196: Соціологічні науки
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 10
- ItemКласичні принципи та правила досліджень соціальної стратифікації(2017) Малиш, ЛінаУ статті розглянуто еволюцію методології соціологічного дослідження соціальної стратифікації. На основі підходу І. Лакатоса як основні структурні одиниці дослідницької методології виділено принципи (ключові постулати) та правила (директиви щодо проведення розвідки), які, з огляду на притаманну їм модальність, поділяються на позитивну та негативну евристику. Перелічені структурні елементи методології – принципи, позитивну та негативну евристику – визначено в низці класичних підходів до вивчення соціальної стратифікації, представлених працями К. Маркса, М. Вебера, П. Сорокіна, К. Девіса, В. Мура, Т. Парсонса та П. Блау. У статті продемонстровано, які зміни відбувалися в методології стратифікаційного аналізу на класичному етапі її становлення.
- ItemОсвітня нерівність в українському суспільстві: соціальні детермінанти освітніх переходів(2017) Оксамитна, Світлана; Хоменко, Л.У статті розглянуто доступність вищого рівня освіти для українських громадян залежно від їхнього соціального походження в розрізі чотирьох вікових когорт. Виявлено основні тенденції нерівності в доступі до вищої освіти на фоні розширення освітніх можливостей, так званої освітньої експансії. Основний акцент зроблено на виявленні соціальних детермінант освітнього переходу від загальної середньої до вищої освіти та побудові моделей для оцінки шансів здійснення цього переходу. За результатами побудови логістичних регресій з використанням SPSS, найбільш релевантною моделлю для українського суспільства виявилася модель на основі поєднання когорти та освітнього рівня батьків. Підтверджено, що вищий рівень освіти батьків збільшує шанси дітей здійснити перехід до вищої освіти, при цьому ефект посилюється з кожною наступною віковою когортою.
- ItemСучасні практики використання новітніх неопитувальних методів збору даних у соціології(2017) Переверзєв, О.У статті розглянуто найпоширеніші практики використання новітніх неопитувальних методів збору інформації, які з’являються завдяки появі принципово нових джерел цифрових даних. Зокрема, було здійснено порівняльний аналіз використання різних методів збору даних у презентаціях Шостої конференції Європейської асоціації дослідників громадської думки (ESRA 2015) і публікаціях у фаховому соціологічному журналі «Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки» за 2014–2016 рр.
- ItemУточнена теорія базових цінностей Ш. Шварца: попередні результати адаптації методики PVQ-57 в Україні(2017) Нагорняк, КатеринаУ статті представлено результати пілотажного дослідження уточненої методики базових індивідуальних цінностей, запропонованої Шаломом Шварцем, яка має більші можливості деталізації і оцінки цінностей людини в порівнянні з попередньою версією його теорії. У сучасній версії моделі виділено 19 цінностей, які розміщуються на мотиваційному континуумі (колі) за принципом: сусідні цінності є найбільш сумісними, протилежні – перебувають у конфлікті одна з одною. У ході пілотажного дослідження (онлайн-опитування) було отримано відповіді 960 респондентів. Факторний аналіз дав змогу оцінити, наскільки індикатори кожної з 19 цінностей мали релевантний переклад з англійської версії методики. За результатами пілотажу було сформульовано рекомендації щодо подальших кроків удосконалення української версії методики PVQ-57.
- ItemМетодологічні особливості дослідження особистих свідчень учасників Майдану 2013-2014 років методом напівструктурованого інтерв'ю(2017) Прохорова, АннаУ статті йдеться про методологічні засади, особливості та складнощі перебігу проектів збору глибинних інтерв’ю учасників подій Майдану 2013–2014 років «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Медична допомога». Описано приклад використання напівструктурованого глибинного інтерв’ю для фіксації індивідуального досвіду переживання важливих соціально-історичних подій. Зазначено особливості відбору респондентів та ключові для інтерв’юера особисті й професійні якості в подібних дослідженнях. Розглянуто вплив чинників складного психологічного стану респондентів та швидкого розвитку політичної ситуації в Україні на перебіг досліджень.