Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14703

Періодичне фахове видання "Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія" є друкованим засобом масової інформації, науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що оприлюднює статті з біологічної та екологічної проблематики.

Browse

Now showing 1 - 20 of 54

Поширення Polystichum aculeatum (L.) Roth. (Dryopteridaceae) на території Словечансько-Овруцького кряжу
(2018) Хом'як, Іван; Онищук, І.
Під час експедиційних досліджень на території Словечансько-Овруцького кряжу в 2016–2018 рр. було знайдено нові місцезнаходження регіонально рідкісного виду Polystichum aculeatum. У зв’язку із ймовірним розширенням ареалу було проведено еколого-ценотичну характеристику популяції. Встановлено, що за більшістю показників середовища популяція є стенотопною, але з ширшою зоною толерантності, ніж вважали раніше. Це підвищує її конкурентні можливості щодо видів із більш широкою екологічною пластичністю в аналогічних біотопах. Вид може перебувати в умовах як олігогемеробності, так і мезогемеробності, що робить його природоохоронний статус достатнім для збереження основних характеристик популяції.
Спонтанні популяції видів роду Taxus (Taxaceae) у Сирецькому дендрологічному парку
(2018) Шиндер, О.; Рак, Олександр; Глухова, С.
Досліджено спонтанну гетерогенну популяцію інтродукційного походження двох видів роду Taxus: T. baccata і T. cuspidata (Taxaceae) – у Сирецькому дендрологічному парку загальнодержавного значення (м. Київ). Наведено відомості про стан і структуру цієї популяції. Загалом на території паркових насаджень Сирецького дендропарку і за його межами було виявлено 99 самосівних особин роду Taxus віком 5 і більше років і понад 100 молодих особин віком до 4 років. Спонтанна тисова популяція у Сирецькому дендропарку має високі показники щільності і лівосторонній віковий спектр та належить до молодих популяцій нормального типу. Перехід самосівних тисових особин у генеративну стадію розвитку в умовах Сирецького дендропарку відбувається у 12–19 років. У цілому, збереження ex situ рідкісних реліктових видів роду Taxus у Сирецькому дендропарку нині забезпечено на популяційному рівні.
Essays on the history of Russian and Ukrainian physiology of the 19th and the beginning of 20th centuries
(2018) Zaporozhets, T.; Sanyk, О.
Many new facts and theories have appeared in physiology. The solution of complex physiological problems required collaboration of physiologists, pathologists, biochemists, biophysicists, mathematicians, and other specialists. That was possible due to the rapid development of new technologies as well as the robust foundation laid by the outstanding physiologists of the 19th century. This article describes the activities of outstanding Russian and Ukrainian physiologists of the 19th and the early 20th centuries. Among them were Ivan Sechenov, Nikolai Vvedenskii, Aleksei Ukhtomskii, Alexandr Samoilov and Ivan Pavlov in Russia, Ivan Shchelkov, Vasyl Danylevskyi, Adolf Beck, Bronislaw Verigo, Alexander Walter, Vasyl Chahovets, and Volodymyr Pravdych-Neminskyi in Ukraine.
Вплив фізіологічно активних сполук метаболічної дії на стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги та активність ензимів циклу Кребса в тканинах серця та печінки щурів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії
(2018) Дзюба, В.; Кучменко, О.; Яковійчук, В.
