Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Specifics of development of aesthetics studies: between Soviet and Chinese marxism(2022) Turenko, VitaliiThe article reveals the features of the formation and functioning of aesthetic research in such two areas of Marxism as Soviet and Chinese. The study identified three key stages in the development of aesthetics in Soviet Marxism – the pre-war (the 1920s and 1930s), late Stalinism and the Khrushchev thaw, and the late period (1970-1980s). It should be noted that in the context of Soviet Marxism, the key tasks were that aesthetics becomes influential and in-demand science, included in the program of "technical progress" and "education of the builder of communism", important ideological, aesthetic, and applied field of philosophy. Therefore, in addition to the fact that purely ideological works were developed within the framework of aesthetic discourse, aesthetics itself in Soviet Marxism was able to develop thanks to contacts with semiotics, psychology, anthropology, cultural history, and sociology. Relying on a selective stream of translations of Western philosophies of art, Soviet aesthetics is beginning to resonate with global trends, which is facilitated by the unspoken consensus of the idea of aesthetics as a part of philosophical and humanitarian knowledge that has its own autonomy. Proved that in China culture and the cultural revolution are inextricably linked with the Marxist projects of critiquing capitalist modernity and building alternative modernity. Aesthetics and culture also were at the center of attention in Chinese Marxist circles. In this respect, the diverse practices and designs of Chinese Marxism are similar to those of Western Marxism or an equally distinct variety of Euro-American Marxist intellectual enterprises. Aesthetic Marxism in China had a dual mission – to criticize the internal contradictions of revolutionary hegemony and to offer a constructive vision of culture in a post-revolutionary society. This is the value of Chinese aesthetic Marxism, the implications of which go beyond China proper in the world of global cultural criticism. Moreover, being non-Western, Chinese aesthetic Marxism deliberately questioned the inherent Eurocentrism of Marxism. If this Eurocentrism is to be challenged and problematized, the questions posed by Chinese aesthetic Marxists cannot be ignored.Item Декілька слів у відповідь на рецензію твору "Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень і т.д.", вміщену в "Сучаснику"(1996) Новицький, ОрестПублікація, переклад українською, примітки Марини Ткачук.Item Кантознавчі студії в київській академічній філософії ХІХ – початку ХХ ст.(2001) Ткачук, МаринаОглядаючи історико-філософську спадщину київських академічних філософів X IX - початку XX ст., не можна не помітити значної кількості спеціальних праць, присвячених історії західної новоєвропейської філософії. Такий підвищений інтерес до західноєвропейської філософської думки видається цілком закономірним: пізній характер становлення вітчизняної академічної філософії неуникно ставив її у залежність (яку не слід тлумачити як епігонство) до значно давнішої й розвиненішої європейської традиції, а обставини зародження, що виявилось результатом повороту "очима на Захід", від початку налаштовували на діалог із західними сусідами.Item Історія філософії права. Вступ : [першодрук](1996) Юркевич, ПамфілПереклад українською та примітки Марини Ткачук.Item Філософська спадщина Київської Духовної Академії: стан і перспективи дослідження(2009) Ткачук, МаринаВідзначаючи 190-річний ювілей Київської Духовної Академії (1819–1920), не можна не згадати її визначну роль у становленні філософської освіти і науки на вітчизняних теренах. Доробок професорів і вихованців КДА яскраво увиразнює справедливість думки, що її висловив колись прот. Георгій Флоровський: "В Академіях за ХІХ століття склалася своя філософська традиція", причому традиція, значення якої не вичерпується відомчими межами, адже саме "в духовній школі закладалися підвалини систематичної філософської культури" на східнослов’янських теренах.Item Київська кантіана ХІХ - початку ХХ ст.: досвід і традиції(Тандем, 2000) Ткачук, МаринаДедалі стверджуючись у розумінні культури як простору спілкування і взаємодії, сучасне історико-філософське українознавство все глибше усвідомлює необхідність розгляду філософських процесів, відбувалися в Україні впродовж її історії, в контексті розвитку світової й, зокрема, європейської