184: Біологія та екологія
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemБіоінформатичний аналіз промоторної ділянки гена TaMSH7(2016) Михайлик, Сергій; Антонюк, МаксимЗа результатом зіставлення послідовності кДНК гена TaMSH7 та послідовності 3В хромосоми Triticum aestivum встановлено, що ген TaMSH7 має 15 інтронів і на 3B хромосомі локалізований у положенні від 119371926 до 119373011. Дослідження 5’UTR ділянок генів MSH7 дев’яти рослин, в тому числі злаків Oryza sativa та Zea mays, вказує на те, що послідовність кДНК гена TaMSH7 ймовірно є вкороченою з 5’-кінця. Враховуючи ці дані, кандидатом на точку ініціації трансляції виступає кодон ATG у положенні 433-435 нуклеотидів перед геном. На основі аналізу ймовірної промоторної ділянки гена TaMSH7 встановлено велику кількість CpG точок метилювання, рівень метилювання яких може вказати на особливості регуляції експресії гена у геномах інтрогресивних ліній. Послідовність довжиною 816 нуклеотидів перед імовірним сайтом ініціації трансляції гена TaMSH7 містить 75 CpG сайтів метилювання і є мішенню для розробки праймерів з метою бісульфітного секвенування та встановлення рівня метилювання ймовірної промоторної ділянки. З використанням програмного забезпечення Bisulfite Primer Seeker, розробленого фірмою Zymo (Irvine, CA, США), вдалося отримати послідовності праймерів, що охоплюють 31 сайт метилювання у ймовірній промоторній ділянці гена TaMSH7. Перевірка рівня метилювання CpG сайтів цієї ділянки дасть змогу вказати на особливості експресії гена TaMSH7. Порівняння рівня метилювання ймовірної промоторної ділянки гена TaMSH7 інтрогресивних ліній пшениці та їхніх батьківських форм дозволить встановити, чи впливає на рівень метилювання промоторного регіону досліджуваного гена наявність або відсутність чужинного генетичного матеріалу у геномі.
- ItemХарактеристика кореневої системи інтрогресивних ліній пшениці з генетичним матеріалом від Amblyopyrum muticum(2016) Єфіменко, Тетяна; Антонюк, Максим; Терновська, ТамараПодано результати оцінки інтрогресивних ліній Triticum aestivum/Amblyopyrum muticum, їхніх батьківських форм, сорту м’якої пшениці Аврора та геномно-заміщеного амфідиплоїда Авротіка, за кількістю коренів, максимальною довжиною кореня, об’ємом кореневої системи, що визначався за об’ємом витісненої рідини, виживаністю після зимування в польових умовах порівняно з результатами попереднього SSR-аналізу. Показано, що співвідношення об’єму витісненої коренями рідини до продуктивної кущистості Авротіки вдвічі більше, ніж у Аврори; інтрогресивні лінії, які за зимостійкістю наближаються до Авротіки, характеризуються наявністю алелів, властивих геному Т Авротіки, за мікросателітними локусами, специфічними до хромосоми 5А пшениці.
- ItemВизначення експресії генів кіназ Aurora A, Aurora B, Aurora C, BRAF і EGFR у сечі пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози(2016) Маньковська, Оксана; Асатрян, О.; Вікарчук, М.; Кононенко, О.; Стаховський, Е.; Кашуба, В.Кінази родини Aurora (Aurora A, Aurora B і Aurora C) є важливими для формування веретена поді- лу і правильної сегрегації хромосом і потенційно є пов’язаними через регуляторні механізми з білками MAP-кіназного каскаду, зокрема BRAF і EGFR. Порушення у експресії генів усіх перелічених білків було виявлено при канцерогенезі. У цій роботі ми мали на меті виявити й оцінити рівень експресії генів Aurora А, Aurora В, Aurora С, BRAF і EGFR у сечі пацієнтів, хворих на рак передміхурової залози. Було проаналізовано 22 зразки хворих і 6 умовно здорових осіб і показано, що експресія усіх перелічених ге- нів дійсно ідентифікувалась у сечі як за діагностованого раку, так і у нормі. Серед генів кіназ родини Aurora експресія Aurora В і Aurora С була вищою за експресію Aurora А. Було виявлено кореляцію між рівнем експресії Aurora С і BRAF, що приводить до висновку про існування спільної і/або взаємної ре- гуляції експресії цих генів.
- ItemВиявлення метилювання генів VIM, TMEFF2 і GDF15 у сечі пацієнтів, хворих на рак сечового міхура, в українській популяції(2016) Маньковська, Оксана; Скрипнікова, О.; Панасенко, Г.; Вікарчук, М.; Кононенко, О.; Стаховський, Е.; Кашуба, В.Рак сечового міхура є одним із найпоширеніших в Україні та світі, проблема його ранньої діагностики досі є нерозв’язаною. Використання епігенетичних маркерів, а саме виявлення метилування генів-онкосупресорів, є перспективним засобом для оцінки ризиків цього захворювання і раннього його виявлення, проте має популяційні особливості. Метою цієї роботи було перевірити, чи виявляється метилування генів GDF15, TMEFF2 і VIM у сечі хворих на рак сечового міхура в українській популяції і чи можна застосовувати цю комбінацію метильованих генів як інформативну панель онкомаркерів. Ми виявили наявність метилування усіх трьох генів серед досліджуваних хворих (n = 42), при цьому жоден не детектувався у нормі (n = 5). Чутливість цієї комбінації потенційних маркерів становила 69 %, специфічність – 100 %. Було зроблено висновок про необхідність розширення вибірки і перевірки диференціювальної здатості GDF15, TMEFF2 і VIM для раку сечового міхура порівняно з іншими онкоурологічними патологіями.
- ItemМінеральний склад сировини рослин роду isodon (schrad. Ex benth.) Spach(2016) Ковтун-Водяницька, С.У статті подано результати дослідження сировини інтродуцентів роду Isodon (Schrad. ex Benth.) Spach родини Lamiaceae Lindl. Встановлено якісний склад і кількісний вміст мінеральних елементів у надземній частині рослин. Аналіз здійснено методом мас-спектрометрії з індукційно-зв’язаною плазмою (ІЗП-МС). Із 20 елементів, що визначали, ідентифіковано 6 – макро-, 7 – мікро- і 4 ультрамікроелементи. Важкі метали Cd, Pb, Ni не виявлено. Домінують елементи K, P, Mg, Fe, Cu.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »