Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 10
- ItemСуддівський розсуд під час встановлення суперечності положень кримінального закону Конституції України(2021) Демчук, ПавлоАвтор порушує питання про можливість реалізації судом повноважень, не визначених кримінальним процесуальним законом, проте передбачених Конституцією України. Такі дилеми виникають, якщо суд прийде до переконання, що певне положення кримінального закону не відповідає Конституції України. За формальним підходом кримінальний процесуальний закон не наділяє суд повноваженнями оцінювати кримінальний закон на відповідність Конституції України. Через концепцію допустимого суддівського активізму автор доводить, що у випадках, коли застосування кримінального закону буде порушувати Конституцію України, суд повинен обґрунтовано встановити таку суперечність із Основним Законом та не застосовувати відповідне положення. Цей підхід вимагає формулювання методології казуального оцінювання конституційності положень кримінального закону, щоб запобігти свавільному застосуванню універсальних цінностей та категорій конституційного права в процесі судового розгляду кримінального провадження.
- ItemПричинно-наслідковий зв'язок як елемент складу правопорушення в приватно-правових відносинах(2021) Кадук, ОльгаСтаттю присвячено дослідженню доктринальних і практичних підходів до встановлення причинно-наслідкового зв’язку в приватно-правових відносинах. Зроблено акцент передовсім на деліктних відносинах як на найменш дослідженій темі. Розглянуто базові концепції причинно-наслідкового зв’язку, а саме "but for" test і "conditio sine gua non", та зроблено висновок, що вони не завжди є єдино застосовні. Питання наявності причинно-наслідкового зв’язку ускладнюється, коли наслідки неправомірної дії чи бездіяльності є непередбачуваними, коли є переривання причинно-наслідкового зв’язку свідомими рішеннями інших осіб та у разі множинності причин. За допомогою порівняльно-правового аналізу концепцій, які існують у різних юрисдикціях, та дослідження практики застосування цих концепцій запропоновано вирішення питання про наявність причинно-наслідкового зв’язку в таких випадках. Зокрема, проаналізовано принцип передбачуваності наслідків у договірному праві, виведений у справі англійського суду "Hadley v. Baxendale", та аналоги цього принципу в деліктному праві. Досліджено залежність наявності причинно-наслідкового зв’язку від характеру наслідків на прикладі справи англійського суду "Jolley v Sutton LBC". Щодо випадків, коли причинно-наслідковий зв’язок переривається свідомими рішеннями інших осіб, досліджено справу Суду справедливості ЄС "Kone AG and Others v. ÖBB-Infrastruktur AG" та Постанову Верховного Суду від 27.02.2019 у справі No 755/2545/15-ц. Щодо проблеми встановлення причинно-наслідкового зв’язку у разі наявності альтернативної причинності досліджено інструмент "materially contributing cause", який вивів Верховний Суд Канади у справі "Athey v. Leonati". Також продемонстровано підхід Верховного Суду у разі множинної причинності на прикладі Постанови Верховного Суду від 05.06.2019 у справі No 757/21639/15-ц.
- ItemПодвійна природа права, юридична визначеність і коректність (справедливість) права(2021) Матвєєва, ЮліяУ статті розкрито важливість поєднання в природі права його моральної основи і формального змісту. Досліджено практичне значення теорії німецького філософа права Р. Алексі про подвійну, або ж дуальну, природу права. Дуальність передбачає, що право обов’язково охоплює як реальний, або фактичний, так і ідеальний, або критичний, виміри. Фактичний вимір представлений елементами офіційного походження і соціальної ефективності, а ідеальний вимір знаходить своє вираження в елементі моральної правильності (коректності). Тож теза дуальної природи права передбачає непозитивізм (non-positivism). Важливого значення набуває питання відповідності юридичної визначеності і коректності змісту норм, що пов’язується з принципом справедливості, який вимагає, щоб рішення владних органів були морально правильними. Принципи юридичної визначеності і справедливості часто можуть конфліктувати між собою. Але жоден принцип за будь-яких обставин не може витіснити інший. Навпаки, дуальна природа права вимагає, щоб обидва ці принципи застосовувались у коректній пропорційності, урівноважено (balanced). А це можливо тільки в політичній формі демократичного або дискурсивного конституціоналізму. Конституційні права та демократія – головні елементи конституціоналізму. Вони обов’язкові в дискурсивній теорії, і обидва мають дуальну природу. Позитивізм має слабкі сторони юридичної визначеності (відкритість мови, наявність суперечливих норм, динаміка суспільного життя та ін.). Але вони стають сильними аргументами для захисту людини, її гідності, прав і свобод. І тільки орієнтація права на його подальший гуманний розвиток, на його «олюднення» – з огляду на необхідність захисту людини на засадах справедливості, рівності і свободи – може стати аргументом, що заповнює слабкі сторони юридичної визначеності. Тоді і тільки тоді принцип формальної юридичної визначеності закону перетворюється в правову визначеність як складову верховенства права, що характеризує стабільний та цивілізований розвиток правового простору.
- ItemЗахист від кримінальних правопорушень як завдання кримінального провадження(2021) Новожилов, В.Статтю присвячено дослідженню змісту захисту від кримінальних правопорушень як завдання кримінального провадження. Автор відстоює застосування вузького підходу у визначенні захисту як завдання кримінального провадження. Проаналізовано можливість застосування протиправності та суспільної небезпечності як ознак при вирішенні питання про здійснення захисту. Надано визначення захисту від кримінально протиправного діяння як завдання кримінального провадження. Розглянуто об’єкти захисту у кримінальному провадженні, запропоновано вважати такими особу, громаду та суспільство й Український народ. Наведено перелік суб’єктів, що уповноважені чи праводійні здійснювати захист у кримінальному провадженні. Уведено поняття "атипового контрзахисту", під яким розуміється захист особи, громади та суспільства, Українського народу від кримінально протиправних діянь уповноважених суб’єктів кримінального провадження. Запропоновано виділяти два показники ефективності захисту: (1) його своєчасність та (2) пропорційність застосованих засобів характеру кримінально протиправного діяння.
- ItemОкремі аспекти обшуку під час розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння органогенного утворення(2021) Пустовойтова, Я.У статті на основі вивчення наукових джерел і слідчої практики досліджено особливості проведення обшуку під час розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння органогенного утворення. Аргументовано ефективність організації тактичної операції "Груповий обшук". Зазначено, що за умови існування декількох місць обшуку потрібно проводити тактичну операцію "Допущення обшуку з негативним результатом". У разі, якщо слідчі передбачають затримання осіб, які обшукуються, здійснюється тактична операція "Обшук – затримання". Надано перелік предметів, що є об’єктом пошуку, та визначено критерії їх розмежування під час розслідування незаконного видобутку дорогоцінного каміння органогенного утворення. Звернено увагу на тактичні та організаційні засади цієї слідчої (розшукової) дії. Проаналізовано низку проблем під час обшуків у кримінальних провадженнях зазначеної категорії та запропоновано шляхи їх усунення. Надано рекомендації щодо якісного збирання доказів.