмежена національним законодавством протекціоністського характеру, а товари, що торгуються, мають замінники та комплементарну продукцію. Обсяги продажів залежать не лише від споживчих переваг та виробничих планів, а й від додаткових екзогенних факторів – поточних погодних умов, тривалих кліматичних змін, свободи логістичного маневру, стихійних лих та антропогенних катастроф. Будь-який із перелічених факторів здатний викликати локальний ринковий шок, який стрімко пошириться на інші сегменти аграрних ринків, провокуючи втрату рівноваги.
  • Item
    Democracy development in post-socialist countries
    (Perfect Publishing, 2022) Taranenko, Anna
    Democracy development is moving on gradually in post-socialist countries. One of the former soviet republics that demonstrates a shift toward democracy is Georgia. One of the serious challenges of transition to democracy is the clan factor, which is also characteristic of the post-soviet and "post-socialist camp" space. Democracy development can be a challenging process, requiring a lot of careful planning, negotiations and change management approaches. Nonetheless, democratization process is moving on, with moderate progress, in post-socialist states of Eastern and Southern Europe.
  • Item
    European imperialism and colonialism in Africa: conceptual lessons for understanding the former Soviet Union and present day Russia
    (2022) Yakovlyev, Maksym
    This article claims that the legacy of European imperialism and colonialism in Africa can be conceptually compared to the legacy of Russian and Soviet imperialism and colonialism in the former USSR republics and the nations of Central and Easter Europe that were under Soviet dominations. Despite the obvious fact that the historical conditions and paths of African nations that were colonized, repressed and ruled by the European empires differ significantly from the experience of the nations of Eastern Europe and Central Asia, that were conquered and colonized by the Russian Empire and later on were subjects to the Soviet rule, it is suggested in this article, that the conceptual lessons drawn from the vast literature dedicated to the studies of the aftermath of colonialism in Africa can enrich the scholarly efforts aimed at understanding the post-soviet spaces and different processes in it. What is meant by "conceptual lessons" is methodological opportunity for a different perspective or even a different lens through which the legacy of the Soviet rule and the current Russian neo-imperial foreign politics can be better understood. Much is written about the European imperialism and its colonial policies, however there is still some reluctance in applying the methodological framework of postcolonial studies to the former Soviet Union and present day Russia. Scholars all over the world studied the colonial legacies that African nations struggled to overcome and there are topics of particular relevance to the study of the post-soviet space: the processes of post-colonial nation building, the roles of new national elites, the ideological choices in foreign policies of newly independent nations, the aftermath of the policies of assimilation, the imperial "ideologies of superiority", the economic consequences of colonialism, the role of churches and religious organizations in supporting colonial suppression – as conceptual topics, all of them can be studied critically, also in a comparative perspective, to have a much better understanding of the former soviet and current Russian foreign politics and policies.
  • Item
    Концепт "модель нейтралітету" як інструмент політичних маніпуляцій по відношенню до України (методологічний вимір)
    (2022) Яковлєв, Максим
    Стаття присвячена концептуальному аналізу словосполучення модель нейтралітету з метою виявлення в ньому когнітивних викривлень, за допомогою яких здійснюється політичне маніпулювання в тих випадках, коли Україні нав’язують т.з. "моделі нейтралітету" на прикладі конкретних країн. Значення поняття модель з’ясовується у статті за допомогою тлумачних словників української, англійської, німецької, данської та шведської мов. Далі розглядаються конкретні випадки нейтралітету країн, які або колись були нейтральними (Бельгія), або формально все ще мають той чи інший статус нейтралітету (Австрія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія). Проведений аналіз показує, що у випадках, коли по відношенню до України згадується якась "модель нейтралітету" на прикладі конкретної країни, когнітивна помилка криється в хибному припущенні про те, що формат нейтралітету чи практичні його складники, які функціонують впродовж певного часу в якійсь країні, можна не лише розглядати як приклад, але й застосувати до інших країн відірвано від історичного й політичного контексту їх формування. При цьому маніпулятивна підміна криється саме в тому, що емпіричний приклад реальної країни з її особливостями статусу нейтралітету приймається як абстрактна формула, яка ніби може бути перенесена на абсолютно інший досвід. У статті показано, що у випадку кожної країни нейтралітет має дуже різний характер: від "озброєного нейтралітету" Швейцарії до "мілітаризованої нейтральності" Швеції. Проаналізовані дослідження, які присвячені нейтралітету як складовому національних ідентичностей у Швеції та Фінляндії, ілюструють разючу відмінність між сприйняттями нейтралітету населенням на глибинному рівні ідентичності. Матеріал розглянутих досліджень скандинавських науковців вказує на розуміння політичними елітами Швеції та Фінляндії другої половини ХХ ст., що під час війни зберегти нейтралітет їхнім країнам не вдасться. Натомість нейтралітет Австрії, за історичною аналогією, радше стосується майбутнього Білорусі. Стаття доводить, що ключовий спосіб політичної маніпуляції полягає у концептуальному викривленні самого розуміння поняття модель і заміни його емпіричним прикладом, без урахування історичного контексту становлення і фактичного стану нейтралітету країн, які були або формально зараз залишаються нейтральними.
