Школа політичної аналітики

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17646

Сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.

Browse

Now showing 1 - 20 of 36

7 років окупації Криму: що думає українське суспільство?
(2021) Осипчук, Анна; Суслов, Антон; Усачова, Вероніка
Щороку 26 лютого Україна відзначає особливу подію – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня у 2014 році тисячі українських громадян півострова вийшли на мітинг під стіни Верховної Ради автономії, аби відстояти своє право жити у власній державі. Ця подія, як і десятки протестів у Криму після неї, є надважливою, оскільки спростовує російський міф про "русский Крым", про "одноголосне" бажання кримчан "вернуться в родную гавань". Водночас, на жаль, багато людей і досі поділяють іншу хибну думку – про нібито "мирне приєднання" Криму, забуваючи про українських військовослужбовців Сергія Кокуріна та Станіслава Карачевського, вбитих російськими військовими, та закатованого представниками "самооборони Криму" кримського татарина Решата Аметова. Цими днями минає сім років, як Росія окупувала територію півострову. В Криму продовжують політичні переслідування тих, хто не згоден з політикою окупаційної влади, здійснюють репресії проти кримських татар, намагаються знищити осередок Православної Церкви України. Водночас в українському інформаційному просторі тема окупації АР Крим представлена недостатньою мірою, що, безумовно, негативно впливає на суспільну думку з питань, пов'язаних із півостровом. Цей аналітичний звіт представляє результати опитувань, проведених на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА у березні 2020 – січні 2021 рр., та окреслює ключові моменти у політиці щодо Криму, які потребують особливої уваги.
Concept Manual
(2024) Kriuchok, Mariia; Osypchuk, Anna; Shulimov, Stanislav; Suslov, Anton; Makdisi, Karim; Mouawad, Jamil; Bourekba, Moussa; Colomina, Carme; Dessi Andrea; Ezzamouri, Akram; Huber, Daniela; Mikhelidze, Nona; Dyduch, Joanna; Gora, Magdalena; Szczepankiewicz-Rudzka, Ewa; Zielińska, Katarzyna; Zubek , Marcin; Gawrich, Andrea; Konrad, Lea; Nasibov, Murad; Schöppner, Fabian; Achrainer, Christian; Pace, Michelle; Korosteleva, Elena; Kudlenko, Asya; Achrainer, Christian; Pace, Michelle
The following document represents the SHAPEDEM-EU project’s common understandings of its essential terms. SHAPEDEM-EU’s goal is to rethink, reshape and review the EU’s support for democratic politics in its Eastern and Southern Neighbourhoods. The diverse and multi-perspective constellation of SHAPEDEM-EU’s partners, objectives and activities require a unified set of concepts to contextualize the ongoing work. Over the course of the project’s first 8 months, its partners collaborated to define the concepts listed below. This document serves as a guiding manual for users to familiarize themselves with how SHAPEDEM-EU perceives democracy support and its related concepts. The manual’s inception and final output were directed by Michelle Pace and Christian Achrainer from Roskilde University. Through a series of meetings, deliberations, feedback and proof-reading phases, as well as final touches, the contributing authors and editors collectively prepared this conceptual manual. However, while much effort has been put into defining and agreeing upon these key terms, our understandings, as well as the understandings of our target audiences, are of course not stagnant. Thus, the concepts may be subject to change as SHAPEDEM-EU engages with key stakeholders to learn more about local democratic knowledge and practices of democracy support.
Digital Transformation
(2024) Shulimov, Stanislav; Kriuchok, Mariia
In the context of politics and for the purpose of SHAPEDEM-EU, digital transformation (DT) refers to adaptation and implementation of digital technologies into political and social processes. Recognizing its multidimensional and complex nature, DT first and foremost points to enhancing democratic procedures by incorporating new digital possibilities for citizens participation in political acts. Thereby, more sustainable practices for maintaining operational, transparent, and accountable democratic institutions can be implemented. This publication is part of WP1 of the SHAPEDEM-EU project, led by Roskilde University (RUC).
