Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Вплив факторів мікрооточення опромінених мишей Balb/C на гемопоетичні клітини-попередники у культурі дифузійних камер in vivo(2023) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяАнотація до доповіді учасників XXX Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАН України (Київ, 25-29 вересня 2023 року). Метою дослідження була оцінка впливу факторів, що виділяються гемопоетичним мікрооточенням опромінених мишей Balb/C, при культивуванні гемопоетичних клітин-попередників у дифузійних камерах in vivo, за умов гострого і тривалого опромінення мишей у дозі близько 0,2 Гр.Item Alternative routes for HB-EGF mitogenic effects inhibition(2023) Siromolot, Andriy; Kolybo, DenysHeparin-binding epidermal growth factor–like growth factor (HB-EGF) is a member of the epidermal growth factor family and has a variety of physiological and pathophysiological functions. Also, HB-EGF plays a pivotal role in distinct tumors progression. HB-EGF is highly expressed in certain cancer cells, such as ovarian and breast cancers, that makes it beneficial for the development of antitumor therapeutic agents. Neutralizing agents against HB-EGF can act on two strategies: sterically blocking the binding of HB-EGF with receptors (monoclonal or polyclonal antibodies, diphtheria toxin derivatives) or capable preventing the formation of soluble HB-EGF from proHB-EGF (ectodomain shedding) with MMPs or ADAMs inhibitors. Recombinant analogs of Corynebacterium diphtheriae toxin fragments (subunit B) and it toxoid CRM197 are able to block the binding of fluorescent derivative HB-EGF (HB-EGF-mCherry) with receptors HER1 and HER4 on the surface of A431 and Vero cell lines. It has been shown that immune serum-containing polyclonal antibodies against HB-EGF is able to inhibit HBEGF binding to surface cellular receptors and block the mitogenic activation with HB-EGF of cells by deactivating Ras-MAPK/ERK1/2. Mitogenic activity of sHB-EGF is significantly enhanced by membrane-associated heparan sulfate proteoglycans (HSPG). Interaction of the N-terminal heparin-binding region of HB-EGF with HSPG leads to stabilization of the EGF-like domain of the molecule in complex with the receptor. The ability of heparin to block proliferation of A431 and Vero cells by exogenous HB-EGF has been demonstrated, probably, due to binding with heparin-binding domain of HB-EGF. Moreover, leupeptin and a broad-spectrum metalloproteinase blocker GM6001, and EDTA significantly decrease paracrine activation of cells by HB-EGF. Thus, searching and development of effective neutralizing agents against sHB-EGF is important and perspective research direction for establishing of a new targeted antitumor therapy.Item Гемопоетичні клітини-попередники у периферичній крові мишей Balb/C за дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі(2023) Руссу, Ірина; Білько, Денис; Білько, НадіяМета: визначення вмісту гемопоетичних клітин-попередників, що циркулюють у периферичній крові мишей Balb/C, за дії іонізуючої радіації у сублетальній дозі, у різні терміни після опромінення, з використанням культури клітин у дифузійних камерах in vivo. Методи. Готували та досліджували препарати&мазки периферичної крові мишей Balb/C, визначали її клітинний склад, а також шляхом культивування клітин периферичної крові у дифузійних камерах in vivo визначали ефективність їх колонієутворення на 0, 5 та 30&ту добу після зовнішнього опромінення у сублетальній дозі 5,85 Гр. Результати. Вміст мієлоцитів та метамієлоцитів серед ядровмісних клітин крові опромінених тварин був підвищеним, порівняно з контролем, протягом всього досліджуваного періоду. Зокрема, на 30-ту добу після опромінення вміст мієлоцитів у периферичній крові складав (3,3 ± 0,7) % проти (0,8 ± 0,4) % у контролі, а вміст метамієлоцитів – (3,4 ± 0,7) % проти (0,9 ± 0,3) % у контролі. Суттєве зростання кількості циркулюючих клітин-попередників у периферичній крові спостерігалося у ранні терміни після опромінення порівняно з контролем: 12,5 ± 1,6 проти 5,1 ± 0,8 колонієутворюючих одиниць на 100 тис. експлантованих клітин відповідно. Проте на 5-ту добу їх вміст був дещо знижений порівняно з контролем – 1,3 ± 0,9 на 100 тис. експлантованих