Вип. 71. Культурологія
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Item По той бік інтерпретації (моменти мовчання)(2018) Брюховецька, ОльгаПитання цього дослідження виникло від зіткнення з повторюваним протиставленням у сучасній гуманітаристиці, що перебуває під впливом перформативного, візуального і афективного поворотів, між значенням та інтерпретацією, з одного боку, та роботою і присутністю, з другого. У статті відстежено інтелектуальні джерела цієї опозиції та розкрито її політичні ставки. Стверджується, що два види виробництва – присутності і значення, не слід протиставляти, і річ у тому, щоб балансувати між ними. Проаналізовано приклади із фільмів "Мовчання" Інгмара Бергмана і "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова, в яких мовчання використано в продуктивний спосіб як одночасно опір інтерпретації і її провокування. Мовчання і присутність не обов’язково скасовують значення, вони можуть збагачувати інтерпретацію.Item Культуротворчий ескапізм: амплітудність та межовість феномену(2018) Бабушка, ЛарисаСтаттю присвячено дослідженню ескапізму як соціокультурного феномену, з одного боку, оскільки його існування збігається з народженням людини мислячої, та культуротворчого аспекту, який віддзеркалює процеси в культурі сучасності, з іншого. Змінюючи форми вияву, ескапізм завжди залишався на арені присутності дійсності, де бралися до уваги ті чи ті аспекти його розгляду. Однак, зважаючи на потаємну, приховану та інтимну природу власного вияву, ескапізм і сьогодні невиправдано залишається на периферії культуротворчого осмислення. Сучасний світ утримує й формує масовий попит, смак і продукує комунікативну реальність як віртуальну, що, своєю чергою, штучно прискорює, екстремізує культуру, оскільки остання починає набувати відверто гіпертрофованого характеру, який спрямовує людину до ескапізму в різних його виявах, почасти радикальних.Item Постмодерністський фемінізм, "постфемінізм", фемінізм третьої хвилі: проблеми термінології(2018) Корнєєва, ТетянаСтаттю присвячено дослідженню поняття "постфемінізм" у сучасному філософському та культурологічному дискурсі. Увагу зосереджено на необхідності прирощення теоретичного інструментарію в термінах фемінізму та гендерної теорії у зв’язку з потребою чіткої дефініції термінів "постфемінізм", "постмодерністський фемінізм" та "фемінізм третьої хвилі". Цей термін дає змогу конституювати проблему взаємозв’язку між різними відгалуженнями феміністичної теорії. У теоретичному зрізі дослідження проблеми проведено на аналізі статей, що з’являлися у 1980–1990 рр. в англомовній пресі. Проаналізовано різні трактування терміна "постфемінізм": як спроба виходу за межі фемінізму, "зворотний зв’язок" та як позначення періоду, пов’язаного з постмодерністським фемінізмом, що не має чітко визначеної мети та розмиває проблему бінарної опозиції чоловік/жінка.Item Декотрі аспекти "аксіальності" за Карлом Ясперсом у контексті історичної танатології(2018) Король, ДенисБлизько ста років філософи, історики, антропологи та культурологи дискутують щодо концепції "Achsenzeit" Карла Ясперса. Одним з основних протиріч стало усвідомлення його як власне "Осьового часу" – хронологічної віхи цивілізаційності – або радше як "аксіальності" – рубіжної зміни людської свідомості. Ми виходимо саме з останньої позиції та пропонуємо розгляд цієї зміни через призму порівняльної історичної танатології. Цей матеріал є спробою обґрунтувати з-поміж аксіальних проявів таку сферу, як індивідуальна посмертна доля (включно з персональним загробним судом). Тому "аксіальність" постає в наших висновках як соціокультурний алгоритм з акцентом на індивідуалізм, що починався як елітарний, але через сотеріологічні та есхатологічні настрої став надбанням широких прошарків багатоетнічних державних утворень.Item Одноразова річ у сучасному повсякденні(2018) Нікішенко, ЮліяОдноразові речі нині є невідокремною складовою повсякдення. З’явившись на початку ХХ ст., вони