Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Anthroponymikon of Kyiv-Mohyla academy of the XVII-XVIII century: the semantic aspect(2024) Toma, NataliiaThe article is devoted to the analysis of the semantics of the surnames of the figures of the Kyiv-Mohyla Academy of the XVII–XVIII centuries, which was a unique phenomenon in the history of the Ukrainian people and provided examples of socio-political, economic, military and spiritual organisation of society. Our main goal is to determine the semantic basis of the anthroponyms of public figures of the Kyiv-Mohyla Academy, offering a description and classification of the relations between family names and surnames. Extralinguistic circumstances are also taken into account in the process of exploring the semantics of lexical units. The original semantics, discover motives and principles of nomination are outlined. Our objective is to highlight the main approaches in the modern theory of onomastics. We mention etymological, sociological, historical, functional and synchronous aspects of antroponyms researches. The anthroponymic heritage, created in the "living laboratory" directly by all participants, was analysed, considering the features relevant to the possessors of nicknames at the time of nomination. The article contrasts nomination principles, nomination motives and methods of nomination. Nomination methods are the ways of object nomination. The principles of nomination are related to onyms and notional concepts. The article reveals the motives of nomination as the reasons for specific peculiarities of nomination. All the surnames in this research are described and classified according to this classification. It was determined that most surnames are connected with the transition of personal proper names, individual nicknames, and appellative designations of a person into hereditary names of people without any structural changes as a result of semantic reinterpretations. Most nominations are from full names; some depict contracted variants of male Christian names. Due to etymology, Old Slavic language nominations and their derivatives exist. The analysed factual material made it possible to identify the main motivational and semantic features characteristic of the Old Ukrainian anthroponymicon. Surnames and surnames that arose due to the transfer of personal proper names to the category of surnames, names of one category to another, and common names to the category of proper names are considered. It was found that within the studied material, there are invariable sound forms of the creative word (motivator), which remain unchanged acquire a new meaning and become semantically derived (motivated). Analysed material has demonstrated that there are some derivatives of common nouns. A separate group among them is made of names that came from the external characteristics of the name carrier, such as the names of the trades and crafts.Item Дитячий дивосвіт неологізмів Галини Вдовиченко(2023) Непоп-Айдачич, ЛідіяВивчення авторських неологізмів українських письменників є актуальним завданням сучасного мовознавства. Авторка статті аналізує неологізми, вжиті Галиною Вдовиченко в її творах для дітей. Це питання ще не було предметом окремого дослідження. У запропонованій праці обстежено промовисті імена персонажів: неологічні зооніми, мікротопоніми, антропоніми; серед неологічних загальних назв – номінації спільнот, а також похідні від твірних основ кіт-/кот-, лап-, мур-, дряп-, шкарп- тощо. До неологічних винаходів Галини Вдовиченко належать також трансформовані фразеологічні звороти й шифрована мова персонажів. Письменниця майстерно використовує українські традиційні морфологічні засоби творення нових слів, а також неосемантизацію. Спираючись на звукову подібність, вона вибудовує асоціативні зв’язки, пробуджує мовну чутливість читачів і спонукає до гри словами, мовотворчості.Item Frazeologia polska dla studentów ukraińskich. Aspekt porównawczy i etnolingwistyczny(2023) Nepop-Ajdaczić, LidiaWażne miejsce w nauczaniu języka polskiego jako obcego zajmuje frazeologia. Płaszczyzna ta budzi stałe zainteresowanie tak naukowców, wykładowców, jak i studentów, a jednocześnie nastręcza uczącym się trudności w praktycznym użyciu.Item Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика(2024) Лучик, АллаУ статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих "Етимологічним словником топонімів української мови" В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З'ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексикиItem Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаСтаття присвячена пам’яті професора Сергія Івановича Дорошенка, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України. Спостереження за методологічними розробками українських мовознавців ХХ–ХХІ ст., зокрема і працями С. І. Дорошенка, виконаними в дусі Харківської лінгвістичної школи, дозволяють стверджувати, що на сьогодні вітчизняна лінгвістика озброєна необхідним інструментарієм, зокрема сучасними методами дослідження, котрі дозволяють здійснювати всебічні обстеження свого об’єкта, яким виступає мова як найдосконаліша інформаційна система. За допомогою розроблених методів, наявних сучасних лінгвістичних теорій, у межах еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми українські мовознавці сьогодні вже здійснюють вагомий внесок у пізнання цілісної картини світобудови.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаУ статті проаналізовано можливості застосування методів лінгвістичних досліджень у руслі сучасної еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми, з’ясовано актуальність традиційних підходів для наукових пошуків у цій парадигмі. Доведено, що класифікація методів, розроблена С. І. Дорошенком на початку ХХІ століття, виявляється актуальною для новітніх наукових досліджень. На прикладі дефініції зіставного методу, сформульованого С. І. Дорошенком, простежено, що система поглядів ученого на лінгвістичні методи мала певною мірою випереджувальний характер для вітчизняної науки.Item Імплікатури й іронія в контексті штучного інтелекту(2024) Балаж, Валентина; Куранова, СвітланаСтаття досліджує процеси ідентифікації та декодування імплікатур й іронії в контексті застосування штучного інтелекту, зокрема на базі моделі ChatGPT. В умовах сучасного розвитку технологій дедалі більше зростає популярність використання великих мовних моделей і баз даних відкритого доступу. Проте залишаються малодослідженими аспекти успішного виконання комунікативних завдань, що містять елементи прихованого, вербально невираженого змісту, такі як імплікатури й іронія. Саме ці мовні стратегії, які є основоположними у прагмалінгвістичному аналізі, вимагають когнітивної інтерпретації й урахування контекстуальних параметрів, що є важливими чинниками для їх коректного розуміння. Аналіз спрямовано на декілька типів комунікативних стратегій, що відображають успішність чи неуспішність обробки прихованих смислів штучним інтелектом. Зокрема, позаконтекстний запит виявив, що ШІ зазвичай сприймає текст буквально, що призводить до невдалого декодування імплікатур, оскільки модель ігнорує приховані смисли та значення, відсутні на поверхні. Запит із використанням регістрових показників продемонстрував схильність ШІ до покращення й редагування тексту, а не до виявлення прихованих смислів через аналіз регістрів, що свідчить про недостатню здатність до глибокого розуміння мовних нюансів. Найуспішнішими виявилися уточнювальні запити з додаванням лексичних і графічних елементів, що є типовими для соціальних мереж, таких як гештеги, символи та емоційні маркери. ChatGPT, сприймаючи їх як контекстуальні підказки, продемонстрував значно кращі результати у декодуванні прихованих смислів, оскільки такі підказки допомагають моделі зорієнтуватися в комунікативному контексті й підвищують здатність ШІ до розпізнавання іронії та імплікатур. Це свідчить про те, що інтеграція контекстуальних елементів, як-от символів і маркерів, може сприяти успішнішому сприйняттю і відтворенню прихованого смислу в процесі "спілкування" зі штучним інтелектом.Item Сілезький етнолект: між діалектом і мовою(2024) Близнюк, КатеринаМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "Актуальні питання вивчення германських, романських і слов'янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов"Item "Проблеми загального і порівняльно-історичного мовознавства" ― міжнародна наукова конференція на пошану пам'яті доктора філологічних наук, професора Василя Вікторовича Лучика(2024) Близнюк, КатеринаСтаття на пошану пам'яті Василя Вікторовича Лучика – знаного і шанованого не лише в Україні, а й у всьому слов'янському світі мовознавця, доктора філологічних наук, професора, засновника і до серпня 2019 р. завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія".Item Розвиток праслов'янської лексеми *tęgti у сучасних слов'янських мовах(2024) Близнюк, КатеринаПраслов’янська мова після свого розпаду залишила велику кількість лексики у сучасних слов’янських мовах, проте похідні мовні одиниці, що розвинулися з цієї лексики засвідчують не тільки особливості словотвору й фонетики відповідних