Археологічні студії: здобутки та перспективи
Permanent URI for this community
Browse
Browsing Археологічні студії: здобутки та перспективи by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 39
Results Per Page
Sort Options
Item Грунтовы могільнік мілаградскай культуры каля в. Баравікі: некаторыя гістарыяграфічныя пытанні(2021) Сахончык, АлегУ артыкуле прадстаўлены матэрыялы помніка каля в. Баравікі. Помнік быў выпадкова адкрыты ў 1960 г., і абследаваны ў 1961 г. У. Ф. Ісаенка. Адзначаюцца пэўныя разыходжанні паміж тэкстамі публікацый, справаздачай і матэрыяламі якія захоўваюцца ў музеях. Адносна пахавальнага абраду выяўленых разбураных пахаванняў выказваюцца дзве думкі.Item Про маршрути перших рейдів східних кочовиків "протоскіфів" територією України наприкінці IX ст. до н. е.(2021) Клочко, ВікторЧисленні нові випадкові знахідки бронзових наконечників стріл передскіфського часу, зібрані мною, за допомогою їх картографування, дають змогу реконструювати маршрути перших рейдів східних кочовиків "протоскіфів" – представників карасукської та дандибай-бегазинської культур в Україні.Item Нові матеріали до вивчення післямонгольського часу в Поворсклі(2021) Пуголовок, ЮрійУ статті наведено огляд археологічних пам’яток, що належать до постмонгольського часу. Матеріальна культура все ще зберігає риси населення попередньої доби, проте відчутними стають також іноетнічні впливи. Знахідки з розкопок вказують на існування місцевих еліт, а також на розвиток торгових зв’язків із Балтійським та Причорноморським регіонами.Item Балтійське мезолітичне підґрунтя найдавніших індоєвропейців Європи(2021) Залізняк, ЛеонідУ статті розглядається проблема Балтійської культурно-історичної провінції мезоліту первісної Європи як можливого спільного підґрунтя найдавніших індоєвропейців півночі Центральної та півдня Східної Європи V–III тис. до н. е.Item Скіфська тризна за матеріалами пам’яток Північного Приазов’я IV-III ст. до н. е.(2021) Деміна, АлісаУ статті розглянуто феномен скіфської поховальної тризни на прикладі пам’яток Північного Приазов’я IV–III ст. до н. е. Особливу увагу приділено розташуванню, інвентарю та кістковому складу археологічних решток обряду. Наведені спостереження проаналізовано в контексті етнографічних досліджень ритуального споживання їжі.Item Про деякі види ударної зброї кіммерійського часу(2021) Клочко, ДанилоУдарна зброя є найбільш різноманітною категорією з усіх відомих для кіммерійського часу, однак не всі її види представлено рівномірно. Цю статтю присвячено зброї, котра репрезентована найменше. Така ситуація може бути свідченням особливого статусу подібних речей у тогочасному суспільстві.Item Wagons of Yamnaya community: evolution and influence(2021) Rzońca, JustynaThis article focuses on the development of early wheeled transport of the Eurasian steppe. Wagon graves are a typical feature of the Yamnaya culture. The form of rite associated with vehicles and their construction affected the role they played in both economy and the mindset of people of the Early Bronze age.Item Тшинецько-комарівська культура на території України: стан дослідження і перспективи(2021) Опанасенко, ЛюбовУ статті розглянуто питання дослідження однієї з культур середнього бронзового віку на території України, проаналізовано напрацювання сьогодення та попередніх періодів, визначено перспективні напрями досліджень та дискусійні питання.Item The proliferation of cord ornamentation during the Eneolithic and Bronze age(2021) Ivanov, MykytaThe following paper discusses the evidence about the cord imprints coming from Ukraine that chronologically spans from the mid-5th Millenia BC till the mid-3rd Millenia BC. Cord ornamentation of such cultures as Srednyi Stog, Dereivka, Usatovo, Late Trypillia, Globular Amphora, Pit-Grave and Catacomb will be described, categorized, and compared.Item Кенотафи черняхівської культури Середнього Подністер'я: до постановки проблеми(2021) Мостовий, ДмитроПублікацію присвячено актуалізації та попереднім результатам аналізу поховань, які не містять людських кісток, на могильниках черняхівської культури Середнього Подністер’я. Виділено характерні риси та можливі причини появи кенотафів.Item Шпильки лісостепової