Digital Transformation as a Double-Edge Sword for Democracy : Working paper on digital transformation
(2024) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Shaporda, Yaroslava
The paper discusses the juxtaposition of digital transformation (DT) and democracy support and democracy contestation. While the DT is defined as an adaptation and implementation of digital technologies into political and social processes, digital tools are seen as such that could be used both by democratic and non-democratic systems and are perceived as ‘neutral’. The paper aims to reveal how digital transformation in governance, public services, civic engagement, and more broadly in everyday social practices impacts democracies and democracy support. The digital transformation instruments are reviewed in the context of democracy support and democracy contestation and the conceptual framework for understanding of the role of DT as a cross-cutting issue in the SHAPEDEM-EU work packages is provided. The paper sets the ontological framework for the nexus of DT and democracy support or contestation. It discusses digital democracy and digital authoritarianism first on a conceptual level and then through the analysis of digital instruments and solutions. While they are sorted into two toolboxes – democratic and autocratic – almost all of them could be applied equally to enhance democratic support or to contest democracy and both to facilitate and to circumvent democratic practices and rights. Also, the interconnection of two cross-cutting issues of the SHAPEDEM-EU project: gender equality and DT, is outlined. Finally, the paper reviews EU policies concerning DT and the question of media literacy and its relation to democracy support and democracy learning.
Implementation of the Paris Summit Agreements: the Reactions and Expectations of Ukrainians
(2020) Burkovskiy, Petro; Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Yakovlyev, Maksym
On December 9, 2019 during the first and only meeting of the leaders of Ukraine, Germany, France, and Russia in Paris, a number of agreements were reached to restart the peace process in the Donbas. Ukraine and Russia immediately commenced to provide different versions of interpretations of these agreements, and the Ukrainian public became the battleground for these competing interpretations. In the year since the meeting in Paris, Ukrainian authorities have tried different ideas and ways to breathe a new life into the peace negotiations and to win public support for the policy of reintegration of the occupied territories. This analytical report, prepared jointly by experts of the School for Policy Analysis at the National University of Kyiv-Mohyla Academy (SPA NaUKMA) and Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation, illustrates how Ukrainian society has reacted to President Volodymyr Zelenskyy’s policy on war and peace in the Donbas. Based on our analysis of public opinion polls’ results that were conducted in September 2019 – November 2020, we assessed Ukrainian government’s effectiveness and made policy recommendations for Ukrainian authorities and international partners to promote the consolidation of Ukrainian society and to broaden support for the deoccupation policy of the Donbas.
Neighbourhoods
(2024) Suslov, Anton
The EU’s Eastern and Southern Neighbourhoods are two areas of countries sharing either an overland or marine border with the EU. The concept originates from the idea of good neighbourliness which arose after WW2 (Hilz 2020). According to the Treaty of the EU (Art. 8), the "Union shall develop a special relationship with neighbouring countries, aiming to establish an area of prosperity and good neighbourliness, founded on the values of the Union and characterised by close and peaceful relations based on cooperation." This publication is part of WP1 of the SHAPEDEM-EU project, led by Roskilde University (RUC).
The Origins and Evolutions of the EU's Enlargement and Neighbourhood Policies in the Area of Security : REUNIR – D2.1 – working paper
(2024) Lawrence, Tony; Macchiarini Crosson, Dylan; Noutcheva, Gergana; Dandashly, Assem; Osypchuk, Anna
The development of the European integration project affirmed the narrative about the obsolescence of major war on the European continent, through the profound transformation of relations among European states in the second half of the 20th century. The concept of ‘Europe whole, free, and at peace’ (Bush, 1989) dominated much of the public and academic debate in the aftermath of the fall of the Berlin Wall. The idea of an expanding ‘security community’ promised to bridge the east-west divide and enhance the security of the whole continent. Yet, just over three decades later, the belief that war had become unthinkable as a means of resolving political differences on the continent was shaken by Russia’s full-scale invasion of Ukraine, prompting the EU’s top diplomat Josep Borrell to warn in 2024 that ‘[a] high intensity, conventional war in Europe [was] no longer a fantasy’ (Foy, 2024). The degree of uncertainty facing the European security order today has never been so heightened throughout the post-Cold War history of the EU.
