Кафедра філософії та релігієзнавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Національне питання як специфічна компонента філософських дискусій в Україні 1920–1930–х років(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Юринець, ЯринаТези доповiді учасника шістнадцятої міжнародної конференції "Філософія: нове покоління" на тему "Дослідження на межі: буденне, лімінальне, трансцендентне", що відбулася в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" 17-18 травня 2025 року.Item Історія філософії: пізня античність, середні віки : Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни(Національний університет "Києво-Могилянська академія, 2025) Розумна, ЮліяПосібник є допоміжним матеріалом з вивчення історії філософії з кінця античності і до початку доби Відродження. В ньому подано інформацію про провідних передхристиянських, християнських, мусульманських та єврейських філософів, їхні ідеї та головні філософські дискусії. Огляд починається з неоплатонізму, загальної характеристики філософії середніх віків та ранньохристиянської філософії. Потім увага надається філософії в мусульманських країнах. Згодом у фокусі уваги опиняються філософи Шартрської та Сен-Вікторської шкіл, містицизм, природничо-науковий напрям у середньовічній філософії, суперечка про універсалії, «латинський аверроїзм», розквіт середньовічної філософії у творчості Томи Аквінського, Дунса Скота та Вільяма Оккама. Завершується виклад містицизмом Майстра Екгарта і його послідовників. Як продемонстровано у посібнику, предметом зацікавлень середньовічних філософів було не лише богослов’я, але й метафізика, логіка, природничо-наукова філософія, етика, політична філософія та містика.Item Нормотворчий розум vs. антропологія: дещо про Кантовий трансцендентальний суб'єкт(2024) Козловський, ВікторCтаття присвячена проблемі взаємозв’язку між нормотворчим розумом і антропологією у критичній філософії Канта. Ця проблема розглядається у тісному зв’язку з концептом трансцендентального суб’єкта — базового для Кантового філософування, оскільки він стосується як теоретичної, так і практичної філософії; цей суб’єкт увиразнюється також в естетичній силі суджень та судженнях доцільності. Автор привертає увагу до кількох рівнів Кантового трансцендентального суб’єкта, де головне значення має трансцендентальна єдність апперцепції, Я. Саме цей рівень Кант розглядав як найвищу точку синтезу — як внутрішнього досвіду (психічного), так і зовнішнього (емпіричного досвіду), оскільки трансцендентальне Я супроводжує всі акти свідомості, волі й сили судження — як естетичного, так і судження доцільності. Крім того, йдеться також про інші рівні трансцендентальної суб’єктивності, що стосуються діяльності розуму, особливо практичного розуму, який пов’язаний з нормотворчою активністю суб’єкта. І в цьому контексті аналізуються взаємодія Кантової антропології, її різних моделей із тим, що німецький філософ визначав як антропономію. Розглядаються різні аспекти антропономії, її значення для Кантового вчення про нормотворчу активність розуму, його здатність продукувати нормативно-правові норми людського спільного буття, співвідношення у цьому конституюванні трансцендентальних та антропологічних аспектів.Item Immanuel Kant in Philosophical Culture of Ukraine(2024) Tkachuk, MarynaThe main cultural event of a global scale, which marks the year 2024, is Immanuel Kant’s 300th Anniversary. Despite the Russian-Ukrainian war and the everyday difficulties and restrictions associated with it, Ukraine did not remain aloof from this event. Given the number of scientific events and publications dedicated to Kant’s Anniversary, 2024 has become a real Kant’s Year of Ukrainian humanities.Item Kant on the Sensual and Rational Factors of Human Actions: A Рsychological and Transcendental Analysis(2024) Kozlovskyi, ViktorThe article examines Immanuel Kant’s psychological and transcendental analysis of the factors that determine human actions in different ways and with different strengths. Based on the works, in particular, Critique of Pure Reason, Critique of Practical Reason, and Groundwork of the Metaphysics of Morals, as well as lecture notes and notes of the German philosopher, it was possible to study the interaction between the sensual determination of human actions – stimuli, affects and passions, and the rational determination of human actions-motives, imperatives, and freedom. We investigate how Immanuel Kant preserves the basic meaning of freedom in the interweaving and interaction of various factors that significantly influence human actions.Item "Philosophy of Humanism and Enlightenment": Kant and Neo-Kantians in Yevhen Spektorskyi's Investigations into Philosophy of Social Science(2024) Krupyna, OksanaThe article explores the influence of Kantian and Neo-Kantian philosophy on a prominent philosopher and educator, Yevhen Vasyliovych Spektorskyi’s (1875–1951) views regarding the nature and methodology of social sciences. First, it explores Spektorskyi’s consideration of Immanuel Kant (1724–1804) as a philosopher of science, emphasizing the critical aspect of his philosophy