Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління"

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12052

У збірнику вміщено тези доповідей та виступів учасників круглих столів міжнародної студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління. Досвід та його інтерпретації", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 20–21 березня 2014 року.

Browse

Now showing 1 - 20 of 31

Another Otherness or Intersectionalism: Anarchafeminists’ Experience
(2014) Gąsiorowska, Halina
My paper discusses the questions of intersectionality on the basis of anarchafeminists’ experiences in Poland. Anarchafeminist ideas as located at the junction of feminism and anarchism hardly ever satisfy those who have chosen one of the ideologies. In Polish society feminists and anarchists are usually constructed as Others. Anarchafeminists combine the ideas of both the groups and consequentially, become aliens not only in society, but also inside feminist and anarchist movements. Addressing various forms of oppression, anarchafeminism seems to be a form of intersectionalism, which some anarchists and feminists may regard as a dissolution of their movement goals. Historically, anarchists used to claim universalism and accused feminists of particularism, as well as reductionism. Feminists, on the other hand, often regard anarchafemnists as unrealistic.
Otherness within Community. Social Contract Tradition Reinterpreted
(2014) Haratyk, Karol
The wave of social movements after 2008 in western countries can be interpreted as an endeavor to create new practice of intersubjectivity, where tense relation between sameness and otherness is overcome without losing the uniqueness of otherness. The same movement can be observed in philosophy. Such concepts as “coming community” by G. Agamben (2007), the multitude by A. Negri and M. Hardt (2000) or vision of new type of social movements by G. Deleuze can be interpreted as attempts to create community not with sameness which destroy otherness but in celebrating otherness.
Вагомість знання як досвіду
(2014) Лактіонова, Анна
Чому знання має цінність, є вагомим, чому ми прагнемо знання? Така постановка питання задає своєрідний вектор усвідомлення природи знання і його змісту. Якщо знання є цінним, то його цінність має бути залученою у пояснення природи знання. Вагомість знання розуміється не концептуально - тобто йдеться не про концепт знання, що за своєю методологією передбачає вагомість для застосування і поширення інформації. Справді, знання як концепт важливе, адже ми зацікавлені в ідентифікації і розповсюдженні надійної інформації. Концептуальної цінності знання не достатньо, залишається пряме питання - чому знання є цінним?
Влияние личностного опыта на формирование интерсубъективных связей и идентичности в островном сообществе (на примере Соловецких островов)
(2014) Рахманова, Лидия
Нигде столь ярко не проявляется связь личной судьбы и проживаемого опыта с историей той территории, на которой проживает человек, как в местах, обладающих богатой историей и сложным взаимоналожением пространственных символов. Именно таким "местом", где каждая пядь земли пропитана духовными переживаниями, страданиями, молитвой, "местом", пережившим военные и идеологические столкновения, - являются Соловецкие острова в Белом море.
Герменевтичность и логосность как бытийные характеристики присутствия
(2014) Бурлаченко, Татьяна
Указанные в заглавии модусы Dasein как определяющие его способ быть среди сущего соответствуют раннему и позднему этапам в творчестве Хайдеггера. В данном тексте предполагается рассмотрение спектра вопросов, обуславливающих различие между ними.
До питання про умови переживання містичного досвіду
(2014) Кузін, Микола
Містицизм у найширшому сенсі, услід за Дж. Остіном, ми визначатимемо як практику відновлення безпосереднього зв’язку із найвищим, універсальним принципом реальності [Austin 1999, с. 15]. Відповідно, містичний досвід - як широкий клас характерних для такої практики переживань. Така куца дефініція пов’язана з принциповою непередаваністю змісту цих переживань, що визнається характерною рисою містичних досвідів взагалі.
Досвід в історико-філософській концепції Джорджа Міда
(2014) Самчук, Володимир
Для Дж. Міда важливою для повноцінного відтворення історико- філософського контексту є "межова проблематика", що локалізується на перетині прагматично потрактованих впливів науки на філософію та зворотного впливу філософії на науку.
Досвід жіночого тіла через призму екзистенційної феноменології
(2014) Буланова-Дувалко, Людмила
Патріархальна традиція західноєвропейської філософії схильна до приниження фемінності та культивування мізогінії, що знаходить свый прояв у ігноруванні та недооцінюванні ролі жінки, її досвіду та здатності до пізнання. Поняття жіночого в базових філософських парадигмах розглядається в межах бінарної дихотомії розуму та тіла, в якій чоловіче характеризується раціональністю, духовністю, активністю та рядом інших позитивних ознак, в той час як жіноче репрезентується через негативні риси: чуттєвість, нераціональність, пасивність.
Досвід та його інтерпретації: тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління"
(2014) Саковська, Анастасія; Богачов, М.
