Browse
Recent Submissions
Item Нерозгадані таємниці права(2022) Козюбра, МиколаУ статті здійснено спробу визначити підходи до пояснення та запропонувати напрями пошуку відповіді на одну з найзагадковіших теоретичних і практичних таємниць права: чим пояснити, що за відсутності єдиного його розуміння, а нерідко й самого слова "право" або його аналога в лексиконі багатьох народів, одні й ті самі юридичні проблеми в різних правових системах вирішують переважно однаково? Попри відносно давнє звернення уваги в західному правознавстві на цю проблему, переконливого теоретико-правового її пояснення до цього часу немає. У зв’язку з цим у статті піддано критичному аналізу найпоширеніші в правознавстві підходи до пояснення процесів зближення правових систем у сучасному світі – їх інтеграції й акультурації. Не заперечуючи активізації впливу цих процесів на національні правові системи, водночас наголошується на тому, що вони неспроможні дати задовільну відповідь на поставлене запитання. Її потрібно шукати в набагато глибших пластах історії права – спільних для всіх правових систем фундаментальних властивостей феномену, який ми іменуємо правом. Такою властивістю для права є категорія справедливості, яка уособлює його сутність. Незважаючи на те, що до поняття справедливості та її відносин з правом найчастіше звертаються в Європі, особливо фундатори й прихильники доктрини природного права, використання справедливості чи аналогічних з нею категорій (їхні назви можуть варіювати залежно від мовних особливостей народів) поширюється далеко за межі Європейського континенту. Вони сягають своїм корінням ще Стародавнього Сходу, Єгипту і Вавилону. Згадки про справедливість можна знайти в ранньому християнстві та інших релігіях: буддизмі, індуїзмі, ісламі тощо. Це дає підстави стверджувати, що справедливість є категорією всезагальною. Проте саме по собі поняття справедливості є доволі відносним і динамічним, тому покладатися на неї як на безпосередній регулятор поведінки людей, звісно, не можна. Право, хоч явище також динамічне, все ж потребує більш визначених і стабільних орієнтирів. Ними для всіх правових систем та їхніх сімей є універсальні принципи права, в яких справедливість знаходить своє розгорнуте втілення. Поки що вони належним чином теоретично не осмислені в правознавстві, проте саме їх виявлення відкриває можливості для переконливого пояснення названої загадки права.Item EU law in non-EU countries: reflections on Ukrainian supreme court's jurisprudence on energy matters(2022) Badanova, IelyzavetaFollowing its accession to the Energy Community Treaty and the conclusion of the association agreement with the EU, Ukraine implemented key EU acquis in energy by way of adoption of primary laws. They incorporate "instruments of EU legal integration," i.e. provisions not required in the EU but included to ensure that the EU law is correctly transposed and applied in Ukraine. The Ukrainian Supreme Court in its recent jurisprudence made conclusions on legal aspects of their application, namely: on the place of EU case-law in the Ukrainian legal system, the value of opinions of the Energy Community Secretariat (ECS) as well as the obligation to conduct consultations with the European Commission and the ECS. While the acceptance of guidance from European institutions on application of EU acquis is commendable, there seems to be room for improvement in the way the Supreme Court applies principles of EU law, in particular related to the functioning of energy markets.Item Стягнення процесуальних витрат у зв’язку із закриттям кримінального провадження з підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: окремі проблеми(2022) Басиста, ІринаВстановлено, що в чинному КПК України дещо розпливчасто урегульовано питання, які стосуються процесуальних витрат. Своєю чергою, науковці дискутують щодо вичерпності переліку ст. 118 КПК України, розуміння "процесуальних" і "судових" витрат та чи є стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні цивільно-правовим заходом. Логічно, що й судова практика з означеного кола питань за таких реалій сутнісно різниться. Проаналізовано наявне "загальне" рішення Великої Палати Верховного Суду щодо обов’язку судів вирішувати питання про