клітин, і лише до 30-ї доби відбувалася нормалізація кількості клітин-попередників у периферичній крові – 6,8 ± 0,7 колонієутворюючих одиниць на 100 тис. експлантованих клітин. Висновки. Аналіз отриманих результатів свідчив про підвищений рівень незрілих форм клітин у периферичній крові опромінених тварин, у порівнянні з контролем, у ранні терміни після опромінення, у тому числі гемопоетичних клітин-попередників, що здатні до колонієутворення у культурі клітин. Отже, дія іонізуючої радіації в сублетальній дозі критично впливала на проліферацію гемопоетичних клітин у кістковому мозку та провокувала їхню підвищену міграцію у кровоносне русло. Визначення вмісту незрілих форм гемопоетичних клітин у периферичній крові дозволило оцінити ступінь ураження гемопоезу внаслідок дії іонізуючого опромінення.Item Optical biosensing analysis of spermine as marker of prostate cancer with help of colloidal gold and anti-spermine antibody modified transducers(2023) Prylutskyi, Maksym; Zaletok, S.; Khrystosenko, R.; Lebyedyeva, T.; Shpylovyy, P.; Mukha, Yu.; Taran, O.Prostate cancer (PC) is a deadly oncological disease spread all around the world among elderly men. Existing methods of analysis or detection of traditional biomarkers has proven to be expensive and in some cases less precise. That is why in recent years polyamines are studying as potential PC biomarkers. On the other hand biosensors have already proven themselves as precise and sensitive methods that can be used diagnostics, namely in detection of polyamines. Therefore, the aim of this research was to develop a new type of transducer for SPR biosensor based on use of colloidal gold and compare it with conventional antibody-antigen transducer to detect spermine as prostate cancer biomarker. The analysis was made with help of two biosensing devices Plasmontest and SPR-6 which were used detect spermine in range from 0.5 to 1000 nM During the research it was investigated that transducer treated with colloidal have higher sensivity to spermine comparing with antibody-treated transducer. It was observed that range of detected spermine concentration varies from 0.5 to 1000 nM and oplimum located in range 10-500 nM. This article presents data related to the development of the modern sensitive biosensor capable of detecting spermine as a potential marker of prostate cancer.Item Вплив сперміну та аміногуанідину на морфофункціональні характеристики клітин раку передміхурової залози людини лінії LNCaP(2023) Яніш, Ю.; Прилуцький, Максим; Вороніна, О.; Залєток, С.Мета: дослідити інгібуючий вплив сперміну (Спн) та модифікуючу дію аміногуанідину (АГ) на структурно-функціональні характеристики клітин раку передміхурової залози (РПЗ) людини лінії LNCaP в залежності від особливостей їх застосування. Об’єкт і методи: дослідження проведені in vitro на клітинах РПЗ людини гормонозалежної лінії LNCaP. Виживаність клітин визначали методом виключення живими клітинами вітального барвника трипанового синього у концентрації 0,08%. Концентрація застосованого у дослідженні Спн становила 1,5 і 5,0 мМ, а АГ у комбінації із Спн — 1,5 мМ. Зміни морфології клітин лінії LNCaP оцінювали за допомогою методу світлооптичної мікроскопії на фіксованих цитологічних препаратах клітин, вирощених на покривних скельцях, з подальшим забарвленням гематоксиліном та еозином. Результати: встановлено, що Спн в концентрації 1,5 мМ проявляє виражений інгібуючий ефект на ріст клітин РПЗ людини лінії LNCaP, який полягає у зниженні їх виживаності, а при застосуванні цього чинника в концентрації 5,0 мМ — у повній загибелі. Наявність в культуральному середовищі АГ (1,5 мМ) сприяє суттєвому відновленню виживаності клітин. Висновки: Спн зі збільшенням його концентрації від 1,5 мМ до 5,0 мМ, імовірно, призводить до вступу клітин LNCaP в апоптоз. У сублетальних концентраціях Спн знижує синтетичну і пригнічує мітотичну активність клітин LNCaP, у той час як АГ демонструє певну протективну дію щодо вказаних показників.Item Аналіз ефективності колонієутворення гемопоетичних клітин-попередників летально опромінених мишей CBA у культурі клітин із застосуванням математичного моделювання(Видавництво ЧНУ ім. Петра Могили, 2023) Білько, Надія; Руссу, Ірина; Білько, Денис; Бойко, Р.