  • Item
    Civil Society and Sense of Community in Ukraine: From Dormancy to Action
    (2023) Martin, Eric; Zarembo, Kateryna
    The academic literature offers different views on the strength of Ukraine’s civil society, but Ukraine’s massive civic engagement and collective action, most recently in defense against Russian aggression, offers a startling picture of grass-root activism. Based on interviews, surveys and archival research, we highlight changes and nuances to Ukrainian civil society, civic engagement and motivations over time, from Euromaidan, through the hybrid Russian aggression in the East, to the recent full-scale Russian invasion. In doing so, we explore a more inclusive understanding of civil society complemented by sense of community and community responsibility.
  • Item
    Міграційна криза ЄС як виклик європейській регіональній безпеці
    (2021) Тараненко, Ганна
    У статті проаналізовано міграційну кризу ЄС як виклик європейській регіональній безпеці. При дослідженні було використано історичний та порівняльний метод. Як результат, можна стверджувати, що міграція — це глобальна тенденція, яка набула особливої динаміки у другій половині 20 ст. Динамічні міграційні процеси, у свою чергу, обумовлюють важливість ефективної етнополітики держав-реципієнтів. З 2015 року керівництво Європейського Союзу вживає заходів для ефективного реагування на міграційну кризу, зміцнення регіональної безпеки та посилення контролю на кордонах. Європейський Союз докладає подальших зусиль для посилення міжгалузевої співпраці між різними політичними та безпековими відомствами, відповідальними за подолання міграційної кризи. Певною мірою міграційна криза 2015 року створила загрозу єдності та безпеці ЄС, а також порушила питання щодо подальшої європейської інтеграції. Міграційна криза продемонструвала, що ЄС повинен ефективно адаптувати свою стратегію безпеки до нових викликів. Зроблено висновок, що нинішні процеси, пов’язані з міграційною кризою в ЄС, являють собою виклик подальшій європейській інтеграції та регіональній європейській безпеці. Міграційна криза стала викликом для реалізації базових демократичних цінностей, зокрема, свободи пересування та цивільного захисту, отже для посилення регіональної безпеки в Європі варто надалі використовувати потенціал громадянського суспільства та інструменти дипломатії другого рівня (track-ІІ diplomacy).
  • Item
    Позитивний мир для аналізу російсько-української війни
    (2022) Тараненко, Ганна
    Позитивний мир є важливою концепцією у вивченні міжнародних конфліктів. Метою статті є вивчення актуальності теорії позитивного миру для аналізу російсько-української війни. В дослідженні було застосовано історико-порівняльний підхід. У результаті дослідження можна дійти висновку, що теорія позитивного миру загалом може бути застосована для аналізу російсько-української війни. Згідно з теорією позитивного миру, необхідно розвивати сильні демократичні інститути, сприяти розвитку справедливого бізнесу, громадянських свобод, дипломатії та верховенства права. Україна продовжує рухатися до цієї мети, а росія, навпаки, демонструє тенденцію до посилення авторитаризму і навіть відвертого порушення міжнародного права після визнання "ДНР" і "ЛНР" та військової агресії проти України. Діаметрально різні політичні позиції керівництва двох країн ускладнюють ефективне врегулювання російсько-української війни. Можна зробити висновок, що багато залежить від майстерності та дипломатичного досвіду переговорних сторін, а також посередників. Слід уважно поставитися до питання використання медіаторських послуг та добрих послуг і таким чином обирати медіаторів, які є об’єктивними, неупередженими, викликають довіру в обох сторін та мають попередній успішний досвід медіації та налагодження діалогу. Одними з основних міжнародних організацій, які брали участь у врегулюванні російсько-української війни з моменту її початку, були ООН та ОБСЄ. Проте загалом міжнародні організації продемонстрували часткову ефективність у запобіганні російсько-українській війні та досягненні деескалації насильства. Слід пам’ятати про те, що кожен мирний процес є унікальним і, окрім того, необхідно враховувати особливості місцевого контексту та прагнути досягти умов позитивного миру.
