191: Теорія та історія культури
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Деякі спостереження щодо проблематики дослідження культури і цивілізації(2017) Король, ДенисСтаття розглядає категорії «культура» і «цивілізація» у вимірах сучасної гуманітаристики. Автор відмежовує наукові засади власне культурології (culturology) від культурографії сучасних англо-американських «cultural studies». Проведено розрізнення постнекласичної наукової парадигми. Обґрунтовується база для історичної культурології як окремої галузі науки, котра, власне і вивчає історію культури та цивілізації – з позицій не традиційно-історичної, а культурологічної методології пізнання. Автор пропонує власне розуміння співвідношення динаміки вимірів культури і цивілізації крізь призму картини світу (моделей ментальності). Акцентується важливість інформаційного обміну в культурі, його більша роль у цивілізаційному процесі, аніж соціально-економічні механізми чи ландшафт, котрі, тим не менш, органічно включені в зазначений обмін і можуть суттєво корегувати його динаміку.Item Оптика режимів сигніфікації в постмодерністському концепті С. Леша: соціокультурний вимір(2017) Павлова, ОленаСтаттю присвячено аналізу режимів сигніфікації та їхніх соціокультурних контекстів. Досліджено роботи сучасного британського дослідника С. Леша. Історична динаміка режимів сигніфікації демонструє єдність процесів вироблення та споживання з урахуванням специфіки вироблення та споживання об’єктів культури. Перенесення наголосу з теми навколо виробництва та відповідних їй способів розподілу праці, режиму накопичення та форми капіталу (К. Маркс, Е. Дюркгейм та М. Вебер) виявляє автономність виробництва, сприйняття та інституційного функціонування об’єктів культури. Доведено, що кожен з досліджуваних елементів режиму сигніфікації має відповідну форму організації візуальних практик.Item Гуманітарні стратегії "донбасизації" України(2017) Демчук, РусланаУ дослідженні на прикладі Донбаського регіону проаналізовано феномен регіональної ідентичності, яка моделюється на прорадянській "класовій" ідеології; йдеться про експансію її носіїв, щодо підпорядкування гуманітарного простору України. Політичні та медійні міфи, що є технологічними маніпуляціями, зумовлюють тривалий процес сепарації Донбасу. Нині, зокрема внаслідок російської агресії, щодо майбутнього регіону є повна невизначеність, проте його адаптація у межах України можлива лише за умов деіндустріалізації та деконструкції технологічної/антиукраїнської міфології.Item Бітард як персонаж фольклору анонімних форумів(2017) Задирака, КостянтинСтаттю присвячено феномену Інтернет-фольклору, який розглядається на прикладі візуального образу персонажа «бітард». Наведено деякі аргументи для обґрунтування доцільності вживання поняття «Інтернет-фольклор», описано особливості комунікації через специфічний тип анонімних форумів – іміджборд, а також процес формування фольклору іміджборд. Проаналізовано один із елементів цього фольклору – персонаж «бітард», як відображення досвіду користувачів форумів. Описано його визначальні риси та головні характеристики.Item Пропаганда у сучасному російському кінематографі(2017) Левицький, ВладиславСтаттю присвячено розгляду пропаганди у сучасному російському кінематографі. Зроблено спробу оглянути і порівняти обмежену вибірку фільмів 2009–2014 рр., показати прийоми пропаганди і їх зв’язок між внутрішньою та зовнішньою політикою Російської Федерації.Item Поезія і/чи проза: до археології однієї дискусії в радянському кіно(2017) Брюховецька, ОльгаУ дослідженні проаналізовано теоретичні джерела і політичні наслідки статті московського кінокритика М. Блеймана "Архаїсти чи новатори?" (1970), яку вважають обґрунтуванням заборони школи українського поетичного кіно як "безперспективного" напряму. Статтю М. Блеймана вміщено в контекст дискусії про поетичне і прозаїчне кіно, яку систематизовано щодо двох підходів: нормативного, який вважає лише один із напрямів кіно релевантним його природі (йому відповідає сполучник "чи"), і плюралістичного, який розглядає обидва напрями як актуалізації різних кінематографічних потенцій згідно з тими завданнями, що ставлять режисери (йому відповідає сполучник "і").Item Ескізи фрагментів "Мертвих душ" у пробах мандрівного письма на сторінках закордонного листування М. В. Гоголя 1836 року(2017) Джулай, ЮрійУ статті вперше проведено аналіз закордонного листування М. В. Гоголя 1836 року у площині праці письменника над фрагментами мандрівного письма, які з’являються у певному колі листів: до рідних, близьких друзів та знайомих. Саме у цьому адресному колі листів М. В. Гоголя і виник підпростір листів – ескізів майбутніх мандрівних фрагментів "Мертвих душ". У статті вказано на те, що в основі системних проб М. В. Гоголя у мандрівному письмі лежить перетин різних мотивів і причин. Ядром досить тривалого періоду напрацювання М. В. Гоголем власного стилю мандрівного письма у 1836 р. стає особиста перевірка на письмі неавторизованих діалогічних сцен "Як пишуться мандрівки?" Ф. Марріета та перегляд роману "Рейнські пілігрими" Е. Дж. Бульвера-Літтона крізь критичні зауваження В. Г. Бєлінського до автора цього роману. У статті наведено приклади художнього перенесення фрагментів мандрівного письма із закордонного листування М. В. Гоголя 1836 року у фрагменти першого тому "Мертвих душ".Item Volodymyr Vynnychenko and the Early Ukrainian Decadent Film (1917-1918)(2017) Kirillova, OlhaThe article is focused on the phenomenon of the early Ukrainian decadent cinema, in particular, in relation to filmings of Volodymyr Vynnychenko’s dramaturgy. One of the brightest examples of ‘film decadence’ in Vynnychenko’s oevre is “The Lie” directed by Vyacheslav