Скіфії як культурний маркер(2021) Ходукіна, ЮліяУ роботі досліджено закономірність поширення різних типів шпильок на пам’ятках лісостепу. Порушено питання зв’язку між типом шпильок та локальним варіантом. На основі джерельної бази з пам’яток скіфського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя аргументовано можливість використання шпильок як культурного маркера.Item Система заселення скіфського часу Дніпровського лісостепового Лівобережжя як відображення культурно-історичних (на прикладі басейнів Сейму та Псла)(2021) Білинський, ОлегУ роботі розглянуто питання системи заселення північної частини лісостепового Лівобережжя Дніпра. Описано характерні риси різних регіонів та на основі цього зроблено висновок про культурно-історичні процеси, які могли тут відбуватися у скіфський час.Item Типологія городищ IX-X ст. між Віслою і Тетеревом(2021) Рибчинський, Нестор-МиколайПроаналізовано наявні класифікації городищ ІХ–Х ст. між річками Вісла та Тетерів, які розробили українські (М. Кучера, Б. Звіздецький, Б. Прищепа) та польські (Е. Дамбровська, М. Воєнка, Т. Дзіньковіскі) археологи. На цій основі запропоновано власну типологію, що базується на просторових та функціональних критеріяхItem Херсонеська традиція орнаментації столового посуду в елліністичний час(2021) Котенко, ВікторіяРозглянуто дві манери розпису столового посуду в херсонеському полісі в IV–II ст. до н. е. До першого типу віднесено кераміку, прикрашену червоними оперізуючими смугами, а до другого – вироби з рослинним орнаментом. Розглянуто їх походження та поширення в межах Північного Причорномор’я.Item Деметра в епіграфіці Боспору доримського часу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Вахрамеєва, ГаннаСтаттю присвячено одній з основних груп джерел із питання вивчення боспорського культу Деметри – епіграфічним пам’яткам. Для огляду було взято період з VI–I ст. до н. е. Розглянуто храмові написи й графіті, а також графіті, що походять із приватних помешкань та можуть свідчити про родинні культи.Item Steppe findings as an important source of information on the beginnings of fighting vehicles(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Rzońca, JustynaThe steppe is considered to be an area of innovation when it comes to the use of combat vehicles at the turn of the middle and late Bronze Age. The origin of this idea and its use in earlier periods is still an open question. It is based on the analysis of both the construction and context of the findings.Item Дослідження археологічної експедиції Києво-Могилянської академії в 2021 році(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Білинський, Олег; Потоцький, Олексій; Ходукіна, ЮліяУ статті оприлюднено основні результати досліджень зольника біля с. Могриця Сумської області, окреслено актуальність досліджень, методику польової роботи та плани на майбутнє опрацювання знахідокItem Шкури тварин у похованнях зрубної культурної області(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Литвиненко, РоманСтаттю присвячено такому цікавому елементу поховального обряду культур зрубної області, як шкура домашньої худоби, якою супроводжувались деякі поховання.Item Морська археологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Рейда, Роман; Герасімов, В'ячеславСтаттю присвячено стислому огляду сучасного стану морської археології в Україні. Коротко розглянуто проблеми та проблемні питання модерної української морської археології: кадрову, методичну, консерваційну, технічну, геополітичну, питання популяризації знань. Окреслено здобутки й перспективи цього напряму наукової археологічної діяльності.Item Неінвазивні дослідження фортеці св. Єлисавети(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2022) Тупчієнко, Микола; Собчук, Валентин; Шатковський, ВладиславУ статті описано історію дослідження фортеці Св. Єлисавети в м. Кропивницький, а також результати неінвазивних археологічних досліджень, проведених у 2019 р. Автори публікації закликають дослідників залучати різноманітні неінвазивні методи досліджень, оскільки ті не завдають шкоди пам’яткам, натомість дають змогу визначити перспективні ділянки подальших досліджень і точно розмістити розкоп над визначеним об’єктом.