Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Київська кантіана ХІХ - початку ХХ ст.: досвід і традиції(Тандем, 2000) Ткачук, МаринаДедалі стверджуючись у розумінні культури як простору спілкування і взаємодії, сучасне історико-філософське українознавство все глибше усвідомлює необхідність розгляду філософських процесів, відбувалися в Україні впродовж її історії, в контексті розвитку світової й, зокрема, європейської філософської традиції. Ця необхідність підтверджена досвідом останнього десятиріччя, доволі рясного на потуги негайної самоідентифікації, заздалегідь налаштованої на виявлення самобутнього, обов’язково ні на кого не схожого, посталого з глибин "народного духу", вигодованого "землею-матінкою" філософського обличчя. Підібрана для останнього "емоційно-лірична", "лагідно-сердешна" посмішка й надалі виглядатиме жалюгідною гримасою, якщо замість спорудження карткового будиночку на грунті "українського народного світогляду" не визнати того зовсім не ганебного факту, що доволі повільні філософські процеси на теренах України живилися здобутками європейських мислителів, а найзначніші зразки філософського дискурсу виявилися результатом щеплення німецького ідеалізму.Item Дослідження блага. Частина IІ, глави 1-3(2023) Нісіда, КітароПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 1–3 другої частини праці "Дзен-но кенкю" (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У другій частині праці Нісіда розглядає поняття реальності з погляду своєї теорії чистого досвіду (це поняття було впроваджене й докладно роз’яснене в першій частині). Перша глава називається "Вихідний пункт дослідження". У ній сформульовано вихідну позицію, яка полягає в тому, щоб відкинути все, що можна поставити під сумнів, та почати з безсумнівного – з інтуїції, тобто безпосереднього знання, яке розкривається в чистому досвіді. Змістом цього знання є феномени свідомості. З огляду на це Нісіда заперечує дуалізм духу та матерії, а також критикує думку, ніби істинну реальність можливо пізнати за допомогою мислення. Друга глава називається "Єдина реальність – це феномени свідомості". У ній автор критикує матеріалізм та соліпсизм. Крім того, у ній виділено три основні проблеми: це проблема існування свідомості іншого, проблема причинно-наслідкового зв’язку та проблема виникнення буття з "ніщо". Слід зазначити, що тут вперше в "Дослідженні блага" розглядається поняття "ніщо", яке надалі стало центральним поняттям філософії Нісіди. Третя глава називається "Справжній вигляд реальності". Вона присвячена характеристикам істинної реальності, даної нам у чистому досвіді. Насамперед тут піддано критиці інтелектуалізм та волюнтаризм у психології. Нісіда доводить, що в чистому досвіді немає поділу на знання, почуття та воління. Ці три аспекти притаманні усім феноменам свідомості. Крім того, істинна реальність не знає також поділу на суб’єкт та об’єкт. Нісіда доходить висновку, що цілісне сприйняття реальності має включати як об’єктивне (знання), так і суб’єктивне (почуття та волю). Насамкінець розглянуто світосприйняття стародавніх греків як приклад цілісного сприйняття реальності.Item Дослідження блага. Частина І, глава 2-4(2023) Нісіда, КітароПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 2–4 першої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У цих главах Нісіда продовжує розвивати свою теорію чистого досвіду (це поняття було впроваджене й докладно роз’яснене в першій главі). За Нісідою, свідомість виникає з чистого досвіду і розгортається у складну систему, яка врешті знову досягає єдності, що є повною реалізацією чистого досвіду. Друга глава називається "Мислення". У ній розкривається поняття мислення та його зв’язок із чистим досвідом. Крім того, проаналізовано такі поняття, як судження, сприйняття, ментальні образи, істина та хиба. Багато уваги приділено взаємозв’язку мислення з перцептивним досвідом. Насамкінець філософ доходить висновку, що мислення й досвід у засаді тотожні. Третя глава називається "Воля". У ній автор переходить до поняття волі, яке розглядається як стосовно чистого досвіду, так і стосовно знання; розглянуто зв’язок цих понять із протиставленням суб’єкта та об’єкта. Крім того, заторкнуто питання свободи волі, впроваджено поняття трансіндивідуальної волі та великої системи свідомості, частиною якої є свідомість індивідуума. Четверта глава називається "Інтелектуальна інтуїція". Цим терміном Нісіда називає інтуїцію "ідеальних речей, зазвичай таких, які виходять