Кафедра міжнародних відносин

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 43
  • Item
    Позитивний мир для аналізу російсько-української війни
    (2022) Тараненко, Ганна
    Позитивний мир є важливою концепцією у вивченні міжнародних конфліктів. Метою статті є вивчення актуальності теорії позитивного миру для аналізу російсько-української війни. В дослідженні було застосовано історико-порівняльний підхід. У результаті дослідження можна дійти висновку, що теорія позитивного миру загалом може бути застосована для аналізу російсько-української війни. Згідно з теорією позитивного миру, необхідно розвивати сильні демократичні інститути, сприяти розвитку справедливого бізнесу, громадянських свобод, дипломатії та верховенства права. Україна продовжує рухатися до цієї мети, а росія, навпаки, демонструє тенденцію до посилення авторитаризму і навіть відвертого порушення міжнародного права після визнання "ДНР" і "ЛНР" та військової агресії проти України. Діаметрально різні політичні позиції керівництва двох країн ускладнюють ефективне врегулювання російсько-української війни. Можна зробити висновок, що багато залежить від майстерності та дипломатичного досвіду переговорних сторін, а також посередників. Слід уважно поставитися до питання використання медіаторських послуг та добрих послуг і таким чином обирати медіаторів, які є об’єктивними, неупередженими, викликають довіру в обох сторін та мають попередній успішний досвід медіації та налагодження діалогу. Одними з основних міжнародних організацій, які брали участь у врегулюванні російсько-української війни з моменту її початку, були ООН та ОБСЄ. Проте загалом міжнародні організації продемонстрували часткову ефективність у запобіганні російсько-українській війні та досягненні деескалації насильства. Слід пам’ятати про те, що кожен мирний процес є унікальним і, окрім того, необхідно враховувати особливості місцевого контексту та прагнути досягти умов позитивного миру.
  • Item
    Концептуалізація понять і понятійність концептів: категоріальні проблеми емпіричних досліджень
    (2021) Яковлєв, Максим
    Матеріали учасника ХХІІІ Всеукраїнської наукової конференції викладачів, молодих науковців і студентів "Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та прогноз майбутнього", проведеної 30 листопада 2021 р.
  • Item
    Ідеологічні та культуральні особливості концепту "врядування": досвід української, німецької і французької мов
    (2021) Яковлєв, Максим; Гутнік, Наталія
    У статті розглядаються особливості концепту "врядування" як відповідника англомовного поняття "governance" в розрізі його ідеологічних та культуральних особливостей, з метою чого для порівняння аналізується досвід вживання цього концепту в німецькій і французькій мовах. Проведений аналіз дозволяє твердити, що в цілому в українській мові врядування як концепт запозичив і перейняв основні ідеологічні засади управління суспільно-політичними процесами, які передбачають розширення кола акторів, що залучаються до ухвалення рішень, демократизацію управлінських принципів, прозорість урядових практик тощо. На відміну від німецької мови, в якій поняття врядування було запозичене як англіцизм без подальшої мовної локалізації, в українському контексті ще не трапляються словосполучення на кшталт "освітнє врядування", хоча можна припустити, що з часом можливості вживання поняття "врядування" у контексті конкретних, галузевих політик будуть збільшуватися. У французькій мові самий термін вживається на позначення управлінських практик – на рівні уряду чи організацій різного виду. В ідеологічному та культуральному вимірі французьке поняття "врядування" суголосне англомовному та німецькомовному, тобто охоплює собою зміни в уявленні про належне урядування як таке, що передбачає організацію суспільно-політичного життя на засадах відкритості, широкої залученості громадян тощо. Становлення поняття "урядування" в англомовному дискурсі відбувалося спершу в економіці, потім – у міжнародних відносинах, і в обох випадках йшлося про розширення уявлень про те, які актори можуть бути долучені до процесів діяльності (між)урядових структур і що доповнює формальні аспекти урядових заходів. Перспективними для подальших досліджень видаються дослідження ідеологічного та культурального виміру концепту "врядування" у порівняльній перспективні в різних мовних і культурних контекстах на засадах міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу, а також в межах досліджень концептосфери державного управління та публічного урядування.
  • Item
    Ідеологічний вимір концепту "урядування" і (не) можливість політично нейтрального управління
    (2021) Яковлєв, Максим
    На перший погляд може здаватися, що концепти на кшталт "управління", "урядування", "керівництво" стосуються дуже прикладної царини, а відтак можна пофантазувати, що вони не піддаються ідеологічним впливам і є нейтральним у політичному розумінні (під цією "нейтральністю" мається на увазі незалежність від політичної ідеології чи від політичних сил). Слід наголосити на тому, що такі міркування справді є фантазійними, оскільки навіть прикладі управлінські галузі не можуть бути повністю незаангажовані у політичному відношенні. Звісно, йдеться не про політичну заангажованість державних службовців, бо сама державна служба, згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначається як публічна, професійна, політично неупереджена діяльність…» [4]. Разом з тим, самий концепт "урядування" і супутні йому поняття (зокрема управління) не можуть буть абсолютно нейтральними у політичному сенсі і цьому є кілька причин, які варто розглянути почергово, з залученням теоретичних розвідок концептології та політичної теорії, разом із політичною практикою.
  • Item
    Концептосфера політичної науки і ментальні карти: синтез наукових і популярних підходів до дослідження політики
    (2021) Яковлєв, Максим
    Головною метою цієї доповіді є демонстрація зв’язків методологічного рівня між ментальними (мисленнєвими або когнітивними – як варіанти перекладу, або навіть "інтелект-картами") картами та дослідницькими підходами до аналізу й осмислення складових концептосфери політичної науки. Для досягнення цієї мети слід розглянути спершу ментальні карти, після чого стисло оглянути основні складові концептосфери політичної науки, і вже на основі цієї інформації виділити точки перетини між ними і можливий їх синтез на рівні методології.