Том 8, випуск 1

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26801

Browse

Now showing 1 - 16 of 16

Цифрова трансформація аграрного сектору: перспективи, виклики та рішення
(2023) Негрей, Марина
Цифрова трансформація аграрного сектору привертає значну увагу суспільства через багатообіцяльні перспективи для підвищення ефективності та прибутковості. Для визначення ключових тем і прогалин у цифровізації сільського господарства розглянуто останні дослідження та публікації в цій сфері. Аналіз показав, що, хоча деякі дослідження вказують на потенційні переваги цифрового сільського господарства, інші підкреслюють обмеження та проблеми, пов’язані з його впровадженням. Процеси цифровізації аграрного сектору України відповідають сценарію "легкої цифровізації", що характеризується базовим рівнем цифровізації сільського господарства, обмеженим контролем даних та суттєвою різницею в цифровій грамотності і впровадженні технологій між різними зацікавленими сторонами в аграрному секторі. Щоб сприяти процесу цифровізації, потрібно поліпшити обмін даними між зацікавленими сторонами, як-от фермери, уряд, трейдери, виробники, споживачі та AgriTech. Цифрові платформи, електронне врядування, сільськогосподарські консультації, доступ до фінансових послуг та обмін інформацією є дуже важливими для цифрової трансформації. Досліджено цифрову взаємодію між фермерами та агротехнологічними компаніями, трейдерами/виробниками продуктів харчування та споживачами з акцентом на її елементах і перевагах. Обговорено роль уряду у створенні надійної системи цифровізації та сприянні співпраці між зацікавленими сторонами. Уряд пропонує впровадження таких рішень, як системи управління фермами, інструменти збору даних, системи підтримки ухвалення рішень і технології землеробства на основі даних. Ці рішення полегшують аналіз даних, ухвалення обґрунтованих рішень та оптимізацію роботи ферми. Проблеми та обмеження, пов’язані з цифровою трансформацією аграрного сектору, – це обмежені фінансові ресурси, нормативні обмеження, опір змінам і проблеми конфіденційності. Потрібні подальші дослідження для вивчення стандартів якості даних, прав власності на дані та правил конфіденційності, розвитку навичок, систем моделювання та цифрових платформ.
Вплив монетарної політики в період правового режиму воєнного стану на ринок праці в Україні
(2023) Донкоглова, Тетяна
Метою дослідження є поглиблений аналіз впливу монетарної політики в період правового режиму воєнного стану на стан ринку праці та добробут населення в Україні. У статті проаналізовано, як воєнні дії вплинули на робочу силу та сфери зайнятості, стисло окреслено основні дії Національного банку України (НБУ) для стабілізації макроекономічної ситуації в країні, зниження інфляційного тиску та протидії виводу капіталу з країни. На основі наявної статистичної інформації та експертних оцінок стану ринку праці в Україні після повномасштабного вторгнення проаналізовано ефективність монетарних механізмів, зокрема тимчасової зміни режиму інфляційного таргетування на режим фіксації валютного курсу. Проведений аналіз підтвердив те, що, попри вчасні адаптивні зміни монетарної політики з боку регулятора, ефективність монетарного трансмісійного механізму в умовах війни є низькою. Падіння реального виробництва, зниження довіри до національної валюти, а також початок фінансування видатків уряду шляхом грошової емісії призвели до надлишку ліквідності в економіці, що своєю чергою спричинило зниження ефективності монетарного трансмісійного механізму. Національний банк України не може повністю забезпечувати контроль за рівнем інфляції та інфляційними очікуваннями в період воєнного стану. Аналіз динаміки вимушеної еміграції за період російського вторгнення також показав, що високий рівень невизначеності стримує біженців від повернення в Україну та стимулює витрачати зароблені кошти в країнах перебування, про що свідчить незначне зростання приватних переказів із-за кордону попри безпрецедентну хвилю еміграції. А отже, пріоритетним завданням уряду має стати розроблення стратегії фінансових і соціальних стимулів для повернення працездатного населення для забезпечення повоєнної відбудови України.
