Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління"
Permanent URI for this collection
У збірнику вміщено тези доповідей та виступів учасників круглих
столів міжнародної студентсько-аспірантської міждисциплінарної
конференції "Філософія: нове покоління. Досвід та його інтерпретації", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 20–21 березня 2014 року.
Browse
Browsing Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління" by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 31
Results Per Page
Sort Options
Item Искусство, нуждающееся в зрителе(2014) Реутов, АнтонПроцесс художественного творения со времени возникновения имеет свою нерушимую структуру. Всегда присутствует творец, акт, произведение и зритель. Роль каждого элемента менялась на протяжении истории развития искусства.Item Опыт отсутствия в богословии личности Х. Яннараса(2014) Тройно-Фунтусова, НадеждаX. Яннарас, разрабатывая понятие личности в контексте православного богословия, делает попытку личностного измерения пространства. Он утверждает, что мы познаем пространство как производное от личностной соотнесенности, как событие отношения. При этом "то не выразимое в количественных мерах "напротив", которое характерно для личного отношения, прежде всего и главным образом постигается через отсутствие.Item Тлумачення досвіду в сучасній постантропології(2014) Михайлов, ДмитроПроблема досвіду - одна з засадничих філософських проблем, що тісно пов’язана з джерелами філософування. Певною мірою досвід провокує людину до філософування. Звернення до історії філософії засвідчує, що поняття досвіду у різні часи та епохи, зазнавало значних змін та трансформацій.Item Otherness within Community. Social Contract Tradition Reinterpreted(2014) Haratyk, KarolThe wave of social movements after 2008 in western countries can be interpreted as an endeavor to create new practice of intersubjectivity, where tense relation between sameness and otherness is overcome without losing the uniqueness of otherness. The same movement can be observed in philosophy. Such concepts as “coming community” by G. Agamben (2007), the multitude by A. Negri and M. Hardt (2000) or vision of new type of social movements by G. Deleuze can be interpreted as attempts to create community not with sameness which destroy otherness but in celebrating otherness.Item Парадоксальный религиозно-философский опыт у Н. Бердяева и Л. Шестова(2014) Коробов-Латынцев, АндрейВзгляды на религиозно-философский опыт у Николая Бердяева и Льва Шестова имеют схожие черты, различаясь при этом в самых главных выводах. По терминологии А. Бродского, Бердяев определяется как мыслитель идеологист, т.е. для него мир есть отражение идей, и несовершенство мира связано с оторванностью его от идей. Идеологизм ориентируется на творчество и деятельность. Шестов же по этой классификации оказывается онтологистом, и для него идеи содержатся в вещах и составляют их внутренний принцип, а несовершенство мира - в нашем незнании истин вещей. Онтологизм, соответственно, ориентируется на понимание, созерцание [Бродский 1999, с. 152].Item Досвід у інтерпретації Джидду Крішнамурті(2014) Кушина, ОленаДжидду Кріншамурті - індійський філософ XX ст., вчення якого утворилося на ґрунті індійської традиції, поєднаної з освітою, отриманою у Британії та СІПА. Його інтерпретація досвіду кардинально відрізняється від будь-яких західних тенденцій і містить потужний потенціал для вирішення багатьох проблем західного суспільства.Item Місце Чужого в нашому досвіді (феноменологічна перспектива Б. Вальденфельса)(2014) Рябенко, ОленаТеорія чужості у політичному та соціальному аспектах почала активно обговорюватися лише з XIX століття авторами класичних соціологічних, психологічних та політологічних робіт. У філософському дискурсі проблема "Чужого" актуалізувалася відносно нещодавно, а чільне місце у її дослідженні посідає феноменологія.Item Практики мистецтва у структурі естетичного досвіду (на прикаді театру)(2014) Олексюк, Світлана"Бувальщині взагалі властиво перевершувати думку", - пише Жак Рансьєр, згадуючи Платонівське порівняння простої розповіді свідка, що передає його індивідуальний досвід, та міметичної штучності, притаманної мистецтву. Платон, як відомо, засуджував мистецтво через його надмірну "подобовість", або буття Подобою Подоби і тим самим віддаленість від Ідеї як істинної сутності. Розповідь людини про свій досвід "просто" нібито мистецтвом не є, оскільки позбавлений надмірної присутності, мистецькому твору властивої.Item Досвід в історико-філософській концепції Джорджа Міда(2014) Самчук, ВолодимирДля Дж. Міда важливою для повноцінного відтворення історико- філософського контексту є "межова проблематика", що локалізується на перетині прагматично потрактованих впливів науки на філософію та зворотного впливу філософії на науку.Item Поняття досвіду в межах родо-видової проблематики у св. Томи Аквінського(2014) Саковська, АнастасіяТему родів та видів часто розглядають в онтологічному вимірі, а саме в контексті реальності та способу їхнього буття. Однак, очевидно, ця тема має потужне епістемологічне підґрунтя.Item Інший – проекція чи розгортання суб’єктивності?