Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
Permanent URI for this collection
Центр вивчає спадщину Києво-Могилянської академії: її заснування і становлення, правовий статус, зовнішню і внутрішню історію, міжнародні зв'язки, вплив на розвиток української та зарубіжної культури й освіти.
Browse
Browsing Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 25
Results Per Page
Sort Options
Item Топонімія Криму справа наліво: [рецензія](2005) Галенко, ОлександрРецензія на книгу Бушакова В. А. Лексичний склад історичної топонімії Криму (К.: Інститут сходознавства НАН України, 2003. - 225 с.)Item Рутенська марка за джерелами IX-XII ст.(2006) Галенко, ОлександрПровінція "Marchia Ruthenorum" виникає на східному кордоні Каролінгської імперії на верхньому Дунаї приблизно у середині IX ст. Своєю назвою вона була зобов'язана активності в цьому регіоні міжнародних купців, які торгували між Каролінгською імперією та Східною Європою і називалися русами. Основними товарами, що їх вивозили ці купці зі слов'янських країв, були невільники, віск та коні. На цей час тільки купці могли бути носіями цієї назви, а не держава, і тим більше якась слов'янська етнічна спільнота. Таким чином, спроби виводити походження русинів Закарпаття як самостійного етносу з "марки рутенів", що існувала уже у IX ст., не мають під собою жодних історичних підстав.Item Горе з розуму, або Про могилянську навченість як підставу для гонору(2007) Яременко, МаксимWhich «social advances» did Mohylian students hope to receive for their learning? How did they interpret their own studies? One of the possible answers is given in this article.Item Освітній рівень парафіяльного духовенства Київської митрополії 1770-х рр. (на прикладі Глухівської протопопії)(2008) Яременко, МаксимУпродовж майже всього XVIII ст. духовна влада Київської митрополії, дублюючи відповідні синодальні укази, намагалася підвищити освітній рівень парафіяльного духовенства, наголошувала на потребі висвячувати на приходи вихованців "латинських шкіл" та примусити панотців віддавати дітей на науку до Київської академії. Кількісне зростання вихідців з ієрейських родин серед спудеїв Могилянських Атен упродовж XVIII ст. може свідчити на користь успішності церковної політики. Втім, окремі факти не дають змоги малювати аж надто мажорну картину освіченості церковно- та священнослужителів, а також усвідомлення батьками-пресвітерами потреби в навчанні потенційних спадкоємців-синів. Зокрема, постійне повторення таких розпоряджень від однієї архіпастирської каденції до іншої вже саме по собі дає підстави скептично поставитися до їхньої дієвості.Item До питання про поховання протестантів на теренах Київщини й Волині XVII(2008) Задорожна, ОксанаCпеціальних досліджень, які б стосувалися протестантських поховань на території сучасної України, немає, я тому ця розвідка автора є винятковою і для її здійснення методологічною основою послужили праці закордонних, переважно польських, істориків.Item Дарча Галшки Гулевичівни Київському братству: джерела, інтерпретації, актори(2008) Люта, ТетянаУ статті подано матеріали до історії вивчення та публікації дарчої Галшки Гулевичівни на землю Київському братству. Розглянуто відомі тексти копій документа XVIII—XIX ст. з археографічними коментарями, представлено біограми учасників процесу.Item Норинська волость Немиричів першої половини XVII століття: склад, формування, населення(2009) Задорожна, ОксанаУ статті з дійснено спробу показати склад Наринської волості, придбаної Немиричами у 1620-х роках, а також їхню діяльність, спрямовану на розширення її території, осадження нових сіл та збільшення населення.Item Ульяновський В. І. Двічі професор: Степан Голубєв в університетському та академічному контекстах. К.: НКПІКЗ, "Фенікс", 2007. 360 с.: [рецензія](2009) Яременко, МаксимПояву книги про Степана Тимофійовича Голубєва, написаної професором Василієм Ульяновським, можна було передбачити. Після публікації Автором біографій двох інших достойників, дослідників із Київської духовної академії Миколи Петрова та Федора Тітова, звернення уваги на такого чи не найцікавішого та найоригінальнішого з цієї трійки історика, як Голубєв, видається цілком природним.Item Перерва В.С. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX - початку XX ст. - Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2008. - 627с., іл.: [рецензія](2009) Задорожна, ОксанаУ центрі уваги монографії Володимира Перерви — розвиток церковнопарафіяльної освіти на Правобережній Київщині (тогочасній Київській губернії) у другій половині XIX — на початку XX ст., хоча частину книги присвячено державним школам, які часом доповнювали парафіяльні, а подекуди й конкурували з ними. Власне ця обставина, на думку Автора, і стала тим позитивним явищем, яке підштовхувало розвиток церковнопарафіяльних шкіл і підвищувало їх рівень.Item Актові книги як джерело до реконструкції землеволодінь в Київському воєводстві XVI - XVII ст.(2009) Задорожна, ОксанаУ статті здійснено спробу проаналізувати рівень збереженості судово-адміністративних книг Київського воєводства за XVI–XVII ст. та виявити можливості, що дозволяють реконструювати землеволодіння в цьому воєводстві.Item Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?