Результативність факторів економічного зростання: продуктивність та інновації
(2023) Бажал, Юрій; Домбровська, Ангеліна
Досліджено сучасну проблему темпів економічного зростання української економіки, а також інших країн, пов’язану зі значним їх зниженням. Показано, що її виникнення можна також пояснити браком уваги до активізації в країні інноваційних процесів під час формування реальної економічної політики. Обґрунтовано припущення, що це відбувалось через недостатню пріоритезацію виробничого фактора інновацій у неокласичних методах макроекономічного аналізу, і тому вони не давали правильних орієнтирів урядам під час формування економічних стратегій та програм. У таких країнах відбулось усталення величин "розриву ВВП" проти успішних країн. Україна вже багато років перебуває в цьому тренді не тільки щодо країн – економічних лідерів, а й щодо своїх найближчих сусідів. Представлено макроекономічний аналіз, який засвідчує наявність "парадокса продуктивності" в багатьох країнах Європи, особливо після кризи 2008 року: ВВП, оцінений у поточних доларах США, фактично не зростає, маючи незначні коливання, а не сталий висхідний тренд. Підтверджено, що "розрив ВВП" принципово не змінювався також між групами країн із різним типом економік. Показано, що виникнення феномену "парадокс продуктивності" зумовлене тим, що на фоні масштабного розвитку сучасних інноваційних процесів основні індикатори вимірювання продуктивності праці та інших ресурсів значно знизились проти попередніх часів. Статистика результативності факторів економічного зростання, побудована на домінуючих неокласичних моделях, показує все меншу пояснювальну здатність для розкриття ролі продуктивності праці в економічному зростанні. Проведений регресійний аналіз підтвердив такий висновок і засвідчив недостатню увагу української економічної політики до ендогенних факторів інноваційного розвитку.
Інноваційний розвиток як чинник повоєнної відбудови економіки України
(2023) Біла, Ірина; Посна, Вікторія; Шевченко, Олена
Розглянуто інноваційний розвиток економіки України як ключовий напрям економічної політики та інструмент повоєнної відбудови економіки України. Війна в Україні, а надто після повномасштабного російського вторгнення, впливає на інноваційне середовище країни, що зумовлено зниженням рівня інвестицій, зростанням ризиків для бізнесу, скороченням внутрішнього попиту на продукцію, зменшенням кількості інноваційних проєктів, доступності їх фінансування. Дослідження сучасного стану інноваційної діяльності в Україні та порівняння фактичного стану інноваційного розвитку України з іншими країнами світу дали змогу констатувати його суттєве відставання. Означене, на думку авторок, пов’язано з наявними проблемами, серед яких основними є такі: слабка розвиненість високотехнологічних підприємств і галузей, значний фізичний і моральний знос виробничого потенціалу більшості промислових підприємств України, недостатність фінансування інноваційного сектору економіки, структурна розбалансованість і технологічна низькоукладність, сировинна експортоорієнтованість та низька конкурентоспроможність. Авторки статті впевнені, що відновлення економіки України, забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання значною мірою залежать від використання інноваційних чинників, розвитку освіти, науки. Зазначено, що засади інноваційної політики держави в повоєнний період треба формувати вже сьогодні, створюючи умови для розвитку інтелектуального потенціалу, підвищення продуктивності праці, модернізації технологій, структурної перебудови економіки. Післявоєнна відбудова України має бути спрямована на кардинальну зміну структури економіки, перехід від аграрно-сировинного її типу до індустріально-інноваційного на основі створення сучасної високотехнологічної, цифровізованої промисловості з огляду на поширення у світі Індустрії 4.0. Авторки статті пропонують у процесі формування інноваційної політики особливу увагу приділяти структурним реформам, ефективному й прозорому використанню іноземної допомоги, посиленню співпраці виробників із науковими установами.
