Вип. 29. Літературознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Вип. 29. Літературознавчі студії by Issue Date
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
Item Генеза класицизму в літературі Російської імперії(2007) Ксьондзик, НаталіяУ статті розглянуто питання генези класицизму в літературі Російської імперії. Виокремлено і проаналізовано три погляди на проблему: російський, зокрема "дожовтневого періоду", радянських і пострадянських часів, та український, від початку XX століття до сучасних версій.Item Нью-Йоркська група: інтродукція до нових полемік на давні теми (уривок з авторської монографії)(2007) Моренець, ВолодимирУ дослідженні осмислюється питання модерності Нью-Йоркської групи. Пропонується поглянути на це явище крізь призму опозиції "модерне - рустикальне", що знімає штучне, на думку автора, протиставлення модерного й етнонаціонального.Item Про який час ідеться в літературному творі?(2007) Фізер, ІванУ статті представлено фундаментальні філософсько-естетичні уявлення про художній час та його специфіку у відношенні до фізичної категорії часу.Item Семантична мова фольклорної традиції в поезії М. Клюєва та В. Свідзинського(2007) Кісельова, ЛюдмилаСтаття висвітлює фольклорні витоки семантичної поетики М. Клюєва та В. Свідзінського. Увагу зосереджено на засобах актуалізації ритуально-міфологічних структур у поетичному тексті. Порушено проблему взаємодії літературного слова і так званого "традиційного смислу".Item Еволюція архетипних образів вогню в повістях М. Гоголя (за концепцією Г. Башляра)(2007) Усатюк, ОленаУ статті запропоновано новий підхід до аналізу творчості Миколи Гоголя, який ґрунтується на залученні новітньої архетипної концепції Гастона Башляра. Досліджено романтизм українських та петербурзьких повістей Гоголя, використовуючи "Психоаналіз вогню" Башляра. Прослідкувавши еволюцію архетипних образів вогню у Гоголя, авторка статті доходить висновку, що особистісні переживання письменника у переломний період життя якнайкраще відображає саме його творчість, а романтична поетика, основу якої і становлять архетипні образи, продовжує залишатися основним стрижнем гоголівської творчості навіть із рухом письменника в бік реалістичної поетики.Item Духовна Європа Чеслава Мілоша, Ярослава Івашкевича та Вітольда Ґомбровича(2007) Яковенко, СергійУ статті у порівняльному плані висвітлено "малі вітчизни" Ч. Мілоша, Я. Івашкевича та В. Гомбровича.Item Пам'яті Івана Фізера(2007) Брюховецький, В'ячеславНекролог присвячений пам'яті Івана Михайловича Фізера.Item Кримські перегуки: подорожні цикли Лесі Українки й Адама Міцкевича(2007) Якубчак, НаталяУ статті порівнюються ліричні цикли "Кримські спогади" Лесі Українки та "Кримські сонети" Адама Міцкевича. Припущення, що матрицею подорожньої циклізації для української поетки став текст польського романтика, підтверджене аналізом композиції, структурних та семантичних відповідностей. Попри декларовану у заголовках віршів вірність традиції, Леся Українка вдається до композиційної трансформації тексту-зразка та тематичного переакцентування.Item Представлення Європи у повоєнній прозі Олеся Гончара (1946-1948 роки)(2007) Дзядевич, ТетянаСтаттю присвячено аналізу дискурсу Європи у літературі українського соцреалізму. Авторка звернулася до тексту Олеся Гончара "Прапороносці" (1946-1948), а також оповідань і щоденникових записів того періоду.Item Світлої пам'яті Івана Михайловича Фізера(2007) Моренець, ВолодимирНекролог присвячений пам'яті Івана Михайловича Фізера.Item Лицарські романи Цзінь Юна та китайські традиційні бойові мистецтва(2007) Кузьмичов, СергійЦя студія є частиною дослідження психології китайського народу за допомогою методів літературної антропології. У статті представлено аналіз творчості одного з найяскравіших китайських письменників лицарської літератури XX століття Цзінь Юна з точки зору особливостей опису батальних сцен, місця бойових мистецтв в ідеологічній системі творів і психологічних особливостей китайських читачів.Item Спроба постколоніального прочитання фантастичного роману Андрія Бєляніна "Відстріл наречених"(2007) Семенова, ДаринаУ статті із застосуванням теорії