Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemДослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії XIX - початку XX ст. : монографія(2012) Головащенко, СергійДослідженнями, на яких заснована ця монографія, зроблено перший внесок до цілісної реконструкції київської традиції православно-академічного дослідження та викладання Біблії XIX - початку XX ст. Зображуються її передумови, контекст появи та витоки: висвітлюється досвід педагогічної праці та науково-богословської творчості видатних представників Київської духовної академії. Бібліологічна освіта показана з точки зору становлення як академічного, так і популярного викладання. Основні напрями біблійних студій в КДА висвітлені на прикладі малодосліджених праць; частину документів вперше введено до наукового обігу. Книгу адресовано історикам, філософам, культурологам, релігієзнавцям. біблеїстам: дослідникам, викладачам, аспірантам та студентам, а також усім, хто цікавиться історією вітчизняної релігійної культури.
- ItemДослідження й тлумачення пророчих книг Біблії на київських теренах: в очікуванні повернення традиції : рец. на: Фаст Г., прот. Толкование на книгу пророка Аввакума, или опыт библейской теодицеи(2015) Головащенко, СергійЦя книга стала для київської біблієзнавчої й загалом богословської культури явищем довгоочікуваним, проте зовсім не випадковим. Адже традиція дослідження саме пророчої біблійної книжності є для Києва, насамперед, для Київської духовної академії, досить давньою та усталеною.
- ItemІдея єдності політики і моралі у творчості Петра Могили(1996) Головащенко, СергійВ особі митрополита П.Могили Україна отримала духовного лідера. Це було визнано, незважаючи на відсутність конфесійної єдності. Завзятий прихильник католищгва та унії Касіян Сакович у своїй "Перспективі" визнавав, що у православних школах отця Могили "вчать добре". А православні Могилині Требники протягом століть поширювались, зберігалися і вшановувалися саме у греко-католицьких парафіях. Однак духовне лідерство П.Могили мало визначну особливість. Він був предстоятелем Київської Митрополії тоді, коли церква залишилася чи не єдиним репрезентантом духовної, національно-культурної, а затим і політичної ідентичності української спільноти. В умовах втрати державного суверенітету актуальною виявилася унікальна здатність християнської церкви через свої інституції та ідеологію бути носієм, зберігачем та ретранслятором соціального, в тому числі політичного досвіду та форм суспільної організації. У 30-40 рр. XVII ст. справжня політична активність П. Могили мала реальні наслідки. Це - легалізація православної церкви, інтеграція її до наявної правової та політичної системи; впорядкування внутрішньо-церковного життя; перспективи полагодження міжконфесійних відносин. Могила, церковний лідер, фактично був політиком загальнонаціонального масштабу. Тому варто уважніше придивитися до ідей, висловлених Петром Могилою у різні роки з приводу покликання та особливостей служіння провідника народу, керівника, політика.
- ItemКиєво-могилянська та київська духовно-академічна традиції прочитання й інтерпретації Святого Письма в європейському контексті(2006) Головащенко, СергійПовернення києво-могилянської та київської духовно-академічної традиції до поля зору історико-філософського й історико-богословського дослідження - зважаючи на реальність такої реконструкції - є ознакою поступового подолання драматичного розриву із світовим та вітчизняним духовно- інтелектуальним простором. Важливим аспектом такої реконструкції є відтворення особливостей становлення й еволюції традиції поширення та інтерпретації Біблії' - бо ж процес збереження й опрацювання Біблії як сакрального тексту і літературного феномена, універсально "присутнього" в європейській культурі, є одним із необхідних підмурків становлення й розвитку релігійно-філософського освоєння світу, особливо у вітчизняній традиції. Історичне й теоретичне відтворення цього процесу уможливлює і водночас вимагає дослідження джерел і "технологій" інтерпретації як з боку особливостей їхньої "локалізації" в місцевій традиції, так і з боку відтворення загальноєвропейського контексту. Ідеться, таким чином, про діалог із "вселенською" традицією, де кожен духовно-інтелектуальний "локус" є повноправним учасником.
- ItemМогилянська церковна реформа у Київській митрополії(1996) Головащенко, СергійУ роки митрополитства Петра Могили (1633—1647) з його ініціативи та за його безпосередньої участі у Київській митрополії відбувся справді історичний процес реформування. Це стосувалося і відносин церкви з владою та її становища у державі, і внутрішнього устрою, і культурно-освітньої діяльності, богослов’я та культу. Саме тут Могила найповніше виявив себе як політик, церковний та культурний діяч. Значущість результатів церковних реформ для Київської митрополії, усього православного світу дозволяє нині говорити про могилянську добу в історії українського православ’я та, до речі, і про саме українське православ’я — як своєрідний феномен національного релігійно-культурного життя. Як відзначив М. Грушевський, "це правління стало епохою в українськім церковнім життю...".