176: Філологічні науки

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 14 of 14
  • Item
    Ораторія Ґотфріда Бенна "Безперервне" як спроба відродження трагічного міфу в ХХ ст.
    (2015) Савченко, Раїса
    У статті розглянуто ораторію Ґ. Бенна "Безперервне" як спробу відродження трагічного міфу в ХХ ст. Образ Безперервного проаналізовано як міфологічний, із залученням ідей Ф. Ніцше. Стаття дає загальне уявлення про творчість Ґ. Бенна в контексті становлення європейської модерної поезії ХХ ст.
  • Item
    До питання рецепції оповідання "Перевтілення" Франца Кафки
    (2015) Романцова, Богдана
    У статті розглянуто, яким чином змінювалася традиція інтерпретування оповідання Франца Кафки "Перевтілення", на прикладі критичних праць Макса Брода, Фрідріха Дюрренматта, Альбера Камю, Вальтера Беньяміна, Жоржа Батая, Наталі Саррот, Володимира Набокова та сучасних німецьких літературознавців. Окремо приділено увагу українській традиції тлумачення "Перевтілення", зокрема працям Д. Затонського і Є. Волощук. На думку автора, у центрі зацікавлення більшості дослідників – символізм цього оповідання. Також можна помітити зміщення фокусу досліджень з автобіографічного матеріалу в бік структуралістського підходу та психоаналізу.
  • Item
    Рецепція Вільяма Шекспіра у творчості Вірджинії Вулф
    (2015) Ніколайчук, Ірина
    Статтю присвячено аналізу процесу перепрочитання Вірджинією Вулф у її художній творчості авторитету Вільяма Шекспіра, концептів, пов’язаних із ним, та його значення для британської літературної традиції в цілому. Аналіз здійснено із залученням термінології Г. Блума, а отже, позицію Вулф у ході ревізії авторитету Шекспіра потрактовано як позицію "сильного поета", адже за рахунок такої ревізії відбувається становлення автора та набуття ним власного місця в національній літературній традиції.
  • Item
    Ґеорґ Тракль і Генріх Гайне: як вечірні барви перетворюються на нічні химери
    (2015) Шалагінов, Борис
    Аналіз двох творів Ґ. Тракля – "Осінь самотнього" ("Der Herbst des Einsamen", 1915, op. posth.) та "Молода наймичка" ("Die junge Magd", 1913) – має свідчити, що контакти австрійського поета раннього експресіонізму з німецькою класичною традицією (зокрема з Й. В. Ґете та Г. Гайне) мали прямий, безпосередній характер і не переривалися до кінця його творчості. Зокрема, вказується на зв’язок із поезією Ґете-"штюрмера" так званої "картинної манери" ("bildhafte Manier") Тракля. Розкриваються також особливості творчого діалогу поета з німецькою музичною культурою пізньої ваґнерівської та післяваґнерівської доби (Р. Ваґнер, А. Шенберґ, А. фон Веберн).
  • Item
    Ukrainian National Story in the Mirror of Historical Fiction : Following the Transformations
    (2015) Vitruk, Anna
    This article studies the national narrative in the post-War Ukrainian historical novels. The phenomenon of the unified national story is discussed in a liaison with the changes in the discourse of history in the Soviet Union. The article draws a connection between the perception of history, historical fiction, and the national narrative in Ukraine. In that perspective, it examines the story from the late Stalinist years to the present time and demonstrates gradual correlating transformations in historical fiction and national narrative.
  • Item
    Бурлеск і пародія у творчості Юрія Винничука
    (2015) Семків, Ростислав
    У статті розглянуто використання провідних форм комізму у творчості Юрія Винничука. Розмежування спрямованої та загальної пародії, відповідно, сатиричного та карнавального бурлеску дає можливість окреслити тенденцію зміни застосування цих форм у текстах письменника: від спрямованої пародії та сатиричного бурлеску Ю. Винничук поступово переходить до загальної пародії та карнавального звільненого сміху.
  • Item
    Поезія Олега Лишеги як віднайдення Іншого
    (2015) Борисюк, Ірина
    У статті проаналізовано концепт Іншого в поезії Олега Лишеги. Постать Іншого в ліриці Олега Лишеги є тим фокусом, що дозволяє осмислити як сумірні проблеми самототожності, мистецтва, екології, смерті, культурної й особистої пам’яті. Іншими в ліриці поета виявляються не тільки місця, тварини і рослини, а й зроблені людьми речі і навіть об’єктивовані образи власного Я як зримої динаміки часу.
