Кіно-Театр. 2023. №3
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Актор Джек Глісон привіз допомогу для ЗСУ(2023)16 лютого нашу країну відвідав 30-річний ірландський актор Джек Глісон, відомий за роллю лихого короля Джофрі у серіалі "Гра престолів". Разом із друзями він привіз допомогу для ЗСУ, придбану британськими волонтерами. Крім того, актор зустрівся з українськими військовослужбовцями, взяв участь у благодійних зборах коштів та аукціонах для підтримки Збройних сил України. Виставив на аукціон статуетку короля Джофрі Баратеона, щоб виручені кошти спрямувати на тепловізор для наших воїнів.Item Благодійність Бернара-Анрі Леві(2023)Французький режисер і письменник Бернар-Анрі Леві переводить свої гонорари від показів двох документальних фільмів про Україну до Фундації Олени Зеленської на підтримку постраждалих від війни. Про це "Українській правді. Життя" повідомили у Фундації. Бернар-Анрі Леві побував у гарячих точках на передовій в Україні та зняв два документальні фільми: "Чому Україна?" та "Слава Україні!". Перший вийшов у прокат в червні 2022 року. Прем’єра другого відбулася на початку лютого 2023 року, після чого він вийшов у прокат у Франції і США. Бернар-Анрі Леві – французький філософ, письменник, драматург, політичний журналіст, співзасновник групи "Нові філософи", співзасновник Агентства модернізації України – приїздив до Києва ще у 2014 році, де виступав на Майдані Незалежності з підтримкою вимог Євромайдану.Item Леонардо Ді Капріо про допомогу українським дітям(2023)"Для мене велика честь підтримати Фонд Олени Зеленської, який забезпечує дітей та сім’ї в Україні необхідними речами, такими, як їжа та притулок". – сказав актор. Кошти Леонардо Ді Капріо підуть на допомогу дітям, які постраждали від війни та від дій російських окупантів. Фундація Олени Зеленської підтримує всі дитячі будинки сімейного типу в Україні, де діти ростуть у справжній сімейній атмосфері. Вона також координує свої зусилля з державою, яка наразі рухається в напрямку відходу від виховання дітей у дитячих будинках радянського типу та інтернатах. Мета – замінити такі інституції на прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу. Раніше Леонардо Ді Капріо пожертвував 10 млн доларів для ЗСУ.Item Як зняти фільм у Лисичанську(2023) Кабацій, МаріяНещодавно вийшла стаття, що понад 70% данців вважають, що ми повинні ще більше підтримувати Україну. І це безпрецедентно: такий рівень підтримки, і що він тримається так довго. Усі дуже здивовані, що ми все ще залишаємося країною, яка дійсно хоче допомогти своїм друзям українцям. І я особисто дуже радий цьому, але також трохи здивований, бо у нас медійна картинка змінюється так швидко. Приміром, землетруси в Туреччині чи багато інших історій. Але підтримка України в Данії просто постійно зростає. І коли я розмовляю зі своїми друзями, знайомими чи зустрічаюся з людьми по роботі, чую те ж саме. Мені здається, що Україна і український народ влучили нам у саме серце. Фрагмент інтерв’ю з Сімоном Ларенгом Вільмонтом, режисером фільму "Будинок зі скалок".Item Очі Едіпа(2023) Котенок, ВікторіяВперше українською мовою цю трагедію поставив в Україні Лесь Курбас у 1918 році на сцені Молодого театру. Режисер був і виконавцем головної ролі. У виставі був задіяний і актор Гнат Юра, який через три роки також її інсценізував уже в новоствореному театрі ім. Івана Франка. Майже через 80 років, тобто 2003 року, на цій же сцені поставив "Царя Едіпа" грузинський режисер Роберт Стуруа з Богданом Ступкою у головній ролі. Того ж року свою версію про фіванського правителя