Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Між свободою і залежністю: філософія "в" традиції чи, може, за її межами?(2025) Козловський, ВікторСтаття присвячена з’ясуванню можливості української національної філософської традиції в глобальному світі. Автор обґрунтовує підхід до цієї традиції, заснований на таких тезах: 1) ця традиція повноцінно, а не фрагментарно, конституюється з появою української держави; 2) війна суттєво посилила потребу в самовизначеності українсько-го філософування; 3) національна традиція уможливлюється українською мовою, її концептуальними ресурсами, що зумовлює формування дисциплінарної структури української філософії, різноманітних течій і напрямків дослідження сучасної проблематики; 4) вагомою частиною української філософії є таке явище як філософія в Україні, яка мусить існувати не як заперечення чи конфронтація з національною філософською традицією, а в модальності взаємодії, дискусії і діалогу. Будь-які традиції повинні зберігати свободу філософського висловлювання.Item Інформаційне суспільство: між відкритістю та закритістю(2025) Брюховецький, Микола; Козаченко, НадіяУ статті розглядається співвідношення між відкритим суспільством Карла Поппера та інформаційним суспільством сучасності. Автори аналізують теоретичні уявлення про інформаційне суспільство та його основні характеристики: пріоритет виробництва інформації, зростання комунікаційних можливостей, глобалізацію, посилення ролі знання та освіти, зростання кількості інтелектуальних працівників тощо. Спираючись на концепцію відкритого суспільства Поппера, автори виявляють, що інформаційне суспільство має подвійний потенціал: з одного боку, може сприяти демократизації, забезпеченню свободи інформації, прозорості влади та толерантності; з іншого боку, створювати передумови для формування закритих суспільств, у яких контроль над інформацією та комунікаціями використовується для обмеження громадянських свобод, зміцнення авторитарних режимів і впровадження нових форм цензури. Виробництво інформації, зростання комунікації, глобалізація та інші характеристики сприяють розвитку таких атрибутів відкритого суспільства як демократичні владні інститути, толерантність, раціоналізм, свобода обігу інформації, пластичність того. Проте не менш успішно новий інформаційний тип соціуму узгоджується з моделлю закритого суспільства: пріоритет виробництва інформації, комунікація, глобалізація, збільшення наукоємних галузей можуть посилювати такі ознаки закритості як владний контроль над суспільством, антидемократичні політичні інститути, формування та насадження шкідливих ідеологій, обмеження в свободі слова, обстановка нетерпимості тощо. Автори приходять до висновку, що інформаційне суспільство безвідносне до характеристик відкритості та закритості та може існувати в обох формах, але деякі характеристики інформаційного суспільства можуть дати поштовх для потенційної закритості соціуму. Аналізуючи кореляцію між рисами інформаційного суспільства та характеристиками відкритого і закритого суспільств, автори показують, що інформаційна доба не є однозначним гарантом демократичного розвитку, а натомість містить ризики появи нових форм автократії, зокрема, – цифрової.Item Проти кочерги Вiтгенштайна i сокири позитивiстiв: як Карл Поппер реабiлiтує фiлософськi проблеми(2025) Козаченко, НадіяУ статтi розглянуто одну з основоположних для фiлософiї XX столiття проблем, а саме – статус фiлософських проблем. У центрi уваги – позицiя Карла Поппера, яку вiн сформулював у вiдповiдь на програму логiчного позитивiзму та iдей Людвiга Вiтгенштайна. Стаття зосереджена на аналiзi головних аргументiв Поппера щодо реальностi фiлософських питань i їхньої рацiональної розв’язностi у контекстi ширшого iсторико-фiлософського тла, зокрема його полемiки з Вiтгенштайном, вiдомої як "iнцидент з кочергою". У другiй частинi статтi авторка зосереджується на змiстi симпозiуму "Що може логiка зробити для фiлософiї?" (What Can Logic Do for Philosophy?) 