Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика
Loading...
Date
2024
Authors
Лучик, Алла
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих "Етимологічним словником топонімів української мови" В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З'ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексики
Description
The article analyses the systemic and structural properties of the place names recorded in the Etymological Dictionary of the Ukrainian Language Place Names by V. V. Luchyk. The materials of this particular dictionary, which presents proper names widespread throughout the Ukrainian territory, allow researchers to go beyond regional surveys of the onomastic vocabulary. Thus, it becomes possible to establish the word formation properties of each place name group with their subsequent consolidation into an integrated intermediate-level word formation microsystem. The study of the register oikonymic units of the second level of onomisation has made it possible to establish productive, medium productive and unproductive ways of word formation, as well as the motivational bases grades. It has been found that the studied units are mainly derived from other proper names such as hydronyms, anthroponyms, ethnonyms, choronyms, ergonyms, and appellatives, and less often from geographical terms. The productive ways of oikonyms’ word formation include lexical-semantic, suffixal, and stem formation. The lexical-semantic method of creation is most active in the field of simple oikonyms of the second level of onomisation, while complex oikonyms are formed in other ways. The compound suffix method shows an average degree of productivity in the field of oikonymic vocabulary, while the suffix-prefix and prefix methods are unproductive. Word-forming morphemes are also divided in the study by the degree of productivity. In the oikonymic class of units, a high degree of productivity is demonstrated by the suffixes -ивк-а, -ив-(-ов-е), -ин-(-ин-е), -к-а, a medium degree – -ськ, a low degree – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анск. The study also identified isolated uses of certain suffixes and prefixes, the productivity of which is considered to be zero: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. It is proved that the creation of derivative oikonyms largely coincides with the corresponding processes in the appellative vocabulary, and this becomes one of the steps towards building an integral picture of Ukrainian synchronic word formation, which would equally reflect derivational processes in the sphere of appellative, toponymic and place-name vocabulary
Keywords
"Етимологічний словник топонімів української мови", дериватологія, спосіб словотворення, синхронічний і діахронічний підходи, ойконім, онім, апелятивна лексика, ойконімний рівень деривації, стаття, Etymological dictionary of the Ukrainian language place names, derivatology, word formation method, synchronic and diachronic approach, oikonym, onym, appellative vocabulary, oikonymic level of derivation
Citation
Лучик А. А. Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика / Лучик Алла Анатоліївна // Львівський філологічний часопис. - 2024. - № 16. - С. 102-110. - https://doi.org/10.32447/2663-340X-2024-16.16