Sovereign debt and post-war Ukrainian economic growth – system dynamics approach
(2023) Hryhoriev, Hennadii
The aim of the article is to examine the post-war national economy, notably overburdened with significant war expenditures and the effects of sovereign debt restructuring in a wartime period. The research uses system dynamics modelling methods, operates with S-shaped growth, overshoot and collapse dynamic patterns. The oscillation patterns of behaviour have been used to demonstrate the scenario options of possible external debt minimization. The dynamic hypothesis about non-linear behaviour of post-war debt trajectory has revealed the intrinsic growth rate in debt-dependent economy and the inflection point of no return to stable economic growth without radical decision of sovereign debt cancellation. The direct consequence of a negative solution for debt cancellation would be the unpredictable, even chaotic fluctuations of national economic growth rate. Baseline simulation to prove the results of research has been provided. The embedded "dependent-economy" type of macrostructure does not allow to overcome the critical debt overhang level and needs a new national model with appropriate policy to stabilize the economy. Performance of post-war debt repayment depends mostly on an innovative fund, which can be created by export abilities in the framework of post-war recovery plan. The results of the research may be applied by national authorities responsible for macroeconomic debt policy. The obtained results of the study allow us to draw a conclusion about the impossibility of developing the national economy within the framework of the existing economic structure of the developing country. The debt trap, which cannot be eliminated, does not allow to develop the national innovative economy and ensure economic growth and development.
Management of virtual teams: behavioral aspects
(2023) Humenna, Oleksandra; Synytsya, Maksym
Since the announcement of the COVID-19 pandemic, the vast majority of companies have switched their employees to remote work. This has led to a number of problems, both technical and psychological. Technical problems related to online work are accompanied by questionable employee productivity and an unsatisfactory psychological climate in virtual teams. In order to address these shortcomings of working in virtual teams, the purpose of the article is to systematize employees’ feedback on the specific positive and negative aspects of remote work, and to propose effective methods for improving the efficiency of such work, using the principles of behavioral economics already tested in practice. The paper attempts to describe the importance of a comprehensive approach to evaluating work in virtual teams, which is based not only on the analysis of the effectiveness of such work, but also on the moral and psychological state of the team. It is also shown that behavioral principles (including various motivational tools) should be considered in the management strategy of virtual teams. The article proposes a comprehensive approach to the management of virtual teams based on the systematization of problems and specific ways to solve them. As a result of this study, it is proposed to use behavioral science approaches to improve remote work, such as loss aversion, endowment effect, framing effect, priming, and social comparison, which has already proven to be effective to a certain extent. Further studies, taking these aspects into account, will need to be undertaken.
Зміни у фінансуванні медичних закладів України та ефективність використання їхніх активів
(2023) Романченко, Наталія; Кожемякіна, Тетяна
Метою дослідження є аналіз трансформаційних змін, що відбулися у фінансуванні сфери охорони здоров’я, та наявності і регіонального розподілу активів підприємств сфери охорони здоров’я на основі даних Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України. У статті здійснено аналіз видатків Зведеного бюджету України та видатків на охорону здоров’я. Визначено, що після початку медичної реформи спостерігається тренд до зростання частки витрат на охорону здоров’я в загальному розмірі витратної частини Зведеного бюджету України. На основі аналізу даних Національної служби здоров’я України визначено кількість і розподіл витрат між надавачами медичної допомоги відповідно до рівня надання медичної допомоги. Проаналізовано наявність і розподіл активів медичної галузі між лікарняними закладами по областях України. З’ясовано, що протягом 2022 року підприємства сфери охорони здоров’я України суттєво збільшили свої активи. Для оцінювання ефективності використання активів галузі було використано показник "віддачі активів" закладів охорони здоров’я за розміром виплат від Національної служби здоров’я України за надані медичні послуги. Проаналізовано розмір оплати на одного пацієнта на основі кількості підписаних пацієнтами декларацій. Визначено вплив чинника міграції внаслідок війни на діяльність закладів охорони здоров’я. За результатами дослідження зроблено висновки про позитивний вплив впровадження реформи на фінансування медичної галузі. Відзначено, що подальші дослідження в цій галузі можуть бути спрямовані на виявлення чинників впливу на ефективність використання активів лікувальних закладів України та пошук резервів підвищення ефективності їх використання. Наголошено, що під час проведення розрахунків стандартні підходи до оцінювання ефективності потрібно трансформувати із врахуванням специфіки медичної галузі, для того щоб вони могли адекватно відображати ситуацію з економікою галузі.