Тези доповіді учасників XVII наукової конференції: "Радіаційна і техногенно-екологічна безпека людини та довкілля: стан, шляхи і заходи покращення", 16 червня 2023 р., м. Миколаїв, Україна. Метою дослідження був аналіз показників колонієутворення гемопоетичних клітин-попередників мишей СВА, опромінених у сумарній дозі 8 Гр, при культивуванні у культурі дифузійних камер in vivo, а також порівняння отриманих результатів із даними, отриманими шляхом математичного моделювання на основі показників селезінкового колонієутворення мишей, опромінених аналогічним чином.Item Ivermectin affects Arabidopsis thaliana microtubules through predicted binding site of β-tubulin(2024) Kustovskiy, Yevhen; Karpov, Pavel; Blume, Yaroslav; Yemets, AllaThe ivermectin is a potent nematocide and insecticide, which has low toxicity for humans and domestic animals, but due to low biotransformation, it can be dangerous for non-target organisms. The recent determination of ivermectin absorption and accumulation in tissues of higher plants and multiple shreds of evidence of its negative impact on plant physiology provide a basis for the search for ivermectin’s molecular targets and mechanisms of action in plant cells. In this research, for the first time, the ivermectin effect on microtubules of Arabidopsis thaliana cells was studied. It was revealed that ivermectin (250 μg mL- 1) disrupts the microtubule network, induces the loss of microtubule orientation, leads to microtubule curvature and shrinkage, and their longitudinal and cross-linked bundling in various cells of A. thaliana primary roots. Further, the previously proposed binding of ivermectin to the β1-tubulin taxane site was developed and confirmed using molecular dynamics simulations of ivermectin complexes with Haemonchus contortus and A. thaliana β1-tubulins. It was predicted that similar to other microtubule stabilizing agents ivermectin binding causes M-loop stabilization in both H. contortus and A. thaliana β-tubulin, which leads to the enhancement of lateral contacts between subunits of adjacent protofilaments preventing microtubule depolymerization.Item Ефективність фотон-захватної променевої технології та фотодинамічного впливу на злоякісні та нормальні клітини людини in vitro(2022) Талько, Вікторія; Лавренчук, Галина; Почапінський, Олексій; Атаманюк, Наталія; Чернишов, АндрійМета: дослідити структурні та морфофункціональні зміни в тест-системах злоякісних (лінія А-549) та нормальних (стовбурові фібробласти) клітинах людини, опромінених рентгенівськими променями в присутності гадолінійвмісного фотон-захватного агента "Дотавіст" та світла оптичного діапазону (червоне світло) у поєднанні з фотосенсибілізатором "Фотолон". Методи: метод перещеплюваної культури клітин нормальних фібробластів людини та злоякісних клітин людини, методи опромінення рентгенівськими променями, червоним світлом, цитологічні, статистичні. Результати. Досліджено у порівняльному аспекті вплив двох бінарних променевих технологій окремо та у поєднанні, а саме: фотон-захватну дію на злоякісні (клітини недрібноклітинного раку легень людини – лінія А-549) та нормальні клітини (стовбурові фібробласти людини) при інкубації їх з гадолінійвмісним фотон-захватним агентом "Дотавіст" та фотодинамічний вплив у присутності фотосенсибілізатора "Фотолон". Встановлено за морфофункціональними характеристиками (кінетика росту, проліферативна та мітотична активність) вищезазначених тест--систем особливості впливу на злоякісні та нормальні клітини. Опромінення рентгенівськими променями в дозах 1,0, 5,0, та 10,0 Гр інактивувало 10, 46 та 80 % злоякісних клітин лінії А&549, відповідно. Опромінення клітин у дозі 1,0 Гр в присутності фотон-захватного агента "Дотавіст" (у концентрації 10 мкл/мл) на 50 % інгібує проліферацію клітин, пригнічуючи їх мітотичну активність, а в дозі 10,0 Гр в присутності "Дотавісту" гальмує на 93 % ріст та поділ злоякісних клітин, що свідчить про високу ефективність даної бінарної променевої технології. Вплив двох бінарних променевих технологій на злоякісні клітини людини лінії А-549, а саме: поєднання червоного світла з "Фотолоном" (у концентрації 0,05 мг/мл) та рентгенівських променів у вищезазначених дозах з "Дотавістом" (у концентрації 10 