Policies of Reintegration of Temporarily Occupied Territories: Models, Scenarios, Discussions, Experience : analytical repor
(2021) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Shulimov, Stanislav; Yakovlyev, Maksym
In this analytical report the team of authors from the School for Policy Analysis answer the questions of what the gaps in the reintegration policies are, which policies are lacking, or which policies have not been implemented despite previous recommendations; the field for further research and study is narrowed down and positions of experts and public opinion on different aspects and measures of reintegration policies as well as on alternative steps and solutions are clarified. Since 2014, the Ukrainian authorities have done significant work on reintegration. On the one hand, the institutional groundwork for reintegration has been laid: a substantial legal framework has been established (from strategic documents to procedures and regulations) and the operation of key responsible bodies (from the relevant ministry to a special unit in the Prosecutor General's Office) has been set up. On the other hand, the Ukrainian authorities managed to achieve results in supporting internally displaced persons: they were given the opportunity to vote in local elections, several housing acquiring programs were created, preferential conditions for admission to higher education institutions were introduced, and so on. An equally important component of the state's activity is the discussion of sensitive issues of reintegration (especially in the area of transitional justice) with the expert community and civil society. At the same time, the reintegration policy is complex and therefore requires the accommodation of a large number of issues as well as further steps and solutions, including: - emphasis on the "fight for the people" as a fundamental principle and the core of the policy of reintegration of the temporarily occupied territories. This includes both transitional justice and measures to support internally displaced persons and young people from the temporarily occupied territories, including compensations for lost property and damage. The citizens of Ukraine who now live on the TOT should feel that they have not been forgotten; that the state, as far as possible, cares for them and protects their rights; that they are important to Ukraine. - adherence to the principles of evidence-based policy. The policymaking and drafting of all bills should be carried out in cooperation with relevant organizations and experts, based on up-to-date survey data and research, and taking into account international experience, including negative ones. - critical analysis of international experience. It is important to approach international experience not as ready-made solutions and model scenarios that may be borrowed, but as a set of specific tools and measures that must be critically analyzed and applied considering the specifics of our context. It is necessary not only to focus on best practices, but also to analyze failures. - taking into account both long-term goals and state / national interests, as well as public opinion in policy making. It is necessary not to flirt with the population fueling populist sentiments, but to build an effective communication policy, especially on such sensitive issues of transitional justice as amnesty, lustration, and liability for one’s actions, etc. - adoption of strategic documents on reintegration. First of all, these are the Strategies for Reintegration and Information Policy for the Temporarily Occupied Territories until 2025 and Action Plans for their Implementation, the Information Security Strategy, the Foreign Policy Strategy, and the regulatory framework for settling property issues in the temporarily occupied territories. Ratification of the Rome Statute is also important. - increasing the level of coordination between various state bodies that prepare policy documents on reintegration policy. This includes coordinating and intensifying the efforts of all state institutions to eliminate inconsistencies in existing regulations and laws. - cooperation with civil society. There is a need for greater involvement of civil society into working groups and expert discussions on the development of policies and laws related to reintegration. To emphasize, it is civic and human rights organizations that systematically form the agenda for the development and drafting of reintegration policies, actualize certain issues for protection of rights and freedoms, and are a source of constant constructive criticism for the government. - advancing and completing already initiated institutional reforms. First, it is the decentralization reform and reforms of law enforcement and judicial bodies as well as the strengthening of defense capabilities. Successful and visible institutional reforms are an additional argument for Ukraine in the process of reintegration and its "fight for people" from the temporarily occupied territories.