Вплив кінцевих споживачів на розвиток відновлюваної енергетики через поведінковий вибір на користь чистої енергії
(2023) Китаєв, Андрій
Розглянуто проблеми розвитку відновлюваних джерел енергії в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку та досягнення світом кліматичної нейтральності до 2050 р., а також проблеми фінансування програм трансформації енергетики. Обговорено недоліки державного регулювання сектору відновлюваної енергетики через запровадження зеленого тарифу, що в Україні мало негативні наслідки для енергетичного ринку, іноземних інвесторів та державного бюджету. Представлена гіпотеза передбачає, що ірраціональний споживчий вибір та поведінкові чинники, що впливають на рішення про купівлю і корисність угоди, можуть вплинути на розвиток відновлюваної енергетики. Оцінено економічний потенціал залучення коштів кінцевих користувачів Європейського Союзу для фінансування заходів щодо відновлюваної енергетики з використанням інструментів поведінкової економіки, включно зі стимулюванням споживчого вибору. Описано дослідження споживчого вибору покупців різних вікових категорій, різного рівня доходів і місця проживання (Україна, Словаччина, Німеччина, Австрія та Чехія) між продуктами, виробленими з використанням традиційної та чистої енергії, представлено виявлені закономірності та зроблено висновки. Показано, що використання інструментів поведінкової економіки в умовах стимулювання усвідомленого споживчого вибору на користь продукції, виробленої з використанням чистої енергії, може створити умови для залучення коштів саме кінцевих споживачів у розвиток відновлюваної енергетики. У процесі модерації державної політики у сфері енергетики запропоновано впровадження ринкових і поведінкових інструментів стимулювання споживчого попиту на продукцію, вироблену з використанням чистої енергії, з прозорою фіксацією ланцюжка використання чистої енергії на всіх етапах виробництва.
Людський капітал як елемент інноваційної екосистеми
(2023) Палієнко, Тетяна
У статті розкрито наукові погляди на тлумачення та структуру інноваційної екосистеми, одним із важливих елементів якої є людський капітал. З’ясовано, що є пряма залежність між рівнем економічного розвитку країни та кількістю створених інноваційних продуктів, що підтверджено аналізом показників глобальних індексів конкурентоспроможності та інновацій. Згідно з результатами дослідження, попри сильні сторони, які мають вплив на вітчизняний інноваційний розвиток, Україна не є інноваційним лідером, а її показники погіршуються протягом останніх років, що свідчить про невикористання всього наявного інноваційного потенціалу та нестабільну економічну і політичну ситуацію в країні. Проведено порівняльний аналіз індексу людського капіталу, значення якого для України залишаються незмінними впродовж десятиліття. На це впливають наявні в країні проблеми інвестування в галузі освіти та охорони здоров’я, без яких продукування інновацій та функціонування інноваційної екосистеми неможливе. Дослідження показало, що хоча видатки з бюджетів на освіту до повномасштабного вторгнення зростали, але кількість закладів освіти постійно зменшувалась через закриття шкіл із невеликою кількістю учнів. Аналогічна тенденція зберігається і в галузі охорони здоров’я, де за порівняно стабільної чисельності відвідувачів кількість лікарняних закладів зменшилася. За результатами дослідження впливу людського капіталу на інноваційну екосистему зроблено висновки та надано пропозиції. Головним завданням сьогодні є залучення додаткових інвестицій у вітчизняний людський капітал, що зменшить державний тягар і допоможе у створенні й розбудові інноваційних галузей, які підвищать конкурентоспроможність країни у світі.
