Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Українська ґендерна культурологія(К.І.С., 2004) Агеєва, ВіраРозділ 15 з навчального посібника "Основи теорії гендеру". Зацікавлення проблемами ґендерної ідентичності, перегляд традиційних означень фемінного й маскулінного, увага до колізій сексуальності/невротичності, сексуальності/творчості тощо не були в дев’яності роки чиєюсь епатажною примхою чи даниною моді. Як і в попередньому fin de siecle, самі межі цих понять знову видаються невизначеними, а звичні акценти – зміщеними. Згадані тенденції саме для української ситуації, можливо, слід вважати особливо актуальними й болючими: адже радянська ментальність законсервувала патріархальні цінності й уявлення ХІХ століття. І все, що відбувалося в західних суспільствах у зв’язку з різними етапами сексуальної революції, зміна становища жінок, їхня участь у всіх сферах суспільного життя, наголошення необхідності відмовитися від войовничості, агресивності й насильства як першорядних рис чоловічої ідентичності, визнання (принаймні на рівні декларацій і правових норм) ґендерної паритетності, переосмислення родинних ролей – усе це, на жаль, майже не вплинуло на українську культуру. Файл містить електронну копію друкованої версії навчального посібника. В електронній версії цей розділ знаходиться на стор. 444-453.Item Ґендерна літературна теорія і критика(К.І.С., 2004) Агеєва, ВіраРозділ 14 з навчального посібника "Основи теорії гендеру". Ґендерний аналіз, зміщуючи акценти на індивідуально-психологічну проблематику, враховуючи часто не визнані суспільством чи панівною патріархальною ідеологією погляди, дає змогу відчитувати різні рівні художнього тексту, враховувати різні ціннісні орієнтації. Сучасні інтерпретаційні підходи базуються на засадах і теоретичному апараті постструктуралістських концепцій Жака Лакана, Жака Деріди, Мішеля Фуко. Основними проблемами тут постають проблеми влади, політики, мови, сексуальності/тілесності. Особливість філософської методології, зокрема, в тому, що через аналіз проявів феноменів "жіночого" та "фемінного", "чоловічого" й "маскулінного" в культурі вона маніфестує тезу про розвиток сучасної культури не лише під знаком логіки й свідомості, але й чуттєвості, тілесного досвіду. Це суголосне з реалізацією постструктуралістської установки на плюралістичність мислення, культури, на рівноцінність різних культурних практик і типів мислення. Файл містить електронну копію друкованої версії навчального посібника. В електронній версії цей розділ знаходиться на стор. 424-443.Item Burleska i satira u djelima Boğdana Žoldaka(2021) Semkiv, RostyslavCilj nam je uovome istraživanju analizirati spektar Žoldakove komike, kao i uklopiti autora u širi kontekst humoristične proze na prijelazu iz 20. u 21. stoljeće.Item Ключ до розуміння тексту: "На мінори розсипалась мряка... "(Віхола, 2022) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до книги Миколи Хвильового "Повість про санаторійну зону ; Сентиментальна історія ; Я (Романтика)".Item Ключ до розуміння тексту: Чому український Мефістофель Кирпатий?(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до роману Володимира Винниченка "Записки Кирпатого Мефістофеля".Item Ключ до розуміння тексту: Вижити щоб розповісти(Віхола, 2022) Полюхович, ОльгаПередмова Ольги Полюхович до роману Івана Багряного "Сад Гетсиманський".Item Ключ до розуміння тексту: "І наречуть йому химерне наймення: Йогансен"(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до роману Валер’яна Підмогильного "Місто".Item Дух часу, література і ми(Yakaboo Publishing, 2023) Агеєва, ВіраВступна стаття Віри Агеєвої до книги "Антологія української малої прози першої половини XX століття "Арабески".Item Над картой Атлантиды(2021) Пашко, Оксана; Портнов, АндрейВ изданном в 1924 г. "опыте историко-литературной оценки" Лермонтова Борис Эйхенбаум сопроводил анализ байроновского "влияния" на русского поэта такими словами: Входя в чужую литературу, иностранный автор преобразуется и дает ей не то, что у него вообще есть и чем он типичен в своей литературе, а то, чего от него требуют. Один и тот же иностранный автор может служить материалом для совершенно разных литературных направлений – в зависимости от того, что от него требуют. Никакого "влияния" в настоящем смысле слова и не бывает, потому что иностранный автор прививается на чужой почве не по собственному желанию, а по вызову. Именно эту цитату уже в следующем, 1925 году, привел украинский литературовед Александр/Олександр Дорошкевич в полемике со своим бывшим однокурсником и неформальным лидером группы “неоклассиков” Николаем/Мыколою Зеровым по вопросу "культурной ориентации на Европу". Ссылаясь на Эйхенбаума ("который многим кажется безусловным авторитетом"), Дорошкевич настаивал, что "из Европы мы можем брать далеко не все (да и у кого хватило бы сил на все?), а только то, что отвечает нашим современным "требованиям"Item Ключ до розуміння тексту: "І наречуть йому химерне наймення: Йогансен"(Віхола, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до книги "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію ; Як будується оповідання ; Поезії".Item Люди зі зброєю(Yakaboo