Проведено дослідження з метою встановлення впливу фізіологічно активних сполук метаболічної дії (морфоліневої солі тіазотної кислоти, убіхінону-10 та комплексу попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону (ЕПМ-Mg: пара-оксібензойна кислота, метіонін, вітамін Е, іони Mg2+)) на перебіг вільнорадикальних процесів та активність дегідрогеназ циклу Кребса у тканинах серця та печінки щурів за доксорубіцинової кардіоміопатії. В результаті проведених досліджень показано інтенсифікацію процесів окислення протеїнів і ліпідів, пригнічення активності антиоксидантних ензимів за експериментальної доксорубіцинової кардіоміопатії. Прийом досліджуваних сполук і комплексів призводив до зменшення негативного впливу доксорубіцину на антиоксидантну систему тканин печінки та серця за рахунок підвищення активностей каталази та супероксиддисмутази і зменшення інтенсивності вільнорадикальних процесів. За введення доксорубіцину спостерігалось зростання активності сукцинатдегідрогенази і α-кетоглутаратдегідрогенази у тканинах серця, що може бути пов’язано із запуском компенсаторних механізмів. За введення досліджуваних сполук активність обох дегідрогеназ зменшувалась до рівня контрольних значень. На відміну від тканин серця, у результаті введення доксорубіцину активність досліджуваних дегідрогеназ у тканинах печінки не зазнала суттєвих змін, що, імовірно, пов’язано з наявністю у тканинах печінки порівняно потужної системи антиоксидантного захисту. При застосуванні препарату убіхінону-10 і комплексу ЕПМ-Mg спостерігалось зростання активностей α-кетоглутаратдегідрогенази та сукцинатдегідрогенази, що може свідчити про позитивний вплив цих речовин на роботу енергетичної системи клітин.
Популяційна динаміка поліморфізму за маркерними ознаками у популяціях пирію середнього (Thinopyrum intermedium)
(2018) Антонюк, Максим; Онук, Л.; Ліснічук, А.; Мартиненко, Вікторія; Пасічник, Тетяна
Оцінено рослини п’яти популяцій пирію середнього (Thinopyrum intermedium), що зростали у різних мікрогеографічних умовах, за якісними та кількісними ознаками морфології колоса та їхньої асоціативної мінливості за два роки. Встановлено різницю за середніми значеннями кількісних ознак колоса між усіма популяціями та роками, що вказує на вплив мікрогеографічних умов та клімату на формування морфотипу. Асоційований прояв остей і форми плеча, плеча й форми кіля, остей і форми кіля, деяких пар кількісних та якісних ознак реєструвався або упродовж обох років досліджень, або був характерний для кожного окремого року, й міг відігравати роль в адаптації рослини до абіотичних умов. Наявна динаміка змін морфотипу у популяціях між роками вказує на адаптивну роль ознак опушення та особливостей луски, які варіюють зі змінами умов довкілля.
Успадкування стійкості до борошнистої роси у інтрогресивних ліній Авротіки
(2018) Терновська, Тамара; Єфіменко, Тетяна; Наваліхіна, Анастасія; Антонюк, Максим
Результати вивчення частоти передання чужинної ознаки, стійкість до борошнистої роси, у гібридах від схрещування стійких до неї інтрогресивних ліній пшениці м’якої зі сприйнятливим рекуррентним генотипом показали значне відхилення емпіричного співвідношення обсягів фенотипних класів від очікуваного для домінантно-рецесивної моногенної ознаки. Встановлену при вивченні хромосомних конфігурацій у М1 мейозу МПК відсутність бівалентної кон’югації хромосом розглянуто як один із чинників спотворення емпіричного співвідношення проти очікуваного через формування анеуплоїдних гамет та зигот із різною життєздатністю. Запропоновано показник d, який кількісно характеризує ексцес гамет без чужинного хроматину. Оптимальною щодо її відповідності до емпіричних даних розщеплення визнано модель: функціонують усі жіночі та лише еуплоїдні чоловічі гамети, нулісомні зиготи нежиттєздатні, під час мейозу відбувається усунення його продуктів, що містять чужинний хроматин, з величиною d = 0,11–0,12.
Видовий склад і біологічні особливості представників роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L.
(2018) Фуртат, Ірина; Остапюк, Надія; Жукова, К.
У роботі наведено результати ідентифікації та вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. На підставі досліджених культурально-морфологічних ознак сім ізолятів було віднесено до виду F. graminearum та один – до виду F. oxysporum. Встановлено, що серед усіх досліджених ізолятів F. graminearum КМА-1 характеризувався найвищим коефіцієнтом радіальної швидкості росту, тоді як найвищий показник інтенсивності споротворення був притаманний ізоляту F. oxysporum КМА-7. Також з’ясовано, що хімічний склад середовищ не впливав, порівняно зі штамами F. graminearum, на швидкість росту ізоляту F. oxysporum КМА-7. Досліджені біологічні особливості ізолятів F. graminearum КМА-1 та F. oxysporum КМА-7, виділених із зерна Triticum аestivum L., дають змогу прогнозувати їхню високу конкурентну здатність серед досліджених штамів, що очевидно зумовлює стратегію колонізації рослин пшениці в агроценозах.