(2014) Гончаренко, ВалеріяКонцепції суб’єкта та суб’єктивності в сучасній філософії у контексті її актуального розвитку виступають як релевантні і смислоутворюючі (В. Декомб). Очевидно, що метафізика суб’єкта тісно пов’язана з діалогічною традицією в європейській філософії 20-го ст. (від Ф. Розенцвейга до Е. Левінаса) таз концепцією Іншого у найрізноманітніших її прочитанннях (від М. Бубера і П. Рікера до X. Яннараса). Проблематика Іншого не втрачає актуальності сьогодні, оскільки безпосередньо стосується проблеми самоідентифікації людини, усвідомлення нею себе.Item Практичні вияви досвіду у vita activa (згідно з Ханною Арендт)(2014) Крішемінська, ЮліяТрадиційно вважається, що будь-яка діяльність є частиною кола досвіду людини. Цю позицію висловлювала й відома представниця політичної філософії Ханна Арендт (1906-1975). В своїй праці «Становище людини» вона також розглянула два аспекти новоєвропейського відчуження світу: по-перше, втечу від землі у Всесвіт; подруге, втечу від світу в самосвідомість.Item Топос естетичного об’єкта в екологічній естетиці(2014) Ляшко, ЛюбовЕстетика як дисципліна з моменту свого становлення робить зусилля, спрямовані на виявляння суттєвих характеристик і критеріїв для виокремлення особливої групи об'єктів - "естетичні об'єкти". У рамках класичної естетики твір мистецтва розглядається як об'єкт естетичної оцінки, що пов'язано з уявленням про нефункціональне "чисте мистецтво", єдиним сенсом якого є бути носієм естетичної функції, закладеної безпосередньо автором.Item Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління"(2014) Саковська, Анастасія; Богачов, М.Досвід та його інтерпретації : тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління" = Experience and its Interpretations : 9th Interdisciplinary Students' Conference "Philosophy: the New Generation" : Summaries of Reports / упоряд.: Саковська А. Ю., Богачов М.А. ; рец.: Гомілко О. Є., Менжулін В. І. ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : НаУКМА, 2014. - 98 с.Item Вагомість знання як досвіду(2014) Лактіонова, АннаЧому знання має цінність, є вагомим, чому ми прагнемо знання? Така постановка питання задає своєрідний вектор усвідомлення природи знання і його змісту. Якщо знання є цінним, то його цінність має бути залученою у пояснення природи знання. Вагомість знання розуміється не концептуально - тобто йдеться не про концепт знання, що за своєю методологією передбачає вагомість для застосування і поширення інформації. Справді, знання як концепт важливе, адже ми зацікавлені в ідентифікації і розповсюдженні надійної інформації. Концептуальної цінності знання не достатньо, залишається пряме питання - чому знання є цінним?Item Опыт проживания истины (соотношение понятий "событие" и "ситуация" в философии А. Бадью)(2014) Шевченко, МарияСобытие восстает из "пустоты" (void) в самом сердце "ситуаций" из "разрыва" в ткани "мнений" (приобретенного знания), в котором мы находим прибежище перед ужасающей бесконечностью пустоты.Item До питання про умови переживання містичного досвіду(2014) Кузін, МиколаМістицизм у найширшому сенсі, услід за Дж. Остіном, ми визначатимемо як практику відновлення безпосереднього зв’язку із найвищим, універсальним принципом реальності [Austin 1999, с. 15]. Відповідно, містичний досвід - як широкий клас характерних для такої практики переживань. Така куца дефініція пов’язана з принциповою непередаваністю змісту цих переживань, що визнається характерною рисою містичних досвідів взагалі.Item Влияние личностного опыта на формирование интерсубъективных связей и идентичности в островном сообществе (на примере Соловецких островов)(2014) Рахманова, ЛидияНигде столь ярко не проявляется связь личной судьбы и проживаемого опыта с историей той территории, на которой проживает человек, как в местах, обладающих богатой историей и сложным взаимоналожением пространственных символов. Именно таким "местом", где каждая пядь земли пропитана духовными переживаниями, страданиями, молитвой, "местом", пережившим военные и идеологические столкновения, - являются Соловецкие острова в Белом море.Item Item Another Otherness or Intersectionalism: Anarchafeminists’ Experience(2014) Gąsiorowska, HalinaMy paper discusses the questions of intersectionality on the basis of anarchafeminists’ experiences in Poland. Anarchafeminist ideas as located at the junction of feminism and anarchism hardly ever satisfy those who have chosen one of the ideologies. In Polish society feminists and anarchists are usually constructed as Others. Anarchafeminists combine the ideas of both the groups and consequentially, become aliens not only in society, but also inside feminist and anarchist movements. Addressing various forms of oppression, anarchafeminism seems to be a form of intersectionalism, which some anarchists and feminists may regard as a dissolution of their movement goals. Historically, anarchists used to claim universalism and accused feminists of particularism, as well as reductionism. Feminists, on the other hand, often regard anarchafemnists as unrealistic.