Бюджетна система України: вплив війни та виклики повоєнної відбудови
(2023) Буй, Тетяна; Прімєрова, Олена
У статті досліджено та систематизовано напрями й обсяги впливу повномасштабного російського вторгнення на бюджетну систему України, зокрема на структуру й обсяг доходів і видатків бюджету, зростання бюджетного дефіциту й державного боргу, зміну законодавства у сфері державних фінансів, зниження фінансової спроможності регіонів. Визначено, що через соціальну та військову спрямованість великої частини бюджетних видатків, а також численні податкові послаблення обмежуються можливості бюджетного фінансування за напрямами, які сприяють економічному розвитку країни. Узагальнено досвід інших країн, зокрема Польщі, Ізраїлю, Грузії, Німеччини та Японії, щодо економічного відновлення й бюджетного реформування після завершення воєн. Запропоновано першочергові заходи оздоровлення бюджетної системи України та виходу з бюджетної кризи, які потрібно вжити як під час війни, так і одразу після її завершення. Зокрема, серед основних заходів воєнного часу визначено підтримку малого й середнього бізнесу, скасування тимчасових податкових пільг, реформування митної служби, захист прав і гарантій інвесторів, фінансування пріоритетних видатків, як-от оборона, безпека та соціальний захист, залучення грантового фінансування, використання інструментів фандрейзингу та продовження діджиталізації економіки. Після завершення війни запропоновано змістити вектор економічної політики в бік активного залучення інвесторів, розвитку експортоорієнтованого виробництва і стратегічно важливих конкурентоспроможних галузей, відновлення бюджетних реформ (децентралізація, середньострокове планування, програмно-цільовий метод, огляд видатків, створення сервісів) і фіскальних правил, зменшення боргового навантаження з одночасною підтримкою високого рівня соціального захисту постраждалих від війни верств населення.
Очікуваний вплив банкрутства провідних іноземних банків на банківську систему України
(2023) Гладких, Дмитро
Досліджено проблему гіпотетичного впливу кризи на банківському ринку окремих країн на банківську систему України. Розкрито зміст регулюючих заходів держави, спрямованих на забезпечення фінансової стійкості українських банків, що послідовно реалізуються з лютого 2022 р. та передбачають впровадження повного (незалежно від суми та валюти) державного гарантування банківських вкладів фізичних осіб, забезпечення банків необхідним обсягом рефінансування, радикальне підвищення рівня облікової ставки, активне накопичення міжнародних резервів, виведення з ринку проблемних банків, активацію використання норм обов’язкового резервування залучених банками коштів, зниження ставки за депозитними сертифікатами овернайт, активізацію роботи Ради з фінансової стабільності. Визначено позитивні наслідки реалізації комплексу заходів з підтримки банківської системи України, зокрема: зниження темпів інфляції, зміцнення курсу гривні, збереження прибутковості банківською системою, поступове відновлення капіталізації банків. Виокремлено проблеми, що потребують вжиття додаткових регулюючих заходів з боку держави, а саме зростання частки проблемних кредитів і фактичне призупинення кредитної діяльності банків. Запропоновано низку заходів у межах удосконалення поточної монетарної політики України: розроблення механізму "аварійного" рефінансування банків на випадок швидкого поширення кризових явищ; безумовне дотримання політики "дорогих грошей"; обмеження темпів зростання емісії та грошової маси; відновлення практики обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів; забезпечення подальшого "тонкого налаштування" чинної методики обов’язкового резервування залучених коштів; врегулювання процедури управління "новими" NPL (Non-Performing Loan); створення спеціалізованої державної установи з управління проблемними активами для прийняття нею на баланс портфелів NPL державних банків.
