Том 3

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 10
  • Item
    Цитологічна стабільність пшеничних амфідиплоїдів і сортів пшениці в мейозі І
    (2020) Плигун, Вікторія; Єфіменко, Тетяна; Антонюк, Максим; Терновська, Тамара
    Інтрогресія генів, що контролюють корисні ознаки, до генофонду пшениці м’якої не втрачає своєї актуальності. Звичайним мостом для перенесення чужинних генів є пшеничні амфідиплоїди. Однією з умов успішного використання амфідиплоїдів як джерела чужинних генів є їхня цитологічна стабільність та фертильність. Цитологічну стабільність пшеничних геномно-заміщених амфідиплоїдів Авротіка та Авроале визначили через характеристику подій мейозу на різних його стадіях шляхом вивчення цитологічних препаратів. Амфідиплоїди характеризувались відхиленнями від бівалентної кон’югації хромосом з появою мультивалентних хромосомних асоціацій і унівалентів у метафазі І. У анафазі спостерігали мости. Уніваленти і фрагменти, утворені після розриву мостів, спричиняли появу мікроядер у тетрадах. Мейотичний індекс, розрахований на підставі кількісної характеристики зразків амфідиплоїдів за появою мікроядер і поліад, виявився однаковим для Авротіки та Авроале і перебував у межах 64–69 %. Кон’югація хромосом сортів пшениці м’якої, вивчених для порівняння, була бівалентною з абсолютною перевагою закритих бівалентів у метафазних пластинках. Процес гаметогенезу в амфідиплоїдів супроводжується іноді появою третього генеративного ядра в чоловічому гаметофіті. Отримані характеристики мейозу пояснюють зниження насіннєвої фертильності Авротіки та особливо Авроале в порівнянні з сортами пшениці м’якої.
  • Item
    Microsatellite Loci Polymorphism in Miguschova Wheat and Common Wheat Cultivars
    (2020) Tytenko, Natalia; Iefimenko, Tetiana; Antonyuk, Maksym; Navalikhina, Anastasiia; Shpylchyn, Vitalii; Martynenko, Viktoriia; Pasichnyk, Tetiana
    Fusarium head blight is one of the most widespread and dangerous wheat diseases worldwide. Resistance to Fusarium is controlled by some main genes from different Triticinae genomes; however, common wheat has few such resistance genes. Miguschova wheat (Triticum miguschovae Zhir.) with Ab Ab GGDD genome is characterized by the genotype resistant to Fusarium head blight. In order to effectively use it as a source of introgressions to common wheat genome, molecular genetic polymorphisms should be identified, which could later be used for identification of Miguschova wheat introgressions in the common wheat genome. Microsatellite PCR analysis using primers to SSR loci with a known chromosome localization for common wheat identified 14 highly informative loci with specific to Miguschova wheat amplicons, localized on chromosomes of 6 homoeological groups. Seven other SSR loci were identified to have a limited informative value, as DNA of Miguschova wheat did not form any specific PCR product with corresponding primers (null allele). The informative value of those loci was limited to differentiation of wheat cultivars.
  • Item
    Особливості передачі маркерів хромосоми 1U Aegilops biuncialis Vis. у гібридів пшениці м'якої
    (2020) Козуб, Наталія; Созінов, Ігор
    Дикий родич пшениці Aegilops biuncialis Vis. може бути джерелом нових алелів запасних білків для збагачення генофонду пшениці м’якої. Ми створили матеріал пшениці від міжвидових схрещень пшениці м’якої з кримськими зразками Ae. biuncialis через пряме схрещення та беккросування пшеницею. З використанням запасних білків як генетичних маркерів відібрано лінії з інтрогресіями хромосоми 1U. Метою роботи було дослідження передачі маркерів хромосоми 1U у гібрида від схрещення сорту пшениці м’якої Безоста 1 з лінією-носієм хромосоми 1U. Аналізували зерна F2 від схрещення сорту пшениці Безоста 1 з лінією NVG41, що несе хромосому 1U від Ae. biuncialis. Маркерами пліч хромосоми 1U слугували запасні білки, кодовані Gli-U1 i Glu-U1. Гліадини аналізували електрофорезом у кислому середовищі в поліакриламідному гелі за методикою Козуб Н. О. та ін. (Kozub et al. (2009)). Електрофорез загального білка зерна, зокрема високомолекулярних субодиниць глютенінів, проводили за методикою Laemmli (1970). Серед проаналізованих зерен F2 ідентифіковано чотири класи генотипів за маркерами Gli-U1 i Glu-U1: 1) з цілою хромосомою 1U, 2) лише з плечем 1UL, 3) лише з плечем 1US, 4) без хромосоми 1U. У гібрида F1 NVG41 × Безоста 1 хромосома 1U від Ae. biuncialis передавалась із дещо підвищеною частотою (за маркером Glu-U1 та за одночасною присутністю маркерів Gli-U1 i Glu-U1). Частота розділення пліч хромосоми 1U (унівалента) у гібрида F1 становила близько 9 %. При цьому формувалось значно менше зернівок лише з плечем 1US (2 %), ніж лише з 1UL (6 %). Отже, нижчу частоту генотипів лише з плечем 1US порівняно з генотипами лише з плечем 1UL у потомстві гібридів F1 пшениці з унівалентом 1U від Ae. biuncialis можна спостерігати вже на стадії зернівок. Це може бути пов’язано з втратою телоцентриків з плечем 1US при формуванні гамет або зниженою життєздатністю генотипів лише з 1US на стадії гамет або після формування зиготи.
