Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 12
- Item"Безнаслідкова необережність" у сучасних умовах реформування кримінального законодавства: проблема та шляхи її розв’язання(2021) Багіров, СергійУ статті висвітлено проблему невідповідності законодавчих положень про необережну форму вини, які містяться в Загальній частині КК України, конструктивним особливостям деяких складів кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною цього Кодексу. Прогнозується ситуація, виникнення якої зумовлено майбутнім перенесенням значної кількості кримінальних за своєю правничою природою правопорушень з Кодексу України про адміністративні правопорушення до книги кримінальних проступків нового КК України. Переважна більшість цих правопорушень сконструйовані як такі, що мають формальний склад, тобто наслідки перебувають за його межами. Водночас конструкція необережної форми вини та її різновидів – легковажності і недбалості, нормативні моделі яких містяться в Загальній частині проєкту КК України, передбачає психічне ставлення до наслідків. Показано майбутні проблеми з визначенням форми вини кримінальних правопорушень, якщо серед положень Загальної частини проєктованого КК України буде передбачено положення про обмежену караність необережної поведінки. Пропонується принцип побудови норм про кримінальну відповідальність за необережні діяння, згідно з яким результативні необережні делікти мають передбачатися в книзі про злочини, а необережні правопорушення з формальним складом мають належати до проступків. З метою належного охоплення положеннями Загальної частини майбутнього КК України про необережність усіх конструктивних різновидів складів необережних правопорушень автор пропонує передбачити два типи необережної форми вини – результативну необережність і безнаслідкову необережність. Здійснено теоретичне моделювання відповідних кримінально-правових норм, якими закріплюватиметься безнаслідкова необережність та її різновиди.
- ItemОкремі аспекти арешту майна у світлі практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду(2021) Биков, ДенисУ статті досліджено критерії віднесення документів, особистих записів особи до категорії "майно" в контексті накладення арешту на майно, вилучене за результатами огляду, обшуку на стадії досудового розслідування. Встановлено, що такі матеріальні об’єкти мають ознаки майна лише у випадку, якщо вони можуть бути об’єктами цивільних прав, мати істотну художню, наукову, літературну, економічну цінність як загалом, так і виключно для володільця майна. Проаналізовано практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду стосовно накладення арешту на документи та особисті записи, практику Європейського суду з прав людини в контексті визначення критеріїв віднесення документів до майна. Наголошено на необхідності внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України в частині чіткого визначення, які матеріальні об’єкти під час огляду, обшуку вилучаються, а які тимчасово вилучаються, належать до категорії "майно" та потребують вирішення слідчим суддею питання про їх арешт. Запропоновано внести зміни до частини 7 статті 236 та частини 7 статті 237 КПК України та привести їх у відповідність до положень статті 16 КПК України та норм цивільного права.
- ItemСвітоглядні основи права ранніх держав Сходу(2021) Заєць, АнатолійСтаттю присвячено висвітленню світоглядних основ права держав ранніх цивілізацій Сходу, що ведуть тяглість із VII тисячоліття до н. е. (Шумеру і Аккаду, Вавилону, Індії, Китаю та Єгипту). У статті проаналізовано стихійно сформовані міфічний, релігійний, моральний і раціональний складники світогляду, а також елементи філософських учень; простежено як єдність властивих ученням ранніх держав Сходу уявлень про тяжкість гріха і гріховну поведінку, звичаєву основу права з кровною помстою і принципом таліону, колективною відповідальністю членів сім’ї і навіть общини в цілому, становий характер на основі уявлення про неминучість соціальної нерівності, підпорядковане становище жінки, так і суттєві відмінності різних правових систем, підґрунтям чого є спе- цифіка економічного укладу і політичного устрою, цивілізаційні і культурні відмінності, історичні особливості формування держав, а також світоглядні уявлення народів, їхнє розуміння світу, світового порядку, природних і земних законів.