мкл/мл), призводить до загибелі відповідно 64, 86 та 99 % злоякісних клітин. Встановлено, що культура нормальних фібробластів більш чутлива до впливу комплексу бінарних променевих дій; опромінення в дозі 10,0 Гр у присутності "Дотавісту" та "Фотолону" інактивує 100 % клітин. Висновок. Отримані результати складають підгрунтя доклінічного етапу оцінки ефективності поєднаної впливу двох бінарних технологій та препаратів, що застосовуються у фотон-захватній технології та фотодинамічній терапії, фотон-захватного агента "Дотавіст" та фотосенсибілізатора "Фотолон", відповідно.Item New data on histogenesis and histological structure of lung cancer(2023) Bolgova, L.; Shypko, A.; Tuganova, T.; Alekseenko, O.; Smolanka, I.; Ponomarenko, A.; Bilko, NadiiaLung cancer (LC) is one of the most common malignant neoplasms in men around the world, which poses a number of important challenges for scientists. Aim. To analyze the histogenesis, features of the histological structure, and growth of LC. Materials and Methods. The surgical material of 81 patients with LC was studied. Histological preparations were stained with hematoxylin and eosin (H&E) using the Papanicolaou method. Immunohistochemical reactions with monoclonals (Ki-67, PCNA) were conducted. Results. In histological preparations of all LC types (squamous, adenocarcinoma, and small cell), along with solid growth, tumor growth in the alveoli was determined, which started from the basal membrane and grew toward the alveolus center, as evidenced by the morphological features of growth, tumor spread, and development of necrosis in the center. Conclusion. In all the studied histological preparations of LC, tumor growth in the alveoli is noted, which is confirmed by structural and cellular signs and the nature of tumor decay in the alveolus center, which corresponds to the general patterns of development of malignant epithelial tumors.Item Колонієутворювальна активність клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом у порівнянні з нормою в умовах in vitro(2021) Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, І.; Стародуб, ГалинаМієлодиспластичний синдром (МДС) — це група захворювань, що мають клональний характер та виявляють свій патологічний вплив вже на рівні клітин-попередниць кровотворення. Вірогідно, процеси, які реалізуються під час лейкемічної трансформації, пов’язані з патологічними змінами на рівні стовбурових клітин та їх найближчих нащадків — гемопоетичних клітин-попередниць. Мета: дослідження колонієутворюючої активності клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з МДС у порівнянні зі зразками здорових донорів в умовах in vitro.Item Стан гемопоетичної системи мишей Balb/C за умов гострої та тривалої дії іонізуючої радіації(Інcтитут ядерних досліджень, 2022) Руссу, Ірина; Білько, НадіяАнотація до доповіді учасників XХVIІІ Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАНУ (Київ, 27 вересня - 1 жовтня 2021 року).Item Новий підхід у вивченні розповсюдження раку легені по паренхімі (попередні дані)(2021) Пономаренко, А.; Болгова, Лідія; Туганова, Тамара; Алексєєнко, О.; Білько, Надія; Ганул, В.Рак легені (РЛ) зазвичай діагностують у 60–70% пацієнтів у ІІІ–ІV клінічних стадіях, що не дозволяє провести радикальне лікування. Причина пізньої діагностики РЛ продовжує турбувати вчених. Ряд дослідників вважають, що основним джерелом РЛ є клітини альвеолярного епітелію ІІ типу (АЕІІ). Мотивацією для проведення досліджень стала відсутність однозначних поглядів на першопричину РЛ і недостатня вивченість поширеності його по паренхімі. Мета: визначити розповсюдженість пухлинних клітин (ПК) основних гістологічних типів РЛ і клітин АЕІІ з ознаками проліферації і атипії по паренхімі органу.Item Функціональна активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові у довготривалій культурі на гідрогелевій підложці in vitro(2022) Білько, Денис; Дягіль, ІринаДля збереження плюрипотентності стовбурових клітин у культурі необхідними є не тільки комплекс цитокінів, але й відповідна жорсткість підложки. Мета нашої роботи – дослідити функціональну активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові (КК) у процесі довготривалого культивування на м’якій підложці з поліакриламідного гелю за