філософської традиції. Ця необхідність підтверджена досвідом останнього десятиріччя, доволі рясного на потуги негайної самоідентифікації, заздалегідь налаштованої на виявлення самобутнього, обов’язково ні на кого не схожого, посталого з глибин "народного духу", вигодованого "землею-матінкою" філософського обличчя. Підібрана для останнього "емоційно-лірична", "лагідно-сердешна" посмішка й надалі виглядатиме жалюгідною гримасою, якщо замість спорудження карткового будиночку на грунті "українського народного світогляду" не визнати того зовсім не ганебного факту, що доволі повільні філософські процеси на теренах України живилися здобутками європейських мислителів, а найзначніші зразки філософського дискурсу виявилися результатом щеплення німецького ідеалізму.Item Дослідження блага. Частина IІ, глави 1-3(2023) Нісіда, КітароПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 1–3 другої частини праці "Дзен-но кенкю" (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У другій частині праці Нісіда розглядає поняття реальності з погляду своєї теорії чистого досвіду (це поняття було впроваджене й докладно роз’яснене в першій частині). Перша глава називається "Вихідний пункт дослідження". У ній сформульовано вихідну позицію, яка полягає в тому, щоб відкинути все, що можна поставити під сумнів, та почати з безсумнівного – з інтуїції, тобто безпосереднього знання, яке розкривається в чистому досвіді. Змістом цього знання є феномени свідомості. З огляду на це Нісіда заперечує дуалізм духу та матерії, а також критикує думку, ніби істинну реальність можливо пізнати за допомогою мислення. Друга глава називається "Єдина реальність – це феномени свідомості". У ній автор критикує матеріалізм та соліпсизм. Крім того, у ній виділено три основні проблеми: це проблема існування свідомості іншого, проблема причинно-наслідкового зв’язку та проблема виникнення буття з "ніщо". Слід зазначити, що тут вперше в "Дослідженні блага" розглядається поняття "ніщо", яке надалі стало центральним поняттям філософії Нісіди. Третя глава називається "Справжній вигляд реальності". Вона присвячена характеристикам істинної реальності, даної нам у чистому досвіді. Насамперед тут піддано критиці інтелектуалізм та волюнтаризм у психології. Нісіда доводить, що в чистому досвіді немає поділу на знання, почуття та воління. Ці три аспекти притаманні усім феноменам свідомості. Крім того, істинна реальність не знає також поділу на суб’єкт та об’єкт. Нісіда доходить висновку, що цілісне сприйняття реальності має включати як об’єктивне (знання), так і суб’єктивне (почуття та волю). Насамкінець розглянуто світосприйняття стародавніх греків як приклад цілісного сприйняття реальності.Item Дослідження блага. Частина І, глава 2-4(2023) Нісіда, КітароПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 2–4 першої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. У цих главах Нісіда продовжує розвивати свою теорію чистого досвіду (це поняття було впроваджене й докладно роз’яснене в першій главі). За Нісідою, свідомість виникає з чистого досвіду і розгортається у складну систему, яка врешті знову досягає єдності, що є повною реалізацією чистого досвіду. Друга глава називається "Мислення". У ній розкривається поняття мислення та його зв’язок із чистим досвідом. Крім того, проаналізовано такі поняття, як судження, сприйняття, ментальні образи, істина та хиба. Багато уваги приділено взаємозв’язку мислення з перцептивним досвідом. Насамкінець філософ доходить висновку, що мислення й досвід у засаді тотожні. Третя глава називається "Воля". У ній автор переходить до поняття волі, яке розглядається як стосовно чистого досвіду, так і стосовно знання; розглянуто зв’язок цих понять із протиставленням суб’єкта та об’єкта. Крім того, заторкнуто питання свободи волі, впроваджено поняття трансіндивідуальної волі та великої системи свідомості, частиною якої є свідомість індивідуума. Четверта глава називається "Інтелектуальна інтуїція". Цим терміном Нісіда називає інтуїцію "ідеальних речей, зазвичай таких, які виходять за межі нашого досвіду", приклади її він знаходить у творчості митців та осяяннях містиків. Нісіда доводить, що інтелектуальна інтуїція лежить як в основі мислення, так і в основі волі. Закінчується глава думкою про те, що в основі всіх релігій лежить одна фундаментальна інтуїція, "істинне релігійне пробудження". У зазначених розділах є численні покликання на праці західних філософів – Платона, Спінози, Локка, Геґеля, Шеллінґа, Шопенгауера, Вільяма