(2009) Яременко, МаксимУ статті аналізується, як нам ’ятали Галшку Гулевичівну у Києво-Могилянській академії у XVIII ст. На думку автора, вивчення цього питання допоможе у розв ’язанні проблеми, що останнім часом піднімається істориками, про автентичність чи підробку дарчої 1615 р. У дослідженні показано контексти появи першої згадки про шляхтянку як фундаторку «шкіл», а також зроблено спробу прослідкувати долю випису дарчої.Item Інша Гулевичівна чи двійник?(2010) Люта, ТетянаСтаттю присвячено дослідженню дискусійних витоків Київського братства. Питання верифікації тексту дарчоїГалшки-Анни Гулевичівни та порівняння цього документа з іншими актами на земельну власність Братського монастиря обіцяють цікаве продовження пошуків слідів як самої дарительки, так і достовірного документа.Item "Посполиті" в Києво-Могилянській академії у XVIII ст.: селяни чи міщани?(2010) Яременко, МаксимЧастина студентів Києво-Могилянської академії у документах XVIII ст. названа дітьми посполитих. Аналізуючи побутування цього терміну в Гетьманщині та детальніше вивчаючи спудейські реєстри, автор робить припущення, що більшість посполитих вихованців належали до міщанства.Item Яких козаків діти навчалися в Києво-Могилянській академії?(2010) Яременко, МаксимНа початку XX ст. до наукового обігу введено частину списків вихованців Могилянської академії, які, втім, і досі історики належно не використали. Наразі дослідники Київських Атен мають у своєму розпорядженні лише чотири більш-менш повні реєстри студентів з усіх станів за два століття функціонування "шкіл". Два з них - це перелік імен та прізвиськ/прізвищ. Аналіз такої інформації без додаткових вказівок хоча б на соціальну належність та проживання зафіксованих вихованців вельми невдячна справа. А от дві інші відомості - за 1736/1737 та 1737/1738 н.р. - надаються до глибшого вивчення, позаяк фіксують також станове та географічне походження, вік і характеристику успішності.Item "Ad fontes": кілька нотаток post factum(2015) Яременко, МаксимПро Міжнародну наукову конференцію до 400-ї річниці заснування Києво-Могилянської академіїItem Дві Академії (про зв'язок між Українською академією наук та Київською духовною академією)(2017) Яременко, МаксимДокумент, що тут публікується (повідомлення Української академії наук від 2 червня 1919 р. Миколі Біляшівському про обрання його академіком), зберігається у Національному музеї історії України. Він цікавий, зокрема, зробленою у ньому допискою, де вказано місце засідань Історично-філологічного відділу та Спільного Зібрання УАН. Ці зустрічі відбувалися на той час на квартирі Миколи Петрова в одній із будівель Київської духовної академії. Детальніший аналіз дозволяє уточнити, що однією із перших локацій, котру використовували для потреб нещодавно створеної Академії наук, був теперішній 5-й корпус Національного університету "Києво-Могилянська академія" на вул. Волоській, 8/5, а саме - його третій поверх.Item Ікона Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України XVIII ст.: походження, атрибуція та історія(2017) Затилюк, ЯрославОсновним завданням публікації є з’ясування походження та атрибуція ікони Києво-Братської Богородиці з колекції Національного музею історії України, що є списком шанованого чудотворного образа Києва від середини XVII ст. З цією метою наведено і прокоментовано матеріали музейно-облікової документації та здійснено мистецтвознавчу експертизу й контекстуальні порівняння з іншими творами. На основі проведеного дослідження автором з'ясовано походження ікони з теренів Полтавщини та висловлено кілька гіпотез про “київський родовід” майстра ікони, її створення у першій чверті XVIII ст. та безпосередню залежність від оригінального іконографічного прототипу.Item Ekonomiczne kontakty mieszkańców Rzeczypospolitej i Hetmańszczyzny w pierwszej połowie XVIII wieku(2018) Jaremenko, MaksymThe paper analyses the relations between the citizens of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Hetmanate in the first half of the 18th century. People living in various Ukrainian territories which formerly belonged to the territory of the Commonwealth still maintained regular educational, cultural, economic and social contacts over the state and confessional borders. Living in two different states didn’t block family communication, especially in the near-border regions. The usual practice of money credits, which the article focuses on, indicates direct and sufficiently trustful business contacts between representatives of Polish-Lithuanian voivodeships and Cossack regiments.Item Освітні стратегії козацької еліти(Інститут історії України, 2018) Яременко, МаксимРозділ книги "Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII–XVIII ст. в 2 кн.", де в різнопланових і варіативних дослідницьких проекцій представлено історичний образ Української козацької держави. Увагу акцентовано на проблемах її становлення і функціонування у змінних реаліях XVII–XVIII ст., процесах інтегрування у світову цивілізацію раннього нового часу. У дослідженні вперше всебічно аналізуються "освітні стратегії" козацтва Українського Гетьманату, зокрема освіту соціальної еліти, козацької старшини; тенденції розвитку шляхетських освітніх проектів, та стан освіти рядового козацтва.