Сковородинівське "житейське море" у прозі В. Петрова (Домонтовича)
Loading...
Date
2026
Authors
Пелешенко, Наталія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Abstract
У статті аналізується образи моря/річки в прозі В. Петрова (Домонтовича). На матеріалі повісті "Ой поїхав Ревуха по морю гуляти" (Біографічний нарис), романів Дівчина з ведмедиком і Без ґрунту узасаднюється думка про те, що образи, пов’язані з водною стихією у творах письменника, корелюють із символікою образу моря у Г. Сковороди, барокового письменника і мислителя, якого В. Петров у 1920-х вважав центром літературного канону. Постаті Сковороди, яка приваблювала науковця зі студентських років, він присвятив у 1920–1927 рр. шість статей і кілька великих неопублікованих за життя праць, зокрема Особа Сковороди (1722–1922) і Григорій Сковорода. Спроба характеристики, виданих у 1990–2000-х. Море у Сковороди – це житейське море, що виражає марнотне, тлінне, зовнішнє, непотрібне. Земний грішний світ Сковорода бачить бурхливим морем-океаном, з якого людині допомагає вибратися сила Божого слова, що відповідає біблійній і богослужбовій традиції. В. Петров (Домонтович) не написав роману про улюбленого інтелектуального героя, але сковородинівські ідеї, концепти, образи, символи, мотиви відтворив у літературних творах, які прямо не пов’язані з особою Сковороди. Одним із таких символів сковородіани В. Петрова (Домонтовича) є образ моря і пов’язаної з ним „водної” символіки. Море, річка й морські "аксесуари" В. Петрова (Домонтовича) є виразниками емоційних станів героїв, формування їхніх ідентичностей, суспільних настроїв, екзистенційних переживань, суспільно-політичних передбачень, мистецьких шукань.
Description
The article examines the imagery of the sea and river in the prose of V. Petrov (Domontovych). Drawing on the novella Oh, Revykha Went to Walk by the Sea (A Biographical Sketch) and the novels The Girl with the Bear and Without Ground, the study substantiates the view that water imagery in Petrov’s works correlates with the symbolic meaning of the "sea" in the output of Hryhorii Skovoroda – a Baroque writer and thinker whom Petrov, in the 1920s, regarded as a central figure of the Ukrainian literary canon. Since his student years, Petrov had felt a deep fascination with Skovoroda’s personality. Between 1920 and 1927, he devoted to him six articles and several substantial, though unpublished, works – including Skovoroda: The Person (1722–1922) and Hryhorii Skovoroda: An Attempt at Characterization, which appeared posthumously in the 1990s–2000s. For Skovoroda, the "sea of life" symbolizes the vain, transient, external, and unnecessary. The earthly, sinful world is envisioned as a stormy ocean from which a person can be delivered only by the power of God’s Word – an image rooted in biblical and liturgical tradition. Petrov (Domontovych) did not write a novel about his beloved intellectual hero, yet he reinterpreted Skovorodian ideas, concepts, images, symbols, and motifs in works not directly linked to Skovoroda himself. Among these recurring symbols in Petrov’s (Domontovych’s) prose, the image of the sea – together with its related "aquatic" motifs – functions as a key expression of his characters’ emotional states, the formation of their identities, social moods, existential experiences, political forebodings, and artistic quests.
Keywords
бароко, Г. Сковорода, культурна епоха, В. Петров (Домонтович), символізм, образ моря, стаття у монографії, Baroque, Hryhorii Skovoroda, twentieth-century Ukrainian literature, V. Petrov (Domontovych), symbolism, imagery of the sea
Citation
Пелешенко Н. І. Сковородинівське "житейське море" у прозі В. Петрова (Домонтовича) / Наталія Пелешенко // Лабіринти літературного тексту : колективна монографія на пошану 70-річчя архиєпископа Ігоря (Ісіченка) / [наук. ред. Тетяна Трофименко]. - [Варшава] : Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, [2026]. - С. [365]-393.