Кафедра міжнародних відносин
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 42
- ItemКонцептуалізація понять і понятійність концептів: категоріальні проблеми емпіричних досліджень(2021) Яковлєв, МаксимМатеріали учасника ХХІІІ Всеукраїнської наукової конференції викладачів, молодих науковців і студентів "Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та прогноз майбутнього", проведеної 30 листопада 2021 р.
- ItemІдеологічні та культуральні особливості концепту "врядування": досвід української, німецької і французької мов(2021) Яковлєв, Максим; Гутнік, НаталіяУ статті розглядаються особливості концепту "врядування" як відповідника англомовного поняття "governance" в розрізі його ідеологічних та культуральних особливостей, з метою чого для порівняння аналізується досвід вживання цього концепту в німецькій і французькій мовах. Проведений аналіз дозволяє твердити, що в цілому в українській мові врядування як концепт запозичив і перейняв основні ідеологічні засади управління суспільно-політичними процесами, які передбачають розширення кола акторів, що залучаються до ухвалення рішень, демократизацію управлінських принципів, прозорість урядових практик тощо. На відміну від німецької мови, в якій поняття врядування було запозичене як англіцизм без подальшої мовної локалізації, в українському контексті ще не трапляються словосполучення на кшталт "освітнє врядування", хоча можна припустити, що з часом можливості вживання поняття "врядування" у контексті конкретних, галузевих політик будуть збільшуватися. У французькій мові самий термін вживається на позначення управлінських практик – на рівні уряду чи організацій різного виду. В ідеологічному та культуральному вимірі французьке поняття "врядування" суголосне англомовному та німецькомовному, тобто охоплює собою зміни в уявленні про належне урядування як таке, що передбачає організацію суспільно-політичного життя на засадах відкритості, широкої залученості громадян тощо. Становлення поняття "урядування" в англомовному дискурсі відбувалося спершу в економіці, потім – у міжнародних відносинах, і в обох випадках йшлося про розширення уявлень про те, які актори можуть бути долучені до процесів діяльності (між)урядових структур і що доповнює формальні аспекти урядових заходів. Перспективними для подальших досліджень видаються дослідження ідеологічного та культурального виміру концепту "врядування" у порівняльній перспективні в різних мовних і культурних контекстах на засадах міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу, а також в межах досліджень концептосфери державного управління та публічного урядування.
- ItemІдеологічний вимір концепту "урядування" і (не) можливість політично нейтрального управління(2021) Яковлєв, МаксимНа перший погляд може здаватися, що концепти на кшталт "управління", "урядування", "керівництво" стосуються дуже прикладної царини, а відтак можна пофантазувати, що вони не піддаються ідеологічним впливам і є нейтральним у політичному розумінні (під цією "нейтральністю" мається на увазі незалежність від політичної ідеології чи від політичних сил). Слід наголосити на тому, що такі міркування справді є фантазійними, оскільки навіть прикладі управлінські галузі не можуть бути повністю незаангажовані у політичному відношенні. Звісно, йдеться не про політичну заангажованість державних службовців, бо сама державна служба, згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначається як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність…» [4]. Разом з тим, самий концепт "урядування" і супутні йому поняття (зокрема управління) не можуть буть абсолютно нейтральними у політичному сенсі і цьому є кілька причин, які варто розглянути почергово, з залученням теоретичних розвідок концептології та політичної теорії, разом із політичною практикою.
- ItemКонцептосфера політичної науки і ментальні карти: синтез наукових і популярних підходів до дослідження політики(2021) Яковлєв, МаксимГоловною метою цієї доповіді є демонстрація зв’язків методологічного рівня між ментальними (мисленнєвими або когнітивними – як варіанти перекладу, або навіть "інтелект-картами") картами та дослідницькими підходами до аналізу й осмислення складових концептосфери політичної науки. Для досягнення цієї мети слід розглянути спершу ментальні карти, після чого стисло оглянути основні складові концептосфери політичної науки, і вже на основі цієї інформації виділити точки перетини між ними і можливий їх синтез на рівні методології.
- ItemПоняття та емоції: проблеми визначення суспільно-політичних феноменів і роль професійних спільнот(2021) Яковлєв, МаксимФундаментальні наукові дослідження і прикладні емпіричні студії не можливі без розробки категоріально-понятійного апарату. Разом із тим, як представлено у статті, процес надання визначень суспільно-політичним феноменами і сприйняття результатів цього процесу на емоційному рівні часто ускладнюють наукову роботу. Кількісна та якісна дослідницькі парадигми по-різному розглядають те, як треба правильно визначати поняття, оскільки орієнтуються на різну технологію дослідження: вимірювання показників вимагає чіткої операціоналізації поняття, тим часом як глибоке розуміння поглядів та інтерпретацій потребує "заглиблення в поняття". У межах інтерпретативної дослідницької парадигми також точаться дискусії щодо важливості контексту для розуміння понять: Кембриджська школа інтелектуальної історії наполягає на ключовому значенні контексту (за що її часто називають "контекстуалістською"), натомість німецька традиція Begriffsgeschichte не прив’язує розуміння концептів до плинних історичних обставин. На позначення контроверсійності самої природи ключових для суспільно-політичних дисциплін понять британський філософ Ґоллі у 1956 р. запропонував категорію "сутніснооспорювані концепти", якими для політичної науки є, приміром, поняття "свобода" чи "справедливість". Як показано в цій статті, окрім ідеологічної суперечливості понять, існує емоційна компонента сприйняття, яка може трансформуватися в часі, що, зокрема, проілюстровано на прикладі "тоталітарності" та "нейтралітету". Таке поняття, як "імперія", може поєднувати в собі компоненти ідеологічної спірності і залежно від неї мати різні емоційні навантаження, з огляду на ставлення до нього в тій чи іншій соціальній групі. Ще на початку минулого століття французький лінгвіст Антуан Меє показав, що ключову роль у трансформації значення понять відіграють соціальні групи, які формують власні спеціальні мови, з яких своєю чергою слова "мандрують" до інших спільнот і трансформуються, що доводить важливість сучасних професійних спільнот у цьому процесі.