1948 року, передусiм на виступi самого Поппера, вперше перекладеному українською i опублiкованому разом iз цiєю статтею. У цiй публiкацiї Поппер продовжує полемiку щодо статусу фiлософських проблем i вiдстоює думку, що логiка не обмежується аналiзом мови або формальним супроводом науки, а має функцiю рацiональної критики i може застосовуватись до фiлософських питань, якi мають змiст, можуть бути предметом обговорення та отримати певне розв’язання, принаймнi – попереднє. Окрему увагу придiлено виступам iнших учасникiв симпозiуму — Вiльяма Нiла та Альфреда Айєра, якi створюють деяку помiрковану опозицiю iдеям Поппера. Нiл зазначає, що фiлософам не варто витрачати стiльки часу на дебати про межi свого предмету i методiв, а визнати, що в логiцi вони мають принаймнi одну справжню сферу дослiдження, де iнтенсивна праця може принести багатi плоди. На думку Нiла, логiка може стати дiйсно дiєвим методом дослiдження фiлософських проблем, але для цього фiлософи мають йти в ногу з розвитком сучасної логiки. Зi свого боку Айєр хоче з’ясувати – що саме у проблемi робить її фiлософською i чим фiлософський метод вiдрiзняється вiд методiв природничих наук. Айєр детально аналiзує приклади фiлософських проблем, наданi Поппером. Вiн погоджується з тим, що це фiлософськi проблеми, але критикує пiдхiд, який Поппер обрав для їхнього аналiзу. Натомiсть, Айєр демонструє можливостi сучасного логiчного аналiзу.Item З досвіду використання штучного інтелекту істориком філософії: галюцинації та булшит, креативність та адаптивність(2025) Менжулін, ВадимПоширення цифрової освіти актуалізує загрози, пов’язані з використанням штучного інтелекту (ШІ) у вивченні та викладанні історії філософії, зокрема порушення принципів академічної доброчесності через застосування великих мовних моделей, як-от ChatGPT. Щоб ініціювати концептуальне осмислення цієї проблеми, автор статті здійснив емпіричну розвідку – історико-філософське "випробування" цього агента ШІ. Виявилося, що у відповідях, які ним генеруються, поряд із певною адаптивністю та креативністю зазвичай трапляються різноманітні викривлення та прогалини, фальсифікації та фабрикації, зокрема галюцинації та булшит. Скористатися перевагами ШІ, уникаючи цих пасток, допомагають класичні інструменти з арсеналу історії філософії – уважне розпитування в дусі Сократа, контекстуально-інтерпретативне читання текстів та систематична історико-філологічна критика джерел.Item Вчення Анджея Вишоватого про religio rationalis(2025) Сарапін, ОлександрУ статті пропонується аналіз учення про "раціональну релігію" відомого польського мислителя, радикального реформатора (унітарія) Анджея Вишоватого. Це вчення розкривається на основі виявлення ідейного потенціалу його трактату "Про релігію, узгоджену з розумом <…>". Подаються свідчення про трактат, про поширення і сприйняття його ідей у середовищі європейських інтелектуалів. У процесі аналізу тексту трактату А. Вишоватого показана роль ratio як нормативного арбітра й інструменту з питань релігії. Приділяється увага розв’язанню польським мислителем питання співвідношення розуму й одкровення у справі пізнавання "божественних речей". Також зазначено сприйняття А. Вишоватим розуму як функціонального медіатора, який полягає в основі його концепції religio rationalis. Розкриваються основні постулати цієї концепції, які підкріплюються вибірковими та логічно оформленими аксіомами. Демонстрація таких аксіом дозволяє говорити про дотримання А. Вишоватим унітаріанської моделі релігії. Аналіз його концепції religio rationalis супроводжується полемікою з тими дослідниками, які наполягали на сприйнятті її як свідчення радикального раціоналізму, релігійного раціоналізму, християнського деїзму, різновиду концепції природної релігії. Зазначено поміркований характер раціоналізму А. Вишоватого в розв’язанні ним питань релігії.Item Евагрій Понтійський [електронний ресурс](2025) Розумна, ЮліяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Евагрія Понтійського — християнського філософа, богослова, містика, автора гностичної концепції, вчителя аскези. .Item Іван Дамаскин [електронний ресурс](2025) Розумна, ЮліяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Івана Дамаскина — богослова, філософа, поета, Отця церкви і систематизатора грецької патристики.Item Василій Великий [електронний ресурс](2025) Розумна, ЮліяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Василія Великого — церковного діяча, християнського богослова, організатора чернечого руху в Малій Азії, Отця церкви, святого, брата Григорія Нисського.Item Оріген [електронний ресурс](2025) Розумна, ЮліяУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Орігена — ранньохристиянського богослова, філософа, екзегета, очільника