Sirens in the Panopticon: Intersections between Ainslean picoeconomics and Foucault's discipline theory
(2019) Osiievskyi, Yevhenii; Yakovlyev, Maksym
In this article, we attempt to synthesize the findings of the branch of behavioral economics known as “picoeconomics” (developed by George Ainslie) with insights from Foucauldian thought in order to demonstrate that a richer and more nuanced understanding of strategies for self-managing human irrationality can be achieved when both approaches are mobilized. Picoeconomic games can be modeled as an intrapsychic exercise of the disciplinary power thereby suggesting an important contributing factor to the formation of effective Ainslean will. On the other hand, picoenomic descriptions of the functioning of mind do not only align with Foucault’s concept of the “techniques of the self” but also point to the possibility of the transformation of disciplinary practices into modes of subjectivation once the former are fully internalized. On the basis of these findings, we propose an empirically testable hypothesis about the biographical correlates of strong Ainslean will and a prospective area of subjectivity research in the vein of Foucauldian studies.
Towards Efficient Reintegration Policies: Advances and Challenges : analytical report
(2021) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton; Usachova, Veronika; Shulimov, Stanislav; Yakovlyev, Maksym
We regard reintegration models as different alternative sets of conditional choices of particular tools and measures aimed at conflict resolution and reconciliation based on short-term and long-term goals regarding specific target groups and beneficiaries, victims and / or those affected by the war and occupation (e. g., internally displaced persons and residents of temporarily occupied territories or frontline areas), and Ukrainian society and the state in general. At the same time, the choice of such individual tools and measures should take into account both international and internal previous experience of their implementation as well as a comprehensive analysis and modeling of various potential options for conflict resolution and reintegration. One should not forget that when talking about the policy of reintegration of the temporarily occupied territories, we must understand that the subject of such a policy is twofold: on the one hand, the policy of reintegration should be a policy of a "fight for the people" and on the other hand – of a "fight for the territory". Besides, policies in the context of both these types of struggles must not contradict but complement and reinforce each other. It is also important to use soft power both in contexts of the "fight for the people" and the "fight for the territory" (Українська призма, 2020, p. 7).
United Nations as a Humanitarian Organisation: to be or not to be? : policy brief
(2022) Osypchuk, Anna; Suslov, Anton
The news of the International Committee of the Red Cross opening an office in Rostov-on-Don (Russia) has caused a vigorous discussion within Ukrainian society on the role of international organisations in coping with the humanitarian challenges generated by the full-scale Russian invasion of Ukraine on 24 February 2022. Already, there are voices questioning the effectiveness and adequacy of such a response, particularly regarding the United Nations’ humanitarian organisations1. Within the UN as an umbrella institution, several humanitarian institutions such as OCHA, WHO, IOM, UNICEF, etc. are presumed to aid in humanitarian crises. Many of them launched their programs after Russia had occupied part of Donetsk and Luhansk oblasts and Crimea in 2014. So, where are they now and what is their response?
Аналітичний звіт за проєктом "Підвищення спроможності Мінреінтеграції щодо здійснення координації програм з оцінки ризиків виникнення конфліктів в громадах та розвиток місцевого потенціалу з підвищення рівня соціальної згуртованості громад, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту"
(2021) Осипчук, Анна; Суслов, Антон; Шулімов, Станіслав
Комплексне дослідження Старобільської та Генічеської об’єднаних територіальних громад було спрямоване на з’ясування рівня соціальної стійкості та згуртованості громад і орієнтувалось на виявлення точок напруги та конфліктних тем і настроїв жителів цих ОТГ. Методологічно дослідження базувалось на якісницькому підході – зокрема, на отриманні інформації в ході фокус-групових дискусій з мешканцями громад та інтерв’ю з представниками окремих груп – громадськими активістами, внутрішньо переміщеними особами, представниками місцевого самоврядування, працівниками закладів освіти або медичних закладів, підприємцями, ветеранами тощо. При розробці інструментарію дослідження (наприклад, гайдів для напівструктурованих інтерв’ю та фокус-групових дискусій) було враховано індикатори, зазначені у Методичних рекомендаціях. У кожній громаді було проведено по одній (1) фокус-групі та по десять (10) напівструктурованих інтерв’ю. Емпіричний етап дослідження (рекрутинг учасників та проведення дискусій і інтерв’ю) здійснювався соціологічною дослідницькою агенцією ІнфоСапієнс. Для участі у фокус-групах запрошувались пересічні жителі громад. Слід відзначити, що для обох громад для участі у фокус-групах та інтерв’ю запрошувались не тільки жителі міст (тобто Старобільську та Генічеську), але й жителі з інших населених пунктів, що входять до складу цих ОТГ, зокрема сільської місцевості. Фокус-групи та інтерв’ю відбулись у період з 22 листопада по 10 грудня 2021 року. У кожній фокус-груповій дискусії взяли участь по десять (10) учасників (всього – двадцять). Дослідницькою тактикою пошуку учасників було запросити інформантів з максимально різними соціально-демографічними характеристиками та статусами. В результаті це дозволило отримати інформацію від людей з різним досвідом і позиціями, тобто – максимально можливу варіацію відповідей та інтерпретацій і ставлень. Все це дає підстави говорити, що в ході дослідження було виявлено переважну більшість (якщо не всі) наявні точки напруги та конфліктні ситуації і проблеми, наявні в громадах, навіть коли вони не до кінця усвідомлюються інформантами / учасниками дослідження як такі. На основі проведеного емпіричного дослідження було сформовано перелік питань для обговорення під час діалогових заходів (в рамках проєкту – по одному заходу у кожній з цих об’єднаних територіальних громад).