Оцінювання інвестиційної привабливості галузі хмарних технологій
(2023) Сєміколенова, Світлана; Корчагін, Дмитро
Хмарні технології є на сьогодні однією з фундаментально важливих галузей у контексті цифрової трансформації. У зв’язку з колосальним збільшенням інформації стає очевидним, що хмарні обчислення є ключовим чинником швидкого впровадження інновацій на місцевих і міжнародних ринках. Посилення конкуренції в цифровому полі змушує міжнародні та місцеві підприємства до безпрецедентних кроків щодо збору та аналізу великих масивів даних, які залишають користувачі в інтернет-просторі. Саме це стимулює постачальників хмарних технологій здійснювати колосальні капітальні інвестиції в обладнання та людський капітал. Метою дослідження є аналіз поточного стану галузі хмарних технологій для ухвалення інвестиційного рішення. У статті розкрито економічний потенціал галузі хмарних технологій, надано оптимальний приклад компанії, яка є найбільш фінансово привабливою для здійснення інвестицій. Під час аналізу було висвітлено ключові переваги хмарних обчислювальних потужностей, які збільшують відсоток застосування технології, а також визначено основних ключових гравців, які формують більшу частину ринку. Серед проаналізованих компаній, у розрізі пошуку оптимального підприємства для інвестицій, було вирахувано, що компанія Microsoft Corporation має найвищі коефіцієнти прибутковості серед підприємств у галузі, а фінансові ризики перебувають на помірному рівні. У процесі виконання моделі дисконтованого грошового потоку було виявлено, що акції компанії мають стабільний потенціал до зростання. На основі результатів проведеного дослідження запропоновано об’єднати два підходи до аналізу альтернативних технологій зберігання та опрацювання великих баз даних, виявлення характеру ключових фінансових ризиків та їхнього негативного впливу на визначення кінцевої справедливої вартості акції.
The profitability analysis of fintech microlending: advanced whale curve tools applying
(2023) Kaminskyi, Andrii; Petrovskyi, Oleksii
Fintech is actively expanding its activities in various directions in the modern financial system. One of these directions is the development of consumer lending, which forms an important competitive factor for banks and other traditional lenders. Lending models implemented by fintech companies have a number of fundamental differences from classic ones. The article is devoted to the study of the fintech microcredit model and the profitability analysis of this model based on the advanced Whale curve toolkit adapted to lending. In the article, the microcredit model is structured into three blocks, which include income generation, credit risk management systems, and borrower lead generation. Income generation is considered within the PDL (payday lending) approach. The methodological components of the application of the Whale curve toolkit for lending are justified. The first component outlines a holistic visualization of the relationship between risk and profitability of the credit portfolio of microcredit. The second component is the use of two approaches to the application of the Whale curve toolkit. The first approach is based on the choice of the basis of analysis of income from borrowers, and the second – on the choice of the basis of analysis of income from loans issued. The third component of the methodology was the segmentation of the loan portfolio into 4 segments: A, B, C, and D. It was done for both approaches. Segment A is characterized by the generation of high profitability for the creditor, segment B is close to a neutral level of profitability, and segments C and D are defined by a negative financial result of different levels. The analysis, based on the developed methodology, made it possible to identify a number of regularities between risk and profitability both in terms of segments A, B, C, and D and in terms of repeated loans. The analysis was conducted on the basis of data from several Ukrainian fintech companies for the 2nd and 3rd quarters of 2021. Within the methodological components, the analysis of income sensitivity based on the scenario approach was used in the work. A number of scenarios regarding changes in credit characteristics and risk management parameters were formed. On this basis, the sensitivity of income to these changes was modeled, and a comparative analysis of the results was carried out. The methodology proposed in the article makes it possible to implement an optimization analysis of fintech microcredit, to determine the relationship between credit risk and profitability, and to choose the optimal strategy for increasing the profitability of lending.