Александрійської богословської школи.Item Концепт "ворог" у ранньогрецькій філософії: семантика, термінологія та текстуальний аспект(2025) Туренко, ВіталійВступ. Дослідження присвячене аналізу концепту "ворог" у ранньогрецькій філософії через текстуальне вивчення праць досократиків, зокрема сентенцій "семи мудреців" і фрагментів праць Геракліта та Демокріта. В умовах сучасних глобальних і локальних викликів, що спонукають до переосмислення феномену ворожнечі, актуальність цього дослідження значно зростає. Автор зосереджується на семантиці та термінології, які використовували давньогрецькі мислителі для позначення ворога, включаючи такі лексеми, як ἐχθρός, πολέμιος, δυσμενής, ἔρις і πόλεμος. Лексичний аналіз цих понять дозволяє простежити їхнє значення в контексті онтологічних і соціальних концепцій, а також їхній вплив на формування античної філософської традиції. Методи. Методологія статті включає філологічний аналіз текстів, порівняння мовних і стилістичних особли-востей, а також реконструкцію культурно-історичного контексту, у якому формувалися ці ідеї. Залучення герменевтичного, описового і структурного методів розкриває багатогранність уявлень про ворога. Результати. Результати дослідження підтверджують, що уявлення про ворога в ранньогрецькій філософії виходять за межі особистісного конфлікту, інтегруючи соціальний, моральний і онтологічний аспекти. Це сприяє глибшому розумінню ворожнечі як чинника, що одночасно деструктивно впливає на суспільство й забезпечує гармонію через протилежності. Унікальність грецької традиції полягає у здатності інтегрувати боротьбу як необхідний елемент космічного порядку та соціальної динаміки. Висновки. Дослідження виявило, що концепт "ворог" у ранньогрецькій філософії має багатогранний характер, охоплюючи онтологічні, антропологічні та соціальні аспекти. У творах Геракліта ворог розглядається як онтологічний принцип гармонії через боротьбу протилежностей, що структурує космос. Натомість Демокріт акцентує увагу на антропологічній площині, де ворожнеча постає не лише як соціальне явище, але і як моральний виклик, що потребує внутрішньої гармонії та самоконтролю. Ці висновки розширюють розуміння античної філософії, наголошуючи на значущості ворожнечі як деструктивного та конструктивного елементу в космічному і соціальному порядку.Item Куди йдемо: що здобувають ідеї та дії : тези XVII міжнародної наукової конференції "Філософія: нове покоління" (Київ, НаУКМА, 30-31 травня 2026 р.)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Мейта, Ксенія; Полунець, Соломія; Горбань, Евеліна; Менжулін, Вадим; Соболєвський, ЯрославУ збірнику вміщено тези доповідей учасників і учасниць міжнародної наукової конференції "Філософія: нове покоління" на тему "Куди йдемо: що здобувають ідеї та дії", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 30-31 травня 2026 року. Видання призначене для студентського, викладацького й наукового товариства гуманітарних дисциплін і всіх, кого цікавить вплив філософії на індивідуальні, соціальні й політичні зміни та прогнозування майбутніх змін у філософській оптиці. Партнерами конференції є Amnesty International Ukraine та Міжнародний Благодійний Фонд відродження Києво-Могилянської Академії. Грантова підтримка МБФ Відродження КМА здійснена з коштів Фонду Михайла та Дарії Ковальських, наданих Канадською Фундацією українських студій.Item Тортура і рефлексія: чи можна врятувати психофізичний дуалізм і як саме?(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Циба, В'ячеславТези доповiді учасника XVII міжнародної наукової конференції "Філософія: нове покоління" на тему "Куди йдемо: що здобувають ідеї та дії", що відбулася у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 30-31 травня 2026 року.Item Нове просвiтництво як шлях подолання фейку у викликах сучасної демократiї та загроз авторитаризму(2025) Гомілко, ОльгаПовномасштабна вiйна Росiї проти України свiдчить, що сила слова не поступається мiццю традицiйнiй зброї. Росiйськi фейки про бойових гусей та вирощених у бiолабораторiях США в Українi комарiв, нацистський режим Києва, втому вiд України Заходу та низка подiбних пропагандистських нiсенiтниць знаходять велику кiлькiсть своїх прихильникiв не лише серед росiян, але й по всьому свiту. Статтю присвячено виявленню шляхiв подолання руйнiвного впливу фейку на людську свiдомiсть. Незважаючи