Кафедра літературознавства імені Володимира Моренця
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Моренець Пилип Григорович(Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2019) Моренець, ВолодимирСтаття розміщена в Енциклопедії Сучасної України, (Київ, 2019, Т. 21). У ній висвітлено оновні віхи життя та творчості літературознавця, педагога, поета Моренця Пилипа Григоровича.Item Жан-Жак Русо, або Страх близькости(2012) Єрмоленко, Володимир2012 року минає триста років від дня народження Жан-Жака Русо. Чутливий параноїк, сентиментальний утопіст, біограф самого себе, Русо був одним із перших, хто побудує свою філософію від власного імені. "Я існую, отже я мислю", - міг би сказати він, поставивши з ніг на голову знамениту Декартову тезу. Мислення для Русо мало бути залежним від його біографії. Від радостей і невдач власного життя. Здебільшого від невдач.Item Навчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Національно-культурна ідентичність в українській літературі ХХ-ХХІ ст."(Національний університет "Києво-Могилянська aкадемія", 2023) Полюхович, ОльгаНавчально-методична розробка для викладання і вивчення курсу "Національно-культурна ідентичність в українській літературі ХХ-ХХІ ст." була створена для навчально-методичного забезпечення цієї дисципліни й ґрунтується на практичному навчально-методичному досвіді та науково-методичних розвідках авторки курсу. Розробка спрямована поглибити знання про історико-культурний розвиток української літератури та уявлення про українську ідентичність ХХ-ХХІ ст.; зорієнтована на ознайомлення студентів із новими методично-науковими підходами до вивчення текстів цього періоду через призму поняття «ідентичність». Особливу увагу приділено детальному вивченню текстів, знакових для доби, та їхнього обговорення в історичному та сучасному контекстах. Від студентів очікується робота із літературно-критичними джерелами, їх опрацювання, осмислення та обговорення за допомогою запропонованих методично-наукових рекомендацій. Також дисципліна передбачає самостійну роботу із текстами, виголошення доповіді й написання есею, що формує у студентів навички роботи із різними джерелами та критичного осмислення певного явища (тексту) в історико-культурному контексті.Item Чому російська культура винна?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраПісля 24 лютого 2022 року росіяни так багато зробили для розвінчання віками ними плеканого міфу про імперську велич, що осмислення нової картини світу багатьом нині дається важко. Безліч інституцій, кафедр, дослідницьких центрів, видавництв мозольно працювали, популяризуючи літературу, яка репрезентує оту пресловуту загадкову російську душу. Навіть балістичні ракети не для всіх виявилися остаточним переконливим аргументом, бо, не вивчивши Пушкіна, наші діти нібито втратять щось неймовірно вартісне. Насправді для негайного перегляду не лише освітніх програм, але й назагал уявлень про канон класики, про формування бібліотек, видавничу політику, культурну дипломатію тощо маємо достатньо не лише політичних, ідеологічних, але й власне естетичних підстав. Засадничий принцип формування канонічного списку, зрештою, простий – треба відповісти на питання: який текст є кращим, а який гіршим. Бо людське життя скінченне, і відповідно ми не можемо тратити час на читання поганих книжок, довіряючи при цьому вибір академічній спільноті. Чому російська література "велика"? І які тоді літератури поруч із нею чи порівняно з нею не такі великі? Польська? Китайська? Німецька? Українська? За якими параметрами? На всі ці питання треба відповідати.Item Ліниві південці: як виглядають українці в дзеркалі імперської літератури?