розподіл процесуальних витрат, не зважаючи на процесуальну форму їх кінцевих рішень у провадженні. Констатовано, що Велика Палата питання розподілу процесуальних витрат не охопила, бо фактично це мав би зробити законодавець у чинному КПК України, що йому не зовсім вдалося. Тому й зроблено спробу довести, що ч. 3 ст. 285 КПК України варто доповнити фразою, що роз’ясненню підозрюваному чи обвинуваченому підлягає й те, що у разі його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цієї нереабілітуючої підстави з нього буде стягнено судом певні процесуальні витрати. Спростовано можливість стягувати з "фактично звільненої" від кримінальної відповідальності особи процесуальні витрати, про які йде мова в частинах 1–2 ст. 124 КПК України, за чинного викладу частини 3 ст. 285 КПК України, а також коли законодавець у ст. 124 КПК України, зокрема в її частинах 1 та 2, оперує виключно підходом щодо можливості стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат "у разі ухвалення обвинувального вироку".Item Рівність сторін у спорах про захист господарських прав за участю прокурора: на матеріалах судової практики(2022) Біда, КатеринаСтаттю присвячено темі захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання в судовому порядку за участю прокурора в господарському судочинстві. Мета цієї публікації полягає у встановленні характеру впливу участі прокурора в господарському процесі на дотримання принципу рівності сторін господарського процесу як неодмінної умови ухвалення справедливого рішення у справі. Для досягнення мети поставлено та виконано такі наукові завдання: 1) визначено основні наукові підходи до вирішення питання участі прокурора в господарському процесі, висвітлені в сучасних наукових публікаціях; 2) описано нормативно-правове регулювання участі прокурора в господарському процесі; 3) розкрито зміст принципу рівності учасників господарського процесу; 4) визначено основні положення щодо участі прокурора в господарському процесі, вироблені судовою практикою національних судів та ЄСПЛ; 5) зроблено висновки щодо дотримання принципу рівності сторін господарського спору та ефективності захисту прав суб’єктів господарювання при вирішенні спору за участі прокурора. Методологія дослідження охоплює формально-юридичний та порівняльно-юридичний методи, метод системного аналізу та узагальнення судової практики. Наукова новизна полягає у встановленні впливу участі прокурора в господарському процесі на баланс інтересів сторін, забезпечення принципу рівності перед законом і судом усіх часників господарського процесу, дотримання принципу диспозитивності та верховенства права з урахуванням конституційних засад представництва інтересів особи у суді адвокатурою, суб’єктного складу учасників господарських правовідносин та господарських процесуальних відносин. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що звуження кола випадків (підстав) для участі прокурора в господарському процесі з метою захисту інтересів держави відповідає стандартам верховенства права, рівності сторін, диспозитивності під час розгляду спорів з метою захисту суб’єктами господарювання своїх прав. Розвиток законодавства України в цьому напрямі загалом відповідає процесу демократизації суспільства, принципу верховенства права, забезпеченню права на справедливий судовий розгляд, що є неможливим без дотримання принципу рівності сторін.Item Стадії оперативно-розшукової діяльності(2022) Тіхонов, Сергій; Василинчук, ВікторУдосконалення нормативно-правового регулювання стадій оперативно-розшукової діяльності завжди було в центрі уваги як правоохоронців, так і вчених, що актуалізує проведення ґрунтовних наукових досліджень. Визначення та аргументація розподілу оперативно-розшукової діяльності на стадії, шляхів удосконалення в розрізі сучасних змін до нормативно-правових актів зумовлює актуальність цієї статті. Мета статті полягає у виробленні та оприлюдненні рекомендацій, змін і доповнень до норма- тивно-правових актів з удосконалення стадій оперативно-розшукової діяльності. Під час дослідження застосовано комплекс наукових методів: системний, формально-догматичний (юридико-технічний), порівняльно-правовий, аналіз, синтез, індукція та дедукція. Вивчено спеціальну