мов, а й розширення первісної семантики успадкованих лексем. Відповідно постає потреба аналізу лексики близькоспоріднених мов для виявлення способів розширення і модифікації семантики успадкованої лексики. З огляду на цю потребу метою пропонованої розвідки обрано аналіз особливостей розвитку семантики й творення похідних слів від праслов’янської лексеми *tęgti з виявленням спільного й відмінного у сучасних слов’янських мовах. Об’єктом дослідження є лексема *tęgti і похідні від неї. Предметом – словникові дефініції, контексти, етимологія. Аналіз етимологічних, тлумачних і перекладних словників української, польської, чеської, болгарської мов показав, що у їхніх сучасних лексичних системах існує велика кількість похідних від *tęgti, проте ці похідні одиниці зазнали або розширення семантики шляхом метафоризації, або звуження через відмирання окремих значень. Виявлено, що в польській мові розвинулися два корені *teng- (із чергуванням на tong-) і *ciąg-. Дослідження показало, що слова з коренем *teng- мають змішану семантику, де поряд стоять сум, сила, прагнення, потуга і тягар. Більше похідних утворилося від кореня *ciąg-, вони зберегли значення тягаря і тяжіння, але також розвинули семантику в бік негативного впливу на фізичний та емоційний стан людини. У болгарській мові похідні від *tęgti не втратили значення тягаря чи дії зі значенням "тягнути", але розвинули значення, пов'язані з силою та сумом, при цьому компонент "сум", на відміну від польської мови, присутній майже у всіх дефініціях. У чеській мові похідне від *tęgti слово touha означає сильне бажання або жадібність, зберігаючи лише в деяких контекстах семантику суму.Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.Item Когеренція в публіцистичному дискурсі (на матеріалі текстів Оксани Забужко)(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Куранова, Світлана; Зернецький, ПавлоУ статті розглянуто особливості дискурсивного підходу до вивчення семіотичної структури тексту як комбінації смислових шарів. На прикладі публіцистики Оксани Забужко визначено властиві цим текстам комбінації смислових шарів, в першу чергу, на рівні семантики та прагматики. Такий підхід є складовою моделювання узагальненого дискурс-портрета мовної особистості та дозволяє визначити місце автора у всезагальному "глобальному" діалозі. Розвідки такого роду розширюють знання про семіотичну структуру текстів, засоби дискурсивної зв'язності, гіпертекст та інтертекстуальність.Item Багатозначність прийменникових еквівалентів слова у текстах наукового стилю польської та української мов(2024) Гамалія, Віра; Антонова, ОльгаСучасна вітчизняна лексикографія має потужні пояснювальні засоби й можливості для всебічного ґрунтовного представлення мовної одиниці на всіх рівнях її функціонування та формально-змістової цілісності, для з’ясування й пояснення глибинних процесів, що здійснюються в мові, зокрема й таких, до яких належать взаємовідношення між формою і змістом. У кореляції форми і змісту мовної одиниці простежуються закономірності й механізми розвитку мови.Item Семантична координата поеми Тараса Шевченка "Наймичка"(2024) Куранова, Світлана; Зернецький, ПавлоВ с т у п . Семантична координата дискурс-портрета мовної особистості пов'язана зі змістовою інтерпретацією знака, співвідношенням знака і значення, це сукупність знань письменника про світ: вони відбиваються у відповідній системі понять, категорій тощо. Такі поняття, категорії пов'язані з відповідними референтами та особистісними смислами комунікантів. Моделювання семантичної координати дискурс-портрета мовної особистості відбувається двома шляхами: один із них передбачає дослідження семантико-рольових конфігурацій та їх послідовностей, другий – вивчення семантичних міжпропозитивних відношень. Основною одиницею аналізу є пропозиція як інваріантний зміст декількох логічно еквівалентних речень. Такого роду розвідки могли б стати новим ефективним інструментом лінгвістичного прочитання творів Тараса Шевченка. М е т о д и . Для дослідження поеми Тараса Шевченка "Наймичка" було використано такі методи: семантико-рольовий аналіз, що зосереджується на дослідженні наявних у тексті семантико-рольових конфігурацій (решіток) та їх послідовностей. Було досліджено 488 семантико-рольових конфігурацій. Р е з у л ь т а т и . Визначено частотність семантико-рольових конфігурацій, виявлено характер їх співвідношення з прототиповими решітками, зафіксовано випадки диверсифікації семантико-рольових структур, як-от: випущення, мінізацію, подвоєння, суміщення, розширення набору характеристик ролі, метафоризацію. З'ясовано, що