  • Item
    Концептуалізація понять і понятійність концептів: категоріальні проблеми емпіричних досліджень
    (2021) Яковлєв, Максим
    Матеріали учасника ХХІІІ Всеукраїнської наукової конференції викладачів, молодих науковців і студентів "Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та прогноз майбутнього", проведеної 30 листопада 2021 р.
  • Item
    Ідеологічні та культуральні особливості концепту "врядування": досвід української, німецької і французької мов
    (2021) Яковлєв, Максим; Гутнік, Наталія
    У статті розглядаються особливості концепту "врядування" як відповідника англомовного поняття "governance" в розрізі його ідеологічних та культуральних особливостей, з метою чого для порівняння аналізується досвід вживання цього концепту в німецькій і французькій мовах. Проведений аналіз дозволяє твердити, що в цілому в українській мові врядування як концепт запозичив і перейняв основні ідеологічні засади управління суспільно-політичними процесами, які передбачають розширення кола акторів, що залучаються до ухвалення рішень, демократизацію управлінських принципів, прозорість урядових практик тощо. На відміну від німецької мови, в якій поняття врядування було запозичене як англіцизм без подальшої мовної локалізації, в українському контексті ще не трапляються словосполучення на кшталт "освітнє врядування", хоча можна припустити, що з часом можливості вживання поняття "врядування" у контексті конкретних, галузевих політик будуть збільшуватися. У французькій мові самий термін вживається на позначення управлінських практик – на рівні уряду чи організацій різного виду. В ідеологічному та культуральному вимірі французьке поняття "врядування" суголосне англомовному та німецькомовному, тобто охоплює собою зміни в уявленні про належне урядування як таке, що передбачає організацію суспільно-політичного життя на засадах відкритості, широкої залученості громадян тощо. Становлення поняття "урядування" в англомовному дискурсі відбувалося спершу в економіці, потім – у міжнародних відносинах, і в обох випадках йшлося про розширення уявлень про те, які актори можуть бути долучені до процесів діяльності (між)урядових структур і що доповнює формальні аспекти урядових заходів. Перспективними для подальших досліджень видаються дослідження ідеологічного та культурального виміру концепту "врядування" у порівняльній перспективні в різних мовних і культурних контекстах на засадах міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу, а також в межах досліджень концептосфери державного управління та публічного урядування.
  • Item
    Ідеологічний вимір концепту "урядування" і (не) можливість політично нейтрального управління
    (2021) Яковлєв, Максим
    На перший погляд може здаватися, що концепти на кшталт "управління", "урядування", "керівництво" стосуються дуже прикладної царини, а відтак можна пофантазувати, що вони не піддаються ідеологічним впливам і є нейтральним у політичному розумінні (під цією "нейтральністю" мається на увазі незалежність від політичної ідеології чи від політичних сил). Слід наголосити на тому, що такі міркування справді є фантазійними, оскільки навіть прикладі управлінські галузі не можуть бути повністю незаангажовані у політичному відношенні. Звісно, йдеться не про політичну заангажованість державних службовців, бо сама державна служба, згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначається як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність…» [4]. Разом з тим, самий концепт "урядування" і супутні йому поняття (зокрема управління) не можуть буть абсолютно нейтральними у політичному сенсі і цьому є кілька причин, які варто розглянути почергово, з залученням теоретичних розвідок концептології та політичної теорії, разом із політичною практикою.