на глобальне вживання слова "фейк", воно є недостатньо академiчно визнаним. Фiлософське осмислення фейку уможливлює його концептуалiзацiю з метою аналiзу резистентних механiзмiв проти руйнiвної дiї фейку. Постмодернiзм та сучасний постколонiалiзм створюють живильний ґрунт для посилення останньої, ставлячи пiд сумнiв унiверсальнi модернi цiнностi розуму, iстини та прогресу. На вiдмiну вiд авторитаризму демократiя в умовах цифрової доби виявляє бiльшу вразливiсть до фейку. Вiдновлення модерних цiнностей стає ключовим завданням нового просвiтництва зi збереження демократiї та протидiї авторитаризму.Item Філософія та моральна реальність війни(2025) Йосипенко, СергійСтаття продовжує запропонований Р. Браґом аналіз "наслідків досвіду війни для філософів" та "впливу такого досвіду на їхній спосіб мислити". Автор статті пропонує розрізняти окремі досвіди війни відповідно до характеру воєн та способів участі в них, а також обґрунтовує тезу, що на мислення філософів може впливати не лише пережитий досвід війни, отриманий у якості військового чи цивільного, зачепленого бойовими діями, а й відкриття, завдяки війні, несподіваних аспектів реальності людського життя чи історії, які стають викликом для певної філософської теорії, способу філософування чи філософії в цілому. У статті проаналізовано реакцію на війни ХХ століття тих французьких філософів, які намагаються підсумувати досвід конкретних воєн та концептуалізувати ту воєнну реальність, яка стала для них викликом, зокрема акцентовані відмінності сприйняття Першої та Другої світових воєн відповідними поколіннями філософів на прикладі книги Алена "Марс, або Війна під судом" (1921) та статті М. Мерло-Понті "Війна відбулась" (1945), а також здійснений порівняльний аналіз змін творчих траєкторій М. Мерло-Понті та Р. Арона, спричинених Другою світовою війною. Книга Ж. Бодрияра "Війна в Затоці не відбулася" (1991), на думку автора, продовжує традицію "післявоєнних" текстів французьких філософів, підсумовуючи наслідки Холодної війни та концептуалізуючи особливості нових воєн. Відштовхуючись від цих аналізів автор показує, що одним із наслідків трансформації характеру воєн після закінчення Холодної війни є тенденція до зникнення характерної для воєн ХХ століття реальності, яку слідом за М. Волцером можна назвати "моральною реальністю війни", а також що разом із поверненням повномасштабної й довготривалої міждержавної війни внаслідок агресії РФ проти України відбувається відродження цієї моральної реальності, яка стає викликом щонайменше для тих філософів, які отримали пережитий досвід цієї війни.Item Вдосконалення практик академічного партнерства шляхом застосування новітніх інформаційних технологій у освітньо-науковій діяльності(2025) Туренко, Віталій; Власенко, ФедірУ статті розглянуто сучасні тенденції вдосконалення практик академічного партнерства з використанням новітніх інформаційних технологій. Висвітлено важливість цифрових платформ, штучного інтелекту, хмарних обчислень, технологій блокчейн та відкритого доступу у створенні більш ефективних, інтерактивних та доступних моделей співпраці. Особлива увага приділена аналізу можливостей таких інструментів у забезпеченні міждисциплінарних досліджень, розширенні міжнародної співпраці та підвищенні прозорості академічного процесу. Окреслено ключові аспекти впровадження новітніх інформаційних технологій в умовах повномасштабної війни. Проаналізовано використання цифрових платформ, таких як Zoom, Google Meet, Trello, Asana, для підтримки стабільної наукової співпраці, навіть за умов фізичних обмежень. Окремо розглянуто роль штучного інтелекту у спрощенні обробки 47 великих обсягів даних, пошуку наукових публікацій та розробці прогнозних моделей. Особливу увагу приділено ролі блокчейн-технологій у забезпеченні прозорості та надійності академічної взаємодії. Розглянуто переваги відкритого доступу до наукових матеріалів, що сприяє інтеграції українських дослідників у глобальні наукові мережі. Визначено виклики, пов'язані з кібербезпекою, цифровою нерівністю та необхідністю розробки нових моделей партнерства в умовах кризових ситуацій. Представлено практичні рекомендації щодо вдосконалення академічного партнерства, що включають інтеграцію цифрових платформ, розвиток міжнародної співпраці та створення гнучких механізмів управління проектами. Робота акцентує на важливості