найбільш частотними є конфігурації з агенсами, патієнсами, локативами та бенефактивами; найтиповішими є двокомпонентні конфігурації, їхня кількість становить 42 % від наявних у тексті. Виявлено, що тексту поеми Тараса Шевченка "Наймичка" не властиві повторювані семантико-рольові конфігурації. В и с н о в к и . Було розкрито, що текстова модель поеми "Наймичка" є динамічною, насиченою подіями, дії майже не повторюються; мовлення персонажів є природним та реалістично відтвореним. Авторське мовлення схарактеризоване як оцінне, емотивне та "кінематографічне".Item До ювілею українського барокового вигнанця. Sobol W. Filip Orlik (1672-1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. : [рецензія](2022) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на видання Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. Цього року виповнюється 350 років від народження славетного сина України Пилипа Орлика. Його знають насамперед як гетьмана в екзилі й кодифікатора "Пактів і Конституцій Прав і вольностей Війська Запорозького" — козацького суспільного договору. Дещо менш відомими є його іпостасі автора віршованих панегіриків та укладача детального й інформативного "Діаріуша подорожнього". Видання останнього побачило світ 2021 р. під назвою "Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz”. Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь розшифрувала рукопис, упорядкувала та прокоментувала вибраний текст "Діаріуша..." за 1725—1726 рр.Item Просяник Оксана Петрівна [електронний ресурс](2023) Лучик, АллаСтаття з "Енциклопедії Сучасної України : онлайн", у якій йдеться про мовознавця, доктора філологічних наук, професора Просяник Оксану Петрівну.Item Смислова структура публіцистичних текстів Оксани Забужко(2023) Куранова, СвітланаУ цій статті на прикладі публіцистики Оксани Забужко розглянемо дискурсивний підхід до вивчення структури тексту як комбінації смислових шарів. Така розвідка може, на наш погляд, окрім даних про семіотичну структуру твору, стати складовою створення узагальненого дискурс-портрета автора як мовної особистості.Item Асоціативний образ ворога в сучасній українській мові(2023) Близнюк, КатеринаВід початків існування людства й зародження його свідомості та здатності спостерігати, осмислювати й категоризувати світ навколо багато об’єктів і понять фіксуються у нашій картині світу через бінарні опозиції: свій – чужий, добро – зло, друг – ворог. Семантика концепту ВОРОГ у різних мовах має досить універсальні домінанти, адже вказує на противника, того, з ким боремося чи воюємо, перебуваємо у стані ворожнечі. Такі значення фіксують українські тлумачні словники [Словник української мови 1970: 739], словники синонімів доповнюють їх, називаючи ворогом того, хто негативно ставиться до кого-небудь чи протидіє йому, ворожі сили, водночас вони пропонують цілу низку номінацій ворога, серед яких недруг, противник, ненависник, недоброзичливець, неприятель, супостат і шкідник[Словники України].Item Між законодавством і лінгвістикою: проблемний статус сілезької мови(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Близнюк, КатеринаУ сучасному мовознавстві існують чіткі критерії розмежування діалектів і літературних мов, проте протиставлення діалектів і мови загалом є проблемним. Часто визнання діалекту мовою залежить від політичних умов і кваліфікації в правовій сфері більше, ніж від лінгвістичних чинників. Сілезька мова, або діалект, є прикладом такого проблемного мовного утворення, що, втім, поступово наближається до отримання статусу регіональної мови, тобто визнання окремою мовою.Item Концепція побудови мовної картини світу в працях Л. А. Лисиченко як наукове підґрунтя для вітчизняних лінгвокогнітивних студій(2023) Лучик, АллаОстанні десятиліття ХХ й початок ХХІ століть знаменувалися активізацією пошукової діяльності в галузі когнітивної лінгвістики. Багато відомих учених відстоювали думку про необхідність певного переходу під "парасольку" когнітивістики, наприклад, таких наукових галузей, як теорія пізнання, психологія, штучний інтелект, нейрофізіологія, лінгвістика. Зазначене розмаїття дисциплін, об’єднаних ідеєю пізнання внутрішньої організації розуму, деякою мірою підпорядковувало їх когнітивістиці, відсуваючи власні об’єкти дослідження або традиційні шляхи їх пізнання на задній план. Нова система поглядів, зокрема й на мову, усе частіше іменувалася революційною. У лінгвістиці міцнішали думки про нову науку про мову й неважливість традиційних її обстежень, при цьому часом навіть забували, що саме мова може слугувати прототипом для досліджень когніції.