Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12052

У збірнику вміщено тези доповідей та виступів учасників круглих столів міжнародної студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління. Досвід та його інтерпретації", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 20–21 березня 2014 року.

Browse

Now showing 1 - 20 of 31

Місце Чужого в нашому досвіді (феноменологічна перспектива Б. Вальденфельса)
(2014) Рябенко, Олена
Теорія чужості у політичному та соціальному аспектах почала активно обговорюватися лише з XIX століття авторами класичних соціологічних, психологічних та політологічних робіт. У філософському дискурсі проблема "Чужого" актуалізувалася відносно нещодавно, а чільне місце у її дослідженні посідає феноменологія.
Досвід в історико-філософській концепції Джорджа Міда
(2014) Самчук, Володимир
Для Дж. Міда важливою для повноцінного відтворення історико- філософського контексту є "межова проблематика", що локалізується на перетині прагматично потрактованих впливів науки на філософію та зворотного впливу філософії на науку.
Досвід у інтерпретації Джидду Крішнамурті
(2014) Кушина, Олена
Джидду Кріншамурті - індійський філософ XX ст., вчення якого утворилося на ґрунті індійської традиції, поєднаної з освітою, отриманою у Британії та СІПА. Його інтерпретація досвіду кардинально відрізняється від будь-яких західних тенденцій і містить потужний потенціал для вирішення багатьох проблем західного суспільства.
Практики мистецтва у структурі естетичного досвіду (на прикаді театру)
(2014) Олексюк, Світлана
"Бувальщині взагалі властиво перевершувати думку", - пише Жак Рансьєр, згадуючи Платонівське порівняння простої розповіді свідка, що передає його індивідуальний досвід, та міметичної штучності, притаманної мистецтву. Платон, як відомо, засуджував мистецтво через його надмірну "подобовість", або буття Подобою Подоби і тим самим віддаленість від Ідеї як істинної сутності. Розповідь людини про свій досвід "просто" нібито мистецтвом не є, оскільки позбавлений надмірної присутності, мистецькому твору властивої.
Вагомість знання як досвіду
(2014) Лактіонова, Анна
Чому знання має цінність, є вагомим, чому ми прагнемо знання? Така постановка питання задає своєрідний вектор усвідомлення природи знання і його змісту. Якщо знання є цінним, то його цінність має бути залученою у пояснення природи знання. Вагомість знання розуміється не концептуально - тобто йдеться не про концепт знання, що за своєю методологією передбачає вагомість для застосування і поширення інформації. Справді, знання як концепт важливе, адже ми зацікавлені в ідентифікації і розповсюдженні надійної інформації. Концептуальної цінності знання не достатньо, залишається пряме питання - чому знання є цінним?
Опыт проживания истины (соотношение понятий "событие" и "ситуация" в философии А. Бадью)
(2014) Шевченко, Мария
Событие восстает из "пустоты" (void) в самом сердце "ситуаций" из "разрыва" в ткани "мнений" (приобретенного знания), в котором мы находим прибежище перед ужасающей бесконечностью пустоты.
Модифкація поняття емпатії у філософському дискурсі
(2014) Матюх, Тамара
Проблема емпатії є міждисциплінарною і досліджувалася в різних сферах соціогуманітарого знання. Емпатія розглядалася як основа пізнання навколишнього світу, регулятор людського мислення, спосіб розуміння й пізнання себе та інших, носила функції віддзеркалення та ідентифікації, описувалася як необхідна умова розвитку особистості, її соціальної активності, умова формування системи ціннісних орієнтацій. В філософській науці термін емпатія часто не вживається, а вивчається в аспекті близьких за значенням і в структурі таких категорій, як симпатія, вчування, розуміння, сприйняття, любов, уява, інтуїція, рефлексія, наслідування, проекція і так далі.
До питання про умови переживання містичного досвіду
(2014) Кузін, Микола
Містицизм у найширшому сенсі, услід за Дж. Остіном, ми визначатимемо як практику відновлення безпосереднього зв’язку із найвищим, універсальним принципом реальності [Austin 1999, с. 15]. Відповідно, містичний досвід - як широкий клас характерних для такої практики переживань. Така куца дефініція пов’язана з принциповою непередаваністю змісту цих переживань, що визнається характерною рисою містичних досвідів взагалі.
Інший – проекція чи розгортання суб’єктивності?
(2014) Гончаренко, Валерія
Концепції суб’єкта та суб’єктивності в сучасній філософії у контексті її актуального розвитку виступають як релевантні і смислоутворюючі (В. Декомб). Очевидно, що метафізика суб’єкта тісно пов’язана з діалогічною традицією в європейській філософії 20-го ст. (від Ф. Розенцвейга до Е. Левінаса) таз концепцією Іншого у найрізноманітніших її прочитанннях (від М. Бубера і П. Рікера до X. Яннараса). Проблематика Іншого не втрачає актуальності сьогодні, оскільки безпосередньо стосується проблеми самоідентифікації людини, усвідомлення нею себе.
Парадоксальный религиозно-философский опыт у Н. Бердяева и Л. Шестова
(2014) Коробов-Латынцев, Андрей