Vyskovs’ky in 1918, discovered recently in the film archives. This film displays the principles of ‘ethical symbolism’, ‘dark’ expressionist aesthetics and remains the unique masterpiece of specifically Ukranian film decadence.Item Discourse of Male Erotomania in Knut Hamsun's Pan(2017) Klymchuk, OksanaAbstract: In this article classical and Lacanian psychoanalysis is applied for interpretation of discourse and conduct of lieutenant Glahn, the protagonist of Knut Hamsun’s novel Pan. The analysis is based on the theory and case studies of psychoses from the main works by Sigmund Freud. The scene of Glahn shooting his hunting dog Asop – one of the most complicated episodes in a novel – became the starting point of this research. The application of psychoanalytic conception of paranoia to the narrative helped throw light on the logic of action and clarify the connection between the protagonist’s deed and his discourse. A comparison of Hamsun’s text with Salvador Dali’s autobiographical writing The Secret Life of Salvador Dali and with the Lacan’s interpretation of the crime of Papin sisters helped identify paranoid mental structures in the narrative.Item Аналіз композиції "Світове дерево" на рушнику: як статистично визначити зміст зображення(2017) Самара, ОксанаУ статті обговорено принципи кількісного дослідження в культурології, а саме можливості статистики та структурно-семіотичного методу в аналізі явищ традиційної культури. Метод застосовано до композиції українського рушника. Структурно-семіотичний аналіз композиції на рушнику може допомогти відрізнити обов’язкові елементи зображення від декоративних і вста- новити зв’язок між частинами. Нині вважають, що всі контури композиції мають однакову семантику. Але проведений аналіз показав, що однакову семантику мають орнаментальна смуга і рослинний орнамент. Інші елементи потрібні для того, щоб відділити їх від верхнього поля зображення і світового дерева. Це змушує нас переглянути прийняту на сьогодні трактовку семантики цих елементів. Викладений у статті метод може бути застосовано для аналізу інших зображень та різних явищ традиційної та масової культури.Item До проблеми походження аттичної трагедії(2017) Шагурі, МаріяСтаттю присвячено проблемі, яка досі викликає неоднозначні оцінки науковців, – вивченню походження давньогрецької трагедії. Спочатку було розглянуто базову теорію Аристотеля, який у «Поетиці» згадує про походження трагедії від сатирівської драми. Далі увагу було приділено іншому підходу до проблеми – вивченню етимології слова τραγῳδία: ми проаналізували, як змінювалося тлумачення цього слова від «пісні цапів» до «пісні, яку співали під час жертвопринесення цапів». Насамкінець було розглянуто зв’язки між ритуальними дифірамбами та трагедією і зроблено припущення, чому вони не могли із часом трансформуватися у трагедію.Item Структура музеєзнавства: актуальні проблеми розвитку науки(2017) Бондарець, ОксанаУ статті автор досліджує сучасні проблеми музеології (музеєзнавства) як науки, зокрема структуру. Якщо включення до загальної музеології таких підрозділів, як історична музеологія, теоретична музеологія, прикладна музеологія, та деякі інші положення сьогодні не викликають дискусій серед значного кола науковців, то щодо місця в структурі, зокрема, музейного джерелознавства, музейної педагогіки, музейної інформатики, музейної соціології, музейної психології висловлюють різні думки. Зміна ролі музею в сучасному світі призводить до трансформації функцій музею, що, своєю чергою, визначає появу нових напрямів музейної діяльності та розвиток науки.Item Деталі військового костюма російської армії 1730-х рр. (за матеріалами розкопок на острові Байда)(2017) Пустовалов, Сергій; Пустовалов, ВасильМетою цієї статті є узагальнення матеріалів військового костюма ХVIII ст., які раніше спеці- ально не розглядалися. Найбільшу колекцію матеріалів ХVIII ст. було отримано під час розкопок в 2012 р. Деякі матеріали знайдено в 1992 р. та пізніше. Виявлено пряжки трьох типів. До першого типу можна віднести пряжки, невеликі за розміра- ми, які напевно використовувалися як деталь взуття. До другого – поясну пряжку з розкопок 1992 р. Третій тип – це так звані портупейні пряжки, а також дві трипелюсткові бляхи.Item Про виявлення пам'яток і зворотні процеси(2017) Руденко, СергійУ статті розглянуто недосліджену в науці проблему виявлення та елімінації пам’яток. Практичний досвід у цій царині є досить багатим, але досі ніким не узагальнений. Мета статті – сформулювати емпіричні правила виявлення пам’яток, які роблять їх стійкими до штучних елімінацій. Основні правила: брати до уваги ефект Лінді, «менше – означає більше», опціональність, збереженість шарів автентичності, природно сформований комплекс; не брати велику кількість одиничних розрізнених пам’яток, не шукати вигоди від виявлення пам’яток. При відборі пам’яток згідно із емпіричними правилами до уваги не беруть конкретні цілі репрезентації та інтерпретації минулого тут і зараз. І саме це дає змогу уникнути негативних наслідків штучних елімінацій.Item Проблеми відтворення в макетах визначних археологічних пам'яток України(2017) Чухрай, ЛюбовСтаттю присвячено проблемам методики створення в музеях макетів визначних археологічних пам’яток України та окремого музею макетів. Розглянуто засади та послідовність виготовлення макетів, їхні особливості для різних епох та призначення. Головними чинниками створення макета є ступінь унікальності пам’ятки, їхня достатня, краще повна вивченість, необхідні музейні площі під макет, оптимальний масштаб для глядача, пора року, що відповідає події. Макет має бути створений на основі точних карт місцевості, результатів розкопок, з довготривалих матеріалів.