Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 17
- ItemРозуміння суспільної небезпеки злочину (за результатами соціологічного експерименту)(2019) Азаров, ДенисУ статті подано результати експерименту, проведеного у вересні – грудні 2018 р., у якому взяли участь близько 200 правників різних категорій. Основний зміст експерименту зводився до такого: проведення першого анонімного опитування учасників у реальному часі, завдяки якому було з’ясовано загальні уявлення правників про сутність та функціональність категорії "суспільна небезпека злочину"; подання концентрованої інформації про проблеми практичного застосування цієї категорії та наслідки, до яких призводить її використання; повторне опитування та оцінка динаміки зміни ставлення аудиторії до поняття "суспільна небезпека". Результати засвідчили, що в процесі експерименту більшість учасників різко змінила свої погляди і визнала, що ознака суспільної небезпеки не може ефективно використовуватись як інструмент диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності, ця ознака не дозволяє чітко розмежувати різні види правопорушень – злочини та адміністративні делікти, не існує тесту (алгоритму), що дозволяє однозначно встановити характер і ступінь суспільної небезпеки певного діяння.
- ItemSpecific intent (dolus specialis) in the Armenian genocide, the Holodomor and the Holocaust: comparative analysis(2019) Antonovych, MyroslavaAlthough comparative genocide as the second generation of genocide studies has developed over the ast two decades, the Holodomor as a crime of genocide committed by Stalin’s regime has not been examined n comparative perspective.In this article, the author traces the reasons for that and offers a comparative nalysis of the Holodomor with examples of genocide in the first half of the 20th century – namely, the rmenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany. The author compares the hree genocides as crimes under international law in terms of the mental (mens rea) elements of genocide hat characterize each of them, noting the dissimilarities and similarities in specific intent (dolus specialis) f those crimes. The author draws to the conclusion that the key common element in the genocides erpetrated in the Ottoman Empire, the Soviet Union, and the Third Reich is that state organization was ubstituted by hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis. The importance of comparing cases of genocide is evident: if lessons from the past are not heeded and genocide is not unished, history will repeat itself as can be seen in the east and south (Crimea) of Ukraine, where the uccessor state to the Soviet Union – the Russian Federation – continues an attack on the Ukrainian nation.
- ItemФеноменологія та типологія необережних злочинів, вчинених кількома суб’єктами(2019) Багіров, СергійУ статті на підставі висвітлення проблем кримінально-правової оцінки необережних злочинів, вчинених кількома особами, доведено важливість феноменологічних досліджень для розвитку ессенціальних наукових теорій. У пропонованій публікації шляхом опису та аналізу новітнього емпіричного матеріалу доповнено феноменологію необережних злочинів, у вчиненні яких брали участь кілька суб’єктів. Авторський внесок у феноменологію цих злочинів дасть змогу розширити наукові уявлення про явище багатосуб’єктних необережних злочинів, а наведені практичні приклади можуть бути використані в навчальній та науковій кримінально-правовій літературі. Автор також уточнив і доповнив типологічну характеристику відповідних злочинів. Запропоновано перелік істотних ознак для кожної типологічної групи. З’ясовано, що під час поділу необережного співзаподіяння на "паралельне" та "послідовне" треба мати на увазі, що остання типологічна група є неоднорідною і має щонайменше два підтипи, які відрізняються низкою ознак.
- ItemСтягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку(2019) Басиста, ІринаНа сьогодні існують різні правові позиції щодо застосування норм закону в частині стягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку. Нагальними для практиків та теоретиків залишаються питання на кшталт вичерпності переліку видів процесуальних та судових витрат, визначених у ст. 118 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України); урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні; імперативності положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження тощо. З огляду на такий стан речей автор цієї публікації поставила за мету спробувати на основі наявної емпірики, публікацій, дискусій та власного підходу висловити обґрунтовані судження у вигляді відповідей на задекларовані вище питання. У процесі дослідження висловлено авторське бачення щодо означеної наукової дискусії, зокрема, доведено, що в обвинувальному вироку, у тому числі при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку, потрібно чітко розмежовувати процесуальні витрати та судові витрати, а також усі процедурні питання щодо їхніх розмірів, порядку їх сплати, зменшення розміру або звільнення від сплати тощо, на підставі положень КПК України (щодо процесуальних витрат) та на підставі ЦПК України (щодо судових витрат). Під час стягнення процесуальних витрат суд повинен керуватися виключно кримінальним процесуальним законодавством. Є вичерпний перелік видів процесуальних витрат, визначених у ст. 118 КПК України. Щодо урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні констатовано, що КПК України врегульовано питання розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Проте питання щодо розподілу судових витрат не врегульовано і не повинно бути врегульовано у КПК України. Отже, в результаті комплексного аналізу норм КПК України, ЦПК України тощо зроблено висновок, що якщо в цивільному позові обґрунтовано йде мова про відшкодування матеріальних збитків, завданих унаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об’єкта посягання, то такий цивільний позивач (як і цивільний відповідач) підлягають звільненню від сплати судового збору. Особа не звільняється від сплати судового збору у разі пред’явлення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Останню тезу, яка випливає з чинних законодавчих положень, піддано критиці.
- ItemОсобливості проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту(2019) Галаган, Володимир; Балацька, ОльгаУ статті розглянуто особливості підготовки та порядок проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. Встановлено негативні фактори, що впливають на ефективність проведення огляду під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. До них належить швидкоплинність обстановки в умовах, коли особа, яка вчинила шахрайство, може швидко зникнути в потягу чи на вокзалі, та відсутність у правоохоронних органів об’єктивної можливості швидко відреагувати на факти вчинення шахрайства. Тож у разі проведення огляду місця події рекомендовано застосувати безперервний відеозапис процесу проведення огляду з метою суттєвого зменшення часу проведення огляду. Висвітлено низку особливостей тактичних прийомів проведення обшуку та особистого обшуку. Рекомендовано в усіх випадках проведення обшуку вилучати щоденники, листи, листування підозрюваного, записні книжки, блокноти, записки, фотокартки, а також предмети, вилучені чи обмежені законом у цивільному обігу. Під час подальшого розслідування такі предмети можуть бути пред’явлені для впізнання, направлені для дослідження під час проведення експертиз тощо.