літературу, положення Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінального процесуального кодексу України, судову практику, проведено консультації з експертами. За результатами дослідження представлено цілісне уявлення про українську модель стадій оперативно-розшукової діяльності, розкрито її зміст. Стадія оперативно-розшукової діяльності – це певний період, етап, у процесі якого уповноважені оперативні підрозділи відповідно до вимог нормативно-правових актів проводять пошук і фіксацію інформації про кримінальні правопорушення, досконало перевіряють отриману оперативну інформацію, здійснюють оперативне провадження та оперативно-розшукове супроводження кримінального провадження з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та кримінального судочинства. За результатами проведеного дослідження запропоновано: удосконалити оперативно-розшукове законодавство шляхом визначення підстав для проведення оперативно-розшукових заходів до постановлення ухвали слідчого судді; оперативного супроводження кримінального провадження; передбачити проведення оперативно-розшукових заходів в особливих умовах, де суб’єкти оперативно-розшукової діяльності можуть проводити оперативно-розшукові заходи без ухвали слідчого судді стосовно особи, місця або речі, що перебувають на тимчасово окупованій території або території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; передбачити можливість продовження строків ведення оперативно-розшукових справ до 5 років для всіх суб’єктів оперативно-розшукової діяльності в оперативних провадженнях щодо фіксації інформації про особливо тяжкі злочини. Перспективи подальших досліджень убачаються в розробленні інформаційно-аналітичного забезпечення стадій оперативно-розшукової діяльності.Item Інститут пробації за проєктом нового Кримінального кодексу України(2022) Горох, ОлексійПоява в законодавстві нових кримінально-правових інститутів потребує наукового обґрунтування. Мета статті полягає у визначенні авторського бачення моделі інституту пробації в проєкті нового Кримінального кодексу України. Для досягнення поставленої мети з використанням історико-правового, компаративістського, діалектичного, системного, герменевтичного та інших методів проаналізовано міжнародні стандарти поводження з правопорушниками, національне та іноземне законодавство, доктринальні положення, висвітлено сформульовані пропозиції до проєкту нового Кримінального кодексу України. За результатами проведеного дослідження науково обґрунтовано положення правового інституту пробації в проєкті нового КК. Наведено міркування, якими керувалася робоча група з питань розробки нового кримінального законодавства, формулюючи нові законодавчі положення. Обґрунтовано визначення поняття пробації та засобів пробації, окреслено осіб, до яких застосовується пробація. Наведено аргументи щодо доцільності закріплення загальних засад пробації та правил скасування, зміни або доповнення засобів пробації. Визначено тривалість пробації щодо різних осіб, а також правові наслідки пробації.Item Інформаційно-правові основи діяльності органів досудового розслідування(2022) Коваленко, ЛарисаУ статті розкрито сутність інформаційно-правових основ діяльності органів досудового розслідування (ОДР). Проаналізовано наукові висновки щодо інформаційно-правових основ діяльності органів досудового розслідування. Розглянуто основні напрями досліджень учених, які на різних етапах вивчали проблеми, пов’язані із загальною характеристикою інформаційно-правових основ діяльності ОДР. Обґрунтовано, що інформаційно-правовими основами діяльності органів досудового розслідування є інформаційно-правові принципи діяльності органів досудового розслідування, деякі види інформації, інформаційні системи, акти органів досудового розслідування та інші компоненти. Значну увагу приділено з’ясуванню змісту і класифікації інформації, яку використовують у своїй діяльності ОДР. Уточнено зміст інших компонентів інформаційно-правових основ діяльності органів досудового розслідування. Наведено аргументи на користь того, що українська система інформаційно-правових основ діяльності органів досудового розслідування потребує кодифікації норм, які б урегульовували інформаційно-правові основи діяльності ОДР, у відповідному законі або кодексі.Item Поняття