за межі нашого досвіду", приклади її він знаходить у творчості митців та осяяннях містиків. Нісіда доводить, що інтелектуальна інтуїція лежить як в основі мислення, так і в основі волі. Закінчується глава думкою про те, що в основі всіх релігій лежить одна фундаментальна інтуїція, "істинне релігійне пробудження". У зазначених розділах є численні покликання на праці західних філософів – Платона, Спінози, Локка, Геґеля, Шеллінґа, Шопенгауера, Вільяма Джеймса тощо. Японських та китайських філософів не згадано, але в тексті зустрічаються цитати та алюзії на їхні ідеї. Переклад українською мовою публікується вперше.Item Четвериков Іван Пименович(ВД "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, МаринаСтаття в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у двох томах", у якій йдеться про Четверикова Івана Пименовича, випускника і викладача КДА – богослова, філософа, психолога, педагога.Item Кант і соціальна філософія : [першодрук](2001) Спекторський, Євген; Малахов, Віктор; Ткачук, Марина; Скуратівський, Вадим; Сидор-Гібелінда, ОлегПереклад українською, передмова та публікація Марини Ткачук. Хоч би якими значними видавалися зрушення, що відбулись у вивченні історії вітчизняної академічної філософії упродовж останнього десятиліття, в уявленнях про неї ще й досі залишається чимало "білих плям ". Однією з таких "плям" є, хоч як це прикро, і творчість Євгена Спекторського (1875 - 1951) - видатного філософа, культуролога, правознавця.Item Трансформационные процессы в духовной школе начала XX века: опыт Киевской духовной академии(2011) Ткачук, МаринаВ свете актуальных задач, стоящих перед современной православной духовной школой, переживающей период обновления, особенно важное значение приобретает всестороннее осмысление предыдущего опыта реформ, накопленного ею в процессе своего становления, то усвоение уроков истории, которое создает предпосылки для качественных изменений, а не одних лишь формальных преобразований. В этом смысле особенно пристального внимания историков заслуживает "реформаторское движение", охватившее православные учебные заведения России в начале XX века. Инициированное самими студентами и преподавателями духовных школ, оно "выплеснуло" наружу не только наболевшие проблемы их повседневной жизни — учебной, научной, воспитательной, бытовой, но и обозначило важнейший ракурс видения этих проблем "изнутри", стимулировав конструктивное обсуждение механизмов трансформации духовного образования, сообразной с его целями, задачами и высшим предназначением.Item Києво-Могилянська академія в історії філософської освіти(2014) Ткачук, МаринаХоч би як пильно прозирало око історика вглиб століть, перші паростки систематичної філософської освіти на східнослов'янських теренах вдається розгледіти не раніше XVII століття. Таке пізнє, порівняно із західноєвропейськими культурами, її народження спричинено, в першу чергу, тривалою відсутністю власне освітнього середовища, опосередкованістю долучення давньоруської культури до фундаментальної філософської традиції, закладеної в античні часи, та самою специфікою сприйняття культурних впливів, що зумовили утвердження стереотипного для всього східнослов'янського ареалу образу філософії як любомудрія, "мудрісного житія", моральнісної сповіді та проповіді, шляху духовного оновлення й Преображення. Образ філософії, що утвердився в києворуській культурі, цілком вкладався в "ужиткові потреби" християнського "добронравія", тож не дивно, що теоретична рефлексія віками залишалася на периферії філософської свідомості східних слов'ян, а систематичне і понятійне пізнання розглядалося ними як схематичне і нездатне дійти живої істини, чекаючи часу, коли в глибинах культури визріє потреба не лише у "філософі в печері", а й у "філософі за кафедрою".Item Монографія А. Колодного "Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників" - оцінки її рецензентів М. Ткачук, П. Мовчана, А. Єрмоленка та П. Яроцького(2017) Ткачук, Марина; Єрмоленко, Анатолій; Мовчан, ПавлоРецензії М. Ткачук, П. Мовчана, А. Єрмоленка на монографію А. Колодного "Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників".Item У пошуках російської філософії: Густав Шпет(2006) Ткачук, МаринаУ статті аналізуються основні проблеми історико-філософського аналізу Г. Шпетом проблем формування і розвитку російської філософії.Item Про діалектичність поезії(2023) Циба, В'ячеславУ есеї окреслено відношення між філософським мисленням і літературним умінням, що його дає