Джеймса тощо. Японських та китайських філософів не згадано, але в тексті зустрічаються цитати та алюзії на їхні ідеї. Переклад українською мовою публікується вперше.Item Четвериков Іван Пименович(ВД "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, МаринаСтаття в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у двох томах", у якій йдеться про Четверикова Івана Пименовича, випускника і викладача КДА – богослова, філософа, психолога, педагога.Item Кант і соціальна філософія : [першодрук](2001) Спекторський, Євген; Малахов, Віктор; Ткачук, Марина; Скуратівський, Вадим; Сидор-Гібелінда, ОлегПереклад українською, передмова та публікація Марини Ткачук. Хоч би якими значними видавалися зрушення, що відбулись у вивченні історії вітчизняної академічної філософії упродовж останнього десятиліття, в уявленнях про неї ще й досі залишається чимало "білих плям ". Однією з таких "плям" є, хоч як це прикро, і творчість Євгена Спекторського (1875 - 1951) - видатного філософа, культуролога, правознавця.Item Трансформационные процессы в духовной школе начала XX века: опыт Киевской духовной академии(2011) Ткачук, МаринаВ свете актуальных задач, стоящих перед современной православной духовной школой, переживающей период обновления, особенно важное значение приобретает всестороннее осмысление предыдущего опыта реформ, накопленного ею в процессе своего становления, то усвоение уроков истории, которое создает предпосылки для качественных изменений, а не одних лишь формальных преобразований. В этом смысле особенно пристального внимания историков заслуживает "реформаторское движение", охватившее православные учебные заведения России в начале XX века. Инициированное самими студентами и преподавателями духовных школ, оно "выплеснуло" наружу не только наболевшие проблемы их повседневной жизни — учебной, научной, воспитательной, бытовой, но и обозначило важнейший ракурс видения этих проблем "изнутри", стимулировав конструктивное обсуждение механизмов трансформации духовного образования, сообразной с его целями, задачами и высшим предназначением.Item Києво-Могилянська академія в історії філософської освіти(2014) Ткачук, МаринаХоч би як пильно прозирало око історика вглиб століть, перші паростки систематичної філософської освіти на східнослов'янських теренах вдається розгледіти не раніше XVII століття. Таке пізнє, порівняно із західноєвропейськими культурами, її народження спричинено, в першу чергу, тривалою відсутністю власне освітнього середовища, опосередкованістю долучення давньоруської культури до фундаментальної філософської традиції, закладеної в античні часи, та самою специфікою сприйняття культурних впливів, що зумовили утвердження стереотипного для всього східнослов'янського ареалу образу філософії як любомудрія, "мудрісного житія", моральнісної сповіді та проповіді, шляху духовного оновлення й Преображення. Образ філософії, що утвердився в києворуській культурі, цілком вкладався в "ужиткові потреби" християнського "добронравія", тож не дивно, що теоретична рефлексія віками залишалася на периферії філософської свідомості східних слов'ян, а систематичне і понятійне пізнання розглядалося ними як схематичне і нездатне дійти живої істини, чекаючи часу, коли в глибинах культури визріє потреба не лише у "філософі в печері", а й у "філософі за кафедрою".Item Монографія А. Колодного "Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників" - оцінки її рецензентів М. Ткачук, П. Мовчана, А. Єрмоленка та П. Яроцького(2017) Ткачук, Марина; Єрмоленко, Анатолій; Мовчан, ПавлоРецензії М. Ткачук, П. Мовчана, А. Єрмоленка на монографію А. Колодного "Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників".Item У пошуках російської філософії: Густав Шпет(2006) Ткачук, МаринаУ статті аналізуються основні проблеми історико-філософського аналізу Г. Шпетом проблем формування і розвитку російської філософії.Item Про діалектичність поезії(2023) Циба, В'ячеславУ есеї окреслено відношення між філософським мисленням і літературним умінням, що його дає побачити застосування діалектичного методу в поезії. Головною тезою є твердження про те, що поет за допомогою тропів та інших літературних прийомів здатен створювати образи, не менш відкриті до виявлення онтологічних протилежностей, ніж строга поняттєва рефлексія професійного філософа. Автор показує, що перспектива поета є так само філософською, хоча він і не переймається питанням про метод і що діалектичний метод у поезії є дієвим, як і філософський аналіз подій. Доповнює й унаочнює ці