Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії"
Permanent URI for this collection
Центр вивчає спадщину Києво-Могилянської академії: її заснування і становлення, правовий статус, зовнішню і внутрішню історію, міжнародні зв'язки, вплив на розвиток української та зарубіжної культури й освіти.
Browse
Recent Submissions
- ItemThe Sacralisation of the Battle of Poltava in the Eighteenth-Century Russian Empire(2021) Yaremenko, MaksymShortly after its completion, the Battle of Poltava became a key symbol of Russian imperial ideology. Yet the successful completion of the military campaign in Poltava acquired the status of a sacred event only in the last decades of the 18th century. In this article I investigate both the reasons why during Catherine ii’s reign this military event was granted its own entry in the Church calendar and the internal and external affairs that encouraged the process of sacralisation of the victory over the Swedes by the synodal Church. I argue that the analysis of the Poltava victory as a sacred symbol, which has been largely disregarded by historians, allows us, inter alia, to better assess the mobilising role of the Church feasts in the 18th-century Russian imperial policy.
- ItemОсвітні стратегії козацької еліти(Інститут історії України, 2018) Яременко, МаксимРозділ книги "Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII–XVIII ст. в 2 кн.", де в різнопланових і варіативних дослідницьких проекцій представлено історичний образ Української козацької держави. Увагу акцентовано на проблемах її становлення і функціонування у змінних реаліях XVII–XVIII ст., процесах інтегрування у світову цивілізацію раннього нового часу. У дослідженні вперше всебічно аналізуються "освітні стратегії" козацтва Українського Гетьманату, зокрема освіту соціальної еліти, козацької старшини; тенденції розвитку шляхетських освітніх проектів, та стан освіти рядового козацтва.
- ItemЗ історії розвитку культу Києво-Братської Богородиці: "Пісня Київська" 1690-х років та її джерелознавчий потенціал(2018) Затилюк, ЯрославУ статті детально досліджується "Пісня Київська", що є важливим джерелом для з’ясування обставин розвитку культу Києво-Братської Богородиці на його ранньому етапі. Цей текст зберігся у складі двох уніатських пісенників з теренів Галичини першої половини XVIII ст. У джерелознавчому коментарі автора обґрунтовано припущення, що пам’ятка з’явилася у стінах Києво-Братського монастиря протягом 1690-х рр. з нагоди завершення будівництва Богоявленського собору. Основна програмова мета тексту – уславлення чудотворної ікони та Братської обителі зі школою на тлі інших уславлених святинь тогочасного Києва. Той факт, що текст "Пісні Київської" зберігся у складі уніатських пісенників засвідчує популярність культу Києво-Братської Богородиці далеко за межами Києва, а також ефективність зусиль могилянської корпорації у творенні та поширенні "реклами" своєї святині.
- Item"Щоденні нотатки" київського протоієрея Модеста Залеського з колекції Національного музею історії України(2018) Яременко, МаксимВ рукописній колекції НМІУ зберігається великий манускрипт – щоденні нотатки київського щекавицького священика Модеста Залеського (1807–1880). У цій розвідці подано загальну характеристику згаданого джерела, а також уточнено дані про автора, який від 1845 р. служив у цвинтарному храмі. В рукописній книзі згадано майже 800 імен, вона є джерелом для реконструкції і подільського некрополя, і окремих біографічних даних про мешканців Нижнього міста. Також рукопис фіксує астрономічні, гідрометеорологічні дані; інформує про життя Києва у XIX ст., зокрема церковне; вказує, на що звертав увагу пересічний представник міського духовенства і що для нього було важливим.
- ItemEkonomiczne kontakty mieszkańców Rzeczypospolitej i Hetmańszczyzny w pierwszej połowie XVIII wieku(2018) Jaremenko, MaksymThe paper analyses the relations between the citizens of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Hetmanate in the first half of the 18th century. People living in various Ukrainian territories which formerly belonged to the territory of the Commonwealth still maintained regular educational, cultural, economic and social contacts over the state and confessional borders. Living in two different states didn’t block family communication, especially in the near-border regions. The usual practice of money credits, which the article focuses on, indicates direct and sufficiently trustful business contacts between representatives of Polish-Lithuanian voivodeships and Cossack regiments.