Школа політичної аналітики

Permanent URI for this collection

Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 28
  • Item
    Результати дослідження "Як говорити про війну мовою культури"
    (2021)
    Проаналізували наявні культурні політики держави, що стосуються підтримки створення та поширення культурних продуктів про збройну агресію Російської Федерації проти України, тимчасово окуповані території України, внутрішньо переміщених осіб та інших осіб, які постраждали внаслідок бойових дій та тимчасової окупації територій України. • Вивчили фільми, серіали, книжки, вистави, які повністю присвячені або торкаються тематики збройної агресії Російської Федерації проти України. • За допомогою дослідницької агенції Info Sapiens провели всеукраїнське репрезентативне опитування з вибіркою 2000 респондентів та окремою довибіркою у 820 інтерв’ю в Донецькій, Луганській, Херсонській областях. • Провели 6 очних фокус-груп з мешканцями Донецької (Краматорськ, Волоноваха), Луганської (Сєвєродонецьк, Старобільськ) та Херсонської (Херсон, Генічеськ) областей, а також 3 онлайн групи – зі студентською молоддю цих регіонів. • Поговорили з 20 експертами з питань культури: посадовцями державних органів, митцями, культурними операторами.
  • Item
    Towards Efficient Reintegration Policies: Advances and Challenges : analytical report
    (2021) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Usachova, Veronika; Shulimov, Stanislav; Yakovlyev, Maksym
    We regard reintegration models as different alternative sets of conditional choices of particular tools and measures aimed at conflict resolution and reconciliation based on short-term and long-term goals regarding specific target groups and beneficiaries, victims and / or those affected by the war and occupation (e. g., internally displaced persons and residents of temporarily occupied territories or frontline areas), and Ukrainian society and the state in general. At the same time, the choice of such individual tools and measures should take into account both international and internal previous experience of their implementation as well as a comprehensive analysis and modeling of various potential options for conflict resolution and reintegration. One should not forget that when talking about the policy of reintegration of the temporarily occupied territories, we must understand that the subject of such a policy is twofold: on the one hand, the policy of reintegration should be a policy of a "fight for the people" and on the other hand – of a "fight for the territory". Besides, policies in the context of both these types of struggles must not contradict but complement and reinforce each other. It is also important to use soft power both in contexts of the "fight for the people" and the "fight for the territory" (Українська призма, 2020, p. 7).
  • Item
    United Nations as a Humanitarian Organisation: to be or not to be? : policy brief
    (2022) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton
    The news of the International Committee of the Red Cross opening an office in Rostov-on-Don (Russia) has caused a vigorous discussion within Ukrainian society on the role of international organisations in coping with the humanitarian challenges generated by the full-scale Russian invasion of Ukraine on 24 February 2022. Already, there are voices questioning the effectiveness and adequacy of such a response, particularly regarding the United Nations’ humanitarian organisations1. Within the UN as an umbrella institution, several humanitarian institutions such as OCHA, WHO, IOM, UNICEF, etc. are presumed to aid in humanitarian crises. Many of them launched their programs after Russia had occupied part of Donetsk and Luhansk oblasts and Crimea in 2014. So, where are they now and what is their response?
  • Item
    ООН як гуманітарна організація: бути чи не бути? : policy brief
    (2022) Осипчук, Анна; Суслов, Антон
    Новина про відкриття офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Ростові-на-Дону викликала бурхливі дискусії в українському суспільстві щодо ролі міжнародних організацій у подоланні гуманітарних викликів, породжених повномасштабною агресією Росії проти України 24 лютого 2022 р. Вже зараз лунають голоси, що ставлять під сумнів ефективність та адекватність такої відповіді, зокрема щодо гуманітарних організацій ООН1. ООН, як парасолькова організація, включає кілька інституцій (Офіс ООН з координації гуманітарних питань, ВООЗ, МОМ, ЮНІСЕФ тощо), покликаних надавати допомогу під час гуманітарних криз. Багато з них започаткували свої програми в Україні ще після того, як у 2014 році Росія окупувала частину Донецької та Луганської областей та Криму. Отже, де вони зараз і яка їхня відповідь?
  • Item
    Донбас очима молодіжних активістів: стан громадянського суспільства та перспективи реінтеграції : аналітичний звіт за результатами дослідження, проведеного з червня по жовтень 2019 р. із застосуванням фокус груп, групових та індивідуальних інтерв'ю
    (2020) Сабура, Олег; Суслов, Антон; Метельський, Данило
    Метою дослідження є глибинне оцінювання процесів управління, комунікації, залучення до діяльності молодіжних громадських організацій на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей і бачення політики реінтеграції молодіжними лідерами регіону. Відповідно, дослідження складається з двох змістовних частин: першу присвячено організаційним особливостям діяльності молодіжних громадських активістів регіону, другу — їхнім поглядам на внутрішньополітичний, міжнародний та інформаційний аспекти реінтеграції.