запропонував і Дмитро Богомазов в Одеському музично-драматичному театрі ім. В. Василька (Едіп – Яків Кучеревський). Постановка Андрія Приходька з’явилася на сцені Івано-Франківського національного драматичного театру (2020, Едіп – Олексій Гнатковський). А наприкінці минулого року в Київському театрі на Подолі її здійснив Давид Петросян (Едіп –В’ячеслав Довженко). У лютому постановка "Цар Едіп" була відзначена щойно запровадженою премією "Чорний лотос", якою відзначили та підтримали митців у сфері театру та кіно, які були активними у 2022 році.Item Українське послання Шона Пенна(2023) Канівець, АнастасіяОднією з ключових подій цьогорічного Берлінале стала прем’єра документального фільму Шона Пенна й Аарона Кауфмана "Суперсила". Відбулася вона 18 лютого, в день відкриття фестивалю; відкрив Берлінале, до речі, у своєму онлайн-зверненні президент України Володимир Зеленський, він же – центральний герой фільму. Так, у фокусі цієї кінострічки – не український народ, а саме його президент... проте тут варто враховувати генезу і непросту еволюцію самого задуму фільму. Про що, до речі, в самій "Суперсилі" досить відверто говориться, і це робить її цікавим зразком творчої саморефлексії. Услід за автором і оповідачем, Шоном Пенном, глядач кидає погляд на українську історію останнього десятиліття.Item Живе в Карпатах родина...(2023) Іванишина, ЛарисаФільм "Плай" не претендує на змагання з шедеврами і масштабними творами. Але це тільки на перший погляд. Ця камерна стрічка створена за допомогою давнього, але надійного методу спостереження, що вимагає від документалістів абсолютного порозуміння з їхніми персонажами, досягнення повної взаємодовіри, коли ті в кадрі живуть, перестаючи помічати кінокамеру. Місія її – розповісти про реальну родину з карпатських гір, нібито нічим особливим не примітну. Але це тільки на перший погляд. Стрічка "Плай" завоювала найвищу нагороду минулорічного фестивалю "Dokuday", що проходив у Кракові, та, попри те, вона не розпіарена. У фільмі немає авторського тексту й закадрового голосу: звукова доріжка – це переважно голоси природи та короткі фрази чи діалоги персонажів.Item Лірика і драма генерації 1990-х(2023) Канівець, АнастасіяЦьогорічне, 73-тє Берлінале (16–26 лютого) проходило під синьо-жовтим прапором: російсько-українська війна й протести в Ірані стали центральними його темами. Безпрецедентною була й українська присутність на фестивалі. Епоха 90-х нині популярна в українських кінематографістів. "Носоріг" Олега Сенцова, "Я і Фелікс" Ірини Цілик, "Ля Палісіада" Філіпа Сотниченка... Кожен із них по-своєму успішний, кожен показує якусь грань цієї непростої доби. "Ти мене любиш?" пропонує свою: тут це час переходу, прощання з минулим і рух у майбутнє. І яким би не-простим майбутнє не було – воно неуникне. Бо це і є життя.Item Антивоєнне та антиісторичне(2023) Канівець, ІванМіж літературними критиками досі немає згоди стосовно основної ідеї роману, але жоден з обговорюваних варіантів не проглядається у цьому фільмі. Хіба що його, як і роман, можна назвати антивоєнним, але ж це загальна характеристика, а не основна ідея твору. Це третя екранізація однойменного роману Еріха Марії Ремарка. Найцікавіше в романі – це трансформація психології героя, Пауля Боймера, під впливом того, через що він пройшов на війні. Йому тепер немає місця в мирному житті, до якого він прагнув повернутися, ця безвихідь – основа для потужної кінодраматургії. Її і намагалися використати у двох попередніх екранізаціях цього твору 1930 та 1979 років.Item Життя у корсеті(2023) Канівець, АнастасіяОсновний