міркування добірка власних віршів автора.Item Policy of tolerance as factor in reducing intelectual migration in Ukraine(Baltija Publishing, 2023) Batrymenko, Oleg; Turenko, VitaliiStudy of the peculiarities of the dynamics of intellectual migration at all levels (secondary, higher school and highly qualified personnel) in independent Ukraine, as well as consideration of the importance of tolerance in migration processes and key factors in the formation and functioning of the relevant policy in our country. Methodology. The key methodological basis was the interdisciplinary approach, which made it possible to apply the work of both political scientists and state managers, as well as economists, sociologists and psychologists, in the given problem. Also, important methods were dialectical and comparative, as well as the use of statistical (sociological) data and psychological intelligence, which made it possible to make the research complex and systematic. The purpose of the study – reveal the specifics of the dynamics of intellectual migration in independent Ukraine, revealing both positive and negative aspects, as well as to form a state concept of tolerance in order to prevent the "brain drain" to other states. Conclusions. The authors considered the statistical data of domestic scientists, as well as the research of Western scientists, which made it possible to reveal a kind of regularity – intellectual migration from Ukraine depended on the state of the political dialogue of our state with certain countries. Accordingly, the importance of constant political communication of the Ukrainian authorities with key recipient states has been proven. The use of research not only by specialists in public management and administration, but also related humanities – sociology, psychology and philosophy, made it possible to reveal the multi-level and complex problem of intellectual migration in the conditions of a full-scale war between Russia and Ukraine. Management challenges regarding the formation of tolerance policy should take place not only in the context of the adoption of various types of legislative and state initiatives, including at the international level, but also the introduction of certain fundamental educational and scientific projects that would form a high culture of tolerance in our country. It is justified that the state policy in the field of tolerance should be formed not only in relation to the migrant intellectuals and the country themselves but also clearly prescribed methods and principles of dialogue between the government and the leaders of other states and international organizations. It is such joint cooperation that will be able to make an effective policy to prevent further brain drain not only of ethnic Ukrainians but also of representatives of other peoples and ethnic groups located in Ukraine.Item Materialistic traditions in chinese philosophy and their significance on the establishment of marxism in Сhina(Baltija Publishing, 2023) Turenko, Vitalii; Yarmolitska, NataliiaThis study presents the results of the authors' scientific research on the history of the formation of Marxism in China. A historiographical study of the currently available sources of both the Soviet period and modern domestic and foreign scientists was conducted, the factors that influenced the choice of the scientific advantages of studying the materialist tradition and the determination of the influence of this tradition on the formation of Marxism in China were tracked. The social, cultural, and philosophical context of different historical eras in which materialist traditions in Chinese philosophy arose and developed is reconstructed. The general purpose of the study is to determine the main periods of the formation of the materialist tradition in Chinese philosophy in order to deepen the knowledge of the history of the formation of Marxism in China; a description of the main figures who contributed to the formation of Chinese Marxism; carrying out a study of Chinese philosophy, taking into account its affiliation to materialism and idealism, the struggle between the materialist and idealist traditions in Chinese philosophy is also considered. The main task of the research was the description and analysis of the research methodology and understanding of the materialist tradition in Chinese philosophy, which was used both by Soviet historians of philosophy and by modern domestic scientists in the philosophical