Емісія СО2 ґрунту і підстилки лісових фітоценозів різного типу
(2018) Вишенська, Ірина; Рудько, М.
У статті подано результати дослідження емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту двох лісових фітоценозів різного типу (хвойний сосновий і широколистяний дубовий ліси). Встановлено, що у сосновому лісі був вищий порівняно з дубовим рівень вивільнення вуглекислого газу, при цьому в обох типах лісів найбільша частка емісії СО2 припадала на дихання ґрунту і становила відповідно 76 і 70 % від загальної емісії. Показано, що відмінності емісії вуглекислого газу лісової підстилки та ґрунту різних фітоценозів залежали від температури, вологості, вмісту в них органічної речовини та особливостей процесу її розкладання. Загалом дослідження підтвердило важливість моніторингу коефіцієнта викидів CO2 для лісової підстилки та дихання ґрунту як показників стабільності функціонування лісових екосистем в умовах зміни клімату.
Флористичне різноманіття ландшафтного комплексу "Іванівські озера" Оболонської низовини (Середнє Придніпров'я)
(2019) Деревська, Катерина; Рак, Олександр; Клестов, Микола; Лукавенко, Ярослава
У статті охарактеризовано галофітну рослинність ландшафтного комплексу "Іванівські озера". Показано, що галофіти не утворюють суцільного покриву. На площі 1200 га сформовано галофітний рослинний комплекс, основу якого становлять 11 видів-галофітів, а також визначаються три представники Червоної книги України. Обґрунтовано необхідність створення заказника місцевого значення "Іванівські озера" і доцільність приєднання його до території Національного природного парку "Нижньосульський" з метою збереження та наукового моніторингу рідкісних природних комплексів, які є індикаторами змін гідрологічного режиму і мікроклімату.
Сезонна динаміка енергетичного запасу підстилки соснових лісів НПП "Голосіївський"
(2019) Вишенська, Ірина; Юрченко, Ольга
У статті наведено результати досліджень енергетичного запасу складових лісової підстилки соснових фітоценозів НПП "Голосіївський". Метою цієї роботи було провести оцінку акумуляції вуглецю в складових лісової підстилки природних і штучних лісових екосистем протягом вегетаційного сезону. Результати цього дослідження можуть бути використані в подальшому для прогнозування стабільності лісових фітоценозів. Встановлено, що енергетичний запас лісової підстилки є важливим елементом енергетичних потоків лісової екосистеми і забезпечує підтримку її стабільності. Незначні коливання протягом року енергетичного потенціалу лісової підстилки природного соснового лісу засвідчили більшу його стабільність у порівнянні зі штучним. Загалом, дослідження підтвердило важливість моніторингу акумуляції вуглецю в різних компонентах лісових екосистем.
Плоїдність геному та система схрещування в популяціях Thynopyrum intermedium
(2019) Антонюк, Максим; Ліснічук, Антоніна; Онук, Ліана; Шпильчин, Віталій; Пасічник, Тетяна; Терновська, Тамара
Пирій середній, дикорослий родич пшениці, за деякими ознаками становить інтерес для його залучення до інтрогресивної гібридизації з пшеницею. В основу цілеспрямованої роботи в такому напрямку має бути покладено відомості про його біолого-генетичні властивості. Кілька популяцій пирію середнього (Thinopyrum intermedium), зібраних у м. Кременець, вивчено за кількістю хромосом, генетичним контролем компонентів глютенінового спектра та системою схрещування. Рослини виявились гексаплоїдними, 2n = 42 хромосоми. Генетичний контроль компонентів глютенінового спектра здійснюється принаймні трьома генами Glu. Кожен з ідентифікованих генів поліморфний, представлений більше ніж двома алелями, деякі з яких є кластерними, деякі – нуль-алелями. Спрощену, трьохалельну модель генетичного контролю електрофоретичного спектра глютенінів було застосовано для визначення системи схрещування пирію середнього. Пирію середньому притаманна змішана система схрещування з імовірністю самозапилення 0,50–0,81. Ця біологічна властивість є позитивною щодо перспектив залучення виду до віддаленої гібридизації.
