Specific intent (dolus specialis) in the Armenian genocide, the Holodomor and the Holocaust: comparative analysis
Loading...
Date
2019
Authors
Antonovych, Myroslava
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Although comparative genocide as the second generation of genocide studies has developed over the ast two decades, the Holodomor as a crime of genocide committed by Stalin’s regime has not been examined n comparative perspective.In this article, the author traces the reasons for that and offers a comparative nalysis of the Holodomor with examples of genocide in the first half of the 20th century – namely, the rmenian genocide of the Ottoman Empire and the Holocaust of Nazi Germany. The author compares the hree genocides as crimes under international law in terms of the mental (mens rea) elements of genocide hat characterize each of them, noting the dissimilarities and similarities in specific intent (dolus specialis) f those crimes. The author draws to the conclusion that the key common element in the genocides erpetrated in the Ottoman Empire, the Soviet Union, and the Third Reich is that state organization was ubstituted by hegemony of a ruling party: the Ittihadists, the Communists, and the Nazis. The importance of comparing cases of genocide is evident: if lessons from the past are not heeded and genocide is not unished, history will repeat itself as can be seen in the east and south (Crimea) of Ukraine, where the uccessor state to the Soviet Union – the Russian Federation – continues an attack on the Ukrainian nation.
Хоч порівняльні дослідження геноцидів як друге покоління студій про геноцид розвиваються вже понад два десятиліття, Голодомор як злочин геноциду, вчинений сталінським режимом, майже не було досліджено в порівняльному аспекті. У цій статті авторка простежує причини цього і пропонує порівняльний аналіз Голодомору з іншими геноцидами першої половини ХХ ст., а саме з Вірменським геноцидом в Оттоманській імперії і Голокостом у нацистській Німеччині. Авторка порівнює ці три геноциди як злочини згідно з міжнародним правом в аспекті суб’єктивних (ментальних, mens rea) елементів геноциду, характерних для кожного з них, зазначаючи відмінні та спільні особливості в спеціальному намірі (dolus specialis) цих злочинів. На відміну від Вірменського геноциду і Голокосту, де був намір знищити відповідні національні групи цілком, у Голодоморі був намір знищити українську національну групу частково з метою ослаблення її, оскільки вона була занадто численною для цілковитого знищення. Іншою відмінністю було те, що намір знищити вірмен та євреїв був експліцитним, в основному сформульованим у документах, у той час як намір вчинити Голодомор був імпліцитним, прямо не вираженим у документах. Однак відповідно до рішень Руандійського та Югославського кримінальних трибуналів ad hoc і Міжнародного кримінального суду намір вчинити геноцид можна також вивести з відповідних фактів і обставин. Авторка доходить висновку про те, що основним спільним елементом геноцидів, вчинених в Оттоманській імперії, Радянському Союзі і в Третьому Рейху, було те, що державна організація була підмінена гегемонією керівної партії: іттихадистами, комуністами, нацистами (the Ittihadists, the Communists, and the Nazis). Вказано на важливість порівняльних досліджень злочинів геноцидів, оскільки, якщо не винести уроків з минулих геноцидів і не покарати за них, історія повториться, як це можемо бачити на сході та півдні України (в Криму), де Російська Федерація як держава-правонаступниця Радянського Союзу, не покараного за Голодомор-геноцид, і далі знищує українську націю.
Хоч порівняльні дослідження геноцидів як друге покоління студій про геноцид розвиваються вже понад два десятиліття, Голодомор як злочин геноциду, вчинений сталінським режимом, майже не було досліджено в порівняльному аспекті. У цій статті авторка простежує причини цього і пропонує порівняльний аналіз Голодомору з іншими геноцидами першої половини ХХ ст., а саме з Вірменським геноцидом в Оттоманській імперії і Голокостом у нацистській Німеччині. Авторка порівнює ці три геноциди як злочини згідно з міжнародним правом в аспекті суб’єктивних (ментальних, mens rea) елементів геноциду, характерних для кожного з них, зазначаючи відмінні та спільні особливості в спеціальному намірі (dolus specialis) цих злочинів. На відміну від Вірменського геноциду і Голокосту, де був намір знищити відповідні національні групи цілком, у Голодоморі був намір знищити українську національну групу частково з метою ослаблення її, оскільки вона була занадто численною для цілковитого знищення. Іншою відмінністю було те, що намір знищити вірмен та євреїв був експліцитним, в основному сформульованим у документах, у той час як намір вчинити Голодомор був імпліцитним, прямо не вираженим у документах. Однак відповідно до рішень Руандійського та Югославського кримінальних трибуналів ad hoc і Міжнародного кримінального суду намір вчинити геноцид можна також вивести з відповідних фактів і обставин. Авторка доходить висновку про те, що основним спільним елементом геноцидів, вчинених в Оттоманській імперії, Радянському Союзі і в Третьому Рейху, було те, що державна організація була підмінена гегемонією керівної партії: іттихадистами, комуністами, нацистами (the Ittihadists, the Communists, and the Nazis). Вказано на важливість порівняльних досліджень злочинів геноцидів, оскільки, якщо не винести уроків з минулих геноцидів і не покарати за них, історія повториться, як це можемо бачити на сході та півдні України (в Криму), де Російська Федерація як держава-правонаступниця Радянського Союзу, не покараного за Голодомор-геноцид, і далі знищує українську націю.
Description
Keywords
the Armenian Genocide, the Holodomor, the Holocaust, mental elements of genocide, specific intent (dolus specialis) of genocide, article, Вірменський геноцид, Голодомор, Голокост, суб’єктивні (ментальні) елементи геноциду, спеціальний намір (dolus specialis) геноциду
Citation
Antonovych M. Specific intent (dolus specialis) in the Armenian Genocide, the Holodomorand the Holocaust: comparative analysis / Myroslava Antonovych // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2019. - Т. 3. - С. 19-25.