Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 15
- ItemСлово головної редакторки(2020) Шліхта, НаталіяПередмова до видання Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. Т. 3. (2020).
- Item"...коих нравственность не одобряется" : виховання маскулінних моделей поведінки у чоловічих гімназіях Києва (1830–1870-ті рр.)(2020) Чорна, МаріяЦя стаття звертається до досі малорозвинених в українській історіографії студій з історії маскулінності. Запозичуючи теоретичні рамки із західної історіографії, авторка зробила спробу окреслити конструювання нормативних уявлень про маскулінність у ХІХ ст. у чоловічих освітніх закладах. Працю написано на основі джерел про організацію контролю за поведінкою учнів у двох київських гімназіях у період 1830–1870-х рр. Оскільки 1830-ті вважають періодом уніфікування освітньої системи імперії, зроблено припущення, що виховання гендерних норм, і зокрема маскулінних, мало б також бути частиною цієї освітньої політики. Авторка прослідкувала початок організації контролю за еталонними маскулінними гендерними нормами у Києві, за браком більш ранніх джерел, із 1840-х рр. Аналізуючи ставлення до різних чоловічих поведінкових практик, авторка помітила серед них і "сірі зони", як-от паління, які можна було вважати прийнятними; і такі, що були повноцінним табу, як мастурбація, а тому мали бути викоріненими. Оскільки стаття не претендує на вичерпний аналіз проблеми, зроблено лише попередні висновки про конструювання норм маскулінності у Київських чоловічих гімназіях, а також зауважено, що тема потребує подальшого доопрацювання.
- ItemУ путах марксизму : штрихи до портрета Дмитра Донцова (1883–1914)(2020) Шліхта, ІринаСтаттю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв’язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.
- ItemСтратегії пошуку житла робітниками у 1920-ті рр. (на прикладі Харкова)(2020) Любавський, РоманСтаттю присвячено вивченню стратегій і тактик пошуку житла харківськими робітниками в 1920-ті рр. У роботі досліджено проблему реалізації житлової політики радянської влади на повсякденному рівні, проаналізовано практики розподілу відомчого житла, проблеми взаємодії між непманами та заводчанами. За допомогою методів мікроісторії та культурної історії повсякденності з’ясовано, що робітники свідомо обирали такі стратегії пошуку житла: одержання квартири від підприємства, пошук незаселеної кімнати, налагодження особистих контактів із домовласниками, ущільнення "нетрудових" елементів або співпраця з ними. На основі аналізу текстів заяв та листів робітників до харківської міської влади виявлено, що вони були співавторами класового дискурсу "знизу". Трудівники у своїх зверненнях до влади активно використовували радянську риторику і, керуючись власними інтересами, звинувачували або захищали непманів. Вивчення робітників як суб’єктів радянської політики є можливим шляхом подальшого оновлення вітчизняних студій із робочої історії.
- Item"Історія фабрик і заводів": на прикладі УСРР 1930-х рр.(2020) Клименко, ОксанаУ статті проаналізовано одну з перших радянських кампаній, присвячених конструюванню "правильної" версії історії. Продемонстровано, як і чому проект із написання історії фабрик та заводів 1930-х рр. був тісно переплетений із політично-соціальними, економічними та культурними процесами. Пояснено, яку роль у впровадженні саме цієї кампанії відіграв пролетарський письменник Максим Горький. У розвідці реконструйовано структуру та завдання комісії, яка займалася збиранням матеріалів та безпосередньо написанням історії радянських промислових об’єктів. Дослідження сфокусовано на діяльності Всеукраїнської редакції "Історія фабрик і заводів". Проаналізовано, що для кампанії з написання ІФЗ на українських теренах було характерним у загальносоюзному контексті та які труднощі виникали в організаційній роботі між "центром" і "на місцях". У статті було звернено увагу на проблеми, які виникали у роботі Всеукраїнської редакції "Історія фабрик і заводів". А саме, було продемонстровано, як Головна редакція пояснювала невчасне виконання планів підготовки публікацій з історії промислових об’єктів та як відбувався "пошук винних" у зривах планів публікацій. Пошуки винних, здійснювані радянською владою, тісно переплетені з питанням формування образу "ворога" у СРСР. Ворогами називали "шкідників", контрреволюціонерів, троцькістів, "націоналістичні угруповання" тощо.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »