Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.Item Когеренція в публіцистичному дискурсі (на матеріалі текстів Оксани Забужко)(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Куранова, Світлана; Зернецький, ПавлоУ статті розглянуто особливості дискурсивного підходу до вивчення семіотичної структури тексту як комбінації смислових шарів. На прикладі публіцистики Оксани Забужко визначено властиві цим текстам комбінації смислових шарів, в першу чергу, на рівні семантики та прагматики. Такий підхід є складовою моделювання узагальненого дискурс-портрета мовної особистості та дозволяє визначити місце автора у всезагальному "глобальному" діалозі. Розвідки такого роду розширюють знання про семіотичну структуру текстів, засоби дискурсивної зв'язності, гіпертекст та інтертекстуальність.Item Багатозначність прийменникових еквівалентів слова у текстах наукового стилю польської та української мов(2024) Гамалія, Віра; Антонова, ОльгаСучасна вітчизняна лексикографія має потужні пояснювальні засоби й можливості для всебічного ґрунтовного представлення мовної одиниці на всіх рівнях її функціонування та формально-змістової цілісності, для з’ясування й пояснення глибинних процесів, що здійснюються в мові, зокрема й таких, до яких належать взаємовідношення між формою і змістом. У кореляції форми і змісту мовної одиниці простежуються закономірності й механізми розвитку мови.Item Семантична координата поеми Тараса Шевченка "Наймичка"(2024) Куранова, Світлана; Зернецький, ПавлоВ с т у п . Семантична координата дискурс-портрета мовної особистості пов'язана зі змістовою інтерпретацією знака, співвідношенням знака і значення, це сукупність знань письменника про світ: вони відбиваються у відповідній системі понять, категорій тощо. Такі поняття, категорії пов'язані з відповідними референтами та особистісними смислами комунікантів. Моделювання семантичної координати дискурс-портрета мовної особистості відбувається двома шляхами: один із них передбачає дослідження семантико-рольових конфігурацій та їх послідовностей, другий – вивчення семантичних міжпропозитивних відношень. Основною одиницею аналізу є пропозиція як інваріантний зміст декількох логічно еквівалентних речень. Такого роду розвідки могли б стати новим ефективним інструментом лінгвістичного прочитання творів Тараса Шевченка. М е т о д и . Для дослідження поеми Тараса Шевченка "Наймичка" було використано такі методи: семантико-рольовий аналіз, що зосереджується на дослідженні наявних у тексті семантико-рольових конфігурацій (решіток) та їх послідовностей. Було досліджено 488 семантико-рольових конфігурацій. Р е з у л ь т а т и . Визначено частотність семантико-рольових конфігурацій, виявлено характер їх співвідношення з прототиповими решітками, зафіксовано випадки диверсифікації семантико-рольових структур, як-от: випущення, мінізацію, подвоєння, суміщення, розширення набору характеристик ролі, метафоризацію. З'ясовано, що найбільш частотними є конфігурації з агенсами, патієнсами, локативами та бенефактивами; найтиповішими є двокомпонентні конфігурації, їхня кількість становить 42 % від наявних у тексті. Виявлено, що тексту поеми Тараса Шевченка "Наймичка" не властиві повторювані семантико-рольові конфігурації. В и с н о в к и . Було розкрито, що текстова модель поеми "Наймичка" є динамічною, насиченою подіями, дії майже не повторюються; мовлення персонажів є природним та реалістично відтвореним. Авторське мовлення схарактеризоване як оцінне, емотивне та "кінематографічне".Item До ювілею українського барокового вигнанця. Sobol W. Filip Orlik (1672-1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. : [рецензія](2022) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на видання Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. Цього року виповнюється 350 років від народження славетного сина України Пилипа Орлика. Його знають насамперед як гетьмана в екзилі й кодифікатора "Пактів і Конституцій Прав і вольностей Війська Запорозького" — козацького суспільного договору. Дещо менш відомими є його іпостасі автора віршованих панегіриків та укладача детального й інформативного "Діаріуша подорожнього". Видання останнього побачило світ 2021 р. під назвою "Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz”. Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь розшифрувала рукопис, упорядкувала та прокоментувала вибраний текст "Діаріуша..." за 1725—1726 рр.Item Просяник Оксана Петрівна [електронний ресурс](2023) Лучик, АллаСтаття з "Енциклопедії Сучасної України : онлайн", у якій йдеться про мовознавця, доктора філологічних наук, професора Просяник Оксану Петрівну.Item Смислова структура публіцистичних текстів Оксани Забужко(2023) Куранова, СвітланаУ цій статті на прикладі публіцистики Оксани Забужко розглянемо дискурсивний підхід до вивчення структури тексту як комбінації смислових шарів. Така розвідка може, на наш погляд, окрім даних про семіотичну структуру твору, стати складовою створення узагальненого дискурс-портрета автора як мовної особистості.Item Асоціативний образ ворога в сучасній українській мові(2023) Близнюк, КатеринаВід початків існування людства й зародження його свідомості та здатності спостерігати, осмислювати й категоризувати світ навколо багато об’єктів і понять фіксуються у нашій картині світу через бінарні опозиції: свій – чужий, добро – зло, друг – ворог. Семантика концепту ВОРОГ у різних мовах має досить універсальні домінанти, адже вказує на противника, того, з ким боремося чи воюємо, перебуваємо у стані ворожнечі. Такі значення фіксують українські тлумачні словники [Словник української мови 1970: 739], словники синонімів доповнюють їх, називаючи ворогом того, хто негативно ставиться до кого-небудь чи протидіє йому, ворожі сили, водночас вони пропонують цілу низку номінацій ворога, серед яких недруг, противник, ненависник, недоброзичливець, неприятель, супостат і шкідник[Словники України].Item Між законодавством і лінгвістикою: проблемний статус сілезької мови(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Близнюк, КатеринаУ сучасному мовознавстві існують чіткі критерії розмежування діалектів і літературних мов, проте протиставлення діалектів і мови загалом є проблемним. Часто визнання діалекту мовою залежить від політичних умов і кваліфікації в правовій сфері більше, ніж від лінгвістичних чинників. Сілезька мова, або діалект, є прикладом такого проблемного мовного утворення, що, втім, поступово наближається до отримання статусу регіональної мови, тобто визнання окремою мовою.Item Концепція побудови мовної картини світу в працях Л. А. Лисиченко як наукове підґрунтя для вітчизняних лінгвокогнітивних студій(2023) Лучик, АллаОстанні десятиліття ХХ й початок ХХІ століть знаменувалися активізацією пошукової діяльності в галузі когнітивної лінгвістики. Багато відомих учених відстоювали думку про необхідність певного переходу під "парасольку" когнітивістики, наприклад, таких наукових галузей, як теорія пізнання, психологія, штучний інтелект, нейрофізіологія, лінгвістика. Зазначене розмаїття дисциплін, об’єднаних ідеєю пізнання внутрішньої організації розуму, деякою мірою підпорядковувало їх когнітивістиці, відсуваючи власні об’єкти дослідження або традиційні шляхи їх пізнання на задній план. Нова система поглядів, зокрема й на мову, усе частіше іменувалася революційною. У лінгвістиці міцнішали думки про нову науку про мову й неважливість традиційних її обстежень, при цьому часом навіть забували, що саме мова може слугувати прототипом для досліджень когніції.Item Концепт МИР на тлі російської інвазії в Україну(2023) Близнюк, Катерина; Терещенко, ОленаТлумачні словники української мови на перше місце в дефініції слова мир виводять заперечні компоненти. Мир не існує самостійно, він є відсутністю ворожнечі, сварок, збройної боротьби чи війни. Лише на останньому місці у відповідній словниковій статті стоять спокій і тиша. Словник мав би репрезентувати найбільш універсальні, позачасові, але водночас актуальні для теперішніх носіїв мови значення слів, проте асоціативні експерименти першої чверті ХХІ ст. засвідчують семантичний зсув у структурі концепту МИР. Найбільш частотною в усіх експериментах є реакція спокій. Слова-реакції з негативною семантикою серед результатів нашого опитування є низькочастотними й переважно концентруються навколо складності досягнення й утримання миру. Такі зміни в ієрархічній структурі концепту могла спровокувати війна, що почалася 2014 р., а підсилити – повномасштабне вторгнення 2022 р. Саме тому у квітні 2022 р. ми провели асоціативний експеримент серед представників української молоді, щоб виявити, як інвазія вплинула на її уявлення про світ, і з’ясувати універсальні та змінні елементи асоціативних полів набору стимулів. До аналізу було відібрано 1009 анкет, у них учасники назвали 1216 асоціацій на стимул мир. Експеримент виявив, що слово мир викликає в більшості респондентів-українців позитивні асоціації. Найчисленнішими лексико-тематичними групами асоціацій є символи та уявлення про мир як світ. Високу частотність також виявили асоціації, що називають цінності й психологічно-емоційні потреби як основу творення й переживання миру. Група з політично-економічними факторами є однією з найменш репрезентованих, а її одиниці є низькочастотними, що вказує на домінування духовного, чуттєвого й ціннісного компонентів над матеріальним у структурі концепту МИР як фрагменту національної мовної картини світу українців.Item "Таємниця старого лами" Доржа Бату як приклад моделювання багатомовного суспільства у художньому творі(2023) Близнюк, КатеринаСтаття присвячена особливостям моделювання багатомовного суспільства через використання у творі інтерлінгвальних включень. В ході аналізу літератури визначено, що інтерлінгвальні включення можуть бути обов’язковою частиною створеного в тексті хронотопу, без них він не відчуватиметься як цілісний чи реалістичний. Автор вимушений вдаватися до запозичень, коли в головній (нейтральній) мові тексту відсутні вербальні аналоги номінацій описуваних реалій, традицій, артефактів тощо. Найчастіше у цьому випадку об’єктом запозичення постають не цілі фрази, а окремі слова – екзотизми. Крім відтворення місцевого колориту, іншомовні включення можуть також слугувати для реалістичного запису мовлення корінних жителів. Повість "Таємниця старого лами" є унікальною для української літератури, адже поєднує в собі українську мову як нейтральну, базову мову викладу, російську як мову радянських функціонерів і їхніх дітей, бурят-монгольську (саме так, а не бурятською, її називають у тексті) як мову корінного населення та тибетську мову як елемент релігійної традиції. "Таємниця старого лами" презентує українському читачеві екзотичний і далекий світ Бурят-Монголії, вдало моделюючи його багатомовне населення. Інтерлінгвальні включення відіграють роль показників національної та релігійної ідентичності, допомагають протиставити своїх і чужих, показати належність до певної спільноти чи підсилити протистояння. Екзотизми створюють автентичну атмосферу, наповнюючи хронотоп тексту побутовими й обрядовими об’єктами, ритуалами, діями, місцями, що не мають еквівалентів у мовах світу. Поряд із українською як базовою, нейтральною мовою викладу, що знайома й легка для читачів, автор використав у тексті також бурят-монгольську, тибетську та російську. Окреме місце в тексті займає графічне відтворення в епіграфі традиційного староуйгурського чи старомонгольського письма – особливої вертикальної системи каліграфії, що протягом восьми століть слугувала об’єднувальним фактором для багатьох монгольських народів.Item Концепт ГЕРОЙ в умовах війни: асоціативний аспект(2023) Близнюк, Катерина; Мельник, СофіяПроблема героїзму як вияву надзвичайної мужності чи жертовності має комплексний характер: критерії визначення героїзму розтягуються на шкалі від "достатньо самовіддано виконувати важливі для громади функції" до "обов’язково ризикувати життям". Від часу виникнення в давньогрецькій мові й дотепер слово герой виявляє тісні зв’язки з уявленнями про бойові дії, проте сучасний 20-томний тлумачний словник української мови не фіксує цього у першому значенні, звертаючи увагу лише на відвагу, самовідданість і хоробрість. Більшість праць в українській гуманітаристиці присвячена філософським і текстовим вимірам концепту ГЕРОЙ, тому є потреба дослідження особливостей його вербалізації, особливо під час війни, що є каталізатором його еволюції. Мета пропонованої розвідки – дослідження асоціативного поля концепту ГЕРОЙ у сучасній українській мові на матеріалі вільного асоціативного експерименту. Асоціативний експеримент було проведено у квітні 2022 року серед студентів та аспірантів українських освітніх і наукових установ. За результатами експерименту на стимул герой було отримано 1239 відповідей, що групуються в 237 асоціацій з різною частотністю. У побудованому асоціативному полі стрижневою асоціацією стала ЗСУ. Асоціативне поле засвідчує ціннісно-захисну, інтеграційну, самоідентифікаційну, життєстверджувальну, владно-легітимізувальну функції героїв у суспільстві. Крім того, виявлено, що в мовній картині світу українців герой є великою людиною, здатною впливати на історію та покращувати життя решти членів спільноти.Найбільше мікрополе у структурі побудованого асоціативного поля концепту формують номінації героїв. Серед них виділяються антропоніми та назви міст. Інші важливі мікрополя фіксують моральні цінності та риси героя, візуальні асоціації та цитати, пов’язані з ним, уявлення про життя і смерть, членів родини.Item Naval campaigns of the Ukrainian Cossack fleet to the Fortress of Sinop(İdeal Kültür Yayıncılık, 2023) Turanly, Ferhad; Uydu Yücel, Mualla; Kavak, Nuri; Aktaş, SemaThe goal of the Study is to consider the problem of naval campaigns of Ukrainian Cossack Fleet to Turkish possessions in the Black Sea Area, and particularly to the Fortress of Sinop. On the ground of authentic Turkic-Osman and Ukrainian written sources, the author explains the reasons for strengthening of naval forces of the Zaporozhian Host that for a long period of time carried out successful campaigns against towns and fortresses of the Ottoman Empire. In this context, there have been identified the chronology of the mentioned events, as well as their consequences. The author clarifies the areal and the routes that occurred to be important for establishing trade relations. The research also concerns the issue and circumstances of establiching political and military unions between the Zaporozhian Host and the Crimean Khanate. Formation and strengthening of Ukrainian Cossack Army at the beginning of the 17th century enabled them to participate in different military campaigns, particularly in the war between Austrian and Osman Empires. In this relation, the paper reveals that the Cossack factor was not an additional military support in the external policy of the Habsburgs, but the factor of strategic significance and influence on the external and internal policies of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the struggle for gaining the Polish throne. The Study was conducted observing the principles of the historism and historic source-studying systematics. The principles of interdisciplinary approach and the norm of authenticity identification of informational value of the data and facts were also identified. The Academic Novelty of the study is a civilisational comprehension of the development of Oriental Studies in Ukraine, primarily that of Historiography and Studies of Sources related to the Turkish-Ottoman written documents concerning the Cossack Period of Ukraine, used for that purpose an adequate methodology/Item War – Writer – Text: Discursive Features (on the Material of Oksana Zabuzhko's Essays)(2023) Kuranova, SvitlanaThe article is dedicated to a complex analysis of the "war texts". Discursive features of the triad "war – author – text" are proposed to be researched through the prism of the holistic linguistic act of communication. Discourse analysis of "war texts" is carried out on the material of works of Oksana Zabuzhko, namely, the collection of essays "And Again I Crawl into the Tank" and "The Longest Journey". The way the topic of the Russian-Ukrainian war is understood and interpreted in the public intellectual discourse is investigated. Such research gives a possibility to acquire data on how the author presents her/his own activity-in-theworld and transfers her/his attitude to the events described. It is reiterated that the topic of the Russian-Ukrainian war can be researched within the boundaries of development of the discourse portrait of language personality, as the author’s texts are the information tracks of public discourse. Models of "war texts" of Oksana Zabuzhko are characterized with the help of three types of meaning: experiential (thematic sphere of communication), interpersonal (meaning of social roles), and textual (characterizes the channel of communication). The sense structure of the corresponding respective texts was scrutinized. That helped to acquire new data about their semiotic models.Item Франкові "Чуда" святого Миколая : [рецензія](2023) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на книгу "Франкові "Чуда" святого Миколая". - Львів: "Папуга", 2022. - 80 с.Item Кетрін Ваннер. Тягар мрій: Історія та ідентичність у пострадянській Україні : [рецензія](2023) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на книгу Кетрін Ваннер "Тягар мрій: Історія та ідентичність у пострадянській Україні". - Київ: Дух і Літера, 2023. - 316 с.Item Асоціативний образ Батьківщини в мовній картині світу української молоді(2022) Близнюк, КатеринаУ статті проаналізовано лексикографічні компоненти значення концепту БАТЬКІВЩИНА; визначено, що у мовній картині світу української молоді він втратив зв’язок зі спадщиною та майном, проте далі асоціюється із рідним краєм, родиною, місцем походження. Результати експерименту, проведеного у квітні 2022 р., показали, що сучасні асоціації на стимул Батьківщина групуються навколо понять Україна, дім, родина, національні символи, цінності, боротьба. Вербальний образ Батьківщини має мало спільного з політикою або ідеологією, натомість переважають емоційні, образні й ціннісні компоненти.Item Національний пейзаж у поезії "Празької школи"(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Петренко-Цеунова, ОльгаМатеріали доповіді учасника міжнародної наукової конференції "Літати небом. Жити на Землі. Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень", (28-29.09.2023 р.).Item Театральна культура Києва епохи Бароко як засіб національного самовираження та втілення колоніального становища(2023) Петренко-Цеунова, ОльгаУ статті розглянуто різні за жанром зразки театральної культури Києва барокової доби з погляду співвідношення поетики та політики. Мета дослідження полягає у вивченні телеології та прагматики творення драматичних текстів української літератури Бароко. Методологія базована на концепції наративної ідентичності міста з використанням елементів міфокритики, нового історизму, постколоніальної критики та політичної антропології. Наукову новизну зумовлює погляд на знакові панегірики, декламації та зразки шкільної драми в історико-культурному контексті їхнього творення й функціонування, внаслідок чого доведено роль театру у формуванні наративної ідентичності Києва доби Бароко. Опрацьований матеріал дає змогу зробити такі висновки: театральність є невід’ємним складником міського простору в XVIІ–XVIII ст. У театралізованому просторі міста, що ставав сценою для барокової драми, спільно діяли алегоричні та політичні персонажі, а самі вистави, навіть набуваючи карнавальних рис, поруч із релігійним змістом, втілювали мету сакралізації світської влади. Від XVIІ до поч. XVIІІ ст. українські книжники говорили про себе із самодостатньої позиції, натомість із посиленням російської експансії міський колоніалізм співіснує з місцевою самобутністю. Розгляд театральної культури крізь призму наративної ідентичності демонструє, як прояви національного менталітету в протистоянні імперській асиміляції формували "уявлену спільноту»"