корсет – не той, який носять на тілі, а той, що стягує душу. Позбутися його куди важче, у людини кожної епохи він свій. Ось одне з тих послань, запропонованих своїм глядачам Марі Кройцер і Вікі Кріпс.Item Артдокфест(2023)4–5 березня 2023 року в столиці Латвії відбувся Міжнародний фестиваль документального кіно Artdocfest/Riga. До складу журі програми "Балтійський фокус" увійшла українка Юлія Синькевич. На ньому показали шість фільмів про війну, розв’язану росією в Україні. Зокрема, фільм, знятий режисерським подружжям – українкою Мілою Тешаєвою та німцем Маркусом Ленцем, "Коли в Бучу прийшла весна" (2022, Німеччина, Україна). Війна в Україні, відсіч російській агресії стали основною темою фестивалю Артдокфест.Item Віталій Ажнов: "Дуже хочеться з кожною роллю творчо зростати" : [інтерв’ю](2023) Ажнов, ВіталійВіталій Ажнов (н. 1993) – український актор театру і кіно, викладач, радіоведучий. Народився у Калуші Івано-Франківської області. Закінчив КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (викладач –Дмитро Богомазов). З 2013 року працював у театрі "Вільна сцена", в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, в театрі "Золоті ворота". З 2018-го – актор Київського національного театру ім. І. Франка. Ролі: Дем’ян у "Безталанній" І. Карпенка-Карого, Карпо у "Лимерівні" Панаса Мирного, Калігула в однойменній виставі за Альбертом Камю (реж. усіх – Іван Уривський), Ломан у "Співай, Лоло, співай!" О. Чепалова, Артуро Уї у "Кар’єрі Артуро Уї, яку можна було спинити" Бертольда Брехта (реж. обох – Дмитро Богомазов), Мотл у "Поминальній молитві" за Шолом-Алейхемом (реж. Дмитро Чирипюк), Лаврін у "Кайдашевій сім’ї" Івана Нечуя-Левицького (реж. Петро Ільченко) та ін. З 2016 року викладає сценічну мову й акторську майстерність у столичних вишах і театральних школах. У кіно знімається з 2014 року. Ролі: Іржавий у комедії "Пригоди Sv. Миколая" Семена Горова (2018), Юро у мюзиклі "Гуцулка Ксеня" Олени Дем’яненко (2019), Максим-Володька Твердохліб в історичній сазі "І будуть люди" Аркадія Непиталюка (2020), Маркіян у серіалі "Кава з кардамоном" Ірини Громозди (2021), отець Людвік Вродарчик у "Вірити" Артема Шемета (2021), Казимир Малевич в ігровому фільмі "Малевич" Дар’ї Онищенко (прем’єра запланована на літо-осінь 2023). Диплом "За найкраще виконання чоловічої ролі" у виставі "Одруження" (роль Подкольосіна) на ІІІ Міжнародному фестивалі театральних шкіл "GATS" у Пекіні (Китай), премія Київського міського голови у номінації "Творчі досягнення".Item Така невгасима любов...(2023) Брюховецька, ЛарисаТріо "Золоті ключі" (Марічка Миколайчук, Валентина Ковальська, Ніна Матвієнко) зазвучало на початку 1970-х і відразу стало дуже популярним. Їхній спів чуємо – і бачимо самих співачок – у славетній "Пропалій грамоті". Він органічно доповнює національну ауру картини. Їхнє виконання українських народних пісень зігрівало душі багатьох українців. А геніальність і харизма коханого чоловіка Марічки – Івана Миколайчука – додає чару цьому мистецькому феномену.Item Валдемарс Хелманіс: "Моя кінорежисура - це моя інтуїція" : [інтерв’ю](2023) Хелманіс, ВалдемарсГерой документального фільму Валдемарса Хелманіса "Перетворювач руїн" (2022) – колишній солдат радянської армії Андрей Мединьш, що, будучи в Афганістані, тяжко пораненим виповз з-під трупів і врятувався. Повертаючись демобілізованим з армії, в автівці потрапив під обстріл і вдруге дивом залишився живим. Тоді дав обіцянку все життя служити Богу, відмовившись від кар’єри і сімейного життя. Сьогодні він відомий у Латвії як священник і особистість, що