- ItemДо проблеми перепиняльного характеру виборчих строків(2021) Ключковський, ЮрійСтаттю присвячено дослідженню перепиняльного характеру строків виконання виборчих процедур (виборчих строків). Визначення правової природи виборчих строків має важливе практичне значення. Перепи- няльними прийнято називати строки, які мають бути жорстко дотримані, тобто не підляга- ють продовженню чи поновленню. Дії, які мали бути вчинені протягом такого строку, вчинені після його закінчення, не можуть мати юридичних наслідків. Відсутність нормативного припи- су щодо можливості продовження чи поновлення деяких виборчих строків разом із усвідомлен- ням швидкоплинності і незворотності виборчого процесу та аналогією зі строками, визнаними перепиняльними нормативно, дає підстави правозастосовним органам поширювати такий ха- рактер на усі виборчі строки. Практика правозастосування засвідчує різні підходи до розуміння характеру виборчих стро- ків: хоча їх перепиняльний характер завжди декларується, однак не у всіх випадках дотриму- ється. Тому постає проблема пошуку критерію, який дозволив би розділити строки виконання тих чи інших виборчих процедур відповідними суб’єктами виборчого процесу на перепиняльні, з одного боку, і такі, що є зобов’язальними, однак можуть бути продовжені, з іншого. У стат- ті запропоновано такий критерій.
- ItemThe Right of Access to Non-State Dispute Resolution in the Legal Order of Larger Europe: A Yardstick to Harmonise Approaches to State and Non-State Dispute Settlement in Ukraine(2021) Marmazov, Vasyl; Pushkar, PavloThe Ukrainian legal thought has traditionally regarded the right of access to justice as a right of access to the State court, or to State managed or controlled procedures for dispute settlement. One of the main reasons for that was that the non-state, or uncontrolled by the State dispute settlement was not formally permitted, prohibition being imposed by the Soviet system and even to a certain extent during the period of domination on parts of the territory of the modern Ukraine, of the various externally imposed requirements of various legal systems in force at the material time. Non-state dispute settlement in its traditional forms, mainly based on the custom, was also left outside the attention in the pre-Soviet times and could not find its dignified place between accessible schemes and instruments for dispute settlement. Moreover, the understanding that justice delivery for the parties to the dispute should remain within State monopoly, became commonly accepted as from 1996. The adoption of the Constitution of Ukraine to a certain extent perverted approach to settlement of conflicts, focusing on the main role for the State courts, to these ends. In particular, the courts are having “direct jurisdiction” over any dispute, this led to perception of pre-trial settlements as unnecessary, even as regards those that remained in force, notably, the commissions on labour disputes that were recognized in the case-law of the European Court as equating in legal force to binding and enforceable legal instruments. Thus, the traditional historical approach to seeing judicial examination of disputes as an exceptional step in dispute settlement, in the absence of agreement or settlement by the parties, notably through mediation, arbitration or conciliation, various forms of third party involvement, steadily disappeared. However, alternative examination of disputes is returning back to its original standing. It is gaining its place in the discussions on the judicial reform and reform of the system for settlement of disputes. This reform is far from being finalised and possibly has not even started in practice. The new approach to settlement of disputes, aimed at breaking the principle of State monopoly on examination of disputes and seeing State dispute settlement by court as an exception, is still not firmly entrenched into the mentality of lawyers, public servants, judges, law enforcement employees and politicians in Ukraine. Thus, the article suggests and points out to importance of taking into account with these changes of a wider European perspective. Such a perspective should relate not only to theoretical and practical advantages of the non-state dispute settlement, but also provides that the privatisation of the dispute settlement procedures and breaking the state monopoly on it, is a part of wider international obligations, also being a part of the supranational legal order of the European Union. This obligation of Ukraine is also seen as part of the requirements stemming from the Council of Europe law. Both the EU law and the Council of Europe provide for extensive soft law recommendations, legal principles, which are formed by the case-law of the European Court of Human Rights. Such an approach provides that alternative means of dispute settlement, including arbitration, do not run contrary to the principles of human rights with regard to fair judicial proceedings. On the contrary, they could be seen as a highly relevant actual means of dispute settlement for any modern European society, built on the principles of respect to rule of law and human rights.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »