Cultural models and belief systems: detection and quantitative assessment of the threshold of shared collective knowledge
Loading...
Date
2017
Authors
Maltseva, Kateryna
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Researching collectively shared belief systems is one of the central tasks of social science. The goal
of this article is to outline the quantitative options available to researchers of cultural models and, more generally, those options that can be used for measuring sharing due to culture. I begin by
laying out major characteristics of cultural models and stress their definitive features that can guide
the researchers in their selection of fitting measurement techniques and analytic procedures. Then I
briefly discuss the intellectual history of the cultural models theoretical framework relevant to the
emergence of the existing methodological diversity in this research niche. I consequently consider the
internal properties of cultural models and review the corresponding methodologies currently in use for
their elicitation and ethnographic interpretation. I evaluate their respective advantages and comment
on usefulness of various quantitative options (both as an end product and as a stage in more complex
integrative designs) in research on shared collective knowledge.
Дослідження систем уявлень, що колективно поділяються всередині групи, є одним із центральних завдань соціальної науки. Мета цієї статті полягає в окресленні кількісних методологічних опцій, що можуть бути використані для досліджень культурних моделей та, більш широко, для дослідження спільностей культурного походження. Спочатку викладено основні характеристики культурних моделей та наголошено їхні визначальні риси, що можуть скеровувати вибір дослідників щодо відповідних технік вимірювання та аналітичних процедур, сумірних із природою культурних моделей. Потім подано короткий огляд інтелектуальної історії теоретичної концепції культурних моделей, що є дотичною до постання теперішнього методологічного розмаїття в цій дослідницькій ніші. Також розглянуто властивості культурних моделей та відповідні методології, що нині використовуються для їх виокремлення в дослідженнях та етнографічних інтерпретацій. Зрештою робота звертає увагу на конкретні сильні сторони та відзначає корисність різних кількісних методологічних опцій (і у формі простих, і у формі більш складних інтегрованих дизайнів) для досліджень спільного колективного знання. Культурні моделі втілюють важливу форму організації спільного колективного знання. Оскільки їм властиві водночас і поширеність у межах певної соціокультурної спільноти, всередині якої вони функціонують, і певний ступінь варіативності між індивідами через нерівномірний розподіл відповідного знання між членами суспільства, культурні моделі є інтегральним аспектом соціального життя. Дослідження культурних моделей згуртовує навколо себе не тільки пошуки кращого розуміння того, як різні соціальні групи уявляють собі, як влаштовано світ, але й дослідження соціальних детермінант таких світоглядних систем та їх динамічні та прикладні аспекти. Оскільки асортимент кількісних технік, доступних нині для вимірювання культурної спільності, дійсно вражає широким вибором, було б практично корисним передати цей набір технік молодим соціальним науковцям і дати їм у руки більше дослідницьких інструментів. Дослідження культурних моделей відкриває численні можливості для інновацій, включаючи комбіноване використання різних технік, інтеграцію мультимодальних дослідницьких опцій (як-от класична етнографія та кількісні опитування) та розробки нових інструментів на основі аналізу текстових даних. Мати кілька шляхів на вибір завжди є плюсом для дослідника, і можливість обирати та комбінувати те, що є оптимальним для дослідницького питання, завжди є бажаною в процесі реалізації дослідницького плану.
Дослідження систем уявлень, що колективно поділяються всередині групи, є одним із центральних завдань соціальної науки. Мета цієї статті полягає в окресленні кількісних методологічних опцій, що можуть бути використані для досліджень культурних моделей та, більш широко, для дослідження спільностей культурного походження. Спочатку викладено основні характеристики культурних моделей та наголошено їхні визначальні риси, що можуть скеровувати вибір дослідників щодо відповідних технік вимірювання та аналітичних процедур, сумірних із природою культурних моделей. Потім подано короткий огляд інтелектуальної історії теоретичної концепції культурних моделей, що є дотичною до постання теперішнього методологічного розмаїття в цій дослідницькій ніші. Також розглянуто властивості культурних моделей та відповідні методології, що нині використовуються для їх виокремлення в дослідженнях та етнографічних інтерпретацій. Зрештою робота звертає увагу на конкретні сильні сторони та відзначає корисність різних кількісних методологічних опцій (і у формі простих, і у формі більш складних інтегрованих дизайнів) для досліджень спільного колективного знання. Культурні моделі втілюють важливу форму організації спільного колективного знання. Оскільки їм властиві водночас і поширеність у межах певної соціокультурної спільноти, всередині якої вони функціонують, і певний ступінь варіативності між індивідами через нерівномірний розподіл відповідного знання між членами суспільства, культурні моделі є інтегральним аспектом соціального життя. Дослідження культурних моделей згуртовує навколо себе не тільки пошуки кращого розуміння того, як різні соціальні групи уявляють собі, як влаштовано світ, але й дослідження соціальних детермінант таких світоглядних систем та їх динамічні та прикладні аспекти. Оскільки асортимент кількісних технік, доступних нині для вимірювання культурної спільності, дійсно вражає широким вибором, було б практично корисним передати цей набір технік молодим соціальним науковцям і дати їм у руки більше дослідницьких інструментів. Дослідження культурних моделей відкриває численні можливості для інновацій, включаючи комбіноване використання різних технік, інтеграцію мультимодальних дослідницьких опцій (як-от класична етнографія та кількісні опитування) та розробки нових інструментів на основі аналізу текстових даних. Мати кілька шляхів на вибір завжди є плюсом для дослідника, і можливість обирати та комбінувати те, що є оптимальним для дослідницького питання, завжди є бажаною в процесі реалізації дослідницького плану.
Description
Keywords
cultural models theory, culture consensus, cultural beliefs, cultural worldview, measurement, теорія культурних моделей, культурний консенсус, культурні уявлення, культурний світогляд, вимірювання, article
Citation
Maltseva Kateryna. Cultural models and belief systems: detection and quantitative assessment of the threshold of shared collective knowledge / K. Maltseva // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. - 2017. - Т. 196. - С. 38-45.