Кіно-Театр. 2023. №1
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Роман Семисал: "Ця війна об'єднує у боротьбі справжніх"(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Іванишина, ЛарисаПісля повномасштабного російського вторгнення актор захищає українську землю від російських загарбників у 17-тій окремій танковій Криворізькій бригаді ім. Костянти-на Пестушка. "Для мене було принципово не гріти однемісце десь у Києві, а бути поближче до лінії зіткнення". Роман Семисал (н. 1976) закінчив КНУТКіТ ім І. Карпенка-Карого. У 2014 році став режисером і виконавцем головної ролі у виставі "Рядовий Шевченко" в Молодому театрі, приуроченій до 200-річного ювілею Тараса Шевченка. У тому ж році його включили в список "Обличчя культурного року". Свого часу він проходив строкову службу в зразково-показовому оркестрі ЗСУ, а влітку 2014-го року пішов добровольцем на фронт, був гранатометником на Луганщині в 24-тій окремій механізованій бригаді.Item Ватикан та геополітика: між Божим промислом і людським. Український контекст(2023) Ямборко, ОльгаВійна в Україні призвела до суттєвих перестановок на геополітичній карті світу. У зв’язку із цим самим українцям, як і представникам геополітичної шахівниці, довелось складати "іспит совісті". Для українців він має життєве значення й тяжіє до однозначних відповідей, натомість світова спільнота та її провідні інституції визначаються між мораллю – "європейськими цінностями" – та "інтересами". Агресор в особі росії упродовж довгого часу випробовує на міцність систему світового порядку, сформовану після Другої світової війни. На фронтах російсько-української війни ця проблема перейшла усі межі і проявила реальний стан справ, коли чимало міжнародних інституцій виявились неспроможними виконувати свої функції або у реалізації своєї місії користуються підміною понять.Item Ален Делон підтримав Україну. Громадянська позиція через призму творчості актора(2023) Ямборко, ОльгаУ вересні 2022 року ЗМІ проінформували про те, що легендарний француз Ален Делон здійснить низку заходів на підтримку України. Передусім, актор відвідав посольство України в Парижі, де прочитав напам’ять французькою уривок "Заповіту" Тараса Шевченка, а згодом взяв інтерв’ю у Президента України Володимира Зеленського, яке французький телеканал TV Mond показав для 400-мільйонної аудиторії під час пресконференції першої особи України з представниками французьких ЗМІ. Розмова Алена Делона з Володимиром Зеленським тривала понад 15 хвилин і стала не так прикладом аналітичної чи, навпаки, – рекламної роботи, як сповненим співпереживання спілкуванням двох відомих, впізнаваних у масштабах світової спільноти, людей про війну в Україні.Item Ярослав Гавянець: "Фільми про Україну люди за кордоном сприймають щиро, навіть зі сльозами на очах"(2023) Гавянець, Ярослав2021 року в Україні на основі спогадів, роздумів, розповідей учасників вистав "Гамлет" Шекспіра та "Гамлет-машина" Хайнера Мюллера було створено театральний проєкт H-Effekt режисера Рози Саркісян і драматурга Йоанни Віховської. Восени виставу показали у Познані (Польща) на театральному фестивалі "Близькі незнайомі". Вона лягла в основу фільму "Синдром Гамлета"польських режисерів Ельвіри Нєвєри та Пьотра Росоловські. Один із героїв та акторів фільму - військовослужбовець Ярослав Гавянець. Про участь у МКФ він розповів кореспонденту газети "Урядовий кур’єр".Item Протистояння херсонців(2023) Котенок, ВікторіяДокументальна вистава "Лишитися (не)можна" – це перша прем’єра 2022 року Херсонського театру ім. Миколи Куліша. Коли Херсон опинився під окупацією росії, частина працівників театру евакуювалася, інші залишилися в місті чи області. Ті, хто зупинився у Києві, вирішили відновити свою діяльність. Гостинно надав реквізит, майданчик для репетицій, показу поновлених і нових робіт Київський театр ім. Лесі Українки.Item Жінка на українському фронтірі(2023) Канівець, АнастасіяФестивальний 2022 рік для України розпочався вельми багатообіцяюче – нагородою "за найкращу режисуру світового кіно" на кінофестивалі "Санденс". Здобув його "Клондайк" Марини Ер Горбач, картина окупованого куточка Донбасу. Російські війська вже стояли біля кордонів, тож своєчаснішого культурного амбасадора годі було уявити. Терористичний стиль російського ведення війни зробив стрічку ще актуальнішою, адже історія торкається знакової події – збиття бойовиками (чи російськими "іхтамнєтами"?) пасажирського літака рейсу MH17 з Амстердама до Куала-Лумпура у 2014 році. Саме цей злочин (навіть якщо ненавмисний) просигналізував: російсько-український "конфлікт" є справою не двох країн, а всього світу... але тоді цього не усвідомили.Item "Щедрик": кілька світлин на згадку(2023) Швець, МаргаритаУ перший день активної фази російсько-української війни наші ілюзії розвіялись, як дим, нагадавши давню, як світ, аксіому: війна не спить, вона лише спочиває й, враховуючи обставини, навряд чи засне у перспективі. Історія переконує, що жодне покоління українців не проіснувало без протистояння імперіям, і "цей дощ ніколи не скінчиться". Тож, окрім того, що ми маємо всіма силами боротись проти колоніальної залежності, ми повинні ще й зберегти "модель майбутнього" у найважчі для нас часи.Item Плюси і мінуси жіночого кіно(2023) Брюховецька, ЛарисаЦілком закономірно, що з початком російської агресії в Україні (2014 рік) виник і почав розвиватися жанр воєнного кіно. Творили його чоловіки-режисери, чоловіки-оператори, чоловіки-актори. Хоча в центрі одного з таких фільмів була жінка, – йдеться про "Матір апостолів" Зази Буадзе. І це справді феномен. Як невимушено до воєнної драми увійшла жінка, так невимушено жінки увійшли і в кінорежисуру, що тривалий час вважалася чоловічою професією, хоча в історію кіно ХХ століття вписалися такі імена, як Маргарет фон Тротта, Аньєс Варда, Агнєшка Голланд, Кіра Муратова, перелік можна подовжувати. Проте це не було поширеним явищем. Але, починаючи з 1990-х, в європейських країнах, у тому числі й в Україні, процес фемінізації кінорежисури набрав потужних обертів.Item "Офіційний конкурс": подорож за інвестиціями і "добрим словом"(2023) Швець, ЮлійЯкщо колись аналітики систематизуватимуть фільми, присвячені розбору біблійних гріхів, то в пункті "марнославство" чільне місце найглибших дослідників цієї вади дістанеться аргентинцям Гастону Дюпра і Маріано Кону. Саме вони спеціалізуються у рідкісному жанрі інтелектуальної комедії і з неймовірним зухвальством препарують цей, як випливає з логіки їхніх фільмів ("Художник", 2008, "Почесний громадянин", 2016, "Шедевр", 2018), істинно смертельний гріх.Item 17-й Римський кінофестиваль: актуалізація політичних сенсів(2023) Швець, ЮлійНа дев’ятому році існування Римського міжнародного кінофестивалю (заснований 2006 року) столиця Італії була визнана ЮНЕСКО "творчим містом кіно". Кваліфікаційним пунктом для такого статусу є "ініціативи, спрямовані на просування, доступ, участь і залучення спільнот і громадян, особливо малозабезпечених, до культурного життя". Нинішній, уже 17-й, фестиваль підхопив ці чудові ініціативи й продовжив відкривати якісну культуру для широкого глядача. Цінова політика квитків передбачає чимало показів і заходів із недорогим або вільним доступом. До офіційного визнання FIAPF (Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів) журі формувалось із очолюваних відомим кінодіячем 50 глядачів, які побажали подивитися всі фільми програми. Конкурс цього року вже оцінювало професійне журі, де був лише один продюсер, всі інші – творчі особистості в галузі кіно, культури та мистецтва, що, звісно, об’єктивує кінопроцес.Item Сергій Павлюк: "Театр не може бути сталим"(2023) Павлюк, СергійСергій Павлюк – заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Народився 22 грудня 1978 року. У 2005-му закінчив Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю "Театральне мистецтво". Дебютував із постановкою "Дума про братів неазовських" Л. Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Згодом працював у Рівненському академічному музично-драматичному театрі та Коломийському драматичному театрі. З 2007-го року приєднався до творчого колективу Херсонського театру. У його доробку – 117 вистав. Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусі, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії, Грузії тощо). Лауреат премій ім. М. Аркаса (2014 р.), І. П. Котляревського (2016 р.) та премії НСТДУ ім. С. Данченка (2016 р.). Батько 5 дітей.Item Олександр Книга: Херсонський театр у час війни(2023) Книга, ОлександрОлександр Книга про Херсонський театр під час війни. Бесіду веде Альона Мовчан.Item Артем Свистун: "Місія кожного – служити землі, де народився, її людям"(2023) Свистун, Артем; Котенок, ВікторіяАртем Свистун (н. 1981) – актор, культуролог, режисер, засл. діяч мистецтв України, директор, художній керівник Миколаївського академічного художнього драматичного театру. Закінчив Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв, Одеський інститут державного управління НАДУ при Президентові України. У 1998 році ще студентом розпочав творчу діяльність як актор на сцені Миколаївського театру. 2001 заснував і по 2017 рік керував Міським молодіжним народним театром "С.Т.У.К.". У 2007 році ініціював заснування Миколаївської міської громад. молодіж. організації "Федерація аматорських миколаївських театрів" (очолював до 2017 року). З 2012 по 2016 рік працював і як директор-розпорядник у Миколаївському художньому театрі. У 2013–2016 роках очолював театральний фестиваль Міжнародного Чорноморського клубу "Homo Ludеns". З квітня 2017 – директор-художній керівник Миколаївського театру (з лютого 2022 – в. о.). Поставив вистави: "Самотня зірка" Наталі Кравченко, "Експеримент, або Трагедія творчості» і "Східні вогні" Людмили Оспадової, мюзикли "Летючий корабель" Олександра Афанасьєва, "Одного разу в Миколаєві" і "Листи до Святого Миколая" (автор лібрето обох – Людмила Оспадова), моновистави "Проста українська скіфська баба" за твором "Доця" Тамари Горіха Зерня та ін.Item Олексій Гнатковський: "Наше мистецтво високе, сильне, як і наш народ"(2023) Гнатковський, Олексій; Котенок, ВікторіяОлексій Гнатковський (н. 1985) – актор театру і кіно, режисер, куратор фестивалю "Porto Franko", провідний актор Івано-Франківського драматичного театру, заслужений артист України. Освіта: Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (перша – політолог, друга – театральне мистецтво). Творчу кар’єру почав у 2004 році на сцені Івано-Франківського театру як артист балету, з 2008 – артист драми. Ролі: Еней у феєрії-бурлеску "Енеїда" Івана Котляревського, Гамлет у неоопері "Hamlet" за Шекспіром, Остап Ількович у трагікомедії "Слава Героям" Павла Ар’є, Віщун у різдвяному мюзиклі "Коляда та й плєс …Ізпрежди віка…" та Модільяні в однойменній виставі за сценічними версіями Ростислава Держипільського, Іван Синиця у мюзиклі "Гуцулка Ксеня" Ярослава Барнича, Дідушенко у драмі "Солодка Даруся" Марії Матіос, Дідушенко і Василь Шандро у драмі-реквіємі "Нація" Марії Матіос (режисер усіх вистав Ростислав Держипільський) та ін. Поза театром грає моновиставу "Про що мовчать чоловіки, або Дикун Forever" Роба Беккера (реж. Давис Колбергс). Режисерські роботи: "На західному фронті без змін" Е. М. Ремарка і "Сватання на Гончарівці" Г. Квітки Основ’яненка в ІваноФранківському театрі, "Серце навпіл" за оповіданнями Марії Матіос в Одеському театрі ім. В. Василька, "Дванадцята ніч" Шекспіра у Києві (міжнародний проєкт англійською мовою з ветеранами АТО і волонтерами) та ін. Лауреат фестивалю "Вересневі самоцвіти" у номінації "Найкращий актор" (за роль Івана Синиці) та премії ім. Мар’яна Крушельницького НСТДУ (за низку ролей). Роль Івана Довбуша у фільмі Олеся Саніна "Довбуш".Item Битва за Харків голосом Кейт Бланшетт(2023) Канівець, АнастасіяТема війни в Україні все активніше входить у світ Голлівуду. Звісно, до блокбастера про звитягу ЗСУ чи до драми з життя цивільних ще далеко, проте документалістики все більшає. Не так давно на екрани телевізорів і моніторів вийшов фільм, присвячений воєнному Харкову; спродюсувала й озвучила його одна з найнеординарніших акторок нашого часу – Кейт Бланшетт.Item Вухо: чеське свідчення. Образ системи(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Наумова, ЛарисаЗав’язка фільму "Вухо" Карела Кахині цілком відповідає містичній оповіді чи детективу. Подружжя приїздить на службовій машині додому після урядової вечірки. Машина їде, а вони залишаються вдвох на напівтемній вулиці перед власним будинком. Ні він, ні вона не можуть знайти ключі від хвіртки. В кінці вулиці з’являється машина, що виринає в темряві з вимкненими фарами, ніби демонстративно виїжджає на освітлену частину дороги і зникає вдалині.Item Вергілій українського театру – Олег Вергеліс(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Котенок, Вікторія30 вересня 2022 року пішов з життя театральний і кінокритик, журналіст, мистецький оглядач, письменник, публіцист, багаторічний редактор відділу культури тижневика "Дзеркало тижня", педагог, керівник літчастини Івано-Франківського театру ім. Івана Франка (з 2020 року), заслужений журналіст України Олег Вергеліс. Він є автором численних публікацій у періодичних виданнях ("Киевские ведомости","Главред", "Український театр" та ін.), оповідань та п’яти книг про театр ("Квиток на вчорашню виставу", "Театр, де розбиваються серця", "Народна артистка" та ін.), лауреатом конкурсів та літературних премій. Про Олега як людину і фахівця, його різнобічні таланти – у спогадах друзів і колег.Item Європейська кіноакадемія присудила нагороду всім українським кінопродюсерам(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023)10 грудня в Рейк'явіку всіх українських кінопродюсерів відзначили нагородою Co-Production Award 2022 від фонду Eurimages, на знак солідарності з українською кіно й телеіндустрією, які постраждали внаслідок російського вторгнення. Премія є спільною ініціативою Європейської кіноакадемії і Eurimages, фонду підтримки культури Ради Європи.Item Акторський спадок як послання(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Саква, ОлександрЦя книга починається з кульмінації – війни в пам’яті підлітка - Ступки. "Бомбардування, батько хапає мене і біжить з будинку. Влазимо на якусь будівлю… Раптом на дах вискакує німець, починає стріляти. Його нога провалюється, шукає опертя – і знаходить спину батька. Ми завмираємо від жаху… А німець гине, його тіло слабшає. Хіба таке можна забути? І після війни – скільки смертей було серед нас, хлопчаків, що постійно нишпорили у пошуках мін та снарядів, котрі не вибухнули. Смерть була в самому повітрі, страх її я відчував фізично десь до тридцяти п’яти років".Item "Душа опришка": нереалізовані задуми : (фрагмент)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Ямборко, ОльгаПропонуємо фрагмент дослідження, присвяченого творчості Івана Миколайчука, яке готується до друку в редакції журналу "Кіно-Театр". Миколайчуку вже присвячено кілька книг, видано його сценарії (2008) та фотоальбом "Магія любові". Але творчість, та й особистість, актора, сценариста, кінорежисера – це невичерпна скарбниця, тому досліджень, йому присвячених, не може бути забагато. У своєму дослідженні Ольга Ямборко зупинилася на нереалізованих задумах Івана Миколайчука, зокрема, пов’язаних з найбільш контраверсійними характерами. Витоки цієї теми і її тяглість авторка простежує через усю творчість Миколайчука.