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Агеєва, ВіраІмперська література завжди зображує колонізовану націю як суспільство неповноцінне, незріле, як сировинний матеріал для будівництва великої й величної держави. До прикладу можна згадати, як фемінізувало свого часу індійських чоловіків письменство британське. Українці в російській літературі від початку ХІХ ст. поставали лінивими південцями, плем’ям, що танцює й співає, анархічним невпорядкованим прикордонням. Але що Росія на заході збройно перемогла культурно вищі народи, українців та поляків, то класичний наратив працював зі збоями. І принаймні від Пушкіна потужно утверджується образ українців як безчільних і підступних зрадників, небезпечних Інших. Зрадником, переступником і негідником у поемі "Полтава" постає гетьман Іван Мазепа. Автор без церегелів перебріхує біографію українського державця, звинувачує його в найстрашніших моральних гріхах, доповнює церковну анафему літературною. Впродовж усього ХІХ ст. діячів українського руху називали "мазепинцями" й інкримінували їм злочини проти великої імперії.Item "Італійська подорож" Й. В. Ґете: між Вінкельманом і Геґелем(2022) Шалагінов, БорисУ статті об’єкти уваги поета-мандрівника класифікуються по-новому й розкриваються як тотожність природно-географічних, історико-археологічних і суто людських явищ. Також обстоюється думка, що мандрівкою в Італію почався шлях Ґете до "веймарської класики", на відміну від поширеного погляду, нібито вона стала відправною точкою для поетового "класицизму". Естетика Ґете, орієнтуючись загалом на постулат Вінкельмана про "шляхетну простоту та спокійну велич", намагається піднятися до сучасніших уявлень модерної естетики, зокрема в понятті врівноваженої суперечливості, проте зупиняється на шляху до Геґелевих категорій.Item Культурний спротив як стратегія київських неокласиків(2022) Агеєва, ВіраСтаття присвячена проблемі культурного спротиву та модернізації української національної ідентичности за умов посилення імперського тиску в постуенерівський період. Ідеться про стратегії співіснування з переможцями, вироблені в колі київських неокласиків, про настанови на збереження культурного суверенітету попри демонстрування політичної лояльности до режиму. Поняття культурного спротиву виробляється у цій статті з допомогою аналітичного інструментарію постколоніалізму та студій пам’яти. Неокласики, зокрема Микола Зеров, зосередилися на простеженні європеїстських інтенцій вітчизняної літератури. Упривілейованим місцем спогаду стає у поезії Зерова та Рильського Київ. Для цієї мистецької спільноти він завжди зоставався культурною столицею, а реваншистське позбавлення міста столичного маєстату вони завжди сприймали як наругу переможців. Сам літературний побут неокласиків був інваріантом внутрішньої еміграції. Адресатом їхніх текстів бачився свій упривілейований читач, що також означало протистояння панівним концепціям масового, пролетарського мистецтва.Item Смислове наповнення розділових знаків(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Сухомлин, ВалентинаРозділові знаки (знаки пунктуації) залишаються актуальною для дослідження темою в мовознавстві. Особливо активно вони вивчаються в письмовій формі мовлення, адже тут вони мають смислове наповнення. Темою статті є розділові знаки (знаки пунктуації), які відомі в німецькому мовознавстві як Interpunktion (син. Zeichensetzung, Satzzeichensetzung). Наш вибір ґрунтується на двох основних принципах, що відтворюють актуальність тематики: з одного боку, природа виникнення розділових знаків та обумовлене нею смислове наповнення дає нам змогу дослідити їх на системно-мовному рівні, з іншого боку, знаки пунктуації цікаві своїм прагматичним використанням, що уможливлює їх вивчення у функційно-комунікативному розрізі. Проаналізований матеріал уможливлює визначення функції розділових знаків – унаочнення синтаксичної та інтонаційної будови мовлення. Вона, у свою чергу, визначає два основні напрями теорії пунктуації: логічний (смисловий) та інтонаційний. З огляду на функційно-комунікативний аспект, ці напрями взаємодіють у процесі комунікації. У пунктуаційній системі сучасної німецької мови розділові знаки мають функційну значимість, яка закріплює за ними узагальнені значення, що фіксують закономірності їх