literature. To study the worldview, cultural and philosophical heritage of the main representatives of the materialist tradition in the history of Chinese philosophy, modern methods and approaches to the history of Chinese philosophy were used, including concrete-historical, comparative, and interdisciplinary approaches, which involve the complex use of methodological principles of historical-philosophical research and conceptual generalizations, modern methodological standards and prescriptions when studying the complex nature of Chinese philosophy. Also, the use of a certain historical-philosophical methodology made it possible to carry out a philosophical interpretation of methodological approaches to the study of Chinese scientific heritage, main figures, texts, and commentaries on the philosophical tradition of China. The scientific research carried out by the authors made it possible to conclude that the study of the reception of Marxism in Chinese philosophy significantly expands knowledge regarding the enrichment of philosophical and political sciences with complex systematic knowledge about the content and main directions of Chinese philosophical thought, in which, at present, the dominant concept of Chineseized Marxism is.Item Social Mission of Orthodox Churches in the Conditions of 2022 Russian Invasion of Ukraine Russian Invasion of Ukraine(2023) Turenko, VitaliiThe article reveals the peculiarities and specifics of the implementation of the social mission of key domestic Orthodox denominations in the context of Russia's full-scale war against Ukraine. The key aspects of providing assistance and support to the Orthodox Church of Ukraine (hereafter OCU) and Ukrainian Orthodox Church (Hereafter UOC) for both the military and the civilian population were analyzed. Differences in the provision of aid between the Orthodox churches were revealed: if the former helps through volunteers by providing and purchasing weapons, the latter is limited to the purchase of transport, the provision of basic necessities and food and clothing. The areas of activity and the common and distinctive features of the work of both Orthodox churches regarding the support of the population of Ukraine are revealed: to people who survived the occupation or intense fighting (lost loved ones, property), to citizens who, as of the end of summer, are still in the territories where the fiercest fighting is going on battles.Item Philosophical and anthropological issues in Chinese Marxism: key ideas and concepts(2023) Rudenko, Sergii; Turenko, Vitali; Petrenko, Ihor; Yarmolitska, Nataliia; Vilkov, Vyacheslav; Horbatenkо, VolodymyrIn the article, on the basis of a detailed study of the ideas of modern Chinese philosophers, a systematic examination of the features of the philosophical and anthropological discourse within the framework of Chineseized Marxism is carried out. Conceptually, for the realization of the set goals and objectives, the work of such theorists and thinkers of Chineseized Marxism as Mao Zedong, Li Jiehou, Li Dazhao, Qu Qiubo are taken into account, and two key philosophical and anthropological questions are also highlighted: the essence of human nature and the meaning of human existence. The opinion is substantiated that modern Chinese thinkers, seeing a dichotomy in human nature - social and natural - focus their attention on the social component, emphasizing that it is relations in society that form the basis of any human activity. It is revealed that in thinking about the nature of man, Chinese thinkers took into account not only the work of K. Marx, but also I. Kant. Considering and thinking about the meaning of human existence, the opinion is proven that in Chinese Marxism, as well as in Soviet Marxism, there is a concept of a "new man" who will live exclusively on the principles and principles of Marxist philosophy. It is proved that the importance of this concept for Chinese Marxism is due to the solution of the question of the role and significance of man in history. It was found that although the emphasis is on the social purpose of human life, we can still find considerations about the existential aspect within the framework of Chineseized Marxism, which is manifested in living for the sake of self-improvement and other people.Item Європа і європейські цінності після 24 лютого 2022 року : [виступ на Круглому столі "Філософської думки"](2023) Йосипенко, СергійВиступ на Круглому столі "Філософської думки".