Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 107
  • Item
    Колонієутворювальна активність клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом у порівнянні з нормою в умовах in vitro
    (2021) Пахаренко, Маргарита; Лагоднюк, І.; Стародуб, Галина
    Мієлодиспластичний синдром (МДС) — це група захворювань, що мають клональний характер та виявляють свій патологічний вплив вже на рівні клітин-попередниць кровотворення. Вірогідно, процеси, які реалізуються під час лейкемічної трансформації, пов’язані з патологічними змінами на рівні стовбурових клітин та їх найближчих нащадків — гемопоетичних клітин-попередниць. Мета: дослідження колонієутворюючої активності клітин-попередниць кісткового мозку пацієнтів з МДС у порівнянні зі зразками здорових донорів в умовах in vitro.
  • Item
    Стан гемопоетичної системи мишей Balb/C за умов гострої та тривалої дії іонізуючої радіації
    (Інcтитут ядерних досліджень, 2022) Руссу, Ірина; Білько, Надія
    Анотація до доповіді учасників XХVIІІ Щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАНУ (Київ, 27 вересня - 1 жовтня 2021 року).
  • Item
    Новий підхід у вивченні розповсюдження раку легені по паренхімі (попередні дані)
    (2021) Пономаренко, А.; Болгова, Лідія; Туганова, Тамара; Алексєєнко, О.; Білько, Надія; Ганул, В.
    Рак легені (РЛ) зазвичай діагностують у 60–70% пацієнтів у ІІІ–ІV клінічних стадіях, що не дозволяє провести радикальне лікування. Причина пізньої діагностики РЛ продовжує турбувати вчених. Ряд дослідників вважають, що основним джерелом РЛ є клітини альвеолярного епітелію ІІ типу (АЕІІ). Мотивацією для проведення досліджень стала відсутність однозначних поглядів на першопричину РЛ і недостатня вивченість поширеності його по паренхімі. Мета: визначити розповсюдженість пухлинних клітин (ПК) основних гістологічних типів РЛ і клітин АЕІІ з ознаками проліферації і атипії по паренхімі органу.
  • Item
    Функціональна активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові у довготривалій культурі на гідрогелевій підложці in vitro
    (2022) Білько, Денис; Дягіль, Ірина
    Для збереження плюрипотентності стовбурових клітин у культурі необхідними є не тільки комплекс цитокінів, але й відповідна жорсткість підложки. Мета нашої роботи – дослідити функціональну активність гемопоетичних клітин-попередників кордової крові (КК) у процесі довготривалого культивування на м’якій підложці з поліакриламідного гелю за наявності комплексу цитокінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6 і гранулоцитарно-макрофагального фактора), а також визначити переваги такого способу для подальшого використання при трансплантаціях. Для реалізації цієї мети були використані: метод довготривалого культивування in vitro на гідрогелевій підложці, спосіб колонієутворення у напіврідкому агарі, цитологічні методи досліджень, світлова і інвертована мікроскопія, статистичні методи досліджень. Завдяки використанню разом з комплексом цитокінів гідрогелевої підложки спостерігалася висока проліферативна активність гемопоетичних клітин, що відображалося в їх експансії протягом довготривалого культивування (5 тиж), а також у збереженні високих значень колонієутворюючої активності (521,5 ± 7,5 колоній на 1.105 експлантованих клітин). Таким чином, експансія гемопоетичних стовбурових клітин та їх найближчих нащадків у культурі залежить від жорсткості підложки.
  • Item
    Аналіз впливу пролонгованого опромінення на гемопоетичні клітини/попередники у гелевих дифузійних камерах за допомогою математичного моделювання
    (2022) Білько, Денис; Бойко, Роман; Руссу, Ірина; Дягіль, Ірина; Білько, Надія
    Мета: визначення функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку мишей, культивованих у гелевих дифузійних камерах, на етапах відновлення гемопоезу після їх пролонгованого опромінення у летальній дозі в порівняльному аспекті з методом колонієутворення у селезінці з використанням математичної моделі. Матеріали і методи. Було використано метод культивування клітин у гелевих дифузійних камерах, цитологічні методи, математичне моделювання, статистичні методи досліджень. Зразки кісткового мозку, вилученого зі стегнової кістки мишей і опроміненого у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, культивували у дифузійних камерах із напіврідким агаром у черевній порожнині мишей-реципієнтів лінії CBA. Результати. Проведено порівняльний аналіз ефективності колонієутворення клітин-попередників (КУО) при культивуванні у гелевих дифузійних камерах у процесі відновлення гемопоезу протягом 30 діб, а також у селезінці летально опромінених тварин, у відповідності до математичної моделі. Аналіз кінетики колонієутворення у гелевих дифузійних камерах після пролонгованої дії іонізуючого опромінення свідчив про двофазний характер відновлення гемопоезу. Так, у перші кілька діб після опромінення спостерігається падіння кількості КУО порівняно з контролем, яке продовжується до 9-ї доби. Далі відбувається різке зростання кількості КУО в культурі клітин, яке продовжується до повного відновлення гемопоезу. Отримані дані, у перерахунку на стегнову кістку миші, відповідають результатам колонієутворення у селезінці опромінених тварин, описаним К. С. Чертковим (1973, 1977) та взятим за основу при побудові нами математичної моделі, а також її параметрам, які описують процес відновлення гемопоезу. Висновки. Відповідність показників, отриманих при культивуванні методом гелевих дифузійних камер кісткового мозку мишей, опромінених пролонговано у сумарній дозі 8 Гр з потужністю 0,0028 Гр/хв, результатам колонієутворення у селезінці летально опромінених мишей, що були покладені в основу побудови математичної моделі, свідчить про доцільність використання математичної моделі для оцінки процесу відновлення гемопоезу клітинами-попередниками різних рівнів дозрівання, а експериментальний підхід вирощування КУО у гелевих дифузійних камерах може розглядатися як додатковий спосіб дослідження відновлення гемопоезу нарівні з методом селезінкових колоній.