уживання. Таким чином, маємо систему правил, яка гарантує вживання розділових знаків у схожих семантико-граматичних конструкціях, реченнях, текстах. Учасники комунікативного процесу розуміють уживання розділових знаків, у результаті чого комунікація відбувається, і це є проявом соціальної сутності пунктуації. Уживання розділових знаків ґрунтується на усталеній системі правил, побудованій на єдності структурного, смислового й ритмомелодійного принципів. Такий підхід виділяє відокремлювальні та видільні розділові знаки. Відокремлювальні розділові знаки ми використовуємо для поділу цілісного тексту на складники згідно з такою його категорією, як когезія. Видільні розділові знаки вживаються всередині структурного цілого, утілюючи таку категорію тексту, як його когерентність. Розділові знаки є одиницями пунктуації як системи мови, несуть у реченні (тексті) певне смислове наповнення й допомагають уникнути непорозумінь або ж при неправильному вживанні створюють їх.Item The Impact of Political Lobbying on the Aggravation of Language Conflicts in the Era of Globalization(2022) Ozhohan, Andrii; Stratulat, Nataliia; Lysianskyi, Pavlo; Yurkovska, Maiia; Zaluzhna, OlhaThe language problem has always been serious in Ukraine and often turned into an armed confrontation. This problem is becoming particularly acute in view of the invasion of Ukraine by the Russian Federation, one of the stated reasons for the "linguistic inequality". The aim of the article is to determine the impact of unregulated political lobbying by individuals or groups on the aggravation of language conflicts in Ukraine and compare it with other countries. The research involved the following methods: analysis and synthesis, statistical analysis, graphical methods, establishment of cause-effect relations and cluster analysis. The novelty of the research is the study of the impact of political lobbying on the development of language conflicts in the region by means of cluster analysis. The study established the relationship between legislative regulation o f lobbying, language conflicts and corruption rates in the country. In the conclusions, the analysis shows that the availability of the institution of lobbying corresponds to lower rates of corruption and the virtual absence of language conflicts. The obtained results can be used by the government to improve Ukrainian legislation.Item Візерунок на камені : Микола Бажан : життєпис (не)радянського поета(2020) Коцарев, ОлегОгляд нової книжки професорки кафедри літературознавства НаУКМА Віри Агеєвої.Item Спогади про дитинство Bолодимира Kуліша: від спорту до безпритульності(2021) Пашко, ОксанаПро своє дитинство діти письменників "розстріляного відродження" згадують мало, одна з причин – доля багатьох, особливо в 1930-ті роки, склалася трагічно. У статті ми спробували реконструювати світ дитинства Володимира Куліша (1917–2009), сина Миколи Куліша, яким воно постає з опублікованих автором у 1960-х рр. спогадах Слово про будинок "Слово" (опубл. 1966) та повісті "Пацани. Повість про безпритульних "(опубл. 1967).Item Історія повсякденного спротиву [електронний ресурс](2021) Полюхович, ОльгаРецензія на книгу Віри Агеєвої "За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини". – Київ: Віхола, 2021. 360 с.Item Мінлива сучасність і садок вишневий [електронний ресурс](2021) Полюхович, ОльгаРецензія на книгу Володимира Діброви " Свіжим оком: Тарас Шевченко для сучасного читача". – Київ: Білка, 2021. 