поступово посіли вагоме місце в нашому побуті, подекуди витіснивши речі багаторазового вжитку. Але науковці ще мало дослідили цей компонент матеріальної культури, більшою мірою до цієї теми звертаються екологи, соціологи та економісти, хоча сам факт присутності одноразової речі в культурі вже є приводом для досліджень. Ця стаття має на меті виокремити та проаналізувати різні аспекти буття одноразової речі в сучасному повсякденні, які автору видаються важливими. Звісно, охопити все одразу неможливо, тому акцент зроблено передовсім на тому, як одноразова річ нівелює цінність речі в цілому, змінюючи культурні традиції. Стаття торкається теми фактичного переходу в категорію одноразових речей тих предметів ужитку, які апріорі розраховані на тривалу експлуатацію. Також зачіпається аспект ресайклінгу – напряму в дизайні, коли робиться спроба "інкультурувати" одноразову річ, перетворивши її на предмет тривалого використання, або використати в господарстві в той чи той спосіб.Item Освітні моделі музею та специфіка освітньої діяльності на сучасному етапі(2018) Бондарець, ОксанаУ сучасній соціокультурній ситуації розвиток музейної справи багато в чому визначається динамікою комунікаційного простору музею. У цьому дослідженні автор аналізує освітні моделі музею, акцентуючи увагу на комунікативній, та наголошує, що різноманітні форми культурно-освітньої діяльності мають сприяти аналізу змісту експозиції (тобто є "засобом, а не самоціллю"). Звернено увагу на трактування та співвідношення деяких термінів, зокрема "культурно-освітня діяльність", "музейна педагогіка" та "методика культурно-освітньої діяльності".Item Мовчазні картини науки господарювання автора "Мертвих душ" у монологах і діалогах Собакевича(2018) Джулай, ЮрійУ статті на прикладі п’ятої глави "Мертвих душ" уперше розкрито специфіку подання картин кухарської майстерності лише як частини картин хазяйнування. Задля цього показано, як гастрономічні діалоги і монологи Собакевича, що містили критику німецьких і французьких дієтологів та славили "руський шлунок", який ці лікарі не здатні зрозуміти, автор подав, по-перше, як публічний контраргумент, вибудований за формулою застережень самих дієтологів, що були наведені в енциклопедії "Хазяїн та хазяйка" Х. Ф. Ґермерсгаузена, а по-друге, зі знанням технологічних особливостей розмірів м’ясних страв, що готуються в традиційних печах. Крім цього, у статті стверджується, що включення в енциклопедії "Хазяїн та хазяйка" до правил виправлення на краще стану господарства кумедних історій про невдалі виправлення або яскравих та високих аналогій до цієї буденної справи було для М. Гоголя достатньою основою для прийняття можливості прояву та опису схожих ситуацій та їхнього перебігу, зокрема, і в маєтку Собакевича. Так, порівняння виправлення скрутних ситуацій у господарстві з перемогами полководця під час відступу з енциклопедії "Хазяїн та хазяйка" стали для М. Гоголя мотивом включення портретів Колокатроні та Багратіона як мовчазних посередників до батальних діалогів Собакевича і Чичикова про ціну ревізької душі.Item Про етичні межі критики культури з позицій психоаналітичної теорії параної(2018) Климчук, ОксанаУ статті з’ясовано зміст проблеми етичних меж застосування словника психоаналітичної теорії параної до критики сучасної масової культури та розглянуто інструменти дослідження культури, які пропонує термінологічний апарат психоаналізу. Популярні в Україні продукти масової культури Заходу проаналізовано у статті за допомогою понять "Супер-Его культурної епохи" та "параноїдальні конструкції". Перше поняття (його запровадив З. Фройд та розвинув С. Жижек) розширює погляд на культуру тим, що додає вимір неусвідомлюваної системи цінностей, яка існує, розвивається та змінюється поряд із публічно символізованим етичним законом. Оскільки ключовою мотивацією споживача масової культури є отримання насолоди, параноїдальні структури в культурних текстах аналізуються як джерело насолоди, легітимованої