побачити застосування діалектичного методу в поезії. Головною тезою є твердження про те, що поет за допомогою тропів та інших літературних прийомів здатен створювати образи, не менш відкриті до виявлення онтологічних протилежностей, ніж строга поняттєва рефлексія професійного філософа. Автор показує, що перспектива поета є так само філософською, хоча він і не переймається питанням про метод і що діалектичний метод у поезії є дієвим, як і філософський аналіз подій. Доповнює й унаочнює ці міркування добірка власних віршів автора.Item Policy of tolerance as factor in reducing intelectual migration in Ukraine(Baltija Publishing, 2023) Batrymenko, Oleg; Turenko, VitaliiStudy of the peculiarities of the dynamics of intellectual migration at all levels (secondary, higher school and highly qualified personnel) in independent Ukraine, as well as consideration of the importance of tolerance in migration processes and key factors in the formation and functioning of the relevant policy in our country. Methodology. The key methodological basis was the interdisciplinary approach, which made it possible to apply the work of both political scientists and state managers, as well as economists, sociologists and psychologists, in the given problem. Also, important methods were dialectical and comparative, as well as the use of statistical (sociological) data and psychological intelligence, which made it possible to make the research complex and systematic. The purpose of the study – reveal the specifics of the dynamics of intellectual migration in independent Ukraine, revealing both positive and negative aspects, as well as to form a state concept of tolerance in order to prevent the "brain drain" to other states. Conclusions. The authors considered the statistical data of domestic scientists, as well as the research of Western scientists, which made it possible to reveal a kind of regularity – intellectual migration from Ukraine depended on the state of the political dialogue of our state with certain countries. Accordingly, the importance of constant political communication of the Ukrainian authorities with key recipient states has been proven. The use of research not only by specialists in public management and administration, but also related humanities – sociology, psychology and philosophy, made it possible to reveal the multi-level and complex problem of intellectual migration in the conditions of a full-scale war between Russia and Ukraine. Management challenges regarding the formation of tolerance policy should take place not only in the context of the adoption of various types of legislative and state initiatives, including at the international level, but also the introduction of certain fundamental educational and scientific projects that would form a high culture of tolerance in our country. It is justified that the state policy in the field of tolerance should be formed not only in relation to the migrant intellectuals and the country themselves but also clearly prescribed methods and principles of dialogue between the government and the leaders of other states and international organizations. It is such joint cooperation that will be able to make an effective policy to prevent further brain drain not only of ethnic Ukrainians but also of representatives of other peoples and ethnic groups located in Ukraine.Item Materialistic traditions in chinese philosophy and their significance on the establishment of marxism in Сhina(Baltija Publishing, 2023) Turenko, Vitalii; Yarmolitska, NataliiaThis study presents the results of the authors' scientific research on the history of the formation of Marxism in China. A historiographical study of the currently available sources of both the Soviet period and modern domestic and foreign scientists was conducted, the factors that influenced the choice of the scientific advantages of studying the materialist tradition and the determination of the influence of this tradition on the formation of Marxism in China were tracked. The social, cultural, and philosophical context of different historical eras in which materialist traditions in Chinese philosophy arose and developed is reconstructed. The general purpose of the study is to determine the main periods of the formation of the materialist tradition in Chinese philosophy in order to deepen the knowledge of the history of the formation of Marxism in China; a description of the main figures who