Вип. 08. Літературознавчі студії
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Жіночий простір(2002) Агеєва, ВіраУ статті йдеться про розширення праметрів "жіночого простору" в модерній літературі, про вихід жінки за межі переважно приватних, домашніх просторових координат. У творчості Лесі Українки, О. Кобилянської, Л. Старицької-Черняхівської, І. Вільде розглядаються проблеми табуйованих локусів, протиставлення інтер'єру та екстер'єру, зняття в модерній літературі традиційної ієрархії "чоловічого" та "жіночого" топосів.Item Новелістика Василя Стефаника: проблема модернізації наративу(2002) Дробот, ІринаУ статті авторка робить спробу окреслити шляхи розвитку наративних моделей та конструкцій прози раннього українського модернізму, зосереджуючись на творчості Василя Стефаника. На прикладі однієї з найвідоміших новел письменника - "Басараби" - детально досліджуються моделі побудови якісно нового типу поетики, що вирізнився на зламі століть і згодом дістав назви експресіоністичної.Item Божевілля у творах Лесі Українки і В. Домонтовича: між істиною та її релятивністю(2002) Щітка, ЛюбовУ статті порівнюється трактування психічної хвороби в оповіданнях двох письменників. Вибір творів для аналізу обумовлений схожістю сюжетів. Авторка доходить висновку, що божевілля, незважаючи на значну подібність художньої інтерпретації, відіграє принципово відмінну смислову роль: в оповіданні Лесі Українки "Місто смутку" воно трактується як істина про людську природу й світ, для В. Домонтовича (оповідання "Емальована миска") божевілля служить відправною точкою авторської іронії.Item Історична "правда" як літературна фікція (спогади Бориса Антоненка-Давидовича "На шляхах і роздоріжжях")(2002) Яковенко, СергійНа прикладі спогадів Б. Антоненка-Давидовича робиться спроба аналізу мемуарного тексту як практики художнього типу. Літературний вимисел виявляється основним організуючим чинником спогадів, а також єдиним джерелом внутрішньої правдивості слова.Item Літературно-критичні студії М. Зерова 1920-х років: засади європеїзму(2002) Белова, Юлія; Лисий, ІванСтаття є спробою узагальнити досвід М. Зерова - літературного критика. Увага авторів зосереджена на реалізації ним актуальної і нині в Україні засади європеїзму, на тому, який кут зору на літературні явища і процеси задавав цей принцип, на які критерії оцінювання орієнтував, до яких методів спонукав звертатися.Item Фонетична стилістика М. Вінграновського(2002) Борисюк, ІринаСтаття присвячена дослідженню особливостей поезії М. Вінграновського, висвітленню кореляційного співвідношення між смисловим та звуковим рівнями слова, що є ключовим для кожної окремої поезії. Саме фонетичний рівень є тим чинником, що зумовлює вибір смислотворчої рими, формує підтекст та створює сугестію вражень. Таким чином, звук у поезії Вінграновського виступає носієм смислу.Item Творчість Олени Теліги: експресіоністична стилістика(2002) Кононенко, ТетянаУ статті пропонується погляд на поезію та есеїстику Олени Теліги як на оригінальне засвоєння принципів експресіоністичного напряму й суголосних йому інтелектуальних ідей першої половини XX ст., а також окреслюється коло корелятивних спільностей між цими явищами як на рівні світоглядних концепцій, так і образної організації.Item Олександр Хашдеу - дослідник спадщини Григорія Сковороди(2002) Ласло-Куцюк, МагдаленаУ статті аналізується внесок в українську науку О. Хашдеу, одного з перших видавців і дослідників творчості Григорія Сковороди. Візія О. Хашдеу особистості українського філософа та інтерпретація його творів відбувалася в межах романтичної парадигми. Версія О. Хашдеу, члена харківського гуртка романтиків, стала, за визначенням авторки статті, прикладом романтичного суб'єктивізму в питаннях культурної спадщини.Item Іпостась Володимира Святого в українських рукописних житіях XVII-XVIII ст.(2002) Павленко, ГаннаУ статті простежується процес засвоєння й трансформації українською агіографічною прозою XVII-XVIII cт. середньовічної (з перевагою літописного варіанту) "двопланової" моделі образу Володимира Святого. Матеріалом дослідження обрано переважно житія Володимира XVII-XVIII cт. з рукописних збірників, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У центрі уваги авторки - мікроаналіз тексту. Спираючись на сучасні дослідження в галузі літературознавчої медієвістики, авторка розглядає специфіку інтерпретації агіографами XVII-XVIII cт. канонічних тем, мотивів, образів, сюжетів.Item Олександр Білецький як літературний критик: 1920-ті роки(2002) Панченко, ВолодимирУ статті аналізується літературно-критичний доробок Олександра Білецького 1920-х років. У центрі уваги автора - концепція розвитку української поезії перших двох десятиліть XX ст. та української прози 1920-х, обґрунтована в статтях О. Білецького, а також індивідуальний стиль критика.Item Барокова різдвяна драма в українській літературі 1900-1920-х років(2002) Пелешенко, НаталіяУ статті простежується процес засвоєння українською літературою перших десятиліть XX cт. естетики та поетики бароко. Сюжетна колізія та переважно елементи поетики різдвяної шкільної й народної драми XVII-XVIII cт. активно використовувалися українськими письменниками 1900-1920-х років з метою тематичного оновлення й модернізації форми літературного твору.Item Катастрофізм у польській міжвоєнній поезії: версія Юзефа Чеховича(2002) Матіяш, ДзвениславаУ статті розглядається проблема катастрофізму в польській поезії міжвоєнного десятиліття XX cт. Авторка зосереджується головно на творчості одного з найцікавіших його представників - Юзефа Чеховича. Розглядаються концепція поетичної мови, призначення поезії за Чеховичем, а також досліджуються основні риси Чеховичівських візій (катастрофа і смерть, аркадійні візи як альтернатива руйнуванню світу, катастрофізм та проблема людини).Item Німецько-українські взаємини XVIII ст. рецепція України в Німеччині, її етапи й тенденції(2002) Наливайко, ДмитроУ статті дається загальний обрис рецепції України й української історії в Німеччині та німецькомовних країнах XVIII ст., її етапів, провідних закономірностей і характерних тенденцій. Розглядаються як ті явища, що охоплюються парадигмою Просвітництва, так і ті, що перебувають поза нею.Item The Relationship between Heteroglossia and Authorial Voice in Eliot's "The Waste Land"(2002) Pedersen, LarysaThe article sets out on analysis of the relationship between heteroglossia and authońal voice in Eliot's "The Waste Land". The many-voicedness of the poem is build up on the basis of separate "heaps of broken images", overheard in solitude in eternity. Structurally, the poem is not a narrative as conventionally conceived, but evidently presents a bewildering sequence of the speech acts. Eliot skillfully integrates them into the fused continuum by means of the "uniting voice".