Біологічні особливості ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за культивування на середовищах різного складу
(2019) Фуртат, Ірина; Даньшина, Анастасія
У статті наведено результати вивчення деяких біологічних особливостей ізолятів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L., за умов культивування на середовищах різного хімічного складу. З’ясовано, що останній істотно впливає на культуральні характеристики і швидкість росту виділених ізолятів. Серед досліджених найбільш сприятливим для активного росту ізолятів виявилося напівсинтетичне середовище – картопляно-глюкозний агар. За культивування на синтетичних середовищах культуральні характеристики і ріст є більш стабільними, хоча швидкість росту пригальмовується. Досліджені біологічні особливості ізолятів розширюють спектр характеристик, які в подальшому уможливлюють прогнозування стратегії їхньої поведінки в агроценозах.
Хромосомоспецифічний мікросателітний аналіз інтрогресивних ліній пшениці м'якої, стійких до борошнистої роси
(2019) Антонюк, Максим; Єфіменко, Тетяна; Наваліхіна, Анастасія
Скриновано інтрогресивні лінії пшениці, стійкі до борошнистої роси, за мікросателітними (SSR) локусами з відомою хромосомною локалізацією на семи хромосомах субгеному D пшениці м’якої. Порівняльний мікросателітний аналіз спектрів ампліконів сорту Аврора, геномно-заміщених амфідиплоїдів Аврозис, Авродес, Авролата та інтрогресивних ліній показав відсутність геномної специфічності для більшості з використаних локусів. Усі вивчені інтрогресивні лінії стосовно реципієнтного генотипу Аврора характеризуються алельним поліморфізмом за різною кількістю мікросателітних локусів, локалізованих у всіх семи хромосомах субгеному D. Поліморфізм включає нові компоненти у спектрах ампліфікації, які відрізняються від компонентів спектрів як Аврори, так і геномно-заміщених амфідиплоїдів. За результатами аналізу зроблено припущення щодо можливого зв’язку генів стійкості з хромосомами гомеологічних груп 3 та 6 у лінії – похідних Авродесу, 1, 2, 3, 6 – похідних Авролати та групи 2 у похідних Аврозису.
Вплив умов загартовування на зимостійкість пшеничних ліній з інтрогресіями від амфідиплоїда Авротіка
(2019) Єфіменко, Тетяна; Мартиненко, Вікторія; Терновська, Тамара
Геномно-заміщений амфідиплоїд Авротіка та створені з його залученням інтрогресивні лінії пшениці м’якої мають підвищену зимостійкість. Певну роль у забезпеченні цієї властивості відіграє ген TaAGL21, який контролює MADS-box ТФ з функцією контролю транспорту ауксину в корені. Мета роботи полягає у визначенні впливу цього ТФ за різних умов загартовування рослин на архітектоніку коренів. Порівняльне вивчення амфідиплоїда, сортів пшениці м’якої та її інтрогресивних ліній показало, що алельноспецифічний вплив гена TaAGL21 на архітектоніку кореневої системи залежить від умов загартовування пшеничних рослин на стадії онтогенезу, що передує кущінню. Без природного загартовування низькими температурами на цій онтогенетичній стадії вплив специфічного алеля гена TaAGL21 на ознаки кореневої системи, якими визначається його архітектоніка, не спостерігається.
Дискримінація мутацій iw2 та iw3, що викликають зміну фенотипу за восковою осугою, за допомогою IRAP- та REMAP-технологій
(2019) Титенко, Наталя; Шпильчин, Віталій
Раніше було встановлено, що зміна прояву ознаки наявність/відсутність воскової осуги пов’язана з мутаціями у двох генах: мутація Iw3→iw3 призводить до перетворення морфотипу "зелена рослина" на морфотип "зелений колос – блакитне листя", мутація Iw2→iw2 – до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина". Метою дослідження було з’ясувати, яка саме мутація – Iw3→iw3 чи Iw2→iw2 – є критичною для зміни фенотипу амфідиплоїда Авротіка "зелений колос – блакитне листя" на "блакитна рослина". Щоб з’ясувати, чи має хромосома 1В (ген Iw3) якийсь стосунок до перетворення морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина", здійснили пошук поліморфізмів у зразках гібридів F1 від схрещування рослин Авротіки 2 (Авротіка 2 зелена х Авротіка 2 блакитна) та рослинах вихідного компонента схрещування Авротіки. Аналіз провели, використовуючи методику із застосуванням молекулярних маркерів IRAP та REMAP, а також модифікацію методу REMAP. Результати ампліфікації ДНК рослин Авротіки та її гібридів F1 з сортом Аврора з праймерами, підібраними для реалізації методів IRAP та REMAP, дали змогу зіставити поліморфізм, наявний у спектрах ампліконів, з різницею в градації ознаки наявність/відсутність воскової осуги. Встановлено, що хромосома 1В (ген Iw3) не задіяна в перетворенні морфотипу "зелений колос – блакитне листя" на морфотип "блакитна рослина".