постколоніалізму розглядається фантастичний роман Андрія Бєляніна "Відстріл наречених", зразок сучасної російської масової літератури. Аналізуються наявні у романі елементи, що продовжують традицію колоніального, імперського дискурсу російської літератури щодо України.Item Аркадій Любченко як гравець на полі тоталітаризму (проблема інтерпретації "Щоденника" А. Любченка)(2007) Пізнюк, ЛесяРозглянуто реалізацію дискурсу влади і три стадії тоталітарної "хвороби" А. Любченка у "Щоденнику", а також авторські коди (ідеологічні, політизації естетики, амбівалентні тощо).Item Роль інтелектуалізації письма у розвитку межових форм літератури (культурний контекст початку ХХ ст.)(2007) Іванова, НаталіяУ статті витлумачується зв'язок між інтенсифікацією практик "пограничного" (художньо-небелетристичного) письма на початку XX ст. та зміною характеру теоретизування поза рамками раціоналістичного дискурсу, а також: посиленням самосвідомості культури та внутрішньої рефлексії мистецтв над власними підставами, змістом, естетичним інструментарієм. Ці фактори означені як окремі аспекти загального явища інтелектуалізації фікційного та теоретичного письма, властивого модерній культурі XX століття, що зумовлює їхнє зближення і взаємопроникнення. Розгляд української ситуації враховує важелі формалістського й авангардистського контекстів.Item Поетика виражальності й сучасна критична теорія (за працею А. К. Жолковського, Ю. К. Щеглова "Работы по поэтике выразительности")(2007) Железна, ЮліяСтаттю присвячено проблемам поетики виражальності, що набула розквіту в 60-і роки в СРСР. Серед лінгвістів цей період відомий як "семіотична весна", саме тоді особливої популярності набули диспути про концепт "теми" та Ейзенштейнові ідеї стосовно структурної лінгвістики (передусім її кібернетичного, трансформаційного та породжувально-семантичного різновидів). Можливості цієї теорії та її вагу і за нашого часу продемонстровано на прикладі аналізу поезії Віктора Кордуна, одного з поетів "Київської школи".Item Український авангард: між деструкцією та "самозванством"(2007) Рябчук, СофіяУ статті описується явище літературного авангарду початку XX ст. та його українські втілення. Авторка висвітлює такі загальні риси авангардної літератури, спільні для різних європейських авангардних течій, зокрема й українських, як деструктивність, заполітизованість, мистецька деіндивідуалізація, (псевдо) елітарність, агресія, а головне - іронія авангарду.Item Ванітативний мотив в українській літературі 1960-1980-х років (на матеріалі творів О. Ільченка, В. Дрозда, В. Шевчука)(2007) Пелешенко, НаталіяУ статті розглядаються особливості інтерпретації Книги Екклезіаста та її головного лейтмотиву "марнота усе" в українській літературі доби бароко та 60-80-х років XX ст. (на матеріалі творчості О. Ільченка, В. Дрозда, В. Шевчука, стильову манеру яких прийнято називати "химерною прозою"). Наголошується на тому, що актуалізація мотиву vanitas (від латинського вислову "vanitas vanitatum et omnia vanitas", що перекладається "марнота марнот і все марнота") відбувається хвилеподібно, як і зміни культурно-стильових епох, в періоди, забарвлені кризовістю світовідчуття, що характерна для всіх стилів нереалістичного типу. При цьому, звичайно, зазначається, що в процес трансформації цього мотиву вносять корективи філософсько-естетичні, стильові, мистецькі, релігійні й соціально-історичні передумови та чинники.Item Українська національна ідентичність у дзеркалі іспанської культури(2007) Пронкевич, ОлександрПредметом статті є особливість рецепції іспанської культури українськими націотворчими елітами, які мають тенденцію сприймати Іспанію як дзеркало, що відбиває важкий процес формування української національної ідентичності. Велика увага в публікації приділяється інтертекстуальним зв'язкам, на основі яких відома сучасна українська письменниця Н. Зборовська розробляє власну концепцію українського національного відродження, яку вона називає Українською Реконкістою. У статті порівнюються дві Реконкісти - іспанська й українська, що дозволяє авторові публікації зробити деякі узагальнення щодо стратегій нарації української нації на сучасному етапі.