Startup industry in Ukraine: a catalyst for post-war recovery and strengthening monetary transmission
(2023) Nasachenko, Mariia
This article examines the role of the startup industry in Ukraine as a catalyst for post-war economic recovery and the strengthening of monetary transmission. The study highlights the significance of supporting innovation and attracting foreign investment to foster economic growth, drawing upon the analysis of the Ukrainian startup ecosystem across diverse sectors, including defense, healthcare, and technology. To quantitatively assess the relationship between the number of startup projects and the prevailing macroeconomic conditions, the author employs a multifactor regression model incorporating variables such as the short-term bank lending rate with a lag of one, past foreign direct investments, real wage index, differences in the National Bank of Ukraine’s policy rate with a lag of two, and economic agents’ inflation expectations for the next 12 months. To approximate the number of startups, the proxy variable of registered patents and inventions is used. The analysis underscores the comparative advantages of Ukrainian startups, particularly in terms of accessing talented IT professionals, and emphasizes the need for supporting the promotion of young innovative entrepreneurs. Ultimately, the research reveals that the growth of the startupindustry can contribute to the strengthening of monetary transmission and reduce dependence on traditional sectors, enhancing the economy’s resilience to external shocks. Furthermore, Ukraine possesses significant potential for developing the startup business sector, driven by the successful resistance to Russian aggression, which has led to new initiatives by war veterans in drone manufacturing, improving the technical specifications of various weapons, and integrating into the global investment landscape. This, coupled with the country’s growing reputation as a new geopolitical investment hub for foreign investors, contributes to the increasing popularity of Ukraine in the global investment space.
Peculiarities of financial dollarization during martial law: case of Ukraine
(2023) Lukianenko, Iryna; Orlovska, Oleksandra
The article evaluates the peculiarities of banking sector dollarization in Ukraine with the use of econometric tools and a systems approach, conducts a scenario analysis for dollarization dynamics during martial law, and develops a framework for recommendations with the consideration of long-term financial stability goals. The study finds that the inflation-targeting regime has gradually reduced the dollarization of loans and deposits, but levels remain high. During the full-scale invasion of Russia in Ukraine, the record-low levels of dollarization and NBU restrictions prevented the rapid increase in dollarization as was previously observed during economic crises. The study also finds that loan dollarization is highly dependent on deposit dollarization and that economic agents tend to choose a more stable currency during periods of high inflation and exchange rate volatility. The scenario analysis forecasts that deposit dollarization will continue to grow during the crisis period and high uncertainty, while loan dollarization will stabilize on a new, higher level. To ensure financial stability on a long-term horizon, the de-dollarization strategy should include monetary policy, vertical development of the financial market, in particular, the development of the bonds market and alternative hryvnia instruments, as well as the use of macroprudential tools.
Artificial intelligence application in auditing
(2023) Ivakhnenkov, Serhii
Artificial intelligence (AI) is a rapidly evolving technology that has gained prominence in various industries, including auditing. AI enhances the effectiveness of auditors by automating routine tasks and improving data analysis. Major audit companies, such as EY and PwC, have integrated AI into their practices to save time, increase accuracy, and provide better services to clients. AI applications in auditing include anomaly detection, fraud prevention, revenue analysis, risk assessment, and financial data analysis. Machine learning algorithms, a subset of AI, play a crucial role in analyzing large volumes of financial data, identifying patterns, and making predictions. AI implementation in auditing involves different stages, including pre-planning, planning, contracting, control risk assessment, and substantive tests. The benefits of AI for auditors and clients include improved data analysis, reduced human error, increased efficiency, and enhanced audit quality. However, the successful implementation of AI in auditing requires a clear understanding of its strengths, limitations, and challenges, as well as interdisciplinary collaboration and the development of specialized frameworks. AI has the potential to transform audit procedures, but human expertise and understanding are still essential for its proper use. It is important to recognize that while AI can automate certain tasks, it cannot replace auditors’ judgment and critical thinking skills. There are also challenges associated with AI implementation in auditing. These include the need for extensive data preparation, ensuring data quality and integrity, managing complex algorithms, and addressing regulatory and compliance issues. Furthermore, auditors must stay updated with the latest advancements in AI and continuously adapt their skills to leverage the technology effectively.

Browse

Browsing Том 8, випуск 1 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options