Досвід та його інтерпретації : тези дев'ятої студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції "Філософія: нове покоління" = Experience and its Interpretations : 9th Interdisciplinary Students' Conference "Philosophy: the New Generation" : Summaries of Reports / упоряд.: Саковська А. Ю., Богачов М.А. ; рец.: Гомілко О. Є., Менжулін В. І. ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : НаУКМА, 2014. - 98 с.
Досвід та інтуїція
(2014) Чорноморець, Юрій
Матеріал лекції.
Досвід у інтерпретації Джидду Крішнамурті
(2014) Кушина, Олена
Джидду Кріншамурті - індійський філософ XX ст., вчення якого утворилося на ґрунті індійської традиції, поєднаної з освітою, отриманою у Британії та СІПА. Його інтерпретація досвіду кардинально відрізняється від будь-яких західних тенденцій і містить потужний потенціал для вирішення багатьох проблем західного суспільства.
Естетичний аспект досвіду: інтерпретація досвіду в комп’ютерних іграх
(2014) Здоров, Олексій
Моє дослідження комп’ютерних ігор було зроблено очевидним методом - я зіграв у них. У зв’язку з цим академічні джерела принципово не використовуються - я прагну висвітлити комп’ютерні ігри не через соціологічні методи, а через методи філософування. Зроблені висновки, таким чином, не претендують на загальнозначущість. Комп’ютерні ігри є витворами мистецтва, котрі так само стосуються естетики. Естетичний аспект досвіду полягає у його відчуженості від особи гравця - персонаж та його досвід стають об’єктами спостереження та оцінки гравця. Саме поняття досвіду виражено в багатьох комп’ютерних іграх як об’єктивне мірило розвитку персонажа.
Искусство, нуждающееся в зрителе
(2014) Реутов, Антон
Процесс художественного творения со времени возникновения имеет свою нерушимую структуру. Всегда присутствует творец, акт, произведение и зритель. Роль каждого элемента менялась на протяжении истории развития искусства.
Мистецтво участі: проблема принципів мистецької критики
(2014) Бадянова, Катерина
Сьогодні прагнення митців працювати за межами своєї професійної царини стає тенденцією. Насамперед це пов’язано з бажанням долучити глядача до процесу творчого виробництва. Подібні мистецькі практики втілюють ідею проектування можливостей взаємодії індивідуума та групи, митця і світу і, відповідно, отримують назви: "мистецтво участі" або "колобаративне мистецтво", "діалогічне мистецтво" тощо.
Мистический опыт и способы его выражения
(2014) Аржановская, Дарья
Как известно, мистический опыт, и в узком и в широком смысле подпадает под категорию невыразимого. Но верно ли это утверждение в отношении отдельных его сторон? Способы сообщить о мистическом опыте все-таки существуют.
Модифкація поняття емпатії у філософському дискурсі
(2014) Матюх, Тамара
Проблема емпатії є міждисциплінарною і досліджувалася в різних сферах соціогуманітарого знання. Емпатія розглядалася як основа пізнання навколишнього світу, регулятор людського мислення, спосіб розуміння й пізнання себе та інших, носила функції віддзеркалення та ідентифікації, описувалася як необхідна умова розвитку особистості, її соціальної активності, умова формування системи ціннісних орієнтацій. В філософській науці термін емпатія часто не вживається, а вивчається в аспекті близьких за значенням і в структурі таких категорій, як симпатія, вчування, розуміння, сприйняття, любов, уява, інтуїція, рефлексія, наслідування, проекція і так далі.
Місце Чужого в нашому досвіді (феноменологічна перспектива Б. Вальденфельса)
(2014) Рябенко, Олена
Теорія чужості у політичному та соціальному аспектах почала активно обговорюватися лише з XIX століття авторами класичних соціологічних, психологічних та політологічних робіт. У філософському дискурсі проблема "Чужого" актуалізувалася відносно нещодавно, а чільне місце у її дослідженні посідає феноменологія.
Опыт отсутствия в богословии личности Х. Яннараса
(2014) Тройно-Фунтусова, Надежда
X. Яннарас, разрабатывая понятие личности в контексте православного богословия, делает попытку личностного измерения пространства. Он утверждает, что мы познаем пространство как производное от личностной соотнесенности, как событие отношения. При этом "то не выразимое в количественных мерах "напротив", которое характерно для личного отношения, прежде всего и главным образом постигается через отсутствие.
Опыт проживания истины (соотношение понятий "событие" и "ситуация" в философии А. Бадью)
(2014) Шевченко, Мария
Событие восстает из "пустоты" (void) в самом сердце "ситуаций" из "разрыва" в ткани "мнений" (приобретенного знания), в котором мы находим прибежище перед ужасающей бесконечностью пустоты.
Парадоксальный религиозно-философский опыт у Н. Бердяева и Л. Шестова
(2014) Коробов-Латынцев, Андрей
Взгляды на религиозно-философский опыт у Николая Бердяева и Льва Шестова имеют схожие черты, различаясь при этом в самых главных выводах. По терминологии А. Бродского, Бердяев определяется как мыслитель идеологист, т.е. для него мир есть отражение идей, и несовершенство мира связано с оторванностью его от идей. Идеологизм ориентируется на творчество и деятельность. Шестов же по этой классификации оказывается онтологистом, и для него идеи содержатся в вещах и составляют их внутренний принцип, а несовершенство мира - в нашем незнании истин вещей. Онтологизм, соответственно, ориентируется на понимание, созерцание [Бродский 1999, с. 152].