Том 9-10

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 12
  • Item
    Нерозгадані таємниці права
    (2022) Козюбра, Микола
    У статті здійснено спробу визначити підходи до пояснення та запропонувати напрями пошуку відповіді на одну з найзагадковіших теоретичних і практичних таємниць права: чим пояснити, що за відсутності єдиного його розуміння, а нерідко й самого слова "право" або його аналога в лексиконі багатьох народів, одні й ті самі юридичні проблеми в різних правових системах вирішують переважно однаково? Попри відносно давнє звернення уваги в західному правознавстві на цю проблему, переконливого теоретико-правового її пояснення до цього часу немає. У зв’язку з цим у статті піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до пояснення процесів зближення правових систем у сучасному світі – їх інтеграції й акультурації. Не заперечуючи активізації впливу цих процесів на національні правові системи, водночас наголошується на тому, що вони неспроможні дати задовільну відповідь на поставлене запитання. Її потрібно шукати в набагато глибших пластах історії права – спільних для всіх правових систем фундаментальних властивостей феномену, який ми іменуємо правом. Такою властивістю для права є категорія справедливості, яка уособлює його сутність. Незважаючи на те, що до поняття справедливості та її відносин з правом найчастіше звертаються в Європі, особливо фундатори й прихильники доктрини природного права, використання справедливості чи аналогічних з нею категорій (їхні назви можуть варіювати залежно від мовних особливостей народів) поширюється далеко за межі Європейського континенту. Вони сягають своїм корінням ще Стародавнього Сходу, Єгипту і Вавилону. Згадки про справедливість можна знайти в ранньому християнстві та інших релігіях: буддизмі, індуїзмі, ісламі тощо. Це дає підстави стверджувати, що справедливість є категорією всезагальною. Проте саме по собі поняття справедливості є доволі відносним і динамічним, тому покладатися на неї як на безпосередній регулятор поведінки людей, звісно, не можна. Право, хоч явище також динамічне, все ж потребує більш визначених і стабільних орієнтирів. Ними для всіх правових систем та їхніх сімей є універсальні принципи права, в яких справедливість знаходить своє розгорнуте втілення. Поки що вони належним чином теоретично не осмислені в правознавстві, проте саме їх виявлення відкриває можливості для переконливого пояснення названої загадки права.
  • Item
    EU law in non-EU countries: reflections on Ukrainian supreme court's jurisprudence on energy matters
    (2022) Badanova, Ielyzaveta
    Following its accession to the Energy Community Treaty and the conclusion of the association agreement with the EU, Ukraine implemented key EU acquis in energy by way of adoption of primary laws. They incorporate "instruments of EU legal integration," i.e. provisions not required in the EU but included to ensure that the EU law is correctly transposed and applied in Ukraine. The Ukrainian Supreme Court in its recent jurisprudence made conclusions on legal aspects of their application, namely: on the place of EU case-law in the Ukrainian legal system, the value of opinions of the Energy Community Secretariat (ECS) as well as the obligation to conduct consultations with the European Commission and the ECS. While the acceptance of guidance from European institutions on application of EU acquis is commendable, there seems to be room for improvement in the way the Supreme Court applies principles of EU law, in particular related to the functioning of energy markets.
  • Item
    Стягнення процесуальних витрат у зв’язку із закриттям кримінального провадження з підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: окремі проблеми
    (2022) Басиста, Ірина
    Встановлено, що в чинному КПК України дещо розпливчасто урегульовано питання, які стосуються процесуальних витрат. Своєю чергою, науковці дискутують щодо вичерпності переліку ст. 118 КПК України, розуміння "процесуальних" і "судових" витрат та чи є стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні цивільно-правовим заходом. Логічно, що й судова практика з означеного кола питань за таких реалій сутнісно різниться. Проаналізовано наявне "загальне" рішення Великої Палати Верховного Суду щодо обов’язку судів вирішувати питання про розподіл процесуальних витрат, не зважаючи на процесуальну форму їх кінцевих рішень у провадженні. Констатовано, що Велика Палата питання розподілу процесуальних витрат не охопила, бо фактично це мав би зробити законодавець у чинному КПК України, що йому не зовсім вдалося. Тому й зроблено спробу довести, що ч. 3 ст. 285 КПК України варто доповнити фразою, що роз’ясненню підозрюваному чи обвинуваченому підлягає й те, що у разі його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цієї нереабілітуючої підстави з нього буде стягнено судом певні процесуальні витрати. Спростовано можливість стягувати з "фактично звільненої" від кримінальної відповідальності особи процесуальні витрати, про які йде мова в частинах 1–2 ст. 124 КПК України, за чинного викладу частини 3 ст. 285 КПК України, а також коли законодавець у ст. 124 КПК України, зокрема в її частинах 1 та 2, оперує виключно підходом щодо можливості стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат "у разі ухвалення обвинувального вироку".