загальних засад звільнення від покарання(2022) Коломієць, СергійЗагальні засади звільнення від покарання хоча й визначені в кримінальному законодавстві, однак у правовій доктрині досліджені недостатньо. Мета статті полягає у визначенні поняття загальних засад звільнення від покарання. З використанням діалектичного, системного та герменевтичного наукових методів пізнання проаналізовано ознаки цього поняття та вперше у вітчизняній правовій науці сформульовано визначення поняття загальних засад звільнення від покарання. Наведено додаткові аргументи на користь позиції, що принципи і загальні засади звільнення від покарання є відносно самостійними поняттями кримінального права, що перебувають у певному співвідношенні та взаємозв’язку. Запропоновано розглядати загальні засади звільнення від покарання у значенні не принципів, а загальних правил застосування положень цього кримінально-правового інституту. Визначено з розкриттям змісту ознаки загальних засад звільнення від покарання: визначеність, обов’язковість, загальність, вихідний характер, системність, ґрунтованість на принципах звільнення від покарання. Встановлено, що перспективним для подальших досліджень видається формулювання на основі аналізованого поняття системи загальних засад звільнення від покарання.Item Перспективи застосування дистанційного правосуддя після пандемії COVID-19(2022) Кошман, АндрійУ статті досліджено вплив пандемії COVID-19 на застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час здійснення судочинства. Стрімке поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, поєднане зі встановленням карантинних обмежень і запровадженням протиепідемічних заходів, суттєво активізувало розвиток електронного правосуддя. Розкрито проблему наявності плутанини у визначенні поняття електронного правосуддя та його структури, назви, змісту окремих елементів. Наведено аргументи на користь вживання на національному рівні терміна "дистанційне правосуддя", що позначає окремий елемент електронного правосуддя, який передбачає роз- гляд, вирішення судової справи за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій без необхідності присутності в залі судових засідань. З огляду на безпрецедентний масштаб застосування дистанційного правосуддя важливо проводити науковий аналіз його стану. Ретельне вивчення способів здійснення дистанційного правосуддя, аналіз його переваг і проблемних аспектів дасть змогу обґрунтовано оцінити перспективи застосування дистанційного правосуддя на постійній основі, зокрема в Україні. Аргументовано, що оцінювання впливу дистанційного правосуддя на реалізацію права особи на судовий захист слід здійснювати крізь призму дотримання та повноцінної реалізації конституційних засад судочинства. Важливо охарактеризувати, наскільки повноцінно під час здійснення правосуддя дистанційно забезпечується рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні суду своїх доказів і в доведенні перед ним їх переконливості, гласність судового процесу тощо. Зроблено висновок, що науковий аналіз можливостей належної реалізації конституційних засад судочинства під час здійснення правосуддя дистанційно слугуватиме джерелом інформації обґрунтованого рішення щодо майбутніх масштабів та форматів застосування цієї форми правосуддя в Україні.Item Ситуаційна модель подальшого етапу судового провадження в кримінальному процесі(2022) Мирошниченко, ЮрійУ статті подано ситуаційну характеристику подальшого етапу судового провадження як елемент базової судової методики, що за своїм змістом повинна розкривати діяльність суду на всіх етапах, які складають систему судового провадження, давати рекомендації з вибору його напрямів, проведення процесуальних дій, використання найдоцільніших засобів впливу на конкретні судові ситуації, представлених комплексами процесуальних дій і тактики їх проведення на різних етапах судового провадження. Аналізований етап охоплює підготовчу частину судового розгляду, з’ясування обставин, встановлених під час досудового розслідування, та перевірку їх доказами. Ситуації цього етапу характеризуються тим, що суд за участю сторін проводить безпосереднє дослідження всіх доказів, необхідних для обґрунтування вироку чи іншого рішення, яке може бути ухвалене за результатами судового