  • Item
    Характеристика фітопатогенних і токсикогенних властивостей грибів роду Fusarium, ізольованих із зерна Triticum aestivum L.
    (2020) Фуртат, Ірина; Даньшина, Анастасія; Маньковська, Оксана
    У статті наведено результати вивчення фітопатогенних і токсигенних властивостей штамів роду Fusarium, виділених із зерна Triticum aestivum L. З’ясовано, що культури грибів характеризуються переважно помірним рівнем фітотоксичності. Серед 9 досліджених ізолятів лише Fusarium sр. КМА-17 виявився токсичним. На підставі аналізу фітотоксичного профілю досліджених культур встановлено їхню сортову спеціалізацію: сорт пшениці ярої Тюбалт був більш сприйнятливим до фітотоксичного впливу порівняно із сортом пшениці озимої Вдала. Усі досліджені штами спричиняли патологічні зміни в піддослідних рослин, зокрема побуріння пагонів і корінців проростків, затримку росту та в’янення. Культури грибів Fusarium sр. мали середній ступінь агресивності, їх було зараховано до другої групи патогенності. З’ясовано, що жоден з ізолятів не містив у своєму геномі гена PSK13, що кодує полікетидсинтазу, залучену до біосинтезу зеараленону. На підставі комплексу ознак охарактеризовані нами культури Fusarium sр. можна вважати нетоксигенними.
  • Item
    Вплив метаболічно-активних речовин на окремі фізіолого-біохімічні показники росту і розвитку огірків сорту Ніжинський
    (2020) Лісовицький, Віталій; Кучменко, Олена
    Проведено дослідження з метою вивчення впливу метаболічно-активних речовин (MgSO, параоксибензойної кислоти (ПОБК), вітаміну Е, убіхінону-10 та метіоніну) в різних концентраціях на показники проростання насіння огірків сорту Ніжинський та окремі фізіологічні та біохімічні показники росту і розвитку рослин. Під час проведення дослідів розчини речовин брали в таких концентраціях: параоксибензойна кислота (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), метіонін (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), MgSO4 (0,1 %, 0,01 %, 0,001 %, 0,0001 %, 0,00001 %), вітамін Е (α-токоферилацетат) (10-3М, 10-6М, 10-8М), убіхінон-10 (препарат "Кудесан") (10-3М, 10-6М, 10-8М). У результаті проведених досліджень було продемонстровано дозозалежний ефект досліджуваних метаболічно-активних речовин на енергію проростання насіння огірків (Cucumis sativus) сорту Ніжинський. Показано, що найефективнішими концентраціями досліджуваних сполук для стимуляції проростання насіння були 0,001 % розчини ПОБК, метіоніну і MgSO4 та 10-8М розчини убіхінону-10 і вітаміну Е (α-токоферилацетату). Показано ефективність передпосівної обробки насіння огірків 0,001 % розчином MgSO4 щодо стимуляції ростових процесів рослин огірків сорту Ніжинський, що виражалось у стимуляції росту стебла і зростанні площі листової пластинки. Найбільша ефективність щодо збільшення вмісту загальних хлорофілів, хлорофілу a і b в листі огірків спостерігалась у рослин, насіння яких перед посівом обробляли 0,001 % розчинами ПОБК і метіоніну та 10-8М розчином вітаміну Е, що може свідчити про зміни в процесах біосинтезу або деградації цих фотосинтезуючих пігментів. Результати цього дослідження можуть мати практичне значення для подальшого вивчення впливу цих метаболічно-активних речовин на рослинні організми з метою подальшого застосування в рослинництві. Речовини, які показали свою ефективність, можуть бути використані як складові компоненти стимулюючих препаратів.