  • Item
    Рівність сторін у спорах про захист господарських прав за участю прокурора: на матеріалах судової практики
    (2022) Біда, Катерина
    Статтю присвячено темі захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання в судовому порядку за участю прокурора в господарському судочинстві. Мета цієї публікації полягає у встановленні характеру впливу участі прокурора в господарському процесі на дотримання принципу рівності сторін господарського процесу як неодмінної умови ухвалення справедливого рішення у справі. Для досягнення мети поставлено та виконано такі наукові завдання: 1) визначено основні наукові підходи до вирішення питання участі прокурора в господарському процесі, висвітлені в сучасних наукових публікаціях; 2) описано нормативно-правове регулювання участі прокурора в господарському процесі; 3) розкрито зміст принципу рівності учасників господарського процесу; 4) визначено основні положення щодо участі прокурора в господарському процесі, вироблені судовою практикою національних судів та ЄСПЛ; 5) зроблено висновки щодо дотримання принципу рівності сторін господарського спору та ефективності захисту прав суб’єктів господарювання при вирішенні спору за участі прокурора. Методологія дослідження охоплює формально-юридичний та порівняльно-юридичний методи, метод системного аналізу та узагальнення судової практики. Наукова новизна полягає у встановленні впливу участі прокурора в господарському процесі на баланс інтересів сторін, забезпечення принципу рівності перед законом і судом усіх часників господарського процесу, дотримання принципу диспозитивності та верховенства права з урахуванням конституційних засад представництва інтересів особи у суді адвокатурою, суб’єктного складу учасників господарських правовідносин та господарських процесуальних відносин. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що звуження кола випадків (підстав) для участі прокурора в господарському процесі з метою захисту інтересів держави відповідає стандартам верховенства права, рівності сторін, диспозитивності під час розгляду спорів з метою захисту суб’єктами господарювання своїх прав. Розвиток законодавства України в цьому напрямі загалом відповідає процесу демократизації суспільства, принципу верховенства права, забезпеченню права на справедливий судовий розгляд, що є неможливим без дотримання принципу рівності сторін.
  • Item
    Стадії оперативно-розшукової діяльності
    (2022) Тіхонов, Сергій; Василинчук, Віктор
    Удосконалення нормативно-правового регулювання стадій оперативно-розшукової діяльності завжди було в центрі уваги як правоохоронців, так і вчених, що актуалізує проведення ґрунтовних наукових досліджень. Визначення та аргументація розподілу оперативно-розшукової діяльності на стадії, шляхів удосконалення в розрізі сучасних змін до нормативно-правових актів зумовлює актуальність цієї статті. Мета статті полягає у виробленні та оприлюдненні рекомендацій, змін і доповнень до норма- тивно-правових актів з удосконалення стадій оперативно-розшукової діяльності. Під час дослідження застосовано комплекс наукових методів: системний, формально-догматичний (юридико-технічний), порівняльно-правовий, аналіз, синтез, індукція та дедукція. Вивчено спеціальну літературу, положення Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінального процесуального кодексу України, судову практику, проведено консультації з експертами. За результатами дослідження представлено цілісне уявлення про українську модель стадій оперативно-розшукової діяльності, розкрито її зміст. Стадія оперативно-розшукової діяльності – це певний період, етап, у процесі якого уповноважені оперативні підрозділи відповідно до вимог нормативно-правових актів проводять пошук і фіксацію інформації про кримінальні правопорушення, досконало перевіряють отриману оперативну інформацію, здійснюють оперативне провадження та оперативно-розшукове супроводження кримінального провадження з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та кримінального судочинства. За результатами проведеного дослідження запропоновано: удосконалити оперативно-розшукове законодавство шляхом визначення підстав для проведення оперативно-розшукових заходів до постановлення ухвали слідчого судді; оперативного супроводження кримінального провадження; передбачити проведення оперативно-розшукових заходів в особливих умовах, де суб’єкти оперативно-розшукової діяльності можуть проводити оперативно-розшукові заходи без ухвали слідчого судді стосовно особи, місця або речі, що перебувають на тимчасово окупованій території або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; передбачити можливість продовження строків ведення оперативно-розшукових справ до 5 років для всіх суб’єктів оперативно-розшукової діяльності в оперативних провадженнях щодо фіксації інформації про особливо тяжкі злочини. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні інформаційно-аналітичного забезпечення стадій оперативно-розшукової діяльності.