176 с.Item Why Conspiratorial Propaganda Works and What We Can Do About It : Audience Vulnerability and Resistance to Anti Western, pro-Kremlin Disinformation in Ukraine(2021) Pomerantsev, Peter; Gumenyuk, Nataliya; Kariakina, Angelina; Borzylo, Inna; Peklun, Tetiana; Yermolenko, Volodymyr; Rybak, Vitalii; Kobzin, Denys; Montague, Maria; Barbieri, Jaroslava; Innes, Martin; Budu, Viorica; Dawson, AndrewThis report cites data from a survey carried out by Lennart Maschmeyer, Center for Security Studies at ETH Zurich, in collaboration with Alexei Abrahams, Shorenstein Center at Harvard University.Item Світова класика в перекладах і творчості Лесі Українки(2021) Полюхович, ОльгаЯкщо вести мову про переклади світової класики Лесі Українки, то їх традиційно асоціюють із творчістю Генріха Гейне. Справді, Гейне був улюбленим письменником української літераторки й вона найбільше перекладала саме його поезії, включно з великою поемою "Атта Троль". Знаємо й іншу іпостась Лариси Косач — перекладачку творів белетристів-сучасників українською мовою (Моріса Метерлінка, Ґергарта Гауптмана, Ади Негрі, Марії Конопніцької, Фелікса Волховського). Менш знаною є Леся Українка як перекладачка класики. Активна діячка гуртка літературної молоді "Плеяда", вона, маючи за однодумця старшого брата Михайла (псевдонім — Обачний), вважала переклади європейських літератур українською одним із головних завдань для української культури. Разом із братом склала список канонічних авторів, у якому фігурує понад 150 творів класики. Гомер, Данте Аліг’єрі, Вільям Шекспір, Джордж Ґордон Байрон, Віктор Гюго, Джакомо Леопарді та багато інших — без цих знакових імен сьогодні складно уявити канон світової літератури. Усіх цих авторів перекладала Леся Українка. До нашого часу дійшли лише уривки її перекладів: щось загубилося в плині буремної історії, якісь частини Лариса Косач обирала для перекладу свідомо. Світову класику письменниця читала в оригіналі. Таким чином, без посередництва перекладу, світові ідеї та мотиви проникали в її оригінальну творчість.Item Леся Українка як перекладачка наукових творів і публіцистики(2021) Полюхович, ОльгаОкрім художніх текстів, Леся Українка також перекладала публіцистику й наукові твори, які не дуже охоче публікували за радянських часів, тож їх і знають менше сьогодні. Її переклади стосуються різних царин науки та проблем її сучасності, вони є внеском у розвиток демократичних цінностей та свободи людини: це й найновіші дослідження французького біблеїста Моріса Верна, брошура Михайла Драгоманова про волю віри, розвідка Френсіса Фегі про колоніальне становище ірландської мови, брошура польського соціал-демократа Шимона Дікштейна про несправедливі умови праці робітників, а також філософський есей про становище людини Моріса Метерлінка. Названі ідеї створювали клімат часу епохи fin de siècle. Ці переклади Лесі Українки сприяли виробленню та викшталтуванню наукового стилю в українській мові й, своєю чергою, ідеї, висловлені європейськими науковцями, громадськими діячами та філософами, через переклади проникають у творчість самої письменниці, поглиблюючи її розуміння тих чи інших явищ та сприяючи їхньому переосмисленню.Item Проблеми буття німецької та української мов у постнаціональному світі(2021) Ожоган, АндрійЗ’ясовано специфіку мовної ситуації в Німеччині та Україні. Проаналізовано причини знецінення й занепаду національних мов, звуження простору їхнього буття в постнаціональному світі. Окреслено особливості новітньої мовної політики в Німеччині та Україні. Увиразнено своєрідність пошуків шляхів гармонізації мовних відносин в обох країнах. Констатовано, що розв’язання питання повноцінного функціювання національної мови у сучасному світі залежить передовсім від того, наскільки кожна мовна спільнота усвідомить свою відповідальність за збереження культурної самобутності, національної ідентичності.Item Леся Українка та українська ідентичність(2021) Єрмоленко, Володимир; Гундорова, Тамара; Огаркова, Тетяна; Забужко, Оксана; Волковський, Володимир; Кононенко, Тарас; Зборовська, КсеніяОпитування "Філософської думки"Item Письменники про мову й освіту(2003) Панченко, ВолодимирСтаття присвячена питанню вивчення української мови в українських навчальних закладах.Item Василь Фащенко: "Я не пишу, а думаю..."(2018) Фащенко, Василь; Панченко, ВолодимирІнтерв'ю з професором, доктором філологічних наук, літературним критиком, - Василем Васильовичем Фащенком, проведене Володимиром Панченком.