Проведення навчальних екологічних практик для студентів у межах об'єктів ПЗФ України
(2019) Деревська, Катерина; Вишенська, Ірина; Шевцова, Людмила
У статті наведено наукове обґрунтування теоретичних і практичних аспектів використання інноваційного потенціалу природоохоронних територій для поєднання науки, освіти і виховання молодого покоління. На прикладі Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» показано переваги організації та проведення навчальних дослідницьких практик для студентів-екологів у межах природоохоронних територій. Розташування РЛП «Сеймський» на межі трьох фізико-географічних зон (Полісся, відроги Середньо-Руської височини та Полтавська рівнина) має важливе значення. У центральній частині РЛП «Сеймський» добре виражена заплава і надзаплавні тераси р. Сейм різного віку, збережені ліси, висока репрезентативність природних комплексів, наявні геологічні пам’ятки природи. Метою роботи є розкриття прикладного значення дослідницьких практик для екологів у межах природних парків України. Регіональні ландшафтні парки як складові ПЗФ України дають змогу не лише охороняти природу і сприяти розвитку територій, а й поєднувати науку, освіту і виховання молодого покоління.
Функціональна активність кровотворних клітин-попередників при мієлодиспластичному синдромі в умовах in vitro
(2020) Пахаренко, Маргарита; Білько, Денис; Білько, Надія; Третяк, Наталія; Стародуб, Галина; Лагоднюк, Ігор
Порушення функціональної активності кісткового мозку при мієлодиспластичному синдромі (МДС) є наслідком генетичної трансформації плюрипотентної стовбурової клітини, яка супроводжується мультилінійною цитопенією. Оцінка колонієутворюючої здатності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку в системі in vitro розкриває особливості їх функціонування. Метою роботи було визначення особливостей функціонального стану гемопоетичних клітин-попередників при мієлодиспластичному синдромі в культурі з напіврідким агаром. Було вивчено зразки кісткового мозку 15 пацієнтів з МДС РАНБ І у культуральних умовах in vitro. Пацієнти з МДС мали значно меншу кількість колоній у порівнянні з контролем – 5,1±2,3 та 38,6±1,2 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Здатність до кластероутворення теж була помітно зниженою – 9,2±2,1 та 65,1±3,5 на 1×105 експлантованих клітин відповідно. Серед інших агрегатів вирізнялися утворення фібробластоподібних клітин з гемопоетичними округлими клітинами на їхній поверхні. Було показано, що клітини кісткового мозку при мієлодиспластичному синдромі мають знижену здатність до колоніє- та кластероутворення, а деякі утворені клітинні агрегати вирізняються неправильною формою та наявністю фібробластоподібних клітин у їхньому складі.
Характеристика фітопатогенних і токсикогенних властивостей грибів роду Fusarium, ізольованих із зерна Triticum aestivum L.