синхронізації з глобальними стандартами, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність українських наукових установ.Item До питання про ключові тенденції безпекових процесів у релігійній царині в післявоєнний період(2025) Туренко, Віталій; Костюк, ОлександрАктуальність теми зумовлена необхідністю аналізу ключових тенденцій небезпекових процесів у релігійній сфері в умовах післявоєнного періоду, що має критичне значення для сучасної України в контексті російсько-української війни. Релігійна сфера стає як джерелом стабілізації, так і фактором конфліктів, а її трансформації значною мірою впливають на соціальну згуртованість, міжрелігійні відносини та духовну автентичність. Автори акцентують увагу на вивченні причин і наслідків небезпекових процесів, таких як радикалізація, політизація релігії та ескалація міжконфесійних конфліктів. Дослідження базується на використанні міждисциплінарного підходу, що включає логічний, компаративний і герменевтичний методи. Логічний метод дозволив структурно проаналізувати сучасні виклики релігійної безпеки, компаративний – порівняти релігійні процеси в Україні з досвідом інших постконфліктних суспільств, а герменевтичний – забезпечив розуміння релігійних аспектів як важливого інструменту впливу на суспільну стабільність. У дослідженні виявлено ключові тенденції небезпекових процесів у релігійній сфері, включаючи внутрішньоконфесійну напруженість, радикалізацію релігійних груп і політизацію релігії. Акцент зроблено на важливості релігійної безпеки, яка є невід'ємною частиною національної безпеки України. Запропоновано підходи до мінімізації ризиків, такі як підтримка міжконфесійного діалогу, протидія радикалізації та збереження релігійної свободи в умовах соціальної кризи. Розуміння тенденцій небезпекових процесів у релігійній сфері є критичним для гармонізації релігійного середовища в Україні. Запропоновані концептуальні підходи спрямовані на зменшення напруженості, протидію зовнішнім впливам та підтримку соціальної згуртованості. Це дозволить забезпечити стабільність релігійної сфери як важливого компонента національної безпеки.Item Філософсько-освітні пошуки давньогрецьких перипатетиків. Частина 2. Феофраст(2025) Туренко, ВіталійУ статті вперше представлено академічний переклад фрагментів творів Феофраста з класичних мов українською, а також здійснено ґрунтовний аналіз його філософсько-освітніх поглядів. Через переклад і філософсько-філологічний аналіз давньогрецьких і латинських джерел автор демонструє глибину міркувань Феофраста про природу освіти, її моральне і соціальне значення, а також етичну відповідальність особистості за вибір життєвого шляху. Центральною у тексті є ідея пайдейї як цивілізаційного чинника, що дозволяє людині подолати власну неосвіченість і дика природа, сформувавши здатність до суспільного співжиття, моральної рефлексії та гармонійного буття. Увагу приділено також критиці зовнішньої показовості, яка не підкріплена внутрішньою доброчесністю, та висміюванню легковажного ставлення до вибору життєвих орієнтирів, що призводить до особистісного занепаду. Аналізовані сентенції й афоризми висвітлюють виховну силу сором’язливості, важливість самоповаги та необхідність наполегливої праці для досягнення розуму й доброчесності. Цей підхід дозволяє авторові ввести сучасного читача у контекст давньогрецької етичної думки, в якій освіта розглядається не лише як інструмент передання знань, а як основа морального становлення, що залишається актуальним і в сучасному світі. Доведено, що байдужість до навчання і морального вдосконалення мислитель розцінює як серйозну етичну помилку, яка не лише веде до особистісного занепаду, а й підриває соціальні засади спільного життя. Також обґрунтовано, що в концепції Феофраста існує тісний зв’язок між зовнішнім і внутрішнім – краса без доброчесності втрачає цінність, а справжнє моральне вдосконалення можливе лише через самоповагу, сором’язливість і наполегливе навчання. Ці положення дозволяють вважати філософсько-освітні ідеї Феофраста актуальними і для сучасного педагогічного та етичного дискурсу.Item Актуальність універсалістської етики відповідальності в умовах війни та кризи ціннісно-нормативного порядку(2025) Єрмоленко, АнатолійУ статті тематизовано війну як загрозу ціннісно-нормативному порядку сучасного суспільства, показано руйнівні наслідки російської агресії