Українські неокласики серед інших літератур світу

Loading...
Thumbnail Image
Date
2025
Authors
Пашко, Оксана
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Зацікавлений читач української літератури в Німеччині, який зараз поступово виховується, потребує нових перекладів, інтерпретацій, нової інформації. Творчість київських неокласиків – прекрасний для цього матеріал. Коли говорять про це поетичне коло, зазвичай мають на увазі п’ятьох поетів – Миколу Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмару та Освальда Бургардта. Більшість з них закінчила Київський університет св. Володимира, а розквіт їхньої творчості припав на 1920-ті, коли вони мешкали у Києві, де працювали в місцевих навчальних закладах. 1920-ті рр. в українській літературі часто називають або "розстріляним відродженням", або "червоним ренесансом". Обидві метафори потребують переосмислення, але як метафори вони добре схоплюють характерну ознаку часу – нечувану творчу активність тогочасних письменників. Ще видавали книжки автори, виховані модернізмом 1910-х рр., з його увагою до відточеної майстерності та світової культури. Заявило про себе й молоде покоління літераторів, що прийшло в літературу вже після періоду війн і революцій. Деякі з них продовжували пошуки модерністів, для інших – література 1900-1910 рр., з її психологізмом та стильовими відкриттями, здебільшого означала "буржуазну вигадку", ці нові пролетарські літератори, як вони самі себе називали, орієнтувалися на внутрішнього масового читача і згодом створили новий ідеологічний стиль – соцреалізм. Співіснування таких різних письменників в одну епоху в одній країні було конфліктним: у цій боротьбі перемогло молоде покоління, спадкоємців модерністів, якими і були неокласики, не просто вичавили з літературного процесу, їх знищили фізично. Усіх них хоча б раз за життя було арештовано, Миколу Зерова, Павла Филиповича та Михайла Драй-Хмару в 1930-х рр. заслано в табори, де або розстріляно, або страшною виснажливою працею доведено до смерті. У літературі залишився Максим Рильський, який після недовгого арешту 1931 р. був змушений не лише змінити тематику та стиль своїх поезій, а й стати активним громадським діячем. Ще пощастило вижити Освальду Бургардту, йому як етнічному німцю вдалося емігрувати з України до Німеччини того самого 1931 р.
Description
Keywords
неокласики, поезія неокласиків, Освальд Бургардт, "Спогади про неокласиків", Антологія українських неокласиків, рецензія
Citation
Пашко О. В. Українські неокласики серед інших літератур світу / Oksana Pashko // Slavia. - 2025. - Vol. 94, Issue 4. - P. 501-511. - https://asjournals.lib.cas.cz/Slavia/article/uuid:a08ba672-c338-4d76-92dd-f8f31c3281ea/pdf?lang=en