Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Онімний простір сучасної української мови: внутрішньо- та позамовні чинники стабільного функціонування(2025) Вербич, СвятославУ статті схарактеризовано внутрішньо- та позамовні чинники, які впливають на стабільність онімного простору української мови. Серед внутрішньомовних — творення певної власної назви за притаманною їй дериваційною моделлю; відповідність того чи того оніма сформованій мовній нормі. З-поміж позамовних — рівень духовної і політичної культури суспільства та його національної свідомости. З ’ясовано, що такий вплив найбільшою мірою позначається на двох класах онімної лексики — антропонімах і топонімах, а також на відтопонімних дериватах — назвах жителів відповідного поселення (катойконімах) і похідних прикметниках (ад’єктонімах). Наголошено на обов’язковості в сучасному українському офіційному мовленні трикомпонентної антропонімної формули (ім ’я, по батькові, прізвище); усуненні варіантности у відмінюванні українських прізвищ чол. роду з присвійним суфіксом -ів. Аргументовано думку, що основним засобом творення катойконімів в українській мові є суфікси -ц-(-і) (мн.), -ець, -к-(-а) (одн.). Порушено актуальну проблему усталення дериваційних моделей ад’єктонімів та їх унормування. Зроблено висновок, що її розв’язанню сприятиме уважне вивчення історичних закономірностей творення і вживання ад’єктонімів в українській мові, а також урахування тривалої місцевої традиції, підтвердженої історичними фактами. Проаналізовано деструктивний вплив на український ойконімний простір численних невмотивованих ідеологійних перейменувань радянської доби, а також штучних утворень із російськомовною структурою, акцентовано на потребі очищення вітчизняного ойконімікону та урбанонімікону від таких назв.Item Літературна норма в різностильових текстах сучасної української мови: об'єктивні зміни чи відхилення від норми?(2025) Вербич, СвятославУважне спостереження за функціонуванням літературної мови в суспільстві свідчить про те, що зміни в її нормах відбуваються завжди і в різні періоди. Питання, одначе, у тому, наскільки ці зміни закономірні й не загрожують самій структурі мови. Очевидно, що основний критерій для оцінювання літературної мови — її нормативність, адже, за влучним висловом В. М. Русанівського, "норма — своєрідний фільтр, який пропускає в літературну мову тільки те, що не розхитує підвалини її структури, а, навпаки, зміцнює їх".Item Історичні документи — важливі джерела фіксації назв зниклих поселень (на матеріалі ойконімікону Тернопільщини)(2025) Вербич, СвятославСтаття присвячена аналізу назв поселень історичної Тернопільщини в межах колишніх Волинського, Руського і Подільського воєводств (Вишнівецький, Збаразький, Теребовельський, Тернопільський і Червоногородський пов.) Речі Посполитої. Об’єкт дослідження –– ойконіми Вибранівка, Герменці, Гугни, Любачів, Малатівці, Милоків, Пронятин, Шепелівка, відомі в цьому регіоні в XV, XVI–XVII, XVIII –– першій пол. ХХ ст., які потім зникли з різних причин, зумовлених здебільшого зовнішніми впливами. Аналіз історії зазначеного терену дає підстави стверджувати, що одним з негативних чинників, які впливали на його знелюднення в період XV–XVII ст., були часті татарські набіги, турецька окупація краю протягом 1672–1699 рр., а також воєнні дії Речі Посполитої, яка намагалася повернути Поділля під свою владу. На зникнення поселень на Тернопільщині в 1-й половині ХХ ст. вплинули інші фактори, пов’язані, очевидно, з адміністративними реформами тодішньої влади. Схарактеризовано словотвірну структуру зазначених ойконімів, з’ясовано мотивацію семантики їхніх твірних основ, установлено етимони. Автор доходить висновку, що ґрунтовний аналіз історичних джерел із різних регіонів України дасть змогу виявити зниклі поселення й увести в науковий обіг їхні назви.Item До питання давності української мови: цивілізаційний вимір(2025) Туранли, Ферхад Ґардашкан ОглуТема "Давність української мови в координатах безпеки Української Держави", обговорювана на круглому столі ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка 20 жовтня, надзвичайно актуальна та потребує пильної уваги наукової спільноти. У межах заходу відбулася змістовна, конструктивна й жвава дискусія учасників. За підсумками обговорення ухвалено рішення про необхідність подальшого комплексного вивчення порушеної проблеми із застосуванням міждисциплінарного підходу, зосібна у її цивілізаційному вимірі, тобто як складової культурно-історичного процесу формування українського суспільства, державності та національної ідентичності. У зв’язку з цим пропонується до уваги читачів певне наукове дослідження, котре було опубліковано під назвою "Українські культурно-етнічні території: історія формування, мова, культура та державність. Філософські дискурсії = Philosophical Discoursions : науковий збірник Філософської комісії Івано-Франківського осередкуНаукового товариства імені Шевченка". Івано-Франківськ : Філософська комісія ІФО НТШ, 2025. Вип. 1 (5). С. 121–127. 156 c. Мета дослідження полягає в актуалізації порушеної теми, в тому числі це спроба з’ясувати етнічний компонент населення з огляду на характер виробничої діяльності людей, яка була культуро-визначальною та започатковувала стійкі традиції, а також еволюцію українського етно та глотогенезу, зокрема української державності.Item Український інтелектуал і популяризатор козацької спадщини : з нагоди 170-річчя від дня народження Дмитра Яворницького – видатного українського історика і археолога(2025) Туранли, Фергад Ґардашкан ОглуДмитро Іванович Яворницький (7 листопада [26 жовтня за старим стилем] 1855 р. – 5 серпня 1940 р.) – видатний український історик, джерелознавець, лексикограф, етнограф, фольклорист, археолог, музеєзнавець, а також письменник. Народився в селі Сонцівка (нині с. Борисівка, Харківська область України) у родині сільського псаломщика зі збіднілого дворянського роду, який одружився із селянкою. У 1874 р. закінчив Харківське повітове училище, згодом навчався у Харківській духовній семінарії, а в 1881 р. став випускником історико-філологічного факультету Харківського університету.Item Динаміка асоціативного поля концепту "патріотизм" в українській мові на зрізі 2012 і 2022 років(ЛДУ БЖД, 2025) Близнюк, КатеринаМета пропонованого дослідження – визначити змінні й сталі елементи у структурі асоціативного поля концепту "патріотизм" у сучасній українській мові.Item Асоціативний експеримент як інструмент діагностики трансформацій мовної картини світу суспільства(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Близнюк, КатеринаУ тезах простежено, як асоціативні експерименти відображають зміни в уявленнях про людину в українському суспільстві. Через порівняння даних асоціативних словників 1979 та 2007 років виявлено перехід від ідеалізованого, колективістського образу радянського періоду до більш реалістичного та індивідуалістичного сприйняття людини в період незалежності України.Item Українські культурно-етнічні території: історія формування, мова, культура та державність(Філософська комісія ІФО НТШ, 2025) Туранли, Фергад Ґардашкан ОглуЗначущість розглядуваної теми пояснюється її вивченням в контексті передісторії формування спільнот східних слов’ян. У зв’язку з цим актуальним є вивчення особливостей мезолітичного періоду, тобто Середньокам’яної доби (ХV–V тис. до н. е.) історії етнічного та культурного процесу в Україні, котрий мав складний характер. Звернено увагу на періодизацію розвитку проблеми формування українських етнічних земель, мови, культури й державності. Підкреслюється те, що стосовно цього питання Україна посідає важливе місце на європейському географічно-історичному просторі з огляду на цивілізаційний вимір її розвитку, зосібна її мови, державності, традицій, економіки, релігії та української ментальності. Мета дослідження полягає в актуалізації порушеної теми, в тому числі це ‒ спроба з’ясувати етнічний компонент населення з огляду на характер виробничої діяльності людей, яка була культуровизначальною та започатковувала стійкі традиції, а також еволюцію українського етно- та глотогенезу, і, зокрема, української державності. Методологія дослідження базується на дотриманні принципів історизму та забезпеченні наукової об’єктивності, а також на принципах міждисциплінарності здійснення наукових студій і підтвердженні достовірності та інформаційної цінності отриманих внаслідок проведення наукових досліджень відомостей і фактів. Наукова новизна цієї студії полягає у цивілізаційному осмисленні історії формування українських етнічних земель, а також мови, культури й державності України та, зокрема, на об’єктивному інтерпретуванні відповідних історичних подій.Item Людина з великою душею(Твори, 2024) Туранли, Фергад Ґардашкан ОглуЦе спогад про життя та творчість видатного вченого – доктора філологічних наук, професора та перекладача-письменника Халимоненка Гриця Івановича. Спогад про людину, котра гідно та хоробро боролася на своєму професійному фронті за утвердження української національної ідеї. Викладені нотатки щодо історії дійової співпраці автора цих нотаток з Г. І. Халимоненком у царині освіти та науки і в організації міжнародних наукових конференцій. Зокрема, стосовно концепції розвитку в Україні сходознавства, яка полягала у підготовці спеціалістів з широким спектром і глибоким знанням відповідного фаху. Наголос робиться на стані сходознавчих досліджень та розвитку саме української тюркології, яка зазнавала серйозні репресії з боку більшовицько-комуністичної влади. У цьому контексті наукові студії Гриця Халимоненка, зокрема вивчення його спадщини, мають особливу важливість для подальшого становлення та розвитку української тюркології, в тому числі й кримотатарознавства.Item Anthroponymikon of Kyiv-Mohyla academy of the XVII-XVIII century: the semantic aspect(2024) Toma, NataliiaThe article is devoted to the analysis of the semantics of the surnames of the figures of the Kyiv-Mohyla Academy of the XVII–XVIII centuries, which was a unique phenomenon in the history of the Ukrainian people and provided examples of socio-political, economic, military and spiritual organisation of society. Our main goal is to determine the semantic basis of the anthroponyms of public figures of the Kyiv-Mohyla Academy, offering a description and classification of the relations between family names and surnames. Extralinguistic circumstances are also taken into account in the process of exploring the semantics of lexical units. The original semantics, discover motives and principles of nomination are outlined. Our objective is to highlight the main approaches in the modern theory of onomastics. We mention etymological, sociological, historical, functional and synchronous aspects of antroponyms researches. The anthroponymic heritage, created in the "living laboratory" directly by all participants, was analysed, considering the features relevant to the possessors of nicknames at the time of nomination. The article contrasts nomination principles, nomination motives and methods of nomination. Nomination methods are the ways of object nomination. The principles of nomination are related to onyms and notional concepts. The article reveals the motives of nomination as the reasons for specific peculiarities of nomination. All the surnames in this research are described and classified according to this classification. It was determined that most surnames are connected with the transition of personal proper names, individual nicknames, and appellative designations of a person into hereditary names of people without any structural changes as a result of semantic reinterpretations. Most nominations are from full names; some depict contracted variants of male Christian names. Due to etymology, Old Slavic language nominations and their derivatives exist. The analysed factual material made it possible to identify the main motivational and semantic features characteristic of the Old Ukrainian anthroponymicon. Surnames and surnames that arose due to the transfer of personal proper names to the category of surnames, names of one category to another, and common names to the category of proper names are considered. It was found that within the studied material, there are invariable sound forms of the creative word (motivator), which remain unchanged acquire a new meaning and become semantically derived (motivated). Analysed material has demonstrated that there are some derivatives of common nouns. A separate group among them is made of names that came from the external characteristics of the name carrier, such as the names of the trades and crafts.Item Дитячий дивосвіт неологізмів Галини Вдовиченко(2023) Непоп-Айдачич, ЛідіяВивчення авторських неологізмів українських письменників є актуальним завданням сучасного мовознавства. Авторка статті аналізує неологізми, вжиті Галиною Вдовиченко в її творах для дітей. Це питання ще не було предметом окремого дослідження. У запропонованій праці обстежено промовисті імена персонажів: неологічні зооніми, мікротопоніми, антропоніми; серед неологічних загальних назв – номінації спільнот, а також похідні від твірних основ кіт-/кот-, лап-, мур-, дряп-, шкарп- тощо. До неологічних винаходів Галини Вдовиченко належать також трансформовані фразеологічні звороти й шифрована мова персонажів. Письменниця майстерно використовує українські традиційні морфологічні засоби творення нових слів, а також неосемантизацію. Спираючись на звукову подібність, вона вибудовує асоціативні зв’язки, пробуджує мовну чутливість читачів і спонукає до гри словами, мовотворчості.Item Frazeologia polska dla studentów ukraińskich. Aspekt porównawczy i etnolingwistyczny(2023) Nepop-Ajdaczić, LidiaWażne miejsce w nauczaniu języka polskiego jako obcego zajmuje frazeologia. Płaszczyzna ta budzi stałe zainteresowanie tak naukowców, wykładowców, jak i studentów, a jednocześnie nastręcza uczącym się trudności w praktycznym użyciu.Item Ойконімний словотвір у топонімному просторі В. В. Лучика(2024) Лучик, АллаУ статті проаналізовані системно-структурні властивості ойконімів, зафіксованих "Етимологічним словником топонімів української мови" В. В. Лучика. Матеріали саме цього словника, який подає власні назви, поширені на всіх українських теренах, дозволяють дослідникам виходити за межі регіональних обстежень онімної лексики. Тому стає можливим установлення властивостей словотворення кожної окремої групи топонімів із подальшим зведенням їх в інтегровану мікросистему проміжного словотвірного рівня. Обстеження реєстрових ойконімних одиниць другого рівня онімізації дало змогу встановити продуктивні, середнього ступеня продуктивності й непродуктивні способи словотворення, а також розряди мотивувальних основ. З'ясовано, що досліджувані одиниці переважно походять від інших власних назв – гідронімів, антропонімів, етнонімів, хоронімів, ергонімів, а також апелятивів, рідше – від географічних термінів. До продуктивних способів словотворення ойконімів належать лексико-семантичний, суфіксальний, основоскладання. Лексико-семантичний спосіб творення найактивніше діє у сфері простих ойконімів другого рівня онімізації, складні ж ойконіми постають іншими шляхами. Складносуфіксальний спосіб виявляє середній ступінь продуктивності у сфері ойконімної лексики, а непродуктивними тут виступають суфіксально-префіксальний і власне-префіксальний. За ступенем продуктивності поділені в дослідженні також словотворчі морфеми. В ойконімному класі одиниць високий ступінь продуктивності демонструють суфікси -івк-а, -ів- (-ов-е), -ин- (-ин-е), -к-а, середній – -ськ, низький – -ець, -анк-а (-янк-а), -иц-я, -анськ. Установлені також поодинокі використання окремих суфіксів і префіксів, продуктивність яких у дослідженні вважається нульовою: -иш, -уш, -ень, -ань, -изьк, -инь, их(а), -ав-а (-яв-а), -jь, під-, по-. Доведено, що творення похідних ойконімів значною мірою збігається з відповідними процесами в апелятивній лексиці, а це стає однією зі сходинок до побудови інтегральної картини українського синхронічного словотворення, яка б рівною мірою відбивала дериваційні процеси у сфері апелятивної, топонімної та відтопонімної лексикиItem Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаСтаття присвячена пам’яті професора Сергія Івановича Дорошенка, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України. Спостереження за методологічними розробками українських мовознавців ХХ–ХХІ ст., зокрема і працями С. І. Дорошенка, виконаними в дусі Харківської лінгвістичної школи, дозволяють стверджувати, що на сьогодні вітчизняна лінгвістика озброєна необхідним інструментарієм, зокрема сучасними методами дослідження, котрі дозволяють здійснювати всебічні обстеження свого об’єкта, яким виступає мова як найдосконаліша інформаційна система. За допомогою розроблених методів, наявних сучасних лінгвістичних теорій, у межах еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми українські мовознавці сьогодні вже здійснюють вагомий внесок у пізнання цілісної картини світобудови.Item Класифікація методів наукових досліджень у працях С. І. Дорошенка на тлі сучасної лінгвістичної науки(2024) Лучик, Алла; Надутенко, МаргаритаУ статті проаналізовано можливості застосування методів лінгвістичних досліджень у руслі сучасної еволюційно-інформаційно-феноменологічної парадигми, з’ясовано актуальність традиційних підходів для наукових пошуків у цій парадигмі. Доведено, що класифікація методів, розроблена С. І. Дорошенком на початку ХХІ століття, виявляється актуальною для новітніх наукових досліджень. На прикладі дефініції зіставного методу, сформульованого С. І. Дорошенком, простежено, що система поглядів ученого на лінгвістичні методи мала певною мірою випереджувальний характер для вітчизняної науки.Item Імплікатури й іронія в контексті штучного інтелекту(2024) Балаж, Валентина; Куранова, СвітланаСтаття досліджує процеси ідентифікації та декодування імплікатур й іронії в контексті застосування штучного інтелекту, зокрема на базі моделі ChatGPT. В умовах сучасного розвитку технологій дедалі більше зростає популярність використання великих мовних моделей і баз даних відкритого доступу. Проте залишаються малодослідженими аспекти успішного виконання комунікативних завдань, що містять елементи прихованого, вербально невираженого змісту, такі як імплікатури й іронія. Саме ці мовні стратегії, які є основоположними у прагмалінгвістичному аналізі, вимагають когнітивної інтерпретації й урахування контекстуальних параметрів, що є важливими чинниками для їх коректного розуміння. Аналіз спрямовано на декілька типів комунікативних стратегій, що відображають успішність чи неуспішність обробки прихованих смислів штучним інтелектом. Зокрема, позаконтекстний запит виявив, що ШІ зазвичай сприймає текст буквально, що призводить до невдалого декодування імплікатур, оскільки модель ігнорує приховані смисли та значення, відсутні на поверхні. Запит із використанням регістрових показників продемонстрував схильність ШІ до покращення й редагування тексту, а не до виявлення прихованих смислів через аналіз регістрів, що свідчить про недостатню здатність до глибокого розуміння мовних нюансів. Найуспішнішими виявилися уточнювальні запити з додаванням лексичних і графічних елементів, що є типовими для соціальних мереж, таких як гештеги, символи та емоційні маркери. ChatGPT, сприймаючи їх як контекстуальні підказки, продемонстрував значно кращі результати у декодуванні прихованих смислів, оскільки такі підказки допомагають моделі зорієнтуватися в комунікативному контексті й підвищують здатність ШІ до розпізнавання іронії та імплікатур. Це свідчить про те, що інтеграція контекстуальних елементів, як-от символів і маркерів, може сприяти успішнішому сприйняттю і відтворенню прихованого смислу в процесі "спілкування" зі штучним інтелектом.Item Сілезький етнолект: між діалектом і мовою(2024) Близнюк, КатеринаМатеріали доповіді учасника Міжнародної наукової конференції "Актуальні питання вивчення германських, романських і слов'янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов"Item "Проблеми загального і порівняльно-історичного мовознавства" ― міжнародна наукова конференція на пошану пам'яті доктора філологічних наук, професора Василя Вікторовича Лучика(2024) Близнюк, КатеринаСтаття на пошану пам'яті Василя Вікторовича Лучика – знаного і шанованого не лише в Україні, а й у всьому слов'янському світі мовознавця, доктора філологічних наук, професора, засновника і до серпня 2019 р. завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія".Item Розвиток праслов'янської лексеми *tęgti у сучасних слов'янських мовах(2024) Близнюк, КатеринаПраслов’янська мова після свого розпаду залишила велику кількість лексики у сучасних слов’янських мовах, проте похідні мовні одиниці, що розвинулися з цієї лексики засвідчують не тільки особливості словотвору й фонетики відповідних мов, а й розширення первісної семантики успадкованих лексем. Відповідно постає потреба аналізу лексики близькоспоріднених мов для виявлення способів розширення і модифікації семантики успадкованої лексики. З огляду на цю потребу метою пропонованої розвідки обрано аналіз особливостей розвитку семантики й творення похідних слів від праслов’янської лексеми *tęgti з виявленням спільного й відмінного у сучасних слов’янських мовах. Об’єктом дослідження є лексема *tęgti і похідні від неї. Предметом – словникові дефініції, контексти, етимологія. Аналіз етимологічних, тлумачних і перекладних словників української, польської, чеської, болгарської мов показав, що у їхніх сучасних лексичних системах існує велика кількість похідних від *tęgti, проте ці похідні одиниці зазнали або розширення семантики шляхом метафоризації, або звуження через відмирання окремих значень. Виявлено, що в польській мові розвинулися два корені *teng- (із чергуванням на tong-) і *ciąg-. Дослідження показало, що слова з коренем *teng- мають змішану семантику, де поряд стоять сум, сила, прагнення, потуга і тягар. Більше похідних утворилося від кореня *ciąg-, вони зберегли значення тягаря і тяжіння, але також розвинули семантику в бік негативного впливу на фізичний та емоційний стан людини. У болгарській мові похідні від *tęgti не втратили значення тягаря чи дії зі значенням "тягнути", але розвинули значення, пов'язані з силою та сумом, при цьому компонент "сум", на відміну від польської мови, присутній майже у всіх дефініціях. У чеській мові похідне від *tęgti слово touha означає сильне бажання або жадібність, зберігаючи лише в деяких контекстах семантику суму.Item Моделювання як інтерпретація парадигматичних властивостей еквівалентів слова(Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Лучик, Алла; Суховець, ЮліяДослідження присвячене аналізу динамічних процесів у системі прислівникових еквівалентів слова. За допомогою обстежень новітніх джерел ілюстративного матеріалу та прийому моделювання доводиться, що за схемами моделей відкритої структури, побудованих на початку століття, регулярно утворюються нові одиниці, тим самим поповнюючи лексичний склад української мови. Свідченням цьому стають значно потужніші моделі, побудовані від еквівалентів слова, виявлених у текстах письменників останнього десятиліття, порівняно з ілюстративним матеріалом попередніх періодів.