  • Item
    Концептосфера політичної науки і ментальні карти: синтез наукових і популярних підходів до дослідження політики
    (2021) Яковлєв, Максим
    Головною метою цієї доповіді є демонстрація зв’язків методологічного рівня між ментальними (мисленнєвими або когнітивними – як варіанти перекладу, або навіть "інтелект-картами") картами та дослідницькими підходами до аналізу й осмислення складових концептосфери політичної науки. Для досягнення цієї мети слід розглянути спершу ментальні карти, після чого стисло оглянути основні складові концептосфери політичної науки, і вже на основі цієї інформації виділити точки перетини між ними і можливий їх синтез на рівні методології.
  • Item
    Поняття та емоції: проблеми визначення суспільно-політичних феноменів і роль професійних спільнот
    (2021) Яковлєв, Максим
    Фундаментальні наукові дослідження і прикладні емпіричні студії не можливі без розробки категоріально-понятійного апарату. Разом із тим, як представлено у статті, процес надання визначень суспільно-політичним феноменами і сприйняття результатів цього процесу на емоційному рівні часто ускладнюють наукову роботу. Кількісна та якісна дослідницькі парадигми по-різному розглядають те, як треба правильно визначати поняття, оскільки орієнтуються на різну технологію дослідження: вимірювання показників вимагає чіткої операціоналізації поняття, тим часом як глибоке розуміння поглядів та інтерпретацій потребує "заглиблення в поняття". У межах інтерпретативної дослідницької парадигми також точаться дискусії щодо важливості контексту для розуміння понять: Кембриджська школа інтелектуальної історії наполягає на ключовому значенні контексту (за що її часто називають "контекстуалістською"), натомість німецька традиція Begriffsgeschichte не прив’язує розуміння концептів до плинних історичних обставин. На позначення контроверсійності самої природи ключових для суспільно-політичних дисциплін понять британський філософ Ґоллі у 1956 р. запропонував категорію "сутніснооспорювані концепти", якими для політичної науки є, приміром, поняття "свобода" чи "справедливість". Як показано в цій статті, окрім ідеологічної суперечливості понять, існує емоційна компонента сприйняття, яка може трансформуватися в часі, що, зокрема, проілюстровано на прикладі "тоталітарності" та "нейтралітету". Таке поняття, як "імперія", може поєднувати в собі компоненти ідеологічної спірності і залежно від неї мати різні емоційні навантаження, з огляду на ставлення до нього в тій чи іншій соціальній групі. Ще на початку минулого століття французький лінгвіст Антуан Меє показав, що ключову роль у трансформації значення понять відіграють соціальні групи, які формують власні спеціальні мови, з яких своєю чергою слова "мандрують" до інших спільнот і трансформуються, що доводить важливість сучасних професійних спільнот у цьому процесі.
  • Item
    Етапи формування української концептосфери політики як джерело знань про концептосферу політичної науки
    (2021) Яковлєв, Максим
    У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.
  • Item
    Тропи і пояснення в політичних дискурсах: спроба лінгво-політичної інтерпретації
    (2021) Яковлєв, Максим
    У статті розглядається використання тропів як риторичних прийомів на прикладі політичного дискурсу про історичний контекст і міжнародні відносини. Ідентифіковані на емпіричному матеріалі тропи ілюструють можливості пояснення в суспільствознавчих дисциплінах, з опертям на методологічні підходи до пояснення, розроблені Ю. Міганом і П. Ротом, за якими пояснення у соціальних науках можливе як системна парадигма, в якій ідентифіковані структурні елементи у вигляді змінних та зв’язків між ними, що регулюються певними принципами. Ю.Міган використовує метафору карти по відношенню до пояснення: масштаб і форма залежить від позиції дослідника, а її формат – від конкретних дослідницьких завдань. За П.Ротом, у суспільствознавстві є низка пояснень, які просто неможливі без наративного викладу, в яких наратив і є поясненням і які він називає "сутнісно наративні пояснення". Проведений аналіз на прикладі витягів з праць Д. Саттера і С. Корсунського демонструє, що складні тропи (приміром металепсис) дозволяють ідентифікувати складові дискурсу та відтворити зв’язки між ними, які практично неможливо передати за допомогою символьної чи "сухої" наукової мови.