  • Item
    Після карнавалу, або Реставрація пам’яті
    (2015) Агеєва, Віра
    У статті аналізуються концепти історичної пам’яті в сучасній українській прозі, зокрема у творчості Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Юрія Винничука, Тараса Прохаська. Протверезливе розуміння того, що не можна обійтися без ціннісної ієрархії, без розрізнення високого й низького, сакрального й профанного, без ідеології як способу орієнтації у своїй сучасності, що не можна ні за яких обставин відмінити історію й поставити себе поза нею, – усе це означало певну вичерпаність захопливого, блискітливого постмодерністського письма. Пам’ять жертв потребувала пильної реставрації. Закономірно, що важливим топосом сучасної літератури стало паломництво до історичних місць. Боротьба спогадів ще довго визначатиме наш вибір, змушуючи повертатися до того, що і як ми пам’ятаємо. Нікому не дано осторонитися історії й перечекати на узбіччі.
  • Item
    Кого наслідували українські проповідники XVII ст. - греків, римлян чи поляків?
    (2015)
    A discussion about the correct use of literary terminology appeared at the International Scientific Conference dedicated to the 400-th anniversary of the Kyiv-Mohyla Academy "Ad fontes – To the sources" (Kyiv, 12–14 October 2015). These two terms ("Greek-Slavic" and "Latin-Polish") are used by Ukrainian literature historians to indicate the stylistic types of the oratorical prose of XVII century. Editors invited the leading experts on Ukrainian Baroque literature to participate in the discussion. Therefore, is it correct to oppose the terms "Greek-Slavic" and "Latin-Polish" types of preaching?
  • Item
    Києво-Могилянська академія в польській історичній науці
    (2015) Хинчевська-Геннель, Тереза
    У статті розглянуто роботи польських істориків, присвячені Києво-Могилянській академії та постаті Петра Могили. Показано, що ці теми в польській науці почали розроблятися в кінці XIX – на початку XX ст., проте зацікавленість ними не була перманентною; дослідження в цій галузі активізувалися у 1990-х рр., насамперед у контексті вивчення модерної історії України.
  • Item
    Щоденникові твори києво-могилянських вихованців. За матеріалами архівного фонду Олександра і Тетяни Кошиців
    (2015) Соболь, Валентина
    У статті описано документи з архіву Олександра і Тетяни Кошиців , які зберігаються в Осередку української культури й освіти у Вінніпезі. Спогади, щоденники, рукописні нотатки, зошити silva rerum, листи – усі ці его-документи дали змогу по-іншому зрозуміти й осмислити загальновідомі факти з життя та творчості українського диригента, регента, композитора, етнографа, мемуариста Олександра Кошиця (1875–1944), одного з найвидатніших вихованців Києво-Могилянської академії.
  • Item
    Воскресіння Христове в проповідях Лазаря Барановича
    (2015) Матушек, Олена
    У статті розглядаються художні особливості викладу сюжету про Воскресіння Христове в проповідях Лазаря Барановича. Авторка доходить висновку, що тексти Лазаря Барановича – це зразки риторичних барокових казань.
  • Item
    Жанрова структура філософських текстів Григорія Сковороди: "Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣчь Икона Алківіадская" і "Книжечка о чтеніи священнаго писанія, нареченна Жена Лотова"
    (2015) Київська, Ельміра
    Аналізуючи філософські трактати Григорія Сковороди "Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣ чь Икона Алківіадская" та "Книжечка о чтеніи священнаго писанія, нареченна Жена Лотова", авторка статті намагається інтегрувати тексти в ширшу парадигму української літератури й доводить, що особливості їхньої жанрової структури зумовлені філософськими та естетичними поглядами автора.
  • Item
    Києво-Могилянська колеґія як центр розвитку українського барокового письменства
    (2015) Ісіченко, Ігор
    Києво-Могилянська колеґія не була єдиним навчальним закладом подібного рівня в Україні. Але вона відіграла унікальну роль у формуванні системи інтеґрування української літератури в загальноєвропейський цивілізаційний процес. Вона формує тип письменника, котрий сполучає здорове відчуття руської ідентичности зі сприйняттям європейського контексту в усій його повноті як власного культурного середовища. Вона вчить письменників бути співтворцем європейського багатоконфесійного дискурсу.