Кафедра психології та педагогіки
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 244
- ItemПсихокорекційний вплив на розвиток життєстійкості у підлітків в умовах воєнного конфлікту(2022) Басенко, Оксана; Чернобровкін, ВолодимирУ статті представлено результати дослідження впливу програми психологічної корекції та розвитку "Безпечний простір" на рівень життєстійкості підлітків, постраждалих внаслідок воєнного конфлікту на Сході України. Для діагностики рівня життєстійкості підлітків та оцінки ефективності програми використано такі методики: опитувальник "Сильні та слабкі сторони" SDQ (Strength and Difficulties Questionnaire), опитувальник психосоціального стресу у дітей CPDS (Child Psychosocial Distress Screener), скрінер оцінки психічного здоров’я КМА-УДХ (Mental Health Assesment Instrument), опитувальник з резильєнтності (життєстійкості). У дослідженні взяло участь 27 підлітків 14-17-ти років з м. Покровськ та м. Авдіївка (Донецька область). За результатами участі у програмі було виявлено зростання рівня життєстійкості та покращення показників психоемоційного стану учасників експериментальної групи. Аналіз отриманих даних засвідчив зменшення симптомів посттравматичного стресу, тривожності, депресії, схильності до зловживання алкоголем, а також покращення міжособистісних стосунків, зменшення проблем емоційного стану та поведінки, мінімізацію ризику інтерналізації завдяки зростанню таких факторів життєстійкості, як "відчуття щастя" та "підтримка батьків". Підтверджено, що зазначені фактори життєстійкості позитивно впливають на показники психічного здоров’я та утворюють специфічні захисні чинники, сприятливі для розвитку й зміцнення життєстійкості досліджуваної цільової групи. Сформульовано умови підвищення ефективності корекційно-розвиткових заходів для підлітків, постраждалих внаслідок подій воєнного конфлікту: попередня діагностика психологічного стану учасників з метою застосування диференційованого корекційного підходу та важливість врахування у процесі аналізу ефективності програми не тільки результатів загальних психометричних оцінювань, а й даних відповідних якісних методів (фокус-групи, індивідуальні інтерв’ювання тощо).
- ItemСоціальні функції вікової психології (інформаційний зріз)(2022) Поліщук, ВалерійАктуалізується необхідність емпіричних лонгітюдних досліджень психології вікового розвитку людини, успіх яких визначається такими положеннями: 1) комплексним інформаційним змістом трьох історичних календарних площин («минуле – теперішнє – майбутнє») життєвого шляху; 2) принципом природовідповідності в розвитку (дискретність, циклічність, фазовість); 3) розробленням об’єктивної вікової періодизації. Названо основні суб’єктивні бар’єри для отримання об’єктивної інформації (відвертий дослідницький крен у "теоретизування проблеми" без належних емпіричних розвідок, недостатній методологічний дослідницький рівень дослідників, некоректне використання методів математичної статистики, невизначеність змісту прикінцевих дослідницьких узагальнень). Акцентовано на важливості експериментального вивчення вікових та індивідуальних особливостей психічних станів, психічних процесів (передовсім уяви), емоційно-вольової сфери (передовсім волі), індивідуально-типологічних особливостей (здібностей), які є необхідними системними інформаційними передумовами для завершеного пізнання будь-якої психологічної проблематики. Розроблено низку дослідницьких стратегій, які забезпечують перспективне вивчення вікового розвитку людини в руслі фундаментальної проблематики та формують пізнавальну альтернативу науковим уявленням про "ідеальну особистість", ситуативним дослідницьким спробам, недоказовим висновкам і прогнозам. Доведено, що вікова психологія як окрема галузь психологічного знання має бути освітнім фактором національної безпеки держави, експериментальною наукою, соціальне призначення якої полягає у збереженні і зміцненні психічного здоров’я громадян, підвищенні в них продуктивності праці, формуванні громадянського світогляду, а також фундаментальною інформаційною основою для розроблення доказових парадигм у вивченні вікового та індивідуального розвитку.
- ItemСкладові загальної академічної культури студентства(2022) Бахтіярова, Халідахон; Голубєва, Марія; Рябець, ІринаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій ", м. Глухів, 13 травня 2022 року.
- ItemВікові кризи у життєвому шляху людини: базові концепти(2022) Поліщук, Валерій; Поліщук, СвітланаАктуалізується необхідність емпіричних лонгітюдних досліджень психології вікового розвитку людини (здійснено оглядовий тематичний історико-психологічний дискурс цієї проблеми). Наголошується, що їх відсутність не дозволяє науковцям доказово диференціювати психологічні особливості ненормативних (субʼєктивних, ситуативних, випадкових) і нормативних (обʼєктивних, закономірних) кризових (перехідних) і стабільних періодів. Експериментально перевірено достовірність гіпотези Л. Виготського, згідно з якою 1) сутність вікового розвитку людини знаходиться у природі нормативних криз, 2) негативна симптоматика є прихованою, тіньовою стороною сприятливих перетворень. Встановлено, що феноменологія вікового кризового розвитку залежить від обʼєктивного (природного) тлумачення поняття "вікова періодизація" (довільна інтерпретація його змісту призводить до ототожнення з поняттям "вікова класифікація"; усуває можливість розроблення характеристик конкретних вузьких вікових інтервалів; нівелює організацію результативного індивідуального психологічного супроводу, особливо в умовах воєнної загрози для суверенності нашої держави). Показано необхідність використання у вивченні вікового розвитку принципу природовідповідності (параметри: дискретність, фазовість, циклічність). Емпірично визначено основний понятійний апарат для дослідження вікових нормативних і ненормативних криз (симптом, симптомокомплекс, структура симптомокомплексу, взаємозвʼязок симптомів, динаміка симптомів, властивості базових симптомокомплексів). Доведено, що знання психології вікового кризового розвитку людини забезпечує доказове вироблення та впровадження адресних соціальних впливів на неї через смислове зіставлення їхніх характеристик з конкретними віковими інтервалами життєвого шляху.
- ItemПсихолого-педагогічний зміст термінів "дистанційна освіта" та "екстрене дистанційне навчання": спільне та відмінне(2022) Голубєва, Марія; Юдченко, Валентина; Бондаренко, Наталія; Рябець, ІринаСтаттю присвячено психолого-педагогічному аналізу спільного та відмінного у змісті термінів "дистанційна освіта" та "екстрене дистанційне навчання". Дистанційна освіта (анг. – distance learning) у ЗВО – це категорія педагогіки вищої освіти, яка відображає актуальну форма освіти у вищій школі, що обов’язково спирається на сучасні інформаційно-комунікаційні технології та інноваційні освітні технології, а спілкування студентства та викладацького складу може бути віддалено як за локацією та й у часі. Усі навчальні предмети обирає саме студентство за власним бажанням. Дистанційна освіта характеризується різними типами комунікації: студент-викладач, студент-зміст навчального предмету, студент-студент. Екстрене дистанційне навчання (анг. – emergency remote teaching) окреслює процес тимчасового переходу освітнього процесу на альтернативний спосіб навчання через кризові обставини: війни, природні катаклізми, пандемії, карантин.