культурним Супер-Его.Item Теорія діалогу як засіб дослідження концерту для двох фортепіано з оркестром(2018) Бурган, ІринаУ сучасному світі в умовах глобалізації, активних міграційних процесів, збільшення інформаційного потоку гостро постає питання комунікації. У наш час особливої значущості набуває діалог, що постає універсальним типом комунікативної взаємодії на всіх рівнях соціокультурного простору. У статті розглянуто діалогічні концепції в таких галузях наукового знання, як філософія, культурологія, теорія музичної культури. Особливу увагу приділено дослідженню комунікативних особливостей ансамблевої культури на прикладі жанру концерту для двох фортепіано з оркестром. Розкрито його діалогічну специфіку в контексті її соціальної значущості.Item Два кіносюжети декадансу: 1921 рік ("Корабель" Ґ. д'Аннунціо та "Чорна Пантера" В. Винниченка)(2018) Кирилова, ОльгаСтаттю присвячено культурологічній реконструкції контекстів появи двох знакових європейських фільмів кінематографічного декадансу – "Корабель" за Ґ. д’Аннунціо (реж. Ґ. д’Аннунціо-мол., Італія) та "Чорна Пантера" за В. Винниченком (реж. Й. Ґутер, Німеччина) у 1921 р. Акцентовано їхню унікальність та спільність за об’єднавчою характеристикою "політичного даннунціанізму" як форми декадентської життєтворчості, що характеризувала італійського та українського кінодраматургів. Розглянуто "Корабель" як підсумковий твір кінематографічного символізму та "Чорну Пантеру" як експериментальний твір кінематографічного експресіонізму. Відзначено перспективи реконструкції й дослідження українсько-німецького фільму, на противагу італійському, офіційно виданому й добре відомому.Item На крилах свободи: лірична абстракція Ірини Ворони(2018) Павліченко, НадіяСтаттю присвячено аналізу творчості молодої української мисткині Ірини Ворони. До уваги взято проект "Я – Відображення" (2018) та інше. Ірина Ворона здобула класичну освіту в НАОМА та в Академії мистецтв м. Загреб, Хорватія. Працює в авторській техніці, імпульсивно, інтуїтивно; любить експериментувати, змішуючи різні матеріали і техніки, не фіксуючи їх у процесі. Ірина Ворона не задумує композиції, вони народжуються стихійно, так відроджується ідея індивідуального генія і унікального жесту творіння. Творчість Ірини Ворони не є серійною, вона вимагає діалогу, уваги глядача, складних емоційних та естетичних переживань. Позитивним симптомом для українського художнього ринку вважаємо діяльність арт-менеджерки Юлії Алєксєєвої, яка є також спонсоркою проекту "Я – Відображення".Item Матриця творчої свободи(2018) Петрова, ОльгаСтаттю присвячено процесу переходу мистецтва від соцреалістичної нормативності до творчої незалежності (1980-ті роки). Художні процеси осмислено як "геологічний зсув", злам стереотипів. Життя кількох поколінь художників за принципом "подвійного стандарту" породжувало в їхній творчості неоднозначні метафори, закодовані образи, часто гірку іронічну клоунаду. Показано діалектику драматичної моделі художнього мислення в аурі Чорнобильської катастрофи. 1987 рік був особливим і неординарним завдяки інтенсивному пробудженню громадської та творчої активності. Позначено перші конкретні події нонконформізму, який вийшов з підпілля. Унаочнено досвід формування незалежних художніх угруповань 1980-х років. Друга половина 1980-х років була часом компромісу, на який влада йшла, щоб не втратити ролі керманича. Підупала КПРС з тезою про "соціалізм з людським обличчям" та ВЛКСМ виявляли небачену до того лояльність до молоді. Балансуючи над історичною прірвою, влада робила відчайдушні кроки, аби стримати лідерство. Задокументовано смерть методу соцреалізму.Item Рецензія на: Studia Polsko-Ukraińskie. - 2017. - Tom 4. - Warszawa : Wydział Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego. - 260 p.(2018) Бондаревська, ІринаРецензія на щорічник: "Studia Polsko-Ukraińskie. - 2017. - Tom 4. - Warszawa : Wydział Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego. - 260 p.".