наявності комплексу цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 і гранулоцитарно-макрофагального фактора), а також визначити переваги такого способу для подальшого використання при трансплантаціях. Для реалізації цієї мети були використані: метод довготривалого культивування in vitro на гідрогелевій підложці, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлова і інвертована мікроскопія, статистичні методи досліджень. Завдяки використанню разом з комплексом цитокінів гідрогелевої підложки спостерігалася висока проліферативна активність гемопоетичних клітин, що відображалося в їх експансії протягом довготривалого культивування (5 тиж), а також у збереженні високих значень колонієутворюючої активності (521,5 ± 7,5 колоній на 1.105 експлантованих клітин). Таким чином, експансія гемопоетичних стовбурових клітин та їх найближчих нащадків у культурі залежить від жорсткості підложки.Item Аналіз впливу пролонгованого опромінення на гемопоетичні клітини/попередники у гелевих дифузійних камерах за допомогою математичного моделювання(2022) Білько, Денис; Бойко, Роман; Руссу, Ірина; Дягіль, Ірина; Білько, НадіяМета: визначення функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку мишей, культивованих у гелевих дифузійних камерах, на етапах відновлення гемопоезу після їх пролонгованого опромінення у летальній дозі в порівняльному аспекті з методом колонієутворення у селезінці з використанням математичної моделі. Матеріали і методи. Було використано метод культивування клітин у гелевих дифузійних камерах, цитологічні методи, математичне моделювання, статистичні методи досліджень. Зразки кісткового мозку, вилученого зі стегнової кістки мишей і опроміненого у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, культивували у дифузійних камерах із напіврідким агаром у черевній порожнині мишей-реципієнтів лінії CBA. Результати. Проведено порівняльний аналіз ефективності колонієутворення клітин-попередників (КУО) при культивуванні у гелевих дифузійних камерах у процесі відновлення гемопоезу протягом 30 діб, а також у селезінці летально опромінених тварин, у відповідності до математичної моделі. Аналіз кінетики колонієутворення у гелевих дифузійних камерах після пролонгованої дії іонізуючого опромінення свідчив про двофазний характер відновлення гемопоезу. Так, у перші кілька діб після опромінення спостерігається падіння кількості КУО порівняно з контролем, яке продовжується до 9-ї доби. Далі відбувається різке зростання кількості КУО в культурі клітин, яке продовжується до повного відновлення гемопоезу. Отримані дані, у перерахунку на стегнову кістку миші, відповідають результатам колонієутворення у селезінці опромінених тварин, описаним К. С. Чертковим (1973, 1977) та взятим за основу при побудові нами математичної моделі, а також її параметрам, які описують процес відновлення гемопоезу. Висновки. Відповідність показників, отриманих при культивуванні методом гелевих дифузійних камер кісткового мозку мишей, опромінених пролонговано у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, результатам колонієутворення у селезінці летально опромінених мишей, що були покладені в основу побудови математичної моделі, свідчить про доцільність використання математичної моделі для оцінки процесу відновлення гемопоезу клітинами-попередниками різних рівнів дозрівання, а експериментальний підхід вирощування КУО у гелевих дифузійних камерах може розглядатися як додатковий спосіб дослідження відновлення гемопоезу нарівні з методом селезінкових колоній.Item Особливості функціонування гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку хворих на мієлодиспластичний синдром у культурі in vitro і в гелевих дифузійних камерах in vivo(2022) Білько, Денис; Пахаренко, МаргаритаМієлодиспластичний синдром (МДС) – це клональне захворювання зі змінами, які відбуваються завдяки мутаціям, що призводять до цитогенетичних порушень і охоплюють відділ гемопоетичної стовбурової клітини. Дослідники показали, що типи росту колоній у культурі лейкемічних клітин із гострою та хронічною мієлоїдною лейкемією мають прогностичне значення для визначення ймовірності отримання ремісії чи прогресування захворювання. Проте єдиної думки щодо прогностичної цінності клональних культуральних методів досліджень у разі МДС немає. Метою дослідження було з’ясування ролі гемопоетичних клітин-попередників, найближчих нащадків стовбурової клітини, у формуванні патологічного процесу у разі МДС і виявлення особливостей колонієутворення та морфологічного складу колоній з кісткового мозку пацієнтів у культурі in vitro та in vivo в дифузійних камерах, імплантованих у черевну порожнину лінійних тварин, для визначення їх можливого прогностичного значення. Зразки кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1 досліджували гематологічним, культуральним, цитологічними і статистичними методами. Виявлено особливості колонієутворення в культурі з напіврідким агаром кісткового мозку пацієнтів з МДС із надлишком бластів-1. Встановлено, що у хворих у разі виявлення захворювання відбувається пригнічення колонієутворювальної здатності в напіврідкому агарі клітин-попередників, зменшення кількості клітин у колоніях і поява примхливих форм клітинних агрегатів із змі- нами в диференціюванні в культурі. У роботі оцінено здатність кісткового мозку у разі МДС із надлишком бластів-1 до утворення колоній-клонів гемопоетичними клітинами-попередниками під час культивування в напіврідкому агарі як in vitro, так і in vivo. Визначено інформативні показники морфофункціональних характеристик стовбурових клітин та їхніх нащадків у культурі, як-от колонієутворювальна здатність і клітинний вміст колоній. Доведено, що результати культивування в дифузійних камерах in vivo зіставні з даними, отриманими in vitro, і можуть стати додатковою ознакою виявлення і прогресування МДС поряд із традиційними методами.Item Морфофункціональні характеристики гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку у гуманізованій культуральній системі in vivo(2022) Білько, Денис; Чайковський, Юрій; Руссу, Ірина; Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, Ігор; Білько, НадіяОдним із варіантів гуманізованої моделі "людина-тварина" є дифузійні камери, імплантовані у черевну порожнину миші – реципієнта. Метою нашого дослідження було визначення оптимальних параметрів культивування гемопоетичних клітин-попередників у гелевих дифузійних камерах і їх функціональної активності залежно від місця забору кістковомозкових клітин. Використовували метод культивування у гелевих дифузійних камерах in vivo, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлову і інвертовану мікроскопію, статистичні методи досліджень. Встановлено оптимальні умови культивування та кінетичні показники утворення клітинних агрегатів попередниками кісткового мозку пацієнтів без гематологічної патології у напіврідкому середовищі in vivo протягом 16 діб. Визначений найбільш придатний термін зняття результатів експериментів – 12-ту добу культивування. Оптимальною для проведення подальших досліджень була кількість клітин 5 · 105 в 1 мл, або 1 · 105 клітин на одну камеру. Виявилося, що незалежно від місця забору біологічного матеріалу з кісткової тканини людини колонієутворення в культурі дифузійних камер підтримується на одному рівні: ефективність колонієутворення для стернального пунктату становила 36,5 ± 2,3, для кісткового мозку з фрагмента ребра – 38,5 ± 4,8, для трепанобіоптату з передньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 35,5 ± 6,8, з задньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 37,3 ± 5,5, що є важливим для використання стовбурових клітин з різних ділянок кісткової тканини в разі трансплантації. Про це свідчать проліферативний потенціал і індекс дозрівання клітин у клонах. Отримані результати поглиблюють уявлення про функціонування гемопоетичних стовбурових клітин в організмі людини в нормі.Item Морфофункціональні характеристики гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку у гуманізованій культуральній системі in vivo(2022) Білько, Денис; Чайковський, Юрій; Руссу, Ірина; Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, Ігор; Білько, НадіяОдним із варіантів гуманізованої моделі "людина-тварина" є дифузійні камери, імплантовані у черевну порожнину миші – реципієнта. Метою нашого дослідження було визначення оптимальних параметрів культивування гемопоетичних клітин-попередників у гелевих дифузійних камерах і їх функціональної активності залежно від місця забору кістковомозкових клітин. Використовували метод культивування у гелевих дифузійних камерах in vivo, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлову і інвертовану мікроскопію, статистичні методи досліджень. Встановлено оптимальні умови культивування та кінетичні показники утворення клітинних агрегатів попередниками кісткового мозку пацієнтів без гематологічної патології у напіврідкому середовищі in vivo протягом 16 діб. Визначений найбільш придатний термін зняття результатів експериментів – 12-ту добу культивування. Оптимальною для проведення подальших досліджень була кількість клітин 5 · 105 в 1 мл, або 1 · 105 клітин на одну камеру. Виявилося, що незалежно від місця забору біологічного матеріалу з кісткової тканини людини колонієутворення в культурі дифузійних камер підтримується на одному рівні: ефективність колонієутворення для стернального пунктату становила 36,5 ± 2,3, для кісткового мозку з фрагмента ребра – 38,5 ± 4,8, для трепанобіоптату з передньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 35,5 ± 6,8, з задньої верхньої ділянки гребеня клубової кістки – 37,3 ± 5,5, що є важливим для використання стовбурових клітин з різних ділянок кісткової тканини в разі трансплантації. Про це свідчать проліферативний потенціал і індекс дозрівання клітин у клонах. Отримані результати поглиблюють уявлення про функціонування гемопоетичних стовбурових клітин в організмі людини в нормі.Item Study of modifying effects of astaxanthin on cytogenetic manifestations of bystander response in human peripheral blood lymphocytes in vitro(2021) Pilinska, M.; Shemetun, O.; Talan, O.; Dibska, O.; Talko, V.To study the possible impact of astaxanthin on the cytogenetic manifestations of the simultaneous development of radiationinduced (RIBE) and tumor-induced bystander effect (TIBE) in human peripheral blood lymphocytes.Item Synthesis, properties and bioimaging applications of silver-based quantum dots(2021) Borovaya, Mariya; Horiunova, Inna; Plokhovska, Svitlana; Pushkarova, Nadia; Blume, Yaroslav; Yemets, AllaAg-based quantum dots (QDs) are semiconductor nanomaterials with exclusive electrooptical properties ideally adaptable for various biotechnological, chemical, and medical applications. Silver-based semiconductor nanocrystals have developed rapidly over the past decades. They have become a promising luminescent functional material for in vivo and in vitro fluorescent studies due to their ability to emit at the near-infrared (NIR) wavelength. In this review, we discuss the basic features of Ag-based QDs, the current status of classic (chemical) and novel methods ("green" synthesis) used to produce these QDs. Additionally, the advantages of using such organisms as bacteria, actinomycetes, fungi, algae, and plants for silver-based QDs biosynthesis have been discussed. The application of silver-based QDs as fluorophores for bioimaging application due to their fluorescence intensity, high quantum yield, fluorescent stability, and resistance to photobleaching has also been reviewed.Item Вплив похідних піразолу на ріст і розвиток рослин в умовах in vivo та in vitro(2021) Могільнікова, Ілона; Циганкова, Вікторія; Гуренко, Артем; Броварець, Володимир; Білько, Надія; Ємець, АллаДосліджено вплив синтетичних низькомолекулярних сполук — похідних піразолу — на ріст і розвиток рослин томата (Solanum lycopersicum L.) сорту Money Maker в умовах in vivo та in vitro. Встановлено, що найбільш виражену активність в умовах in vivo виявляє сполука D-pyrazole-3 у концентрації 10–8 М. Вперше досліджено вплив цих сполук на морфогенетичний потенціал експлантів S. lycopersicum в умовах in vitro і показано, що сполуки D-pyrazole-1, D-pyrazole-2 і D-pyrazole-3 ефективно індукують калюсогенез та ризогенез, а також, залежно від концентрації, пряму регенерацію рослин в умовах in vitro. Під дією всіх трьох сполук як у концентрації 10–9 М, так і 10–8 М найефективніше коренеутворення відбувається на пагонових експлантах. Для прямої регенерації рослин із цього типу експлантів найбільш ефективними є сполуки D-pyrazole-1 у концентрації 10–9 М або D-pyrazole-2 у концентрації 10–8 М, які в подальшому можуть бути рекомендовані для використання в біотехнологічних дослідженнях з генетичного вдосконалення S. lycopersicum.