publishing, 2023) Агеєва, ВіраПередмова Віри Агеєвої до "Антології української воєнної прози ХХ століття "Коли говорять гармати... ".Item Language as a political manipulation tool(2023) Ozhohan, Andrii; Derevianko, Serhii; Karchevska, Olena; Pavlova, Liudmyla; Pashyna, NataliyaUnfortunately, human intelligence is increasingly becoming militant and destructive. A clear evidence is the full-scale invasion of Russia into Ukraine, centuries of enslavement of the Ukrainian people, destruction of Ukrainian culture and language. In fact, the current tragic events of the latest hybrid war exposed ethnocide and linguicide against Ukrainians. The aim of the article is to analyse the use of language as a manipulation tool for the realization of fundamental political interests. Research methods: historical method, content analysis, statistical analysis. The results of the study show that the hegemonic policy of the current Russian government is characterized by the aggressive hybrid war against Ukraine, which actively involves various manipulation tools, in particular language, in order to justify the occupation, violent means of domination and methods of control over its former colonies, in order to appropriate all the resources of the enslaved countries and peoples, in order to maintain the status of a global leader and dominate the world. Further research may focus on analysing the manifestations of the use of language as a manipulation tool by pro-Russian parties in Ukraine and other countries.Item Моренець Пилип Григорович(Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2019) Моренець, ВолодимирСтаття розміщена в Енциклопедії Сучасної України, (Київ, 2019, Т. 21). У ній висвітлено оновні віхи життя та творчості літературознавця, педагога, поета Моренця Пилипа Григоровича.Item Жан-Жак Русо, або Страх близькости(2012) Єрмоленко, Володимир2012 року минає триста років від дня народження Жан-Жака Русо. Чутливий параноїк, сентиментальний утопіст, біограф самого себе, Русо був одним із перших, хто побудує свою філософію від власного імені. "Я існую, отже я мислю", - міг би сказати він, поставивши з ніг на голову знамениту Декартову тезу. Мислення для Русо мало бути залежним від його біографії. Від радостей і невдач власного життя. Здебільшого від невдач.Item Навчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Національно-культурна ідентичність в українській літературі ХХ-ХХІ ст."(Національний університет "Києво-Могилянська aкадемія", 2023) Полюхович, ОльгаНавчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Національно-культурна ідентичність в українській літературі ХХ-ХХІ ст." була створена для навчально-методичного забезпечення цієї дисципліни й ґрунтується на практичному навчально-методичному досвіді та науково-методичних розвідках авторки курсу. Розробка спрямована поглибити знання про історико-культурний розвиток української літератури та уявлення про українську ідентичність ХХ-ХХІ ст.; зорієнтована на ознайомлення студентів із новими методично-науковими підходами до вивчення текстів цього періоду через призму поняття «ідентичність». Особливу увагу приділено детальному вивченню текстів, знакових для доби, та їхнього обговорення в історичному та сучасному контекстах. Від студентів очікується робота із літературно-критичними джерелами, їх опрацювання, осмислення та обговорення за допомогою запропонованих методично-наукових рекомендацій. Також дисципліна передбачає самостійну роботу із текстами, виголошення доповіді й написання есею, що формує у студентів навички роботи із різними джерелами та критичного осмислення певного явища (тексту) в історико-культурному контексті.Item Чому російська культура винна?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраПісля 24 лютого 2022 року росіяни так багато зробили для розвінчання віками ними плеканого міфу про імперську велич, що осмислення нової картини світу багатьом нині дається важко. Безліч інституцій, кафедр, дослідницьких центрів, видавництв мозольно працювали, популяризуючи літературу, яка репрезентує оту пресловуту загадкову російську душу. Навіть балістичні ракети не для всіх виявилися остаточним переконливим аргументом, бо, не вивчивши Пушкіна, наші діти нібито втратять щось неймовірно вартісне. Насправді для негайного перегляду не лише освітніх програм, але й назагал уявлень про канон класики, про формування бібліотек, видавничу політику, культурну дипломатію тощо маємо достатньо не лише політичних, ідеологічних, але й власне естетичних підстав. Засадничий принцип формування канонічного списку, зрештою, простий – треба відповісти на питання: який текст є кращим, а який гіршим. Бо людське життя скінченне, і відповідно ми не можемо тратити час на читання поганих книжок, довіряючи при цьому вибір академічній спільноті. Чому російська література "велика"? І які тоді літератури поруч із нею чи порівняно з нею не такі великі? Польська? Китайська? Німецька? Українська? За якими параметрами? На всі ці питання треба відповідати.Item Ліниві південці: як виглядають українці в дзеркалі імперської літератури?