contributed to the formation of Chinese Marxism; carrying out a study of Chinese philosophy, taking into account its affiliation to materialism and idealism, the struggle between the materialist and idealist traditions in Chinese philosophy is also considered. The main task of the research was the description and analysis of the research methodology and understanding of the materialist tradition in Chinese philosophy, which was used both by Soviet historians of philosophy and by modern domestic scientists in the philosophical literature. To study the worldview, cultural and philosophical heritage of the main representatives of the materialist tradition in the history of Chinese philosophy, modern methods and approaches to the history of Chinese philosophy were used, including concrete-historical, comparative, and interdisciplinary approaches, which involve the complex use of methodological principles of historical-philosophical research and conceptual generalizations, modern methodological standards and prescriptions when studying the complex nature of Chinese philosophy. Also, the use of a certain historical-philosophical methodology made it possible to carry out a philosophical interpretation of methodological approaches to the study of Chinese scientific heritage, main figures, texts, and commentaries on the philosophical tradition of China. The scientific research carried out by the authors made it possible to conclude that the study of the reception of Marxism in Chinese philosophy significantly expands knowledge regarding the enrichment of philosophical and political sciences with complex systematic knowledge about the content and main directions of Chinese philosophical thought, in which, at present, the dominant concept of Chineseized Marxism is.Item Social Mission of Orthodox Churches in the Conditions of 2022 Russian Invasion of Ukraine Russian Invasion of Ukraine(2023) Turenko, VitaliiThe article reveals the peculiarities and specifics of the implementation of the social mission of key domestic Orthodox denominations in the context of Russia's full-scale war against Ukraine. The key aspects of providing assistance and support to the Orthodox Church of Ukraine (hereafter OCU) and Ukrainian Orthodox Church (Hereafter UOC) for both the military and the civilian population were analyzed. Differences in the provision of aid between the Orthodox churches were revealed: if the former helps through volunteers by providing and purchasing weapons, the latter is limited to the purchase of transport, the provision of basic necessities and food and clothing. The areas of activity and the common and distinctive features of the work of both Orthodox churches regarding the support of the population of Ukraine are revealed: to people who survived the occupation or intense fighting (lost loved ones, property), to citizens who, as of the end of summer, are still in the territories where the fiercest fighting is going on battles.Item Philosophical and anthropological issues in Chinese Marxism: key ideas and concepts(2023) Rudenko, Sergii; Turenko, Vitali; Petrenko, Ihor; Yarmolitska, Nataliia; Vilkov, Vyacheslav; Horbatenkо, VolodymyrIn the article, on the basis of a detailed study of the ideas of modern Chinese philosophers, a systematic examination of the features of the philosophical and anthropological discourse within the framework of Chineseized Marxism is carried out. Conceptually, for the realization of the set goals and objectives, the work of such theorists and thinkers of Chineseized Marxism as Mao Zedong, Li Jiehou, Li Dazhao, Qu Qiubo are taken into account, and two key philosophical and anthropological questions are also highlighted: the essence of human nature and the meaning of human existence. The opinion is substantiated that modern Chinese thinkers, seeing a dichotomy in human nature - social and natural - focus their attention on the social component, emphasizing that it is relations in society that form the basis of any human activity. It is revealed that in thinking about the nature of man, Chinese thinkers took into account not only the work of K. Marx, but also I. Kant. Considering and thinking about the meaning of human existence, the opinion is proven that in Chinese Marxism, as well as in Soviet Marxism, there is a concept of a "new man" who will live exclusively on the principles and principles of Marxist philosophy. It is proved that the importance