Виконання домовленостей Паризького саміту: очікування і реакція українців
(2020) Бурковський, Петро; Осипчук, Анна; Суслов, Антон; Яковлєв, Максим
9 грудня 2019 р. під час першої та єдиної на цей момент зустрічі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у Парижі було досягнуто низку домовленостей щодо розблокування мирного процесу на Донбасі. Україна та Росія одразу почали поширювати різні інтерпретації цих домовленостей. І головним об’єктом цього змагання стало українське суспільство. За рік, що минув після паризької зустрічі, українська влада випробовувала різні ідеї та способи вдихнути нове життя у мирні переговори, здобути підтримку громадян у проведенні політики реінтеграції окупованих територій. Ця аналітична записка, підготовлена спільними зусиллями експертів Школи політичної аналітики Національного університету "Києво-Могилянська академія" та Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, показує, як українське суспільство реагувало на політику Президента Зеленського у питанні війни та миру на Донбасі. Спираючись на аналіз результатів опитувань громадської думки, проведених протягом вересня 2019 – листопада 2020 рр., ми даємо оцінку успішності вже здійснених заходів українського уряду та пропонуємо варіанти дальших дій для української влади та іноземних партнерів України, які сприятимуть єдності українського суспільства та ширшій підтримці політики деокупації Донбасу.
Дискурсивні конфігурації концептів у структурі терміносистем і концептополів політичної науки
(2019) Яковлєв, Максим
У статті за допомогою міждисциплінарного лінгвістично-політологічного підходу на прикладі ілюстративного матеріалу виокремлюються механізми дискурсивної конфігурації концептів як структур, за допомогою яких формуються терміносистеми і концептополя політичної науки, в яких розкривається конститутивні та атрибутивні ознаки суспільно-політичних концептів.
Донбас очима молодіжних активістів: стан громадянського суспільства та перспективи реінтеграції : аналітичний звіт за результатами дослідження, проведеного з червня по жовтень 2019 р. із застосуванням фокус груп, групових та індивідуальних інтерв'ю
(2020) Сабура, Олег; Суслов, Антон; Метельський, Данило
Метою дослідження є глибинне оцінювання процесів управління, комунікації, залучення до діяльності молодіжних громадських організацій на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей і бачення політики реінтеграції молодіжними лідерами регіону. Відповідно, дослідження складається з двох змістовних частин: першу присвячено організаційним особливостям діяльності молодіжних громадських активістів регіону, другу — їхнім поглядам на внутрішньополітичний, міжнародний та інформаційний аспекти реінтеграції.
Звіт за результатами опитування "Телевізор проти автомата: Крим, Донбас і російське телебачення"
(2021) Осипчук, Анна; Суслов, Антон; Яковлєв, Максим
Школа політичної аналітики НаУКМА вже традиційно поставила респондентам низку питань, що стосувались інформаційно-культурної політики, ставлення до окремих заходів щодо підтримки населення на тимчасово окупованих територіях, відносин з міжнародними партнерами та Росією в контексті війни на Донбасі і тимчасової окупації Криму. Також нас цікавили бачення українцями майбутнього тимчасово окупованих територій та ставлення до окремих варіантів сценаріїв врегулювання. Частину питань ми ставили респондентам вже не вперше – тож можемо прослідкувати зміни у громадській думці у часі, порівнюючи відповіді з попередніми опитуваннями у березні 2020 (Омнібус Info Sapiens, вибірка 1000 респондентів) та у вересні 2020 і січні 2021 років (Омнібус Info Sapiens з донабором, вибірка 2000 респондентів для кожного опитування). Варто зауважити, що при порівнянні з опитуванням березня 2020 року слід враховувати різницю у розмірі вибірки. Також розподіли відповідей за регіоном проживання, мовною чи релігійною ідентифікацією або ж електоральними преференціями, які наведені для окремих питань, є радше ілюстративними. Хоча ми й можемо припустити наявність певних тенденцій, для глибшого аналізу і порівняння розподілів відповідей за категоріями, потрібно проводити масштабніші опитування.
Концептополя політичної аналітики як прикладної політологічної дисципліни
(2019) Яковлєв, Максим; Cуслов, Антон; Шулімов, Станіслав
Стаття присвячена методологічній проблемі складників та специфіки концептополів політичної аналітики. Як прикладна політологічна дисципліна, політична аналітика безумовно опирається на категоріально-понятійний апарат політичної науки та аналізу політики (policy analysis), проте як практична діяльність вона спрямована на вироблення конкретних рекомендацій, що залежать як від досліджуваного явища, так і від того, кому ці рекомендації будуть надаватися. У статті обґрунтовується позиція про те, що в цілому політологія та політична аналітика мають спільну концептосферу, проте концептополя політичної аналітики мають вузькогалузеву спрямованість. Політичний аналітик не може бути експертом з усіх можливих галузей, відтак рівень експертності визначається глибиною його знань концептів, категорій і понять в чітко окреслених, часто навіть ситуативних концептополях. При цьому у статті стверджується, що попри спеціалізованість аналітиків на конкретних темах, обов‟язковою вимогою до експертності є володіння дослідницькою якісною чи кількісною методологією. Автори статті доходять висновку про те, що перспективним для подальших досліджень є розробка не лише категоріальних, але й процесуальних критеріїв якості політичної аналітики як прикладної політологічної дисципліни.
Метахтонні концепти політичної науки: засади порівняльного соціоконгітивного аналізу
(2019) Яковлєв, Максим
На прикладі метахтонного для політичної науки концепту влади, з урахуванням особливостей передачі подібних до нього концептів у політичних науках англійського та німецького мовнокультурних середовищ, на основі розробленого Р. Теммерман напряму соціокогнітивного термінознавства,у статті піднімається питання про потребу розробки критеріїв порівняльних студій засадничих концептів політичної науки, які би враховували соціальний контекст концептів як одиниць розуміння. Своєю чергою, дослідження одиниць розуміння потребуватиме врахування когнітивного виміру дискурсивних практик вживання концептів, що веде до потреби сформулювати засади порівняльного соціокогнітивного аналізу політичних метахтонних концептів, що запропоновані у висновках.