зцілює не тільки словом проповіді зламані долі й поранені душі людей, повертаючи їх до життя і віри. Він ще створив общину Брукна зі священними цінностями: місце, праця, людина. Всі разом вони відбудовують з руїн історичні архітектурні пам’ятки. Повертають красу світові. В початковому титрі фільму "Перетворювач руїн" Ланцманіс називає Андрея Мединьша Апостолом, посланим нам з тих часів.Item Анімаційна шевченкіана(2023) Брюховецька, ЛарисаПерший Шевченків "Кобзар" побачив світ 26 квітня 1840 року, й на честь цієї події 2017 року відбулися безкоштовні онлайн-покази фільму "Причинна". У 2018 році картина отримала Гран-прі фестивалю "Відкрита ніч" та "Золоту Дзиґу" за найкращий анімаційний фільм, у 2019 році – Премію ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Кожен з трьох фільмів виявив творчу індивідуальність постановника і художників, які з ним працювали, водночас підтвердивши безмежний діапазон творчості великого поета. 30 листопада 2022 року стало відомо, що "Причинну" показали у Лісабоні в рамках благодійного проєкту "Shortcutz Lisboa" і кошти, зібрані на події, найближчим часом направлять на допомогу ЗСУ, на підтримку збору "Гривня на перемогу".Item "Всупереч". Прем'єра у Києві(2023)"Ідеться про все, що ми переживали під час Революції Гідності, впродовж усієї російсько-української війни, що відчуваємо з 24 лютого й за що вже 400 років бореться наш український народ, – зазначають у театрі. – Проєкт глибоко й точно артикулює досвід війни, обстоювання власної незалежності та свободи". Вистава повертає нас до найзнаковіших подій та епізодів цієї війни з її героями й символами й, усупереч ворожим планам, спонукає жити, боротися та перемагати.Item Сценарій як основа вистави(2023)У Кропивницькому влаштували спільні читання п’єси "Заборонений" про Василя Стуса два театри: Кіровоградський ім. Марка Кропивницького та Херсонський ім. Миколи Куліша. Автори – Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов – адаптували свій сценарій для сценічного втілення. У п’єсі показано не тільки життя поета, а й особливості дисидентського руху 1960– 1970-х років. Режисер-постановник вистави – Сергій Павлюк.Item Онлайн-виставка Держархіву України до 100-річчя "Березолю"(2023)За ініціативи Державної архівної служби України, низка провідних віт- чизняних архівних установ презентувала нову онлайн-виставку "До 100-ї річниці від дня створення театру "Березіль"". До її реалізації долучилося 12 архівів. Масштабна діяльність колективу театру, їхні гастролі в багатьох містах зумовили наявність в архівах більшості регіонів України документальних джерел, що прямо чи опосередковано стосуються "Березолю".Item Судовий процес між Центром Олександра Довженка і Держкіно України(2023)"Реформа" Держкіно, на переконання спільноти численних культурних інституцій, – це прагнення знищити Центр Олександра Довженка, тобто кіноархів. Це може здатися неймовірним, але Держкіно повторює дії більшовиків під час евакуації з Києва кіноспадщини восени 1941 року, коли влада наказала плівки з українськими фільмами 1920-х років викинути у Дніпро (щоб не дісталися ворогам), а не везти на Схід, щоб зберегти.Item Документальний фільм Аделіни Борець профінансує "Єврімаж"(2023)Фільм "Квіти України" українсько-польської режисерки- дебютанки Аделіни Борець став одним із чотирьох європейських документальних проєктів, що здобули фінансування фонду підтримки спільного кіновиробництва "Єврімаж". Це спільне виробництво GogolFilm / Koskino (Польща) та GogolVertigo (Україна) за підтримки Українського фонду культури та Польського інституту кіно.