Взгляды на религиозно-философский опыт у Николая Бердяева и Льва Шестова имеют схожие черты, различаясь при этом в самых главных выводах. По терминологии А. Бродского, Бердяев определяется как мыслитель идеологист, т.е. для него мир есть отражение идей, и несовершенство мира связано с оторванностью его от идей. Идеологизм ориентируется на творчество и деятельность. Шестов же по этой классификации оказывается онтологистом, и для него идеи содержатся в вещах и составляют их внутренний принцип, а несовершенство мира - в нашем незнании истин вещей. Онтологизм, соответственно, ориентируется на понимание, созерцание [Бродский 1999, с. 152].
Після "кінця науки"
(2014) Макух, Юрій
У 1996 році американський журналіст та популяризатор науки Джон Хорґан опублікував книгу "Кінець науки: погляд на обмеженість знання в присмерках Ери Науки", в якій здійснив спробу сформулювати своє бачення ситуації з природничими науками та їхньою долею, спираючись на значний досвід комунікації з відомими науковцями сучасності.
Тлумачення досвіду в сучасній постантропології
(2014) Михайлов, Дмитро
Проблема досвіду - одна з засадничих філософських проблем, що тісно пов’язана з джерелами філософування. Певною мірою досвід провокує людину до філософування. Звернення до історії філософії засвідчує, що поняття досвіду у різні часи та епохи, зазнавало значних змін та трансформацій.
Otherness within Community. Social Contract Tradition Reinterpreted
(2014) Haratyk, Karol
The wave of social movements after 2008 in western countries can be interpreted as an endeavor to create new practice of intersubjectivity, where tense relation between sameness and otherness is overcome without losing the uniqueness of otherness. The same movement can be observed in philosophy. Such concepts as “coming community” by G. Agamben (2007), the multitude by A. Negri and M. Hardt (2000) or vision of new type of social movements by G. Deleuze can be interpreted as attempts to create community not with sameness which destroy otherness but in celebrating otherness.
Опыт отсутствия в богословии личности Х. Яннараса
(2014) Тройно-Фунтусова, Надежда
X. Яннарас, разрабатывая понятие личности в контексте православного богословия, делает попытку личностного измерения пространства. Он утверждает, что мы познаем пространство как производное от личностной соотнесенности, как событие отношения. При этом "то не выразимое в количественных мерах "напротив", которое характерно для личного отношения, прежде всего и главным образом постигается через отсутствие.
Поняття досвіду в межах родо-видової проблематики у св. Томи Аквінського
(2014) Саковська, Анастасія
Тему родів та видів часто розглядають в онтологічному вимірі, а саме в контексті реальності та способу їхнього буття. Однак, очевидно, ця тема має потужне епістемологічне підґрунтя.
Поняття "досвіду любові" у феноменологічній перспективі
(2014) Туренко, Віталій
Відома російська поетеса Б. Ахмадуліна в одному із своїх віршів пише: "Что опыт? Вздор?Любовь есть отсутствие былого". Втім, ми і самі в житті стикаємося час від часу з тим, що в суспільстві йменується як "любовний досвід/досвід любові". Наскільки правильним є таке словосполучення, ми спробуємо проаналізувати в загальних рисах на основі феноменології.
Естетичний аспект досвіду: інтерпретація досвіду в комп’ютерних іграх
(2014) Здоров, Олексій
Моє дослідження комп’ютерних ігор було зроблено очевидним методом - я зіграв у них. У зв’язку з цим академічні джерела принципово не використовуються - я прагну висвітлити комп’ютерні ігри не через соціологічні методи, а через методи філософування. Зроблені висновки, таким чином, не претендують на загальнозначущість. Комп’ютерні ігри є витворами мистецтва, котрі так само стосуються естетики. Естетичний аспект досвіду полягає у його відчуженості від особи гравця - персонаж та його досвід стають об’єктами спостереження та оцінки гравця. Саме поняття досвіду виражено в багатьох комп’ютерних іграх як об’єктивне мірило розвитку персонажа.
Трансперсональний досвід у контексті постмодерністської філософії
(2014) Муращенко, Станіслава
Коли йдеться про трансперсональный досвід, перше, що уявляється - або шаман, який стрибає на фоні усміхненого, в міру просвітленого буддиста, або кольорові "мультики" психоделічних тріпів. І тим, і іншим переймаються психологія релігії та психоаналіз, проте філософія здебільшого залишає ці явища поза межами уваги. Це легко пояснити тим, що досвід цей - суб’єктивний і нетранзитивний, тому його епістемологічний статус є більш ніж сумнівним.
Практичні вияви досвіду у vita activa (згідно з Ханною Арендт)
(2014) Крішемінська, Юлія
Традиційно вважається, що будь-яка діяльність є частиною кола досвіду людини. Цю позицію висловлювала й відома представниця політичної філософії Ханна Арендт (1906-1975). В своїй праці «Становище людини» вона також розглянула два аспекти новоєвропейського відчуження світу: по-перше, втечу від землі у Всесвіт; подруге, втечу від світу в самосвідомість.
Топос естетичного об’єкта в екологічній естетиці
(2014) Ляшко, Любов
Естетика як дисципліна з моменту свого становлення робить зусилля, спрямовані на виявляння суттєвих характеристик і критеріїв для виокремлення особливої групи об'єктів - "естетичні об'єкти". У рамках класичної естетики твір мистецтва розглядається як об'єкт естетичної оцінки, що пов'язано з уявленням про нефункціональне "чисте мистецтво", єдиним сенсом якого є бути носієм естетичної функції, закладеної безпосередньо автором.