проти України у сфері морально-етичних належностей. З огляду на російсько-українську війну та кризу морально-етичних цінностей у тексті актуалізовано універсалістичну етику відповідальності, показано її генезу і сучасні прояви, необхідність і нагальну потребу в її застосуванні саме в сучасному світі війни та кризи. Розкриваючи діалектику комунікативної та стратегічної дій, автор уточнює й концепт відповідальності: чинити відповідально означає ще й діяти стратегічно-раціонально, усвідомлювати межі перемовин. Відповідно показано межі етики дискурсу як складника комунікативної парадигми. Спираючись на примат моралі щодо етосу, автор досліджує проблематику співвідношень етосу та моралі, партикуляризму та універсалізму, прогресизму та традиціоналізму. Розглянуто також питання моральної регресії російського суспільства до звичаїв і традицій етосу, засадниченого життєсвітом локальної культури; розкрито позірний, еклектичний характер моральних належностей російського суспільства, його ідеологічні настанови, спрямовані на збереження влади панівної верхівки.Item Російсько-українська війна як виклик імперативу "Гідність людини – шанування природи"(2025) Єрмоленко, АнатолійУ статті досліджуються морально-екологічні проблеми в умовах російсько-української війни як виклику імперативу "гідність людини — шанування природи". Зокрема, йдеться про передбачення з боку видатних філософів сучасності (К.-О. Апель, Г. Йонас, Г. Кюнґ та ін.) ризиків глобальної екологічної катастрофи, а також про їхні застереження щодо можливості знищення людства внаслідок світової ядерної війни. Висуваючи концепти "реабілітації практичної філософії", згідно з якими об’єднувальним щодо людини й довкілля чинником стали б морально-етичні належності, вони спрямовували свої зусилля на наукове обґрунтування та практичне формування нового морально-етичного й політично-правового світового порядку як ціннісно-нормативного запобіжника від глобальної катастрофи. У статті зауважено, що російсько-українська війна, спрямована не тільки на знищення українців як етносу, а й на знищення їхнього природного та культурного довкілля, є як геноцидом, так і екоцидом українського народу. У тексті йдеться також про те, що російська влада, ставлячи чинне російське законодавство вище за міжнародне право, порушує поряд з угодами, які регулюють відносини між державами, і міжнародні домовленості щодо захисту довкілля. Концепт "спільносвіту" людини з природою як "сродного Всесвіту", запропонований у статті як методологічна парадигма у розв’язанні глобальних екологічних проблем, розглядається також як чинник реабілітації значущості морально-етичних належностей, що є спонукальними складниками досягнення перемоги в російсько-українській війні, відновлення українцями свого культурного і природного довкілля.Item Просвітництво як "незавершуваний проєкт" і університетська філософія в умовах кризи та війни(2025) Єрмоленко, АнатолійУ статті запропонована ідея "незавершуваного просвітництва", яка передбачає перманентне творення рефлексивних структур обгрунтування норм і цінностей суспільства на основі метаінститу ції деліберативної демократії. Попри тлумаченню просвітництва як певного історичного етапу духовного розвитку суспільства (давньогрецького чи новоєвропейського), просвітництво тлумачиться як певний структурний елемент "зворотнього зв’язку" суспільства, що забезпечує його самопізнання, саморефлексію і самоконтроль. Складником тут постає громадський дискурс, що передбачає комунікативну, аксіологічну та політичну компетенції громадян, здатність і мужність публічно застосовувати ними свій розум і спільно з іншими людьми доходити згоди щодо розв’язання головних проблем суспільства. Ідея просвітництва важлива для визначення політесу модерного суспільства, свобідної особистості, модерних інституцій загалом, громадянського суспільства з його сферою публічності тощо. Ідея "незавершуваного просвітництва" передбачає перманентне творення рефлексивних інституцій суспільства. Просвітництво тлумачиться як певна інстанцію саморефлексії суспільства, як його структурний елемент, "конститутивний чинник", як критичне ставлення до самої'рефлексії. Отже просвітництво є метаінституцією суспільства, його легітимативною інстанцією, що спрямована на ствердження, виправдання, обгрунтування норм, цінностей, звичаїв, традицій та інституцій суспільства.