and its significant prospects for ethics and social philosophy. Next, it investigates how Spektorskyi became acquainted with and was influenced by Neo-Kantian philosophy, especially the Marburg school. The main problem through the lens of which Spektorskyi analyzed their achievements was the idea of "pure" ethics as a firm foundation for social science, while criticizing Herman Cohen (1842–1918) for claiming this foundation to lie in jurisprudence. Despite being an adherent of the Baden school, Bohdan Kistiakivskyi (1868–1920) presented views that were quite similar to Spektorskyi’s regarding the exceptional status and methods of social science. The emphasis on logical procedures and the need for rational discussion allows us to draw a parallel between Spektorskyi and the development of Kantian ideas in the 20th-century communicative philosophy. The justification of the “moral” sciences led Spektorskyi to criticize the Baden Neo-Kantians, advocating for the moral nature of social sciences and their importance in constructing social reality. The project of rational social science aimed at governance and politics is reminiscent of Kant’s "anthroponomy".Item Кантове вчення про чуттєвість, простір і час: трансцендентальні, антропологічні та природничо-наукові конотації(2024) Козловський, ВікторАвтор досліджує трансцендентальне вчення Канта про простір і час, щоб з’ясувати можливі антропологічні конотації топології німецького філософа. Здійснений аналіз дозволяє зробити такі висновки: 1) антропологічні особливості простору і часу суттєво корегують трансцендентальне розуміння простору і часу як форм чуттєвого споглядання; 2) антропологічні конотації форм простору і часу унеможливлюють як ноуменальне, інтелектуальне споглядання речей, так і споглядання, базоване на іншій топології, на відмінних від звичних для людини конфігурацій світу; 3) Кантовим досягненням є праця «Метафізичні засади природознавства» (1786), де продемонстровано дієвість трансцендентального методу, зокрема трансцендентальної естетики, для обґрунтування тогочасного природознавства (фізики), що дало змогу довести тісний зв’язок наук про природу з трансцендентальними умовами досвіду.Item Вишеславцев Борис Петрович(Абрис, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Вишеславцева Бориса Петровича (1877 - 1954) - російського філософа.Item Челпанов Георгій Іванович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Челпанова Георгія Івановича (16/28.04.1862 —13.02.1936) — психолога і філософа.Item Юркевич Памфіл Данилович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Юркевича Памфіла Даниловича (16/28.02.1826—04/16.10.1874)— філософа, педагога.Item Шпет Густав Густавович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Шпета Густава Густавовича (25.03/ 06.04.1879—16.11.1937) — філософа, психолога, історика філософії.Item Якубаніс Генріх-Роман Іванович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Якубаніса Генріха-Романа Івановича (28.02/13.03.1879—07.04.1949) — історика філософії.Item Булгаков Сергій Миколайович(Абрис, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Булгакова Сергій Миколайович (1871, Лівни - 1944) - російського філософа, богослова, економіста, діяча екуменічного руху.Item Бакунін Михайло Олександрович(Абрис, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у "Філософському енциклопедичному словнику", йдеться про Бакуніна Михайла Олександровича (1814, Новоторзький п. Тверської губ. - 1876) - російського філософа, теоретика анархізму, одного із засновників народництва.Item Щербина Олександр Мусійович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Щербину Олександра Мусійовича (17.02/01.03.1874—1934) — філософа, історика філософії.Item Ходзицький Олександр Григорович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Ходзицького Олександра Григоровича (26.03/07.04.1877 — р. с. н.) — історика філософії, церковного діяча.Item Лесевич Володимир Вікторович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Лесевича Володимира Вікторовича (15/27.01.1837 —13/26.11.1905) — філософа і публіциста.Item Блонський Павло Петрович(Пульсари, 2002) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена у біобібліографічному словнику "Філософська думка в Україні", йдеться про Блонського Павла Петровича (14/26.05.1884—15.02.1941) — психолога, історика філософії, педагога.Item Стешенко Костянтин Костянтинович(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924: у 2-х томах", йдеться про Стешенка Костянтина Костянтиновича [рос. Стешенка Константина Константиновича] (01[13].09.1878 -08.04.1938 ), протоієрея, випускника КДА – священнослужителя РПЦ, церковного діяча і педагога, релігійного публіциста.Item Кирил (Доброленський Феофан Леонтійович)(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2015) Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924: у 2-х томах", йдеться про Кирила (Доброленського Феофана Леонтійовича) [рос. Кирилла (Доброленского Феофана Леонтьевича)] (12[24] .03.1829- 22.11 [05.12].1914), архімандрита РПЦ у 1864-72, випускника КДА – церковного педагога та адміністратора, мемуариста.