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраІмперська література завжди зображує колонізовану націю як суспільство неповноцінне, незріле, як сировинний матеріал для будівництва великої й величної держави. До прикладу можна згадати, як фемінізувало свого часу індійських чоловіків письменство британське. Українці в російській літературі від початку ХІХ ст. поставали лінивими південцями, плем’ям, що танцює й співає, анархічним невпорядкованим прикордонням. Але що Росія на заході збройно перемогла культурно вищі народи, українців та поляків, то класичний наратив працював зі збоями. І принаймні від Пушкіна потужно утверджується образ українців як безчільних і підступних зрадників, небезпечних Інших. Зрадником, переступником і негідником у поемі "Полтава" постає гетьман Іван Мазепа. Автор без церегелів перебріхує біографію українського державця, звинувачує його в найстрашніших моральних гріхах, доповнює церковну анафему літературною. Впродовж усього ХІХ ст. діячів українського руху називали "мазепинцями" й інкримінували їм злочини проти великої імперії.Item "Італійська подорож" Й. В. Ґете: між Вінкельманом і Геґелем(2022) Шалагінов, БорисУ статті об’єкти уваги поета-мандрівника класифікуються по-новому й розкриваються як тотожність природно-географічних, історико-археологічних і суто людських явищ. Також обстоюється думка, що мандрівкою в Італію почався шлях Ґете до "веймарської класики", на відміну від поширеного погляду, нібито вона стала відправною точкою для поетового "класицизму". Естетика Ґете, орієнтуючись загалом на постулат Вінкельмана про "шляхетну простоту та спокійну велич", намагається піднятися до сучасніших уявлень модерної естетики, зокрема в понятті врівноваженої суперечливості, проте зупиняється на шляху до Геґелевих категорій.Item Культурний спротив як стратегія київських неокласиків(2022) Агеєва, ВіраСтаття присвячена проблемі культурного спротиву та модернізації української національної ідентичности за умов посилення імперського тиску в постуенерівський період. Ідеться про стратегії співіснування з переможцями, вироблені в колі київських неокласиків, про настанови на збереження культурного суверенітету попри демонстрування політичної лояльности до режиму. Поняття культурного спротиву виробляється у цій статті з допомогою аналітичного інструментарію постколоніалізму та студій пам’яти. Неокласики, зокрема Микола Зеров, зосередилися на простеженні європеїстських інтенцій вітчизняної літератури. Упривілейованим місцем спогаду стає у поезії Зерова та Рильського Київ. Для цієї мистецької спільноти він завжди зоставався культурною столицею, а реваншистське позбавлення міста столичного маєстату вони завжди сприймали як наругу переможців. Сам літературний побут неокласиків був інваріантом внутрішньої еміграції. Адресатом їхніх текстів бачився свій упривілейований читач, що також означало протистояння панівним концепціям масового, пролетарського мистецтва.Item Смислове наповнення розділових знаків(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Сухомлин, ВалентинаРозділові знаки (знаки пунктуації) залишаються актуальною для дослідження темою в мовознавстві. Особливо активно вони вивчаються в письмовій формі мовлення, адже тут вони мають смислове наповнення. Темою статті є розділові знаки (знаки пунктуації), які відомі в німецькому мовознавстві як Interpunktion (син. Zeichensetzung, Satzzeichensetzung). Наш вибір ґрунтується на двох основних принципах, що відтворюють актуальність тематики: з одного боку, природа виникнення розділових знаків та обумовлене нею смислове наповнення дає нам змогу дослідити їх на системно-мовному рівні, з іншого боку, знаки пунктуації цікаві своїм прагматичним використанням, що уможливлює їх вивчення у функційно-комунікативному розрізі. Проаналізований матеріал уможливлює визначення функції розділових знаків – унаочнення синтаксичної та інтонаційної будови мовлення. Вона, у свою чергу, визначає два основні напрями теорії пунктуації: логічний (смисловий) та інтонаційний. З огляду на функційно-комунікативний аспект, ці напрями взаємодіють у процесі комунікації. У пунктуаційній системі сучасної німецької мови розділові знаки мають функційну значимість, яка закріплює за ними узагальнені значення, що фіксують закономірності їх уживання. Таким чином, маємо систему правил, яка гарантує вживання розділових знаків у схожих семантико-граматичних конструкціях, реченнях, текстах. Учасники комунікативного процесу розуміють уживання розділових знаків, у результаті чого комунікація відбувається, і це є проявом соціальної сутності пунктуації. Уживання розділових знаків ґрунтується на усталеній системі правил, побудованій на єдності структурного, смислового й ритмомелодійного принципів. Такий підхід виділяє відокремлювальні та видільні розділові знаки. Відокремлювальні розділові знаки ми використовуємо для поділу цілісного тексту на складники згідно з такою його категорією, як когезія. Видільні розділові знаки вживаються всередині структурного цілого, утілюючи таку категорію тексту, як його когерентність. Розділові знаки є одиницями пунктуації як системи мови, несуть у реченні (тексті) певне смислове наповнення й допомагають уникнути непорозумінь або ж при неправильному вживанні створюють їх.