На екваторі нової влади (2019-2021 роки): досягнення, проблеми, перспективи : аналітична доповідь
(2021) Бистрицький, Євген; Булах, Анна; Бураковський, Ігор; Бурковський, Петро; Бутін, Андрій; Волошин, Андрій; Гетьманчук, Альона; Дерець, Вікторія; Заславський, Олександр; Захаров, Євген; Захарченко, Мар’яна; Золкіна, Марія; Кириченко, Юлія; Клімкін, Павло; Кобилянська, Алла; Ковтонюк, Павло; Коліушко, Ігор; Крапивін, Євген; Куйбіда, Роман; Лациба, Максим; Марусяк, Олександр; Матвійчук, Роман; Матвійчук, Олександра; Міський, Вадим; Пезенті, Марина; Печончик, Тетяна; Саган, Олександр; Стрелюк, Ольга; Тимощук, Віктор; Ткачук, Анатолій; Фініков, Тарас; Хавронюк, Микола; Шеремета, Павло; Школьний, Євген; Юхименко, Станіслав; Неберикут, Олександр
Ми, незалежне експертне коло, згуртоване на основі громадської ініціативи "Виборча Рада UA", пропонуємо широкій громадськості та, зокрема, політикам узагальнену оцінку того, що було зроблено або мало бути зроблено (дії і бездіяльність нової влади) в основних сферах українського суспільства за половину каденції Президента України. Це сфери інституційної організації публічної влади, економічної та гуманітарної політики, зовнішньої політики, оборони і національної безпеки. Вражаючий виборчим рейтингом демократичний прихід до влади шостого Президента України, перше в історії країни формування політично монопольної парламентської більшості його партією радикально оновили склад законодавчої і виконавчої гілок влади. Була запропонована та практично застосована й нова ідеологічна модель урядування суспільно-політичним розвитком України — народовладдя. За половину каденції управління країною нова влада продемонструвала відповідні результати повсякденного, тактичного і стратегічного керування суспільством, зокрема щодо політики реформ в умовах продовження агресії з боку путінської Росії. Цього часу, вважаємо ми, цілком достатньо для свідомої оцінки управлінської компетенції та політико-ідеологічної візії представників діючої влади з боку як суспільства, так і експертного середовища. Ми скористалися цією можливістю надати таку узагальнену експертну оцінку. Оцінка, яку ми пропонуємо тут, є важливою для отримання загального бачення стану українського суспільство на сьогодні. Наша оцінка відрізняється від двох полюсів обговорення дій влади — як від зосередження суспільної уваги на поточному перебігу критичних подій, що стають підставою для публічних обговорень на численних телевізійних ток-шоу та у соцмережах, так і від її офіційної самооцінки. Ми пропонуємо узагальнене, максимально незалежне експертне резюме структури і змісту здійснення нової владою демократичних європейських реформ, поставлених на порядок денний країни Майданом, в умовах агресії путінської Росії. Структура і методика кожної самостійної частини нашого дослідження починається з констатації стану справ на початок 2019 року, фіксує передвиборчі декларації та обіцянки нової влади у кожній з обраних сфер, здійснює експертну оцінку дій і бездіяльності влади, вказує на існуючі альтернативні пропозиції від опозиції чи громадянського суспільства та, нарешті, надає експертні рекомендації, що треба робити суспільству і владі у кожній окремій сфері. Ми певні, що надана експертна оцінка й рекомендації є підставою для принципової розмови суспільства і влади, зокрема для ефективного діалогу громадянського суспільства з центральною владою, а також владою різних рівнів. Ми віримо, що проведений аналіз слугуватиме серйозним орієнтиром для політиків та засобів масової інформації, а також стане у нагоді для формування критичного мислення свідомого громадянина-виборця.
ООН як гуманітарна організація: бути чи не бути? : policy brief
(2022) Осипчук, Анна; Суслов, Антон
Новина про відкриття офісу Міжнародного комітету Червоного Хреста в Ростові-на-Дону викликала бурхливі дискусії в українському суспільстві щодо ролі міжнародних організацій у подоланні гуманітарних викликів, породжених повномасштабною агресією Росії проти України 24 лютого 2022 р. Вже зараз лунають голоси, що ставлять під сумнів ефективність та адекватність такої відповіді, зокрема щодо гуманітарних організацій ООН1. ООН, як парасолькова організація, включає кілька інституцій (Офіс ООН з координації гуманітарних питань, ВООЗ, МОМ, ЮНІСЕФ тощо), покликаних надавати допомогу під час гуманітарних криз. Багато з них започаткували свої програми в Україні ще після того, як у 2014 році Росія окупувала частину Донецької та Луганської областей та Криму. Отже, де вони зараз і яка їхня відповідь?

Browse

Browsing Школа політичної аналітики by Title

Results Per Page

Sort Options