розгляду. На прикладі ситуаційної характеристики центральної частини судового провадження продемонстровано, як може виглядати базова судова методика, що містить рекомендації стосовно рішень та дій головуючого в тій чи іншій ситуації певного етапу загального порядку судового розгляду кримінальних справ. Структуру цієї моделі, що й надалі буде наповнюватися новими елементами, в теоретичному плані можна використати як зразок для побудови криміналістичних методик за окремими видами судового провадження, а в прикладному – як набір практичних порад щодо розв’язання суддями реальних судових ситуацій. Констатовано, що ключовим питанням, яке істотно впливає на вибір тактики судового розгляду, є визначення порядку подання сторонами зібраних ними доказів, що охоплює черговість і метод їх дослідження. Наведено варіанти послідовності судового дослідження доказів, зокрема в багатоепізодних справах, у справах про злочини, вчинені злочинними групами, в ситуаціях заперечення обвинуваченими своєї провини. Розглянуто питання щодо можливості використання в суді показань обвинувачених, потерпілих, свідків, отриманих під час досудового розслідування.Item Верховенство права та соціальна держава: пошук шляхів подолання суперечностей(2022) Цельєв, ОлексійЗ часів закріплення в Основному Законі України дороговказу на розбудову соціальної держави та дію верховенства права доктринальна дискусія щодо змісту цих концептів не припиняється. Теоретики права, конституціалісти, правники галузевого спрямування досліджують різноманітні проблемні питання, пов’язані як із верховенством права, так і з соціальною державою. Такі дослідження переважно стосуються кожного концепту, взятого окремо. Діапазон наукового пошуку дуже широкий – від спроб сформулювати вичерпне визначення до намагань надати універсальний перелік ознак (складників) кожного з названих явищ. Проте не так багато вітчизняних дослідників звертають увагу не на окремість доктрин соціальної держави та верховенства права, а на суперечності між ними. Ці суперечності закладено в їхній глибинній сутності, і в їхньому практичному вимірі вони можуть перешкоджати розвитку як соціальної держави, так і верховенства права. Утім, євроатлантична цивілізація, частиною якої бачить себе і Україна, невпинно рухається в бік соціалізації держав і розбудови верховенства права. Не скрізь цей процес відбувається з однаковим успіхом. Україна належить до тих держав, які радше декларують цей намір. Такому стану речей є багато пояснень, але автор цієї статті зосереджується тільки на одному з них, а саме на необґрунтованому втручанні державних інститутів у вільний розвиток суспільства на засадах поваги до прав людини та верховенства права.Item Зразкові справи як дієвий інструмент захисту соціальних прав і забезпечення єдності судової практики(2022) Шумило, МихайлоУ статті досліджено зразкові справи у сфері соціального захисту, які були предметом розгляду Верховного Суду. Сьогодні Верховний Суд задає тренди та перебуває в авангарді як судової практики, так і доктринальних пошуків у сфері права. Деякі постанови касаційної інстанції розв’язують багаторічні проблеми, а також формулюють нові запитання, на які мають дати відповідь законодавець та правова доктрина. Наведено класифікацію правових висновків Верховного Суду за критерієм можливості здійснення відступу, окремо наголошено на значенні та юридичній силі рішень у зразкових справах. На підставі аналізу практики Верховного Суду в частині зразкового судочинства зразкові справи можна класифікувати за двома критеріями: за предметом спору та за суб’єктом звернення. Обидва критерії є цінними, оскільки кожен з них по-своєму проливає світло на наявні проблеми. З одного боку, чітко видно, права яких суб’єктів порушуються, а з іншого – яка стадія реалізації особою права на пенсію має хиби і потребує удосконалення. Встановлено, що Верховний Суд не розглянув жодної пенсійної справи щодо пенсіонування за загальним законом. Основними причинами порушення соціальних прав, зокрема, є: нормативні акти визнано неконституційними Конституційним Судом України, низький рівень юридичної техніки під час нормотворення, неправильне тлумачення норм права спеціально уповноваженими органами (управліннями Пенсійного фонду України).