(2020) Фуртат, Ірина; Даньшина, Анастасія; Маньковська, Оксана
У статті наведено результати вивчення фітопатогенних і токсигенних властивостей штамів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. З’ясовано, що культури грибів характеризуються переважно помірним рівнем фітотоксичності. Серед 9 досліджених ізолятів лише Fusarium sр. КМА-17 виявився токсичним. На підставі аналізу фітотоксичного профілю досліджених культур встановлено їхню сортову спеціалізацію: сорт пшениці ярої Тюбалт був більш сприйнятливим до фітотоксичного впливу порівняно із сортом пшениці озимої Вдала. Усі досліджені штами спричиняли патологічні зміни в піддослідних рослин, зокрема побуріння пагонів і корінців проростків, затримку росту та в’янення. Культури грибів Fusarium sр. мали середній ступінь агресивності, їх було зараховано до другої групи патогенності. З’ясовано, що жоден з ізолятів не містив у своєму геномі гена PSK13, що кодує полікетидсинтазу, залучену до біосинтезу зеараленону. На підставі комплексу ознак охарактеризовані нами культури Fusarium sр. можна вважати нетоксигенними.
Особливості росту периферичного раку легені за результатами макроскопічних і цитологічних досліджень
(2020) Болгова, Лідія; Пономаренко, Анна
Вивчено відношення периферичного раку легені (ПРЛ) до стінки бронха та зміни його слизової оболонки у 21 пацієнта, що обстежувались і лікувались у Національному інституті раку МОЗ України. Проведено зіставлення макроскопічних характеристик операційних матеріалів пухлин із результатами доопераційних цитологічних досліджень за результатами ексфоліативних досліджень – фібробронхоскопії (мазки і промивні води бронхів) та мокротиння. Цитологічні препарати забарвлювали за методами Паппенгейма і Папаніколау та вивчали за допомогою мікроскопа Olympus CX21 (збільшення Х200, Х400, Х900). Мета дослідження – визначити характер росту периферичного раку легені по відношенню до стінки бронха. Залежно від характеру ураження слизової оболонки найближчого до пухлини бронха хворих поділили на 3 групи. У першу групу ввійшло 12 (57 %) хворих, у яких слизова оболонка бронха була не змінена. Лише у 2 (17 %) із них у цитологічних препаратах до операції було знайдено пухлинні клітини. У другій групі опинилися 2 (10 %) пацієнти, у яких слизова оболонка найближчого до пухлини бронха мала мінімальні зміни без екзофітного росту пухлини. У цитологічних препаратах пухлинні клітини не виявлено. У третій групі було 7 (33 %) хворих, у яких на слизовій оболонці найближчого до пухлини бронха спостерігався невеликий екзофітний пухлиноподібний ріст із незміненою поверхнею слизової оболонки. Цитологічним способом лише у 2 (29 %) пацієнтів виявлено ракові клітини. Найвірогідніше, такі клітини потрапили в цитологічні препарати з м’якої паренхіматозної пухлини. Результати дослідження свідчать про те, що епітелій слизової оболонки бронхів у більшості випадків не змінений, що виключає початок розвитку з нього ПРЛ, а назва – "бронхогенний" рак – не має морфологічного підґрунтя. Пухлинна маса в паренхімі легені і незмінений найближчий до неї бронх, який "провалювався" в м’яку пухлину, опосередковано свідчать про виникнення ПРЛ з альвеолярного епітелію, що підтверджується відомими експериментальними даними.
Адвентивні види роду Lonicera (Caprifoliaceae) у флорі Правобережної України
(2020) Шиндер, Олександр; Неграш, Юлія; Глухова, Світлана; Дойко, Наталія; Рак, Олександр
У статті наведено результати вивчення таксономічного складу адвентивних видів роду Lonicera у флорі Правобережної України. Встановлено, що до адвентивних належать широко розповсюджений L. tatarica, рідкісний L. caprifolium і вперше наведені дляфлори України L. × notha іL. ruprechtiana, які локально поширені у спонтанних флорах інтродукційних установ. Зазначено, що L. ruprechtiana потенційно здатний до експансії і тому його не слід рекомендувати до широкого використання в паркових і лісомеліоративних насадженнях. Гібридогенний L. × notha спонтанно виникає в інтродукційних осередках у разі контакту батьківських видів – L. ruprechtiana і L. tatarica, його потенційно висока інвазійна спроможність викликає занепокоєння, а дієвим засобом стримування експансії було б недопущення подальшого поширення L. ruprechtiana в культурі. Виокремлено кілька видів: L. japonica, L. maackii і L. micrantha, – які можуть поповнити адвентивну фракцію флори в майбутньому.

Browse

Browsing Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія by Issue Date

Results Per Page

Sort Options