of this concept for Chinese Marxism is due to the solution of the question of the role and significance of man in history. It was found that although the emphasis is on the social purpose of human life, we can still find considerations about the existential aspect within the framework of Chineseized Marxism, which is manifested in living for the sake of self-improvement and other people.Item Європа і європейські цінності після 24 лютого 2022 року : [виступ на Круглому столі "Філософської думки"](2023) Йосипенко, СергійВиступ на Круглому столі "Філософської думки".Item Україна і світ після 24.02.2022: рік незламності, рік консолідації : [виступ на Круглому столі "Філософської думки"](2023) Єрмоленко, АнатолійВиступ на Круглому столі "Філософської думки".Item Відповідь на Звернення Петера Брандта, Райнера Браунса та інших прихильників німецького пацифізму(2023) Бьолер, ДитрихПереклад з німецької мови та примітки Анатолія Єрмоленка.Item Прагматика [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023) Єрмоленко, АнатолійСтаття з "Енциклопедії Сучасної України : онлайн", у якій йдеться про прагматику — розділ семіотики, в якому тематизовано застосування мови або інтерпретацію знаків водночас із суб’єктом цієї інтерпретації.Item Features of explication "Practice": Between Ukrainian Soviet and Chinese Marxism(2023) Rudenko, Sergii; Turenko, Vitalii; Nelipa, Dmytro; Zarutska, Olena; Omelchenko, VictoriaThe article carries out a comprehensive comparative analysis of the understanding of "practice" in the context of thinkers of two directions of Marxism – Ukrainian-Soviet and Chinese philosophers. When examining the concept of "practice" in Ukrainian Soviet Marxism, the work of the following domestic thinkers is studied: P. Kopnin, V. Shynkaruk, V. Tabachkovskyi, V. Ivanov, O. Yatsenko. It is substantiated that domestic thinkers in the 60s and 80s of the XX century. focused their attention on practice not so much in the epistemological or socio-philosophical content, but in the anthropological and existential one. According to most of them, practice is not so much the opposite of theory, but a fundamental principle of consideration of all scientific and theoretical problems through the prism of their humanistic content, which allows us to realize the connection of theoretical knowledge with all the variety of ways of mastering a person. being, reveals the essence of knowledge as a cultural phenomenon. The work "On Practice" by Mao Zedong is analyzed, which reveals the prospect of further understanding of the researched concept within the framework of Chinese Marxism. In particular, he singles out two key aspects of the explanation of "practice": epistemological and political-philosophical. Therefore, Marxism in China is used to solve its problems and transform the rich practical experience of the state into theory, as well as in combination with Chinese history and unique Chinese traditional culture.Item R. Bellah's concept of "civil religion": identification features and motivational factors(2023) Sarapin, Alexander; Piletsky, EugeneThe article examines the nuances in the definition of "civil religion" as posited by American sociologist Robert Bellah. The situational drivers for its emergence include: a) the necessity for a theoretical framework while elucidating the dynamics of religion and politics in the US to Japanese students, and b) addressing the societal challenges the US faced due to the Vietnam War. R. Bellah's ideological foundation for reshaping "civil religion" is attributed to: drawing inspiration from the works of J.-J. Rousseau, and integrating theories from A. de Tocqueville, E. Durkheim, and S. Mead. The study proposes the existence of five methodological strategies discernible in Bellah's three publications: "Civil Religion in America" (1967), "Broken Covenant. American Civil Religion in Time of Trial" (1975), and "Religion and Legitimation of the American Republic" (1978). A comprehensive critique of Bellah's five distinct interpretations of civil religion is presented, evaluating their substantive coherence. The underlying reasons for shifts in Bellah's delineations of civil religion are outlined. This paper underscores the conceptual fragmentation and the aspiration for functional refinement in Bellah's portrayal of "civil religion". Reasons for Bellah's subsequent discontinuation of the term "civil religion" from the mid-1980s are also explored.