  • Item
    Peace as Process: Recipes for Russia-Ukraine War Settlement
    (2021) Taranenko, Hanna
    The Russia-Ukraine war is one of the most serious challenges of current international security agenda. Conflict resolution is an integral part of national security framework of any country. Comprehensive national security encompasses such components as political, military, informational, ideological, as well as cultural aspects. The research problem is that it is unknown which methods can be the most appropriate for Russia-Ukraine war settlement. The research goal is to analyze the current state of Russia-Ukraine war in depth and identify important lessons learned from previous confrontations that can be applied for the peace process invigoration. In particular, the research objectives are to analyze the cases of peaceful settlements in the Balkan states and Great Britain and also consider the peacemaking potential of international organizations, such as the EU, the Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE), the GUAM Organization for Democracy and Economic Development (GUAM) and Baltic – Adriatic – Black Sea Initiative. The selected methodology is qualitative case study. The study results are that one can find a lot of important lessons learned in the Balkan region. Sustainable peace in the Balkans can be achieved by including this region in the system of Euro-Atlantic cooperation. In the same vein as the Balkan countries, Ukraine should look for long-term political stability in the framework of Euro-Atlantic integration. Besides, a case of particular interest for Ukraine is the Troubles peace process in Great Britain. The main conclusions are that the Balkan states’ and Great Britain’s experience in conflict resolution can be of particular practical interest for Ukraine. One can note that peace is not a particular point in time, but rather a continuous process. Besides, one should pay attention to information component of the peace process and inform audiences about peacemaking efforts to the extent possible. In order to settle the Russia-Ukraine war in an efficient way one should also pay attention to the memory policy component. Ukraine should also use multilateral diplomacy tools, such as international organizations, in particular, the EU, OSCE, GUAM and Baltic-Black Sea-Adriatic Initiative in order to further fight international law infringements and promote the peace process. Prospects of further research are related to usage of cultural diplomacy and track-II diplomacy tools for the Russia- Ukraine war settlement.
  • Item
    Неосяжні грані "всебічності": аналіз важливих положень нової інвестиційної угоди між ЄС та КНР
    (2021) Єфремов, Дмитро
    "Одна половина китайської економіки продовжує відкриватися, стає все більш справедливою і добре регульованою, і дуже хоче європейських інвестицій. Інша, керована державою половина економіки представляє Китай, який все ще виховує своїх національних чемпіонів та державні підприємства, що мають здебільшого безперешкодний доступ до п'ятої частини споживачів, виробників, вкладників та новаторів світу" – так характеризує Європейська торговельна палата в Китаї (ЄТПК) економічну систему країни, що перешкоджає нормальній роботі її членів на ринках Піднебесної.
  • Item
    Digital Yuan on the foreground: initial conclusions from the Chinese experiment
    (2021) Yefremov, Dmytro
    Digital currencies issued by the central banks are a new phenomenon that the global financial system will face in the near future. They differ from electronic money, cryptocurrencies based on blockchain, and private digital currencies, which will be issued by fintech corporations. The disadvantages of these types of future currency are uncontrolled issuance, limited liquidity, insufficient divisibility, dependence on the motives of issuers and energy consumption. The launch of digital currencies by central banks must overcome the described limitations, be centralized and guaranteed by the authorities. The digital currency created by the People’s Bank of China will have its own characteristics: programmability, traceability, alternative registration technology. It is based on innovative software developments of the Chinese central bank, borrowed experience of Chinese fintech corporations. Special centers for registration, recording and big-data analysis will help ensure the stability of the digital renminbi. Its launch aims to substitute the US dollar in world transactions, for which China is developing a special financial infrastructure around the world. The digital yuan distribution algorithm among users still maintains a conservative approach that includes both the central bank and commercial institutions. For users, the digital yuan offers such benefits as inclusiveness, offline service, transaction customization. The latter will be carried out by private companies by preserving some of the elements built in blockchain technology. Among the shortcomings of the China’s model for launching of its digital currency are artificially limited privacy and cross-border operability. After overcoming its own limitations, the digital yuan will be able to restructure the system of global financial relations through the introduction of national Chinese standards in the world practice of monetary settlements.