192: Філософія та релігієзнавство

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11922

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 12
  • Thumbnail Image
    Item
    Постмодерні теорії та ідеологія
    (2017) Лютий, Тарас
    У статті стверджується, що більшість постмодерних мислителів демонструють відхід від класичної теорії ідеології, головні поняття якої замінені проблемами знання, мови і влади. Видовище відтепер є основним видом виробництва та споживання, коли навіть життя стає ідеологічним. Ідеологія нагадує згоду на спотворення реальності, створюючи враження стабільності суспільства. Постмодерні теорії цілковито підважують ідеологію, розглядаючи її як тотальну, есенціалістську, методологічно й теоретично застарілу концепцію.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тест А. Тюрінґа і "робот" Р. Декарта
    (2017) Гусєв, Валентин
    У статті висвітлено філософські аспекти проблеми створення штучного інтелекту, а також принципової можливості комп’ютерного моделювання розуму людини. Зокрема, розглянуто питання щодо співвідношення розуму з його тілесним органом - мозком, здійснено порівняння різних варіантів відповіді на це питання. Автор доходить висновку, що дещо трасформований дуалізм Декарта є ближчим до істини, ніж характерний для сучасної науки редукціонізм. Предметом розгляду є також питання критеріїв розумної поведінки людини порівняно з діями машини. Ці критерії досліджено шляхом порівняльного аналізу відомого в науці тесту А. Тюрінґа й уявного експерименту Р. Декарта, відомого в літературі як «робот Декарта». Автор переконує, що запропоновані Р. Декартом критерії розумності (осмислене користування мовою й універсальний характер діяльності), а також така фундаментальна здатність розуму, як інтуїція, виявили принципову неможливість його імітації засобами комп’ютерної техніки.
  • Thumbnail Image
    Item
    Фрагментарій "великої гри" для ХХІ століття: фрагмент І "Гра про мігранта-аноніма"
    (2017) Сватко, Юрій
    Услід минулорічній публікації «Вступу» до опису-фрагментарію сучасної картини світу (Сватко, 2016) автор пропонує перший із одинадцяти запланованих фрагментів. З огляду на специфічний ігровий контекст глобалізованого Світу Людини він присвячений загальносвітовій «грі» для XXI ст., де гравцями є мігранти-аноніми. На них зрештою й мають перетворитися всі пожильці оновленої версії Світу Людини. Обстоюючи власну інтерпретацію сучасних феноменів міграції та анонімності, автор виявляє їхнє онтологічне підґрунтя - конвенційно-контекстуальну абсолютизацію відносної, людської, особистості в позиції Абсолюту. Її пряме відлуння в облудному світі-без-кордонів - філософський лібералізм. Він живить інші можливі «лібералізми»: політекономічний, освітній, родинний, релігійний, культурний, мовний, громадянський etc. Вони й атакують справжність світу. Наслідок тієї «онтологічної атаки» на трансцендентні засади життя - умовність і фіктивність будь-яких мір, визначень і меж у світі, де інобуття прагне заступити місце буття, а цінності обертаються своїми відносними аксіологічними «двійниками» - інтересами. Це провокує першу (за значенням) із низки сучасних глобальних криз - кризу ідентичності. На такому тлі й облаштовується анархічний і разом тоталітарний мігрантно-анонімний «простір жити».
  • Thumbnail Image
    Item
    Найголовніше та останній Бог: онтотеології Льва Шестова та Мартіна Гайдеґґера
    (2017) Мінаков, Михайло
    У статті доведено, що в ХХ ст. онтотеологію розробляв не тільки Мартін Гайдеґґер, а й Лев Шестов. З’ясовано, зокрема, що порівняння ідей про Буття, порожнечу і Бога, засадничих для їхніх онтотеологічних проектів, надає змогу реконтекстуалізувати доробок обох мислителів, а також зрозуміти онтотеологічний підхід до філософування як альтернативний щодо модерністичного та традиціоналістичного практикування філософії. Зазначено також спільність позицій Шестова і Гайдеґґера у перегляді всієї історії філософії: обом притаманне бажання переосмислити довгий шлях філософії не як розгортання метафізики та епістемології, а як періоди проникливого бачення та мовлення від Буття, що змінюють періоди «лякливого мислення», яке спирається на постав та ґрунт. Підсумовуючи результати дослідження, автор визначає онтотеологію як третій шлях філософії, альтернативний до епістемології та метафізики і такий, що відкриває сучасній думці можливості позаметафізичного філософування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Знання як конструкт: до критики концепту "мовчазного знання" Майкла Полані
    (2017) Петруньок, Надія
    Статтю присвячено з’ясуванню наукового потенціалу концепту «мовчазне знання», що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Досліджено особливості його появи, значення та вживання в науковому апараті сучасної філософії та епістемології. Основну увагу приділено визначенню переваг і недоліків аргументації «за» і «проти» визначення «мовчазного знання» у когнітивних термінах. Із філософсько-наукових позицій запропоновано пояснення впливу ідей М. Полані на історизацію та соціологізацію пізнання, активізованих у 1960-х рр. Апелюючи до першоджерел і сучасного критичного дискурсу, автор роз’яснює співставність і взаємодоповнюваність «мовчазного» та експліцитного знання, вказує на перспективність апеляції до «мовчазного» компоненту